Перегляд вихідного коду сторінки Севастополь

{{НП України
 | назва              = Севастополь
 | прапор             = Flag of Sevastopol.svg
 | опис прапора       = Прапор Севастополя
 | герб               = COA of Sevastopol.svg
 | опис герба         = Герб Севастополя
 | зображення         = {{Photomontage
 | photo1a = 1356 Памятник затопленным кораблям.jpg|px300{{!}}
 | photo2a = St Vladimir Chersonesos 2012 G8.jpg|300px{{!}}
 | photo2b = Sevastopol Chersonesus Basilica of 1935 IMG 0704 1725.jpg|300px{{!}}
 | photo3a = Sevastopol Institute of biology of the Southern Seas IMG 4276 1725.jpg|300px{{!}}
 | photo3b = Chersonesos Bell.jpg|300px{{!}}
 | photo4a = Balaklava, Sevastopol.jpg|300px{{!}}
 | photo4b =
 | photo5a =
 | photo5b =
 | color = white
 | color_border = white
 | position = center
 | spacing = 2
 | size = 266
 | foot_montage =
 }}
 | зображення_розмір  = 300пкс
 | зображення_підпис  = Зверху-вниз, зліва-направо: [[пам'ятник затопленим кораблям]], [[Володимирський собор (Херсонес)|Володимирський собор]], базиліка в [[Херсонес Таврійський|Херсонесі Таврійському]], [[Севастопольська біологічна станція|біологічна станція]], [[Сигнальний дзвін|Херсонеський дзвін]], [[Балаклавська бухта]]
 | регіон             = [[Севастопольська міська рада]]
 | код КАТОТТГ        = UA85000000000065278
 | засноване          = 14 червня [[1783]]
 | магдебурзьке право =
 | статус             = 1783
 | агломерація        = 
 | населення          = {{зростання}}344 853 (01.01.2014)&nbsp;— місто<br/> 385 998 (01.04.2014)&nbsp;— міськрада
 | площа              = 1079
 | ref-площа          =
 | густота            = 320
 | поштові індекси    = 99000-99699
 | код                = 692
 | висота             = місто 0 - 200 (середня - 79); найвища точка міськради - г. Чуваш-Кой (1051,9)
 | водойма            = [[Чорне море]]; річки [[Бельбек]], [[Чорна (Крим)|Чорна]] та [[Кача (річка в Криму)|Кача]]; Чорноріченське водосховище
 | станція            = [[Севастополь (станція)|Севастополь]]
 | відстань         =
 | залізниця о     = 
 | ref-залізниця о =
 | автошлях о      = 
 | ref-автошлях о  =
 | фізична о       =
 | ref-фізична о   =
 | залізниця с     = 942
 | фізична с       = 687
 | автошлях с      = 855
 | міста-побратими = 
 | день міста      = 
| номери автомобілів =[[Файл:Non-EU-section-with-UA.svg|13px|]] CH, ІН
 | адреса            = 
 | вебсторінка       = 
 | мер               = 
 | ремарки           =
|етнікон=севасто́полець, севасто́полька, севасто́польці}}
{{Otheruses}}
'''Севасто́поль''' ({{lang-gr|Σεβαστούπολη}}&nbsp;— шановане місто), (''Севастопіль''<ref>[[Рудницький Степан Львович|Рудницький С. Л.]] «[[:c:File:Map of Ukraine, 1918.png|Карта України]]».&nbsp;— Відень&nbsp;: Фрейтаг і Берндт, 1918.</ref><ref>[[:c:File:Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки, 1932.jpg|Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки]]. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932&nbsp;р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.</ref>, {{Lang-crh|Aqyar}}; у 1783—1784 та 1797—1826 роках&nbsp;— '''Ахтіар''')&nbsp;— портове [[місто]] на території [[Крим|Кримського півострова]]. Не входить до складу [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]], є одним із 27-ми адміністративних [[Регіони України|регіонів]] [[Україна|України]].

Місто зі спеціальним статусом, що лежить на південному заході [[Кримський півострів|Кримського півострова]], на узбережжі численних (понад 30) [[Севастопольські бухти|бухт Чорного моря]], найголовніша й найбільша з яких&nbsp;— [[Севастопольська бухта|Севастопольська]], де містяться головна база для військово-морських флотів та великі порти. Із заходу й півдня омивають води [[Чорне море|Чорного моря]]. На території регіону беруть початок усі три пасма [[Кримські гори|Кримських гір]]: [[Зовнішнє пасмо Кримських гір|Зовнішнє]], [[Внутрішнє пасмо Кримських гір|Внутрішнє]] та [[Головне пасмо Кримських гір|Головне]].

З березня 2014 року місто тимчасово перебуває під [[Росія|російською]] незаконною військовою окупацією, що повністю підтверджує [[Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України|Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про підтримку територіальної цілісності України]].

== Назва ==
Заснований в 1783 в Ахтіарській бухті, від кримськотатарського Ак'яр, в перекладі ''ак'' - «білий», ''яр'' — «крутий берег, обрив у моря». 1784 на грецький манір місту дана назва Севастополь, в перекладі з грецької  ''себастос''- «священний», ''поліс'' - «місто». 1797 імператор Павло I перейменував місто на Ахтіар, хоча в той час паралельно використовувалася назва Севастополь, про що свідчать карти того часу. 1826 року місту повернена назва Севастополь.

На місці Севастополя до 1783 існувало місто [[Херсонес Таврійський|Херсонес]] (давньоруська версія ''Корсунь'').

