Менґлі I Ґерай
Менґлі́ I, також Менґлі Ґірей[1] (крим. I Meñli Geray, Шаблон:Ar2; нар. 1445 — 1515) — кримськотатарський державний, політичний і військовий діяч. Кримський хан (1466, 1469–1475, 1478–1515) з династії Ґераїв. Син Хаджи I Ґерая, засновника Кримського ханства. 1478 року прийняв протекторат Османської імперії, під яким ханство перебувало до кінця XVIII століття.
Біографія
Кривава боротьба Менґлі з братом Нур-Девлетом за трон почалась зразу після смерті батька у серпні 1466. 16 серпня 1467, захопивши столицю Кирк-Ор, видав ярлик як самостійний правитель ханату.[2]
1469 року «царик Маняк»[3][4] напав на Поділля, також Волинь, Київщину. Менґлі I Ґерай попередив короля про небезпеку, що дозволило зібрати військо та не допустити розорення Галичини та Західної Волині.[4]
У 1473 році вислав до Москви свого чиновника Азі-Бабу для укладання угоди з Іваном ІІІ. Коли повертався назад, разом з ним до Криму вирушив як посол боярин Н. Беклемішев, який мав чітку вказівку Івана ІІІ укласти угоду, в якій, зокрема, була умова: «Великий Князь зобов'язаний слати до мене, Царя, поминки…, або дари щорічні».[5]
За правління Менґлі I відбулося остаточне відокремлення Кримського ханства від Золотої Орди. У 1475 році внаслідок вторгнення у Крим османського війська на чолі з великим візирем Гадик Ахметом-пашею, був змушений визнати себе васалом Османської імперії. Невдовзі повалений братом Нур-Девлетом. 1478 року, поваливши останнього, відновився на троні.
За Менґлі I Ґерая Кримське ханство вело війни проти Польщі, Великого князівства Литовського, Московії та Молдови.
1480 року його сили як союзника Московського князівства вторгаються в Поділля, Казимир не має можливості йти з Ахматом (Стояння на Угрі (1480)).
Улітку 1482 Менґлі здійснив похід в Україну за намовлянням московського князя Івана ІІІ. 1 вересня він захопив Київ, спалив собори і церкви, взяв до полону багато людей. В подарунок Москві хан вислав віз з награбованим добром з київських соборів і церков.
1491 року на нетривалий час ставправителем Великої Орди. У 1492—1497 роках, уклавши союз з московським князем, здійснив ряд спільних походів на Київщину, Поділля, Волинь і Чернігівщину. 1493 року Менглі-Гірей уже разом з великим князем московським Іваном провели спільний похід на Київ і Київщину. В 1497 році загони Менґлі I Герая були розбиті князем Костянтином Острозьким під Очаковом, а 1505 — Михайлом Глинським під Клецьком.
Вів тривалу боротьбу проти хана Великої Орди Ахмата і його синів, яка завершилася перемогою Менґлі I (весною 1502 року раптовим нападом розігнав, винищив або взяв у полон виснажені голодом юрби, які ще скитались з Шиг-Ахметом; після цього сповістив свого союзника — московського князя Івана ІІІ: «ти, брате любий,… тішся і радій»).
Батько Менґлі Хаджі I Ґерай переніс столицю ханства зі Солхата (нині Старий Крим) до розташованої у скелях фортеці Кирк-Ор (сучасний Чуфут-Кале). Менґлі ж у свою чергу побудував нову ханську резиденцію у містечку Салачик в долині біля Кирк-Ору (сьогодні це околиця Бахчисараю). За правління Менґлі I було встановлено титул калги — першого спадкоємця престолу, якого призначав хан.
Збудував у Салачику (нині околиця Бахчисараю) палацовий комплекс Девлет-Сарай (не зберігся). Поруч з палацом збудував Зинджирли-медресе (1500) і дюрбе Хаджі Ґерая, де після смерті поховано і самого Менґлі.
Сім'я
Діти:
Пам'ять
У Сімферополі є вулиця Менглі Гірея
Примітки
Джерела
- Шаблон:ЕІУ
- Шаблон:УДЕ
- Шаблон:УМЕ8
- Шаблон:БСЭ
- Гулевич В. Казимир Яґайлович і Менґлі Ґірей: від друзів до ворогів // Український історичний журнал. — Шаблон:К., 2013. — № 1 (508) (січень—лютий). — С. 40—66. — ISSN 0130-5247.
- Гайворонский А. Созвездие Гераев. — Симферополь, 2003.
Шаблон:Кримські хани Шаблон:Правителі Великої Орди
- ↑ Гулевич В. Казимир Яґайлович і Менґлі Ґірей… — С. 40—66.
- ↑ Гулевич В. Казимир Яґайлович і Менґлі Ґірей… — С. 41.
- ↑ на думку В. Гулевича, кримський бей Мамак з роду Ширин
- ↑ 4,0 4,1 Гулевич В. Казимир Яґайлович і Менґлі Ґірей… — С. 43.
- ↑ В. Білінський посилається на працю Карамзіна «Історія держави Російської» (Т. VI. — С. 260. )