Н

Матеріал з Кримології
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Кирилиця Н, н («ен») — літера кирилиці. У мовах, що її використовують, позначає ясенний носовий [n], ретрофлексний носовий [ɳ]. Присутня в усіх кириличних абетках. У сучасній українській мові — 18-а літера абетки, позначає ясенний носовий приголосний.

Звуки

Історія

За формою накреслення це видозмінена кирилична літера н («наш»), запозичена з греко-візантійського уставного письма (унціалу).

У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) вживалася в кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.

У XVI столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.

Використання

В сучасній українській мові цією літерою позначають сонорний носовий передньоязиковий приголосний звук — твердий (дзвін, нитка) або м'який (ніж, тінь).

Н буває велике й мале, має рукописну й друковану форми.

У давньоруській та староукраїнській писемностях мало числове значення «п'ятдесят». Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «вісімнадцятий». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференц. ознака, коли ряд предметів має такий самий Номер: Шифр № 7-Н і т. д.

Таблиця кодів

Кодування Регістр Десятковий
код
16-ковий
код
Вісімковий
код
Двійковий код
Юнікод Велика 1053 041D 002035 00000100 00011101
Мала 1085 043D 002075 00000100 00111101
ISO 8859-5 Велика 189 BD 275 10111101
Мала 221 DD 335 11011101
KOI 8 Велика 238 EE 356 11101110
Мала 206 CE 316 11001110
Windows 1251 Велика 205 CD 315 11001101
Мала 237 ED 355 11101101

Література

Джерела


Шаблон:Український правопис Шаблон:Українська мова

Шаблон:ВП-портали