== Географія ==
{{Докладніше|Географія Севастополя}}

=== Розташування та ландшафт ===
[[Файл:Sevastopol, Ukraine.jpg|міні|ліворуч|Супутниковий знімок міста]]
Загальна площа території міста становить 1079 км², при цьому акваторії внутрішніх морських бухт займають 216 км².

Місто розташоване в південно-західній частині Криму на [[Гераклейський півострів|Гераклейському півострові]]. Територія [[Севастопольська міська рада|Севастопольської міськради]] межує з адміністративними одиницями [[АР Крим|Автономної Республіки Крим]]&nbsp;— на північному сході з [[Бахчисарайський район|Бахчисарайським районом]], а на південному сході&nbsp;— з територією [[Ялтинська міська рада|Ялтинської міської ради]]; загальна довжина сухопутних кордонів становить 106&nbsp;км. На заході і півдні територія, підпорядкована Севастопольській міськраді, обмежена береговою лінією [[Чорне море|Чорного моря]], загальна протяжність якої становить 152&nbsp;км. Крайніми точками є: на півночі&nbsp;— мис [[Лукул]], на півдні&nbsp;— мис [[Сарич]], на заході&nbsp;— мис [[Херсонес (мис)|Херсонес]], на сході&nbsp;— гора [[Тез-Баір]] на [[Ай-Петринська яйла|Ай-Петринській яйлі]].

На території Севастопольського регіону беруть початок усі три основні пасма [[Кримські гори|Кримських гір]]: Південне пасмо&nbsp;— [[Балаклавські висоти|Балаклавськими висотами]], Внутрішнє пасмо гряда&nbsp;— [[Мекензієві гори|Мекензієвими горами]], Зовнішнє пасмо&nbsp;— височина Кара-Тау. Помилково, найвищою точкою Севастополя, вважають гору [[Тарпан-Баїр]] (Тарапан-Баїр, Трапан-Баїр) 1094.4 метри над рівнем моря, але вершина гори знаходиться на території [[Бахчисарайський район|Бахчисарайського району]]. Тарпан-Баїр&nbsp;— це гора з куполоподібною оголеною вершиною; її південна частина переходить в схил долини Карадазький Ліс. На південно-західній околиці центрального карстового плато Ай-Петринської яйли, в 4 кілометрах на південний схід від села [[Родниківське]]. Найвищою точкою Севастопольської міської ради є гора [[Чуваш-Кой]] 1051,9 метри над рівнем моря, яка знаходиться за 1,3&nbsp;км на північний схід від гори Тарпан-Баїр.

Основні типи ландшафтів: Сасик-Альмінський ковильно-степовий, рівнинно-балковий ландшафт (північна частина міста); Гераклейський зовнішньокуестовий, ксерофітно-фріганний (займає найбільшу площу); Балаклавський низькогірний, окраїно-грядовий, лісочагарниковий (район Балаклави); Байдарський підгірний, гірськоулоговинний, лісостеповій (найменший за площею, на крайньому південному сході Балаклавського району).

По території Севастополя протікають річки [[Бельбек]], [[Чорна (Крим)|Чорна]] та [[Кача (річка в Криму)|Кача]], що займають в Криму відповідно перше, друге і четверте місце за повноводності.

Узбережжя в районі Севастополя є унікальним для Криму завдяки великій кількості (понад 30) зручних, добре захищених незамерзаючих бухт. Звивисті береги найдовшої [[Севастопольська бухта|Севастопольської бухти]] більш ніж на вісім кілометрів йдуть углиб півострова. Скелясті миси є природними цитаделями. Севастопольська бухта вважається однією з декількох найзручніших бухт у світі.

Заповідні території Севастополя:
* [[Козача бухта]]&nbsp;— загальнозоологічний, гідрологічний заказник всеукраїнського значення.
* [[Державний ландшафтний заказник «Мис Айя»|Мис Айя]]&nbsp;— ландшафтний заказник загальнодержавного значення.
* [[Фіолент|Мис Фіолент]]&nbsp;— ландшафтний заказник загальнодержавного значення.
* Прибережний аквальний комплекс мису Фіолент.
* Прибережний аквальний комплекс біля Херсонеського заповідника&nbsp;— гідрологічний пам'ятник місцевого значення.
* Сарич-Ласпінський прибережно-аквальний комплекс&nbsp;— гідрологічний пам'ятник природи.
* [[Заповідне урочище «Скелі Ласпі»|Скелі Ласпі]]&nbsp;— заповідне урочище.
* [[Ушакова балка]]&nbsp;— ботанічний пам'ятник природи місцевого значення.
<gallery widths="170px">
File:Андріївка-пляж.JPG|<center>обривистий Західний берег, [[Андріївка (Севастопольська міська рада)|Андріївка]]</center>
File:Херсонесское побережье и вид на севастополь.jpg|<center>кам’янистий берег [[Гераклейський півострів|Гераклейського півострова]], [[Херсонес Таврійський|Херсонес]]</center>
Файл:15.Мис Фіолент (9).jpg|<center>високий берег миса [[Фіолент]]</center>
File:Ласпи 053.jpg|<center>південнобережний ландшафт, [[Ласпі]]</center>
Файл:Sevastopol004.jpg|<center>[[Південна бухта (Севастополь)|Південна бухта]]</center>
Файл:Balaclava bay.jpg|<center>[[Балаклавська бухта]]</center>
Файл:Балаклавские горы.jpg|<center>Вид на Севастополь із [[Балаклавські висоти|Балаклавських висот]]</center>
Файл:Verhnesadovoe 2.JPG|<center>дорога, с.[[Верхньосадове]]</center>
</gallery>

