Некрасовка (Бахчисарайський район)

Матеріал з Кримології
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Необхідно створити новий шаблон Село України.


Некра́совка (до 1945 року — Ґьолюмбей, крим. Gölümbey, рос. Некрасовка) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Тінистівській сільській раді. Населення — 347 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село Некрасовка розташоване в нижній течії Качи, на обох берегах річки, у центрі району, висота центру села над рівнем моря 50 м. Село, як і все в долині, лежить на південній, лівобережної стороні, уздовж старої дороги С-0-10215, вузькою, звивистою, але мальовничою. Нове, рівне шосе Т 2701, лежить за протилежному боці долини. Відстань до Бахчисарая близько 19 кілометрів, там же знаходиться найближча залізнична станція. Центр автономії Сімферополь знаходиться за 45 кілометрах. Від села до морського узбережжя в районі Орлівки 12 кілометрів.

Назва[ред. | ред. код]

За версією відомого фахівця з кримської ойкономії Валерія Бушакова, назва Голюмбей означає главу племені («бий») «голюм»[1].

Історія[ред. | ред. код]

Вперше село згадане в Камеральному описі Криму 1784 року як село бакчі-сарайськаго каймакамства Качи Беш Пареси кадилику (судового округу) Гулюмбей [2]. Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 року {{#invoke:Footnotes|sfn}}, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село була приписане до Сімферопольському повіту {{#invoke:Footnotes|sfn}}. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Акмечетський повіт Новоросійської губернії[3]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії {{#invoke:Footnotes|sfn}}, Голюмбей був включений до складу Актачинської волості Сімферопольського повіту. У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село залишилася у складі перетвореної Дуванкойської волості.

Станом на 1886 у селі Ґьолюмбей Дуванкойської волості Сімферопольського повіту Таврійської губернії мешкало 165 осіб, налічувалось 42 дворових господарства, існувала мечеть[4].

За «…Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1902 рік» в селі Голумбей, що входило в Калімтайське сільське співтовариство, значилося 199 жителів в 27 домогосподарствах[5]. Зберігся документ про будівництво в грудні 1914 року в селі нової будівлі медресе (середня мусульманська школа) та гуртожитки при ньому. Отже, медресе існувало і раніше, що говорить про неординарне положення села в той час[6]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року[7] в Дуванкойській волості Сімферопольського повіту числяться село Голумбей і приписані до нього хутір і близько 10 приватних садів {{#invoke:Footnotes|sfn}}.

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року[8] була скасована волосна система і село ввійшло до складу Сімферопольського повіту (округу)[9], а в 1922 році повіти отримали назву округів[10]. 11 жовтня 1923, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких був створений Бахчисарайський район[11] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Голюмбей був центром Голюмбейської сільради Бахчисарайського району[12].

У 1944 році, після звільнення Криму від німців, згідно Постанови ДКО № 5859 від 11 травня 1944, 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію[13], а 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму», за яким в район з Орловської і Брянської областей РРФСР пререселялісь 6000 колгоспників[14]. 21 серпня 1945, указом Президії Верховної Ради РРФСР, Голюмбей перейменували в Некрасівку, а Голюмбейську сільраду — в Некрасовську[15]. З 25 червня 1946 року в складі Кримської області РРФСР[16], а 26 квітня 1954 Кримська область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР [17] . Пізніше, у процесі укрупнення, Некрасовську сільраду ліквідували, приєднавши до Тінистівської.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

У Некрасівці 4 вулиці[18], за даними сільради на 2009 рік, до села приписано 567 гектарів угідь, 127 дворів і 346 жителів {{#invoke:Footnotes|sfn}}, працює кілька магазинів[19]. Село зв'язане автобусним сполученням з Бахчисараєм, Севастополем і Сімферополем[20].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про новий поділ Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-а. Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915
  4. Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
  5. Закон РРФСР від 25.06.1946 Про скасування Чечено-Інгушської АРСР і про перетворення Кримської АРСР в Кримську область
  6. Закон СРСР від 26.04.1954 Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР