Міла Куніс

Матеріал з Кримології
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Мі́ла Ку́ніс, Міле́на Ма́рківна Ку́ніс (; ; Шаблон:Lang-he; 14 серпня 1983, Чернівці[1][2][3]) — американська акторка.

Акторську кар'єру почала 1994 року, знявшись у рекламних роликах. Того ж року дебютувала в кіно в епізоді мильної опери «Дні нашого життя». Однак її проривом у кар'єрі стала роль у фільмі «В прольоті». Також відома озвучуванням Меґ Гріфін у мультиплікаційному серіалі «Сім'янин». Однією з найвідоміших ролей акторки в кіно є роль балерини Лілі у фільмі «Чорний лебідь», за яку її нагородили премією «Сатурн» і номінували на «Золотий глобус» і Премію Гільдії кіноакторів за найкращу жіночу роль другого плану.

Крім кіно, Куніс активно працює і в модельному бізнесі — її фотографії неодноразово з'являлися на обкладинках багатьох журналів. З 2012 року співпрацює з будинком моди Christian Dior.

Раннє життя

Народилася 14 серпня 1983 в Чернівцях у єврейській родині[4][5][6]. Батько, Марк в УРСР працював інженером-механіком на чернівецькому заводі «Легмаш», відтак у Сполучених Штатах став таксистом; мати Ельвіра раніше працювала вчителькою фізики, а нині — директором аптеки[7][8]. В Міли є старший брат Михайло[9]

Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>[10]

У 1991 році її родина емігрувала з України й оселилася у Лос-Анджелесі[11][12][13]. У свій другий день у Лос-Анджелесі Міла була зарахована у початкову школу Роузвуд, не знаючи ані слова англійською.

Шаблон:Цитата

Деякий час через незнання мови Мілі було дуже складно вчитися. Однак завдяки телешоу «Ціна удачі», яке вона часто дивилася, Куніс поступово опанувала англійську мову[14]. В Лос-Анджелесі Міла ходила до середньої школи Бенкрофта[15]. Свою акторську діяльність Куніс розпочала ще в шкільні роки, тому в старших класах займалася з репетитором просто на знімальному майданчику, зокрема під час зйомок телесеріалу «Шоу 70-х»[16]. У перервах між зйомками навчалася у Беверлі-хілз-студії, де одержала акторську освіту (2001). Деякий час вона також відвідувала заняття у Каліфорнійському університеті та університеті Лойола Мерімаунт[9][17].

Відвідала рідне місто після еміграції лише у серпні 2017 року вперше після еміграції разом зі своїм чоловіком та дочкою[18][19], зіркова пара прилетіла приватним літаком до Чернівців буквально на кілька годин із Будапешту, де актори брали участь у кінозйомках[20].

Шаблон:Цитата

(кінорежисер Сергій Скобун, який провів для зірок екскурсію містом)[21]

Акторська кар'єра

Телебачення

Зніматися в кіно почала ще змалку. У дев'ять років Куніс зарахували в школу акторської майстерності в Беверлі-Гіллз. Там вона зустріла Сьюзен Кертіс, яка стала її менеджером[22][23]. Кар'єра юної акторки почалася у 1994 році з появи в рекламі ляльок Барбі[24]. З цього ж року почала зніматися в невеликих ролях у кіно. У 1994 році відбувся її дебют на телебаченні в епізоді популярної мильної опери «Дні нашого життя», де вона виконала роль Гоуп Вільямс у дитинстві[25]. У 1995 році її кандидатуру розглядали на головну роль російсько-єврейської дівчини у фільмі «Загадай бажання, Моллі», однак у підсумку їй була відведена роль другого плану[26]. До 1998 року Куніс вдавалось отримати незначні або другорядні ролі в телесеріалах і фільмах. У 1996 році вона знялася у 4 епізодах багатосерійної драми «Сьоме небо»[16]. У 1996—1998 роках виконала ролі другого плану у фільмах «Силач Санта-Клаус» (1996), «Дорога, ми зменшили себе» (1997) і «Джіа» (1998), де Куніс зіграла модель Джію Каранджі в дитинстві[9].