=== Клімат ===
[[Файл:Цвітіння мигдалю на схилі Історичного бульвару в Севастполі.jpg|міні|Цвітіння [[Мигдаль|мигдалю]] на схилі [[Історичний бульвар|Історичного бульвару]]]]
{{main|Клімат Севастополя}}
Клімат відносно м'який, морський, помірно континентальний у передгір'ях, помірно континентальний із «відтінками» субтропічного середземноморського типу на південно-східному узбережжі. Середньомісячна температура повітря протягом року завжди вища 0&nbsp;°C. Найхолоднішим буває лютий +2,6&nbsp;°C, найтеплішим&nbsp;— липень +22&nbsp;°C&nbsp;— +24&nbsp;°C.
{{Weather box|location = міста
|metric first = yes
|single line = yes
|Jan high C = 5
|Feb high C = 6
|Mar high C = 9
|Apr high C = 15
|May high C = 20
|Jun high C = 24
|Jul high C = 27
|Aug high C = 27
|Sep high C = 22
|Oct high C = 16
|Nov high C = 11
|Dec high C = 7
|year high C =
|Jan mean C = 2
|Feb mean C = 3
|Mar mean C = 5
|Apr mean C = 11
|May mean C = 15
|Jun mean C = 19
|Jul mean C = 22
|Aug mean C = 22
|Sep mean C = 18
|Oct mean C = 12
|Nov mean C = 8
|Dec mean C = 4
|year mean C =
|Jan low C = -1
|Feb low C = -1
|Mar low C = 1
|Apr low C = 6
|May low C = 10
|Jun low C = 14
|Jul low C = 17
|Aug low C = 17
|Sep low C = 13
|Oct low C = 8
|Nov low C = 3
|Dec low C = 2
|year low C =
|Jan precipitation mm = 57
|Feb precipitation mm = 46
|Mar precipitation mm = 42
|Apr precipitation mm = 36
|May precipitation mm = 39
|Jun precipitation mm = 54
|Jul precipitation mm = 44
|Aug precipitation mm = 47
|Sep precipitation mm = 46
|Oct precipitation mm = 41
|Nov precipitation mm = 57
|Dec precipitation mm = 74
|year precipitation mm =
|Jan precipitation days= 12
|Feb precipitation days= 11
|Mar precipitation days= 10
|Apr precipitation days= 10
|May precipitation days= 9
|Jun precipitation days= 9
|Jul precipitation days= 7
|Aug precipitation days= 8
|Sep precipitation days= 7
|Oct precipitation days= 9
|Nov precipitation days= 11
|Dec precipitation days= 13
|year precipitation days=
|unit precipitation days=
|Jan sun= 93
|Feb sun= 87
|Mar sun= 155
|Apr sun= 180
|May sun= 248
|Jun sun= 300
|Jul sun= 310
|Aug sun= 279
|Sep sun= 240
|Oct sun= 186
|Nov sun= 90
|Dec sun= 62
|year sun= 
|source = weather2travel.com<ref name="weather2travel">{{cite web |url=http://www.weather2travel.com/climate-guides/ukraine/sevastopol.php |title=Sevastopol Climate Guide |publisher=Weather2travel.com |accessdate=2014-03-26 |archive-date=2014-02-28 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140228023851/http://www.weather2travel.com/climate-guides/ukraine/sevastopol.php }}</ref>
|date=March 2012}}


Теплий клімат зумовив багату різноманітність міської фауни. Цвітіння при теплій зимі може розпочинається в лютому (першим цвіте [[мигдаль]]), при холодній зимі&nbsp;— в березні. В квітні цвітуть плодові ([[алича]], [[вишня]], [[яблуня]]), в травні&nbsp;— кущі [[бузок|бузка]] та [[спірея|спіреї]], червоним квітками церціс європейський (або іудине дерево). Влітку найбільш яскраво цвітуть [[скумпія]], [[гібіскус]]. Пізніше за всіх квітне [[Альбіція іранська|ленкоранська акація]]: її квітки доживають до вересня.

== Історія ==
{{main|Історія Севастополя}}

=== Передісторія ===
[[Місто]] має невід'ємне значення в [[Історія України|українській історії]].[[Файл:Chersonesos columns.jpg|міні|праворуч|Руїни [[Херсонес Таврійський|Херсонеса]]]]
На березі [[Стрілецька бухта|Стрілецької бухти]] у 7—3 тисячоліттях до н.&nbsp;е. існувало [[неоліт]]ичне портове місто, яке відноситься до [[Кемі-обинська культура|кемі-обинської культури]]<ref>[http://yuvisti.org.ua/1065/ В Севастополе на берегу бухты Стрелецкой обнаружены руины древнего города неолитической цивилизации.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130820131355/http://yuvisti.org.ua/1065/ |date=20 серпня 2013 }} ''Южные вести''. 16.08.2012. {{ref-ru}}</ref>

В [[античність|античну добу]] територію, на якій розташована частина сучасного Севастополя, займала [[грецька колонія]] [[Херсонес Таврійський|Херсонес]], заснована вихідцями з [[Гераклея Понтійська|Гераклеї Понтійської]] в [[5 століття до н. е.|V столітті до&nbsp;н.&nbsp;е.]] Пізніше вона входила до складу [[Римська імперія|Римської]] та [[Візантійська імперія|Візантійської]] імперій.

