Н
| Літера Н | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||
| Кирилиця | ||||||
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Ѓ |
| Ђ | Е | Ѐ | Є | Ё | Ж | З |
| З́ | Ѕ | И | Ѝ | І | Ї | Й |
| Ј | К | Л | Љ | М | Н | Њ |
| О | П | Р | С | С́ | Т | Ћ |
| Ќ | У | Ў | Ф | Х | Ц | Ч |
| Џ | Ш | Щ | Ъ | Ы | Ь | Э |
| Ю | Я | |||||
| Неслов'янські літери | ||||||
| Ӑ | А̄ | А̊ | Ӓ | Ӓ̄ | Ә | Ә́ |
| Ә̃ | Ӛ | Ӕ | Ғ | Г̧ | Г̑ | Г̄ |
| Ӻ | Ӷ | Ԁ | Ԃ | Ꚃ | Ꚁ | Ꚉ |
| Ԫ | Ԭ | Ӗ | Е̄ | Е̃ | Ё̄ | Є̈ |
| Ӂ | Җ | Ꚅ | Ӝ | Ԅ | Ҙ | Ӟ |
| Ԑ | Ԑ̈ | Ӡ | Ԇ | Ӣ | И̃ | Ҋ |
| Ӥ | Қ | Ӄ | Ҡ | Ҟ | Ҝ | Ԟ |
| Ԛ | Ӆ | Ԯ | Ԓ | Ԡ | Ԉ | Ԕ |
| Ӎ | Ӊ | Ң | Ԩ | Ӈ | Ҥ | Ԣ |
| Ԋ | О̆ | О̃ | О̄ | Ӧ | Ө | Ө̄ |
| Ӫ | Ҩ | Ԥ | Ҧ | Р̌ | Ҏ | Ԗ |
| Ҫ | Ԍ | Ꚑ | Ҭ | Ꚋ | Ꚍ | Ԏ |
| У̃ | Ӯ | Ӱ | Ӱ́ | Ӳ | Ү | Ү́ |
| Ұ | Х̑ | Ҳ | Ӽ | Ӿ | Һ | Һ̈ |
| Ԧ | Ꚕ | Ӽ | Ҵ | Ꚏ | Ҷ | Ӵ |
| Ӌ | Ҹ | Ꚓ | Ꚗ | Ꚇ | Ҽ | Ҿ |
| Ы̆ | Ы̄ | Ӹ | Ҍ | Э̆ | Э̄ | Э̇ |
| Ӭ | Ӭ́ | Ӭ̄ | Ю̆ | Ю̈ | Ю̈́ | Ю̄ |
| Я̆ | Я̄ | Я̈ | Ԙ | Ԝ | Ӏ | |
| Застарілі літери | ||||||
| Ꙁ | Ѕ | Ꙇ | Џ | Ҁ | Ѻ | |
| Ѹ | Ѡ | Ѽ | Ѿ | |||
| Ѣ | Ꙑ | ІЯ | Ѥ | Юси | ||
| Ѧ | Ѫ | Ѩ | Ѭ | Ѯ | ||
| Ѱ | Ѳ | Ѵ | Ѷ | Ꙟ | Ꙡ | Ꙣ |
| Ꙥ | Ꙧ | Ꙩ | Ꙫ | Ꙭ | ꙮ | Ꚙ |
| Ꚛ | ||||||
| Літери кирилиці | ||||||
Н, н («ен») — літера кирилиці. У мовах, що її використовують, позначає ясенний носовий [n], ретрофлексний носовий [ɳ]. Присутня в усіх кириличних абетках. У сучасній українській мові — 18-а літера абетки, позначає ясенний носовий приголосний.
Звуки
- [n] (н) — дзвінкий ясенний носовий
- [n̪] (твердий н) — дзвінкий зубний носовий приголосний
- [ɳ] (твердий н) — дзвінкий ретрофлексний носовий (шведська, норвезька, індійські мови)
Історія
За формою накреслення це видозмінена кирилична літера н («наш»), запозичена з греко-візантійського уставного письма (унціалу).
У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) вживалася в кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.
У XVI столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.
Використання
В сучасній українській мові цією літерою позначають сонорний носовий передньоязиковий приголосний звук — твердий (дзвін, нитка) або м'який (ніж, тінь).
Н буває велике й мале, має рукописну й друковану форми.
У давньоруській та староукраїнській писемностях мало числове значення «п'ятдесят». Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «вісімнадцятий». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференц. ознака, коли ряд предметів має такий самий Номер: Шифр № 7-Н і т. д.
Таблиця кодів
| Кодування | Регістр | Десятковий код |
16-ковий код |
Вісімковий код |
Двійковий код |
|---|---|---|---|---|---|
| Юнікод | Велика | 1053 | 041D | 002035 | 00000100 00011101 |
| Мала | 1085 | 043D | 002075 | 00000100 00111101 | |
| ISO 8859-5 | Велика | 189 | BD | 275 | 10111101 |
| Мала | 221 | DD | 335 | 11011101 | |
| KOI 8 | Велика | 238 | EE | 356 | 11101110 |
| Мала | 206 | CE | 316 | 11001110 | |
| Windows 1251 | Велика | 205 | CD | 315 | 11001101 |
| Мала | 237 | ED | 355 | 11101101 |
Література
- Півторак Г. П. Н // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.
Джерела
- Н // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Необхідно створити новий шаблон Портали.