У 1998 році акторці пощастило пройти добір на роль розбещеної молодої дівчини Джекі Бурхарт у серіал «Шоу 70-х». Кандидати на роль повинні були бути старші за 18 років, і 14-річна Міла Куніс на запитання про свій вік відповіла, що скоро у неї день народження, не уточнивши, скільки їй виповниться. Своїм талантом дівчинка так вразила режисера, що, коли обман розкрився, її все ж затвердили на роль[23]. Всього з 1998 по 2006 рік Міла знялася у всіх 8 сезонах (200 епізодах) ситкому[27]. Участь у серіалі для акторки ознаменувалася безліччю нагород і номінацій — вже в 16 років Куніс була удостоєна першої молодіжної нагороди «YoungStar Award», яку вона повторно отримала через рік[28]. Крім премії «YoungStar», Куніс 7 разів номінувалася на премію «Teen Choice Awards», але жодного разу не виграла[29].

У 1999 році Мілу запросили озвучувати роль дівчинки-підлітка Меґ у культовому мультсеріалі «Сім'янин». До неї у проєкті брала участь Лейсі Чеберт[30]. Після першого прослуховування Сет Мак-Фарлейн, творець мультсеріалу, доручив Куніс при озвученні говорити повільніше, а потім попросив її приїхати знов за якийсь час. Коли Міла зуміла освоїти мову, Макфарлейн найняв її[31]. Пізніше він сказав: Шаблон:Початок цитати Я скажу, що Лейсі зробила феноменальну роботу, але щодо Міли — щось дуже природне було у Міли. Їй було 15 років, коли вона почала, таким чином, ви слухали 15-річну[32]. Шаблон:Oq Шаблон:Кінець цитати

За озвучування Меґ Міла номінувалася на премію «Енні» у 2007 році. Також Куніс озвучила Меґ у відеогрі Family Guy Video Game! і повнометражному мультфільмі «Стюї Гріфін: нерозказана історія»[33].

2001—2008: початок кар'єри у кіно

Акторка на прем'єрі фільму «Макс Пейн» у 2008 році

2001 рік розпочався для акторки появою в фільмі «Вірус кохання» у ролі подруги головної героїні у виконанні Кірстен Данст. А вже через рік вона зіграла свою першу головну роль у сиквелі трилера «Американський психопат» з Вільямом Шетнером. Однак на критиків кінострічка не справила враження[34]. Пізніше Куніс зізналася, що сама була розчарована фільмом і була проти створення третьої частини[35].

Період із 2004 по 2007 рік був невдалим для Куніс у кіно: фільми «Весілля Тоні і Тіни»[36] і «Макаллістер, що біжить»[37] провалилися згідно з відгуками кінокритиків.

Справжнім проривом для Куніс стала роль Рейчел у стрічці «В прольоті» (2008) режисера Ніколаса Стіллера. Продюсером фільму також став Джадд Апатоу. Міла отримала роль, хоч раніше не пройшла прослуховування в інший проєкт Апатоу — «Трошки вагітна»[38]. Крім того, дівчині дозволили імпровізувати у фільмі[39]. Критики позитивно відгукнулися про гру Куніс[40], а сама комедія мала комерційний успіх. За цю роль Мілу номінували на премію «Teen Choice Awards»[41].

17 жовтня 2008 року вийшла в прокат екранізація однойменної культової гри «Макс Пейн» з Марком Волбергом у головній ролі, де Куніс зіграла роль найманої вбивці Мони Сакс. Під час підготовки до зйомок Міла проходила курси навчання стрільби, боксу та бойових мистецтв[42]. Фільм став успішним у фінансовому плані[43], а Мілу вкотре номінували на премію «Teen Choice Awards»[44].

З 2009: останні фільми та поточні проєкти

На початку 2010 року, після появи Міли в комедійному фільмі «Екстракт» (2009), вийшов постапокаліптичний бойовик «Книга Ілая», де Куніс виконала роль Соларі, попутниці головного героя. Її партнерами на знімальному майданчику стали Дензел Вашингтон і Ґері Олдмен. Роль Солар також пропонували Крістен Стюарт, але та відмовилася[45]. Фільм мав змішані відгуки критиків[46], однак касові збори окупили бюджет майже вдвічі[47]. Міла знову була удостоєна номінації «Teen Choice»[48][49].