Під час своєї подорожі Херсонес відвідував святий [[апостол]] [[Андрій Первозваний]]. У Херсонесі прийняв мученицьку смерть апостольський святий [[Климент I|Климент]], папа Римський. Тут помер від голоду на засланні святий [[Мартин I|Мартин Сповідник]], також [[папа Римський]] VII століття. [[861|861 року]] в Херсонесі на шляху до [[Хозарський каганат|Хазарії]] святий [[Кирило і Мефодій|рівноапостольний Кирило]] (тоді ще Костянтин в миру), знайшов мощі святого Климента. Тут він також знайшов абетку ([[кирилиця]])<ref name="pravaya.ru">[http://www.pravaya.ru/side/14/200 Рустам Рахматуллін. Обіцянка Севастополя]</ref>.

[[988|988&nbsp;року]] містом Херсоном (як стало іменуватися місто у візантійський час)<ref>Скорочена форма «Херсон» утвердилася в документах Візантії до кінця VI&nbsp;ст. (Херсонська єпархія та&nbsp;т.&nbsp;п.). Під цією назвою місто фігурує до XV століття.</ref> оволодів київський князь [[Володимир Святославич]]. За легендою, тут він разом із своєю дружиною прийняв [[християнство]] (щоправда, не існує ніяких історичних свідчень про місце хрещення Володимира). У [[1399]] році Херсон був знищений військами [[Золота Орда|Золотої Орди]], і його територія спочатку контролювалася князівством [[Феодоро]], а в 1475—1781 роки [[Османська імперія|Османською імперією]].

=== Відродження ===
[[File:Stamp of Ukraine s643.jpg|міні|праворуч|Марка [[Укрпошта|Укрпошти]] «Україна. Місто Севастополь» (2005)]]
{{double image|right|Coin of Ukraine Sevastopol a10.jpg|160|Coin of Ukraine Sevastopol R10.jpg|160|[[225 років м. Севастополь (срібна монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена 225—річчю міста]]}}


Перша згадка про нове селище поруч із руїнами стародавнього міста датоване [[1686]] роком. В османському реєстрі земельних володінь Південного Крима воно згадане під імерем [[Ак'яр]]&nbsp;— тобто «біла скеля», або «білий берег». Населення Ак'яра в той час нараховувало 23 мусульманські родини, які володіли 827,5 дьонюмами ґрунтів. Фактично Ак'яр був передмістям більшого за розмірами [[Інкерман]]у і разом з ним підпорядковувався [[Мангупський кадилик|Мангупському кадилику]] османського [[Кафінський еялет|Кафінського еялету]].

У [[1774]] році, з приєднанням османських володінь на півострові [[Кримське ханство|Кримському ханству]] Ак'яр також опинився під владою хана, і за його розпорядженням у [[1775]] році був переданий до [[Бахчисарайське каймаканство|Бахчисарайського каймаканства]]. В [[1778]] році на території селища спрямовані сюди російські війська розпочали будівництво земляних оборонних споруд<ref name="SCB">{{Cite web |url=http://www.sevtolib.iuf.net/region/history/ |title=Архівована копія |accessdate=1 грудня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121030184001/http://www.sevtolib.iuf.net/region/history/ |archivedate=30 жовтня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

У [[1783]] році разом з усім Кримом був анексований Російською імперією. За розпорядженням [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини II]] до західних берегів півострова був направлений фрегат «Обережний» під командуванням капітана II рангу Івана Берсенєва для вибору гавані для військового порту. Оглянувши в квітні 1783 року бухту біля Ак'яра, Берсенєв рекомендував її перетворити на базу для російських кораблів<ref>[http://www.rian.ru/society/20090220/162698570.html История основания крепости Севастополь. Справка]</ref>.
[[Файл:AFRE Sevastopol.jpg|міні|ліворуч|Російський план міста у 1830-х роках]] 3 (14 червня) 1783 року під керівництвом прапор-капітана, лейтенанта [[Сенявін Дмитро Миколайович|Дмитра Сенявіна]] на території Ак'яру були закладені чотири кам'яні споруди: будинок командувача ескадри [[Макензі Фома Фомич|Томаса Мекензі (Фоми Фомича)]], каплиця, кузня в Адміралтействі і пристань, названа згодом [[Графська пристань|Графською]]<ref>[[Шавшин Володимир Георгійович|Шавшин В.&nbsp;Г.]]. Каменная летопись Севастополя, Севастополь-Киев: «ДС-Стрим», 2003 с. 103</ref>.

Росіяни називали Ак'яр на власний лад [[Ахтіар]]ом. Проте це ім'я вочевидь не влаштовувало імператрицю, що надавала перевагу грецьким назвам. Але логічне з огляду на близькість до руїн Херсонеса пере'менування селища на честь античного «попередника» було вже неможливим з огляду на те, що на той час [[Херсон]]ом вже було назване місто у нижній течії Дніпра. Тож врешті решт імператриця зупинилася на імені Севастополь, «запозиченій» в однойменного [[Себастополіс|римського міста]] на Кавказі (теперішнього [[Сухумі]]).

Російська назва складалася з двох грецьких слів Σεβαστος (Севастос)&nbsp;— «вельмишановний, священний» та πολις ([[поліс]])&nbsp;— «місто»<ref>Е.&nbsp;М.&nbsp;Поспелов, Географический названия мира, Москва, 2001</ref>. [[Себастос]]&nbsp;— еквівалент латинського титулу «Август», тому Севастополь означає і «найясніше місто», «імператорське місто»<ref name="Np">{{Cite web |url=http://gazeta.sebastopol.ua/2006/07/20/vopros-otvet/ |title=Міста з грецькими іменами |accessdate=1 грудня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110723025238/http://gazeta.sebastopol.ua/2006/07/20/vopros-otvet/ |archivedate=23 липня 2011 |deadurl=yes }}</ref>. У літературі наводилися й інші переклади, наприклад, у [[Велика радянська енциклопедія|Великій радянській енциклопедії]] назву переклали як «величне місто», «місто слави»<ref name="BSE">{{З|БСЭ|ссылка=http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00069/53800.htm|заглавие=Севастополь|издание=3-е}}</ref>.

Нова назва Ак'яру була присвоєна указом від 10 (21) лютого 1784 року. За цим же документом [[Катерина II]] наказала [[Потьомкін Григорій Олександрович|Г.&nbsp;О.&nbsp;Потьомкіну]] перетворити його на військову фортецю. Місто розбудовувалося на кошти, отримані Потьомкіним з [[Новоросія|новоросійських]] земель. Адміністративно поселення увійшло до складу [[Таврійська область|Таврійської області]], утвореної в складі [[Катеринославське намісництво|Катеринославського намісництва]]. Реалізацію первісної схеми будівництва міста взяв на себе [[Ушаков Федір Федорович|Федір&nbsp;Ушаков]], призначений у 1788 році командувачем порту і ескадри. Він побудував багато будинків, [[Казарма|казарми]], [[Лікарня|госпіталь]], [[дороги]], [[Ринок|ринки]], колодязі<ref>{{Cite web |url=http://www.e-mordovia.ru/dostoyanie/ushakov/ |title=Ушаков — Республиканский центр информатизации органов государственной власти — Республика Мордовия |accessdate=1 грудня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090611115156/http://www.e-mordovia.ru/dostoyanie/ushakov/ |archivedate=11 червня 2009 |deadurl=yes }}</ref>.

1797 року імператор [[Павло I (російський імператор)|Павло]] повернув місту назву Ахтіар, яка зберігалася і за правління його сина Олександра I (попри шанобливе ставлення останнього до «бабусиної спадщини»). 1802 року Севастополь увійшов до складу новоствореної [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]]<ref name="WH">[http://www.warheroes.ru/Sevastopol.asp Місто-герой Севастополь]</ref>, а двома роками пізніше оголошений головним військовим [[Морський порт|портом]] [[Чорне море|Чорного моря]] [[Російська імперія|Російської імперії]]. Того самого 1804 року закритий комерційний порт, щоправда, його пізніше відкрили 1808 року, але 1809 року знову закрили до 1820, коли у місті відкрився порт для внутрішньої російської торгівлі<ref>[http://www.flot2017.com/file/show/none/3105 Севастополь :: Досье :: Черноморский флот&nbsp;— 2017]</ref>. Міжнародного торгового порту в Севастополі не було до 1867 року<ref name="BST">{{Cite web |url=http://www.blackseatrans.com/pu/2004-1/04.phtml |title=Порти України № 1, 2004, економіка та управління |accessdate=1 грудня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090119083540/http://www.blackseatrans.com/pu/2004-1/04.phtml |archivedate=19 січня 2009 |deadurl=yes }}</ref>. Місто було військовим, працюючим на флот. 1822 року з 25-тисячного населення Севастополя менше 500 осіб були цивільними<ref name="Nas">{{Cite web |url=http://www.az.ru/sevreal/histor/nasel18-19.html |title=Архівована копія |accessdate=1 грудня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081203231504/http://www.az.ru/sevreal/histor/nasel18-19.html |archivedate=3 грудня 2008 |deadurl=yes }}</ref>.

Лише 1826 року сенатським указом місто знову перейменували на Севастополь. У 1827 році розпочалися археологічні розкопки [[Херсонес Таврійський|Херсонеса Таврійського]], найдавнішого поселення в межах міста Севастополя.
[[Файл:Ivan Constantinovich Aivazovsky - The Russian Squadron on the Sebastopol Roads.jpg|міні|Російська ескадра на Севастопольському рейді. [[Іван Айвазовський]], 1846 рік.]]
1830&nbsp;року в Севастополі сталося [[Чумний бунт у Севастополі (1830)|велике повстання]], спровоковане карантинними заходами під час [[Російсько-турецька війна (1828—1829)|російсько-турецької війни 1828—1829&nbsp;років]], один із перших в серії [[Холерний бунт|холерних бунтів]] 1830—1831 років. Повстання почалося 3 (15) червня і швидко втягнуло матросів, солдатів, міські низи. [[4 червня]] повсталими убитий губернатор міста [[Столипін Микола Олексійович|Микола&nbsp;Столипін]]<ref>[http://lermontov.niv.ru/lermontov/bio/letopis-zhizni/letopis-2.htm Лермонтов М. Ю.: Літопис життя і творчості Лермонтова Список умовних скорочень]</ref>, кілька чиновників, і до [[7 червня]] місто перебувало в руках повстанців. Після придушення повстання 1580 учасників віддані військовому суду, 7 із них&nbsp;— розстріляні<ref>{{З|БСЭ|ссылка=http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00069/54200.htm|заглавие=Севастопольське повстання 1830|издание=3-е}}</ref>.