Наприкінці 2010 року в прокат вийшов психологічний трилер Даррена Аронофскі «Чорний лебідь», де Куніс і Наталі Портман зіграли балерин-суперниць — Лілі і Ніну відповідно. Портман запропонувала режисерові кандидатуру Міли Куніс на роль Лілі, позаяк вони були близькими подругами[50]. Аронофскі прислухався до неї і запропонував Куніс роль через Skype без прослуховування[51]. Згодом, коли акторка була затверджена на роль, вона так описала свою героїню:

Мій персонаж дуже вільний… Вона не така хороша, як персонаж Наталі, але вона, природно, має більше пристрасті. Ось чого бракує Ніні"[52].

При підготовці до зйомок Міла кожного дня по 4 години займалася балетом і сиділа на суворій дієті[53][54][55]. Під час зйомок траплялися й травми: Міла була порвала зв'язки і в неї був вивих плеча[56][57]. Тим не менше, фільм був широко визнаний кінокритиками[58] і був номінований на п'ять премій «Оскар»[59]. Участь акторки у фільмі принесла їй перші престижні номінації та нагороди. Куніс вперше нагородили премією «Сатурн» за найкращу жіночу роль другого плану[60], а також номінували на «Золотий глобус»[61] і Премію Гільдії кіноакторів за найкращу жіночу роль другого плану[62]. Також, на думку великої частини світових кінокритиків, Куніс була однією з ключових претенденток на премію «Оскар» у тій же категорії, проте з шорт-листа її витіснила акторка Джекі Вівер[63][64]. Улітку 2011 року вийшла романтична комедія «Секс по дружбі» з Джастіном Тімберлейком та Мілою Куніс у головних ролях[65]. При створенні фільму виявилося, що оригінальна назва іншої комедії «Більше ніж секс», котра саме вийшла у січні 2011 року, могла б також бути Friends with Benefits. Однак назву довелося поміняти, оскільки проєкт «Секс по дружбі» вже існував під такою ж назвою. Перед виходом фільму в широкий прокат Куніс і Тімберлейк дали інтерв'ю, де Міла сказала:

Я не бачу схожості між цими фільмами. Я дивилася «Більше, ніж секс». Я думаю, це класно. Я думаю, Наталі Портман і Ештон Кутчер зробили приголомшливу роботу. Це просто два різні фільми[66].

Сама комедія досягла успіху в прокаті і отримала позитивні відгуки від критиків, які хвалили «хімію» між акторами[67].

У 2012 році Куніс знову стала партнером Марка Волберга в комедійній драмі режисера Сета Мак-Фарлейна «Третій зайвий», зігравши роль Лорі, подруги героя Волберга[68]. Коли Мак-Фарлейн задумав цей проєкт, він вважав Куніс надто молодою для цієї ролі. Тим не менше, коли комедію запустили у виробництво, дівчину затвердили на роль[69].

У 2013 році вийшов фантастичний фільм-казка «Оз: Великий та Могутній», де Міла грала Теодору, наймолодшу з трьох відьом[70]. У цьому ж році вийшов трилер «Кровні зв'язки», де Куніс виконала роль другого плану разом із Клайвом Овеном, Біллі Крудап і Маріон Котіяр[71]. Фільм отримав змішані відгуки. Також акторка погодилася зніматися в фільмі «Найзліший чоловік у Брукліні». Разом із нею в зйомках візьмуть участь Робін Вільямс та Пітер Дінклейдж[72].

Найближчим часом Куніс дебютує як продюсер. Її першим продюсерським проєктом буде драматичний телесеріал Meridian Hills, показ якого запланований на телеканалі The CW. Сама Міла зніматися в телесеріалі не буде[73][74].