Початок бурхливого зростання Севастополя нерозривно пов'язаний з ім'ям [[Лазарєв Михайло Петрович|Михайла&nbsp;Лазарєва]]. Призначений начальником штабу Чорноморського флоту 1832 року, а пізніше&nbsp;— головнокомандувачем флотом, портами і військовим губернатором міста, він будує адміралтейство з підприємствами судноремонту і суднобудування на берегах Корабельної і Південної бухт<ref name="MC1">{{Cite web |url=http://www.moscow-crimea.ru/history/18_19vv/bsfxix_2.html#11 |title=Архівована копія |accessdate=1 грудня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090702001936/http://www.moscow-crimea.ru/history/18_19vv/bsfxix_2.html#11 |archivedate=2 липня 2009 |deadurl=yes }}</ref>. Створивши таким чином виробничу базу флоту, М.&nbsp;П.&nbsp;Лазарєв приступає до реконструкції і забудови міста, для чого [[25 жовтня]] 1840 року розроблений і прийнятий перший [[генеральний план]] Севастополя<ref name="venikeev">[http://istominka.chat.ru/sev1.htm Е.&nbsp;В.&nbsp;Веникеев. Севастополь и его окрестности. Москва, «Искусство», 1986.]</ref>. Зокрема знесена одноповерхова забудова Центрального пагорба, що носив назву ''«Хребет беззаконня»'', звільнивши місце для будинків у стилі [[класицизм]]у<ref name="venikeev"/>. Одночасно швидше, ніж в інших містах Криму, зростало населення Севастополя. Станом на 1850 рік воно становило 45&nbsp;046 осіб, з них 32&nbsp;692&nbsp;— нижні військові чини<ref name="Nas"/>. Подальший розвиток міста передбачено генеральним планом [[1851|1851 року]], але його виконанню завадила [[Кримська війна]]<ref name="MC1"/>.

=== Кримська війна ===
[[Файл:Sevastopol Monument to Wrecked Ships.jpg|міні|праворуч|[[Пам'ятник затопленим кораблям]]]]
[[Файл:Вiльям Ciмпсон Севастополь Михайлiвський собор та Микiльський собор 1856 лiтографiя.jpg|міні|ліворуч|Вільям Сімпсон. Севастополь, [[Михайлівський собор (Севастополь)|Михайлівський собор]] та Микільський собор, літографія 1856&nbsp;року.]]
{{main|Кримська війна}}

Севастополь відіграв ключову роль у [[Кримська війна|Кримській війні]] 1853—1856&nbsp;рр. 2 (14) вересня 1854 року 62-тисячна армія поєднана [[Велика Британія|Великої Британії]], [[Друга французька імперія|Французької імперії]] та [[Османська імперія|Османської імперії]] висадилася під [[Євпаторія|Євпаторією]] і попрямувала до Севастополя, на захист якого стали 25 тисяч моряків і 7-тисячний гарнізон міста<ref>{{З|БСЭ|ссылка=http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00039/42400.htm|заглавие=Кримська війна 1853-56|издание=3-е}}</ref>. Переважною була також перевага флоту нападників, через що пізніше було прийнято рішення про затоплення російських кораблів для перегородження входу в Севастопольську бухту<ref>[http://flot.com/history/vic7.htm Героїчна оборона Севастополя (1854—1855&nbsp;рр.): Нарис]</ref>.

[[Віктор Гюго]] порівняв облогу Севастополя з облогою [[Троя|Трої]]. Историк [[Руссе Камілл Фелікс Мішель|Камілл Руссе]], так розтлумачує метафору Гюго: ''«Все це також відбувалося на куточку землі, на кордоні між Азією та Європою, де великі імперії зустрілися… Десять років перед Троєю, десять місяців перед Севастополем»''<ref name="pravaya.ru"/>.

13 (25) вересня місто було оголошено у стані облоги, почалася [[Оборона Севастополя (1854—1855)|оборона Севастополя]], що тривала 349 днів, до 27 серпня (8 вересня) 1855 року. Незважаючи на шість масованих бомбардувань і два штурми, союзники так і не змогли взяти військово-морську фортецю Севастополь. Хоча в результаті російські війська відійшли на [[Північна сторона (Севастополь)|Північну сторону]], вони залишили противнику одні руїни.

За [[Паризький мир 1856|Паризьким мирним договором (1856)]] Російській імперії і [[Османська імперія|Османській імперії]] заборонялося мати [[військовий флот]] на [[Чорне море|Чорному морі]]<ref>{{Cite web |url=http://www.humanities.edu.ru/db/msg/38006 |title=Паризький мирний договір 1856 р. |accessdate=1 грудня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081021153014/http://www.humanities.edu.ru/db/msg/38006 |archivedate=21 жовтня 2008 |deadurl=yes }}</ref>.

=== Новий час ===
[[Файл:Вулиця Велика Морська на початку 20 ст.jpg|праворуч|міні|[[Велика Морська вулиця (Севастополь)|Вул. Велика Морська]] на початку 20 ст.]]

Зруйноване [[місто]] на час втратило своє стратегічне значення. Населення [[Місто|міста]] скоротилося до 5 тисяч осіб (до війни&nbsp;— 45 тисяч).

1861 знову запрацювало адміралтейство. Але активне відновлення міста почалося в 70-ті роки. Великим поштовхом для цього стало будівництво залізниці [[Харків]]—[[Лозова (станція)|Лозова]]—Севастополь, що завершилося у 1875 році<ref>{{Cite web |url=http://uzdlines.narod.ru/khark.htm |title=Харківська дирекція (ДН-2) |accessdate=20 липня 2012 |archiveurl=https://archive.is/20120720133446/uzdlines.narod.ru/khark.htm |archivedate=20 липня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

Найбільшими підприємством став торговий порт, в який дозволили заходити іноземним судам. Поряд з ним побудували десятки складів для зерна, солі та інших вантажів. Якщо у 1875 з Севастополя було відправлено за кордон 575 тис. пудів вантажів, то у 1888&nbsp;— 32&nbsp;млн пудів. У порту були зайняті до 4 тисяч осіб.

Другим великим підприємством було адміралтейство. 1868 року розпочато будівництво торгових судів. У 1871 Російська імперія вийшла з Паризького договору, постало питання будівництва нового військового флоту. Необхідність відродження російського Чорноморського флоту знову виникла в ході [[Російсько-турецька війна 1877-1878|Російсько-турецької війни 1877—1878&nbsp;рр.]], коли [[Османська імперія]] ввела в [[Чорне море]] броненосний флот, а Росія змогла протиставити тільки озброєні торгові судна і легкі кораблі<ref>[http://grandwar.kulichki.net/turkwar/war_2.html Дії флоту]</ref>.

З 70-х років Севастополь стає центром туризму<ref>[http://i-sevastopol.com/page7.html Севастополь, Крим. Відпочинок в Севастополі&nbsp;— Короткий огляд історичних подій]</ref>. Місто відбудовується за європейськими архітектурними стандартами. У 1875 прийнято рішення не відновлювати зруйновані берегові укріплення, а створити на їх місті парки та меморіали. Завдяки цьому рішенню Севастополь отримав [[Приморський бульвар (Севастополь)|Приморський бульвар]], [[Історичний бульвар]], меморіал на [[Малахів курган|Малаховому кургані]].

У 1890&nbsp;році Севастополь зараховано до розряду фортець, торговий порт перенесено до [[Феодосія|Феодосії]].

У 1898 році з'явився [[Севастопольський трамвай|електричний трамвай]]&nbsp;— це була одна з перших трамвайних систем Російської імперії.

1895 року населення міста досягло довоєнних часів, а 1900 становило 58 тисяч осіб.

[[Файл:PanoramaSevastopol.jpg|міні|праворуч|[[Панорама «Оборона Севастополя 1854—1855 років»]]]]
[[14 травня]] 1905 року відкрита всесвітньо відома панорама «Оборона Севастополя 1854—1855 рр.», побудована за проектом інженера О.&nbsp;І.&nbsp;Енберга та архітектора В.&nbsp;А.&nbsp;Фельдмана, художник [[Рубо Франц Олексійович|Франц Рубо]]<ref>{{Cite web |url=http://www.sev-museum-panorama.com/main.php |title=Головна |accessdate=2010-12-01 |archive-date=2010-01-28 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100128073641/http://sev-museum-panorama.com/main.php }}</ref>.

У роки [[Революція 1905—1907|першої російської революції]] відбулося повстання на [[Панцерник «Князь Потьомкін-Таврійський»|панцернику «Потьомкін»]], його приклад викликав виступи матросів на інших кораблях Чорноморського флоту. У листопаді 1905 року в збройному повстанні взяли участь екіпажі 14 бойових кораблів, робітники порту і морського заводу, солдати гарнізону. [[14 листопада]] 1905 року червоний прапор був піднятий на [[Очаків (крейсер)|крейсері «Очаків»]], очолив перше з'єднання кораблів революційного флоту лейтенант [[Шмідт Петро Петрович|Петро Шмідт]]. Війська придушили заколот, а його керівники П.&nbsp;П.&nbsp;Шмідт та інші були розстріляні<ref>[http://www.sevastopol.info/history/hist_do1917.htm Історія Севастополя в період з 1855 по 1917 роки]</ref>.

=== Громадянська війна ===
{{main|Червоний терор у Севастополі}}

16 грудня 1917 року після [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого перевороту]] влада в місті перейшла до Ради військових і робітничих депутатів. Вона протрималась до 1 травня 1918, коли місто зайняли німецькі війська. За підтримки [[Українські німці|німців]] в [[Крим]]у був сформований [[Перший Кримський крайовий уряд|уряд Сулькевича]], який взяв курс на побудову незалежного Криму. Після виводу німецьких військ в листопаді 1918 ще деякий час владу вдавалося тримати [[Другий Кримський крайовий уряд|другому Кримському крайовому уряду]] (на чолі з Соломоном Кримом). При цьому в Севастополі в цей час було двовладдя, бо влада часткова належала і військовій адміністрації [[Добровольча армія|Добровольчої армії Денікіна]] та французькій армії, [[Військова присутність Антанти на півдні України|чий десант]] висадився в місті з листопада 1918 до квітня 1919. В квітні 1919 Крим знову зайняли більшовики. Вони створили [[Кримська Радянська Соціалістична Республіка|Кримську Радянську Соціалістичну Республіку]]. Ця республіка проіснувала до червня, коли півострів зайняли [[Збройні Сили Півдня Росії|білогвардійці]]. Їх влада в місті протрималась до 15 листопада 1920, коли Севастополь останнім з кримських міст зайняла Червона армія.

Кожна з сил війни була відзначена у мародерстві: білогвардійці, більшовики, німецька та французька армія.

Історик [[Мельгунов Сергій Петрович|Сергій Мельгунов]] у книзі ''Червоний терор у Росії'' пише, що Севастополь, поряд із Балаклавою, став одним із тих кримських міст, де страти, що проводилися більшовиками, набули найбільших розмірів&nbsp;— загальне число розстріляних становить близько 29 тисяч осіб<ref name="Melgunov">Мельгунов, С.&nbsp;П.&nbsp;Червоний терор у Росії (1918—1923). Чекістський Олімп / С.&nbsp;П.&nbsp;Мельгунов.&nbsp;— 2-e видання, доповнене.&nbsp;— М. Айріс-прес, 2008.&nbsp;— 400 ст.,&nbsp;— (Біла Росія) ISBN 978-5-8112-3269-7, С. 115—117</ref>. Як пише Мельгунов, населенню Севастополя радянська влада відмовила у праві скаржитися на виконавців репресій, «оскільки так воно сприяло білогвардійцям». Крім колишніх солдатів і офіцерів Російської імператорської армії, розстрілювали жителів міста, працівників [[Червоний Хрест (організація)|Червоного Хреста]], діячів земств, журналістів, тощо<ref name = Melgunov/>.