Міла Куніс на 69-й церемонії вручення премії «Золотий глобус» у січні 2012 року

Модельна кар'єра

У 2007 році Куніс знімалася у відеоролику «Funny or Die» разом із Джеймсом Франко. Ролик був пародією на телесеріал «Голлівудські пагорби» і мав величезний успіх, коли кількість його переглядів перевищила мільйон[75]. У 2008 році Куніс знялася в ролику «Shine Your Own Star» компанії Gap[76].

Акторка також з'являлася на обкладинках численних журналів: Complex[77], Nylon[78], Cosmopolitan[79], W[57], Harper's Bazaar[80], Glamour[81] та інших. На початку 2012 року Міла Куніс підписала контракт із домом моди Christian Dior і стала обличчям весняної колекції[82].

Крім того, Міла знялася в декількох відеокліпах. У 1999 році вона з'явилася в кліпі рок-групи Cheap Trick «In the Street». Також взяла участь у роликах Vitamin C, Kiss, Aerosmith, The Strokes, Джоела Меддена[83] і Нори Джонс[84].

Критика та визнання

Міла Куніс знімається у фільмах різних жанрів, головно вона грає позитивних персонажів. Сама акторка зізналася, що надає більшу перевагу комедіям, ніж драмам. В одному інтерв'ю вона сказала:

Шаблон:Початок цитатиУ них також складно, якщо не складніше, працювати, ніж в драмах. Ви працюєте 17 годин на день, і в той же час намагаєтеся робити різні речі і смішними, і пов'язаними на екрані[85]. Шаблон:Oq Шаблон:Кінець цитати

Однією з перших позитивно сприйнятих кінокритиками ролей Куніс стала роль у комедії «В прольоті». Джо Моргенштерн у газеті The Wall Street Journal участь акторки в цьому фільмі оцінив за «свіжу красу і цілеспрямовану енергію»[86], у той час як Джеймс Берардінеллі писав, що вона «знавець своєї роботи і розуміє концепцію комічного часу»[87].

Тим не менше, образ Мони Сакс у бойовику «Макс Пейн» не всі критики сприйняли прихильно: багато хто з них негативно оцінили гру Міли і вважали її невідповідною на цю роль[88][89]. Тревіс Ествулд у газеті Boise Weekly писав, що «її роль жахливо невідповідна; якийсь низькорослий кримінальний авторитет із голосом трелі»[90]. Режисер Джон Мур захистив Куніс: «Міла просто шокувала нас … Вона не була очевидним вибором, але вона добре зобразила Мону. Ми потребували когось, хто не буде просто заднім фоном Макса»[42].

Режисер Майк Джадж був у захваті від гри Міли після того, коли вона знялася в його проєкті «Екстракт». Він сказав: «Міла дуже красива, і ви б повірили, що, можливо, вона буде перетинатися з вами в реальному світі»[91]. Коли Джадж побачив Куніс у фільмі «В прольоті», він відразу ж захотів затвердити її на роль у своєму фільмі: «Я просто подумав: „Ухти, ця дівчина прекрасна!“»[92].

Багато критиків були задоволені грою Куніс у бойовику «Книга Ілая». Річард Роепер похвалив акторку, назвавши її роботу «особливо сильною»[93], а Піт Геммонд у журналі Boxoffice написав, що вона «ідеально зіграла ключову жіночу роль»[94].

Рецензії про гру Куніс у психологічному трилері «Чорний лебідь» також були позитивними[95][96][97]: Кірк Гонікатт в The Hollywood Reporter заявив, що «Куніс — чудова альтернатива Портман; така ж податлива і похмура, але з самовпевненою посмішкою, в той час як Портман — наївна і боязка»[98].

У фільмі «Секс по дружбі» критики теж хвалили Куніс. Маноло Даргіс у газеті The New York Times написала, що «пані Куніс швидко довела, що вона — талант, і вона продовжує показувати його в романтичних комедіях», а також «її енергія бадьорить, вона експансивна, а її присутність у фільмі така яскрава, що цілком заповнює весь екран»[99].

За кілька днів до виходу фільму «Третій зайвий» у США, співробітник сайту HitFix.com Дрю МакКвін писала про Мілу: «Міла Куніс, здається, стає все гарнішою з кожним роком, але що ще більш важливо, вона стає кращою та кращою як виконавець, і в цьому фільмі вона додає деякі прекрасні тонкі витончені нотки в роль»[100].

Куніс також привернула увагу багатьох журналів. Журнал GQ у 2011 році назвав її «Нокаутом року»[101], а Men's Health назвав дівчину однією з «100 найгарячіших жінок всіх часів»[102]. На церемонії «Spike Guys' Choice Awards» Мілі вручили дві нагороди у 2009[103] і 2011 роках[104]. Журнал FHM помістив її на 9 місце в списку «Hot 100 list»[105], а за версією журналу Maxim Куніс посіла 5 місце в списку «Hot 100 list» у 2009 і 2011 роках[106] і 3 місце у 2012 році[107]. Окрім того, Міла зайняла 2 місце в списку найбажаніших знаменитостей за версією популярного чоловічого інтернет-журналу AskMen у 2011 році[108] і 13 місце у 2012 році[109]. У жовтні 2012 року за версією журналу Esquire Куніс була визнана найсексуальнішою жінкою в світі[110][111].

Особисте життя

Куніс на балу морських піхотинців 2011 року

З 2002 по 2010 рік Куніс мала тривалі стосунки з актором Маколеєм Калкіним[112]. Свого часу ходили чутки, що пара одружується, однак Міла спростувала плітки. В інтерв'ю журналу BlackBook Куніс заявила, що «шлюб — це не найважливіше для неї»[113]. 3 січня 2011 були підтверджені чутки, що Калкін і Куніс порвали свої стосунки. Однак вони обидва заявили, що розставання було мирне, і по тому вони залишаться близькими друзями[114]. Калкін після розставання з акторкою впав у депресію і почав вживати героїн[115]. У серпні 2012 року йому стало погано на вулиці[116].

Також Міла була давньою знайомою родини Майкла Джексона. До розлучення з Калкіним вони разом відвідали приватні похорони Джексона 3 вересня 2009[117].

У листопаді 2011 року Куніс зустрічалася із сержантом Скоттом Муром. У липні того ж року вона погодилася зустрітися з ним після того, коли Мур виклав на сайті YouTube відеозвернення до неї. Тоді він перебував на службі в провінції Гільменд в Афганістані[118].

В одному інтерв'ю вона розповіла, що є шанувальницею комп'ютерної гри World of Warcraft[119]. У 2008 році в іншому інтерв'ю вона заявила, що не використовує голосовий чат у грі з іншими гравцями, позаяк вони можуть впізнати її голос. Також Куніс описала себе як «комп'ютерний ботанік», однак вона не має акаунтів на сайтах Myspace, Facebook чи Twitter[120].

Акторка підтримує Демократичну партію і президента Барака Обаму[121]. В інтерв'ю 2012 року вона розкритикувала Республіканську партію, сказавши:

Те, як республіканці атакують жінок, — це образливо для мене. І те, як вони говорять про релігію, образливо. Я можу не бути практикуючою єврейкою, але чому ми повинні говорити про Ісуса весь час?[110].

У січні 2011 року Міла зізналася, що у неї в одному оці був розвинений хронічний ірит, через що вона осліпла на одне око. Наприкінці 2010 року їй зробили успішну операцію[122]. У Куніс також із дитинства розвинулася гетерохромія: у неї одне око зелене, інше — світло-коричневе[123].

З квітня 2012 Міла перебуває у фактичному шлюбі з актором Ештоном Кутчером, з яким вона заручена з лютого 2014 року. У пари є дочка — Ваєтт Ізабель Кутчер (нар. 30 вересня 2014). 4 липня 2015 Міла Куніс і Ештон Кутчер офіційно одружилися.

Міла Куніс і Україна

4 березня 2022 року Міла разом із Ештоном Кутчером записали відеоролик[124][125], в якому закликають своїх прихильників підтримати Україну та українців. Пара повідомила, що вони відкривають збір 30 мільйонів доларів на гуманітарну допомогу українцям, які постраждали від російського вторгнення. Подружжя також особисто перевело 3 мільйони доларів і активно співпрацює із Flexport та Airbnb — організаціями, які напряму допомагають тим, хто цього потребує[126]. Міла зазначила, що сьогодні, як ніколи, пишається тим, що вона українка, а її чоловік відповів, що пишається тим, що він одружений із українкою[127][128][129].

У Інтерв'ю harper's Bazaar втрапила у скандал. Вона розповідала про харчування, та що готує її мама. Вареники та борщ вона назвала російськими стравами. Це розлютило українських шанувальників. Та відповіла, що вона не знає хто вона - українка чи росіянка.[130]

Фільмографія

Рік Оригінальна назва Назва українською Жанр Роль Режисер
1994 Days of our Lives Дні нашого життя мильна опера Гоуп Вільямс у дитинстві Герб Стейн
1994—1995 Baywatch Рятівники Малібу драма Енні / Бонні Майкл Берк
1995 The John Larroquette Show Шоу Джона Ларрокетта Люсі
1995 Make a Wish, Molly Загадай бажання, Моллі Мелінда
1995 Piranha Піранія С'юзі Гроуген
1995 Hudson Street Гудзон-стріт Дейвон
1996 Unhappily Ever After Нещасливі разом Хлоя
1996 Santa with Muscles Силач Санта-Клаус Сара
1996—1997 Nick Freno: Licensed Teacher Нік Френо: Дипломований учитель Анна-Марія Дель Боно
1996—1997 7th Heaven Сьоме небо Ешлі
1997 Walker, Texas Ranger Вокер, техаський рейнджер телесеріал, бойовик, вестерн Пеппер
1997 Honey, We Shrunk Ourselves Джилл
1998—2006 That '70s Show Джекі Бурхарт
1998 Pensacola: Wings of Gold Золоті крила Пенсаколи драма, бойовик Джессі Кервуд Джеймс Бролін
1998 Gia Джіа біографічна драма Джіа Каранджі в 11 років
1998 Krippendorf's Tribe Плем'я Криппендорфа Еббі Торнквіст
1998 Milo Міло Мертіс
2001 Get Over It Вірус кохання Бейсін
2002 American Psycho II: All American Girl Американський психопат 2 Рейчел Ньюман
2002 MADtv Божевільне телебачення Дейзі
2002 Get Real Будь собою Тейлор Вохн
2004 The Latin Lover Латинський коханець дівчина на вулиці
2004 Tony 'n' Tina's Wedding Весілля Тоні і Тіни Тіна
2004 Grounded for Life Основа для життя Лана
2005—2012 Robot Chicken Робоцип Варіус
2005 Family Guy Presents Stewie Griffin: The Untold Story Стюї Гріффін: Нерозказана історія Меґ Ґріффін
2006 Saints Row Saints Row Таня
2006 Family Guy Гріфіни Меґ Ґріффін
2007 After Sex Після сексу Ніккі
2007 Moving McAllister МакКаллістер біжить Мішель
2007 Boot Camp Табір Софі
2008 Forgetting Sarah Marshall В прольоті Рейчел
2008 Max Payne Макс Пейн Мона Сакс
2009 Tom Cool Крутий Том
2009 Extract Екстракт Сінді
2009 The Cleveland Show Шоу Клівленда Меґ Ґріффін
2010 The Book of Eli Книга Ілая Солара
2010 Date Night Божевільне побачення Віппіт
2010 Black Swan Чорний лебідь Лілі
2011 Friends with Benefits Друзі по сексу Джеймі
2011 Good Vibes Гарна атмосфера камео
2012 Ted Третій зайвий комедія, фентезі Лорі Сет Макфарлейн
2012 Tar Колір часу драма Кетрін Една Луїза Бісолд
2013 Oz: The Great and Powerful Оз: Великий і Страшний фентезі Теодора Сем Реймі
2013 Blood Ties Кровні зв'язки трилер, драма, кримінал Наталі Гійом Кане
2013 Hell & Back В пекло і назад Діма
2013 The Angriest Man in Brooklyn Найзліша людина Брукліна
2014 Third Person Третя персона Джулія
2014 The Angriest Man in Brooklyn Цим ранком у Нью-Йорку Шерон Гілл
2014 Annie Енні Андреа Елвін
2015 Jupiter Ascending Піднесення Юпітер Юпітер Джонс
2016 Bad Moms Дуже погані матусі комедія Емі Мітчелл Джон Лукас і Скотт Мур
2017 Bad Moms Christmas Дуже погані матусі 2 комедія Емі Мітчелл Джон Лукас і Скотт Мур
2018 The Spy Who Dumped Me Шпигун, який мене кинув комедія Одрі Сюзанна Фогель
2019 Wonder Park Диво-парк мультфільм Ґрета
2020 Four Good Days Чотири гарних дня фільм Моллі Родріго Гарсія
2021 Breaking News in Yuba County Дати дуба в окрузі Юба фільм Ненсі Тейт Тейлор
2022 The Boys Хлопаки телесеріал Міка Куніс
2022 Luckiest Girl Alive Найщасливіша дівчина на світі фільм Ані Фанеллі Майк Баркер
2021—2022 Stoner Cats мультсеріал Фіфі Еш Бреннон
1999—2022 Family Guy Сім'янин мультсеріал Меґ Ґріфін, 312 епізодів

Відзнаки та номінації

Згідно із списком сайту IMDb.com[131] Мілу Куніс номінували на такі відзнаки.

Відзнака Рік Категорія Фільм Підсумок
Асоціація кінокритиків Даллас Форт-Уерта 2010 Найкраща акторка другого плану[132] Чорний лебідь Шаблон:Номінація
Асоціація кінокритиків центрального Огайо 2011 Найкращий акторський ансамбль[133] Чорний лебідь Шаблон:Номінація
Венеційський кінофестиваль 2010 Приз Марчелло Мастроянні найкращій молодій акторці[134] Чорний лебідь Шаблон:Перемога
Кінопремія «Вибір критиків» 2011 Найкраща акторка другого плану[135] Чорний лебідь Шаблон:Номінація
Вибір народу 2012 Улюблена комедійна акторка[136] Шаблон:Номінація
2013 Улюблена комедійна акторка[137] Очікується
2013 Улюблена акторка[137] Очікується
Вибір підлітків 2000 Вибір телесеріалу: Акторка Шоу 70-х Шаблон:Номінація
2001 Шаблон:Номінація
2002 Вибір телесеріалу: Акторка комедії Шаблон:Номінація
2003 Шаблон:Номінація
2004 Шаблон:Номінація
2005 Шаблон:Номінація
2006 Шаблон:Номінація
2008 Вибір фільму: Тематична жіноча роль В прольоті Шаблон:Номінація
2009 Вибір фільму: Акторка екшну Макс Пейн Шаблон:Номінація
2010 Книга Ілая Шаблон:Номінація
2011 Вибір фільму: Поцілунок (з Наталі Портман)[138] Чорний лебідь Шаблон:Номінація
Вибір фільму: Жіноча сцена[138] Шаблон:Номінація
Вибір красуні[138] Шаблон:Номінація
Вибір зірки літнього фільму: Жіноча роль Секс по дружбі Шаблон:Номінація
Голлівудівський кінофестиваль 2010 Шаблон:Перемога
Золотий глобус 2011 Найкраща жіноча роль другого плану[139] Чорний лебідь Шаблон:Номінація
Кіновідзнаки MTV 2011 Найкращий поцілунок (з Наталі Портман)[140] Чорний лебідь Шаблон:Номінація
Молода зірка 1999 Найкраща молода акторка у комедійному телесеріалі Шоу 70-х Шаблон:Перемога
2000 Найкраща молода акторка/виконання ролі у комедійному телесеріалі Шаблон:Перемога
Молодий актор 1999 Найкращий молодий ансамбль у телесеріалі[141] Шоу 70-х Шаблон:Номінація
2000 Найкраща молода акторка комедійного телесеріалу Шаблон:Номінація
2001 Шаблон:Номінація
Молодий Голлівуд 2002 One to Watch — Female Шоу 70-х Шаблон:Перемога
Асоціація кінокритиків Лас-Вегаса 2010 Найкраща акторка другого плану[142] Чорний лебідь Шаблон:Номінація
Спільнота онлайн-кінокритиків 2011 Найкраща акторка другого плану[143] Чорний лебідь Шаблон:Номінація
Премія Гільдії кіноакторів 2011 Найкраща жіноча роль другого плану[144] Чорний лебідь Шаблон:Номінація
Найкращий акторський склад у ігровому кіно[133][144] Шаблон:Номінація
Премія імені Рембрандта 2012 Найкраща міжнародна акторка Секс по дружбі Шаблон:Номінація
Сатурн 2011 Найкраща кіноакторка другого плану[60] Чорний лебідь Шаблон:Перемога
Енні 2007 Найкраще озвучування у анімаційному телевізійному фільмі Гріфіни Шаблон:Номінація

Література

Шаблон:Вікіцитати

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Примітки

Посилання

Шаблон:Премія «Сатурн» найкращій кіноакторці другого плану



Шаблон:USA-actor-stub

  1. ↑ Шаблон:En icon Ukrainian Jews , Bible Discovered
  2. ↑ Міла Куніс зіграє у трилері «Чорний лебідь» , Gazeta.ua (13 серпня 2009)
  3. ↑ Шаблон:En icon 'EXTRACT' STAR MILA KUNIS ON HER RUSSIAN ROOTS , YouTube
  4. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  5. ↑
  6. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  7. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  8. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  9. ↑ 9,0 9,1 9,2 Посилання доступне в режимі редагування
  10. ↑ Mila Kunis on 'Third Person,' 'Jupiter Ascending' and awful interviewers
  11. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  12. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  13. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  14. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  15. ↑
  16. ↑ 16,0 16,1 Посилання доступне в режимі редагування
  17. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  18. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  19. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  20. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  21. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  22. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  23. ↑ 23,0 23,1 Посилання доступне в режимі редагування
  24. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  25. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  26. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  27. ↑
  28. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  29. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  30. ↑
  31. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  32. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  33. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  34. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  35. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  36. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  37. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  38. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  39. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  40. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  41. ↑
  42. ↑ 42,0 42,1 Посилання доступне в режимі редагування
  43. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  44. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  45. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  46. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  47. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  48. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  49. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  50. ↑
  51. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  52. ↑
  53. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  54. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  55. ↑
  56. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  57. ↑ 57,0 57,1 Посилання доступне в режимі редагування
  58. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  59. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  60. ↑ 60,0 60,1 Посилання доступне в режимі редагування
  61. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  62. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  63. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  64. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  65. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  66. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  67. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  68. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  69. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  70. ↑
  71. ↑
  72. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  73. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  74. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  75. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  76. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  77. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  78. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  79. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  80. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  81. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  82. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  83. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  84. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  85. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  86. ↑
  87. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  88. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  89. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  90. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  91. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  92. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  93. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  94. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  95. ↑
  96. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  97. ↑
  98. ↑
  99. ↑
  100. ↑
  101. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  102. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  103. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  104. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  105. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  106. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  107. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  108. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  109. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  110. ↑ 110,0 110,1 Посилання доступне в режимі редагування
  111. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  112. ↑
  113. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  114. ↑
  115. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  116. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  117. ↑
  118. ↑
  119. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  120. ↑
  121. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  122. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  123. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  124. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  125. ↑
  126. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  127. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  128. ↑
  129. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  130. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  131. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  132. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  133. ↑ 133,0 133,1 Разом з Венсаном Касселем, Барбарою Херші, Наталі Портман і Вайноною Райдер.
  134. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  135. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  136. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  137. ↑ 137,0 137,1 Посилання доступне в режимі редагування
  138. ↑ 138,0 138,1 138,2
  139. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  140. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  141. ↑ Разом з Тофером Грейсом, Лаурою Препон, Вілмером Вальдеррамою, Денні Мастерсоном і Ештоном Кутчером.
  142. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  143. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  144. ↑ 144,0 144,1
Отримано з http://krymology.info/index.php?title=Міла_Куніс&oldid=297