=== Радянський період ===

==== Друга світова війна ====
[[Файл:Bundesarchiv N 1603 Bild-121, Russland, Sewastopol, zerstörter Hafen.jpg|міні|Бухта після битви (липень 1942 року)]]
{{main|Операція «Штерфанг»}}
[[22 червня]] 1941 року місто зазнало першого бомбардування німецької авіації, метою якої було мінувати з повітря бухти, блокувати флот. План був зірваний зенітною і корабельною артилерією Чорноморського флоту. Після вторгнення німецької армії до Криму почалася оборона міста, що тривала 250 днів ([[30 жовтня]] 1941—[[4 липня]] 1942). [[7 листопада]] 1941 року Ставка Верховного Головнокомандування створила [[Севастопольський оборонний район]]. Радянські війська [[Приморська армія (СРСР)|Приморської армії]] (генерал-майор [[Петров Іван Юхимович|Іван Петров]]) і сили Чорноморського флоту (віцеадмірал [[Октябрський Пилип Сергійович|Пилип Октябрський]]) відбили у листопаді і грудні 1941 року два великих наступи [[11-та армія (Третій Рейх)|11-й армії]] [[Еріх фон Манштейн|Манштейна]], скувавши великі сили противника. Перебудовою всього життя міста на військовий лад, роботою для фронту севастопольських підприємств керував Міський комітет оборони (МКО), голова&nbsp;— перший секретар Севастопольського міськкому [[Комуністична партія Радянського Союзу|ВКП(б)]] Б.&nbsp;О.&nbsp;Борисов<ref>[http://krym.sarov.info/ist_vov_krym_obor_sev.html Битви За Севастополь]</ref>. У червні-липні 1942 року гарнізон Севастополя, а також війська, евакуйовані з [[Одеса|Одеси]] чотири тижні оборонялися проти переважаючих сил противника. Місто було здано, лише коли можливості оборони були вичерпані<ref>[http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=6355 СЕВАСТОПОЛЬ&nbsp;— МІСТО СЛАВИ. І НЕ ТІЛЬКИ РОСІЙСЬКОЇ…]</ref>. Це сталося [[9 липня]] [[1942|1942 року]]. У 1942—1944 севастопольським підпіллям керував учасник героїчної оборони міста В.&nbsp;Д.&nbsp;Ревякін<ref>{{Cite web |url=http://www.sevastopol.iuf.net/rus/museums/mgds/h_redhouse.htm |title=Музей Севастопольське підпілля 1942−1944 рр. |accessdate=1 грудня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111206084744/http://www.sevastopol.iuf.net/rus/museums/mgds/h_redhouse.htm |archivedate=6 грудня 2011 |deadurl=yes }}</ref>. [[7 травня]] 1944 року війська [[Четвертий Український фронт|4-го Українського фронту]] (ген. армії [[Толбухін Федір Іванович|Федір Толбухін]]) після штурму німецьких оборонних зміцнень на [[Сапун-гора|Сапун-горі]], [[9 травня]] [[Севастопольська наступальна операція (1944)|звільнили місто]], а [[12 травня]] від німецьких військ був очищений мис Херсонес.

==== Повоєнні роки ====
[[Файл:1983 CPA 5397.jpg|міні|[[Поштова марка]] [[СРСР]] на честь 200-ї річниці міста ([[1983]]).]]
В травні 1944 в місті місто лежало в руїнах: були зруйновані 94&nbsp;% будинків, залізничні тунелі, що ведуть до міста, всі промислові об'єкти та комунікації. У післявоєнні роки місто було вдруге повністю відновлено. Севастополь потрапив до переліку з 15 міст, що потребували першочергового відновлення. В ньому були задіяні тисячі робітників, військовополонені, а план нового міста розробляли в тому числі ведучі архітектори з Ленінграда. Вже на початку 1950-х центральна частина міста була відбудована в стилі [[класицизм]]у.

У 1950-ті роки забудовані кільце вулиць і площ навколо [[Центральний пагорб (Севастополь)|головного міського пагорба]]. 1954 році відтворено будинок [[Панорама «Оборона Севастополя 1854—1855 рр.»|панорами «Оборона Севастополя 1854—1855 рр.»]], в 1957 році&nbsp;— побудовано нову будівлю [[Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А. В. Луначарського|російського драматичного театру]]. В 1959 році відкрилася [[Діорама «Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 року»|діорама «Штурм Сапун-гори травня 1944 року»]]. На [[Площа Нахімова (Севастополь)|площі Нахімова]] в 1964—1967 роки споруджено Меморіал героїчної оборони Севастополя 1941—1942 років.

[[Севастопольський трамвай]] після війни вирішили не відновлювати, замість нього з 1950 в місті почали ходити [[Севастопольський тролейбус|тролейбуси]].

У 1960-ті і 1970-ті роки збудований цілий ряд нових житлових районів: у районі колишнього Куликова поля збудований [[Проспект Генерала Острякова (Севастополь)|проспект Генерала Острякова]](район «Остряки»), забудовані квартали на берегах [[Стрілецька бухта (мікрорайон)|Стрілецької]](«Стрілка») і [[Комишева бухта|Камишової бухт]](«Камиши» та «Льотчики»), на [[Північна сторона (Севастополь)|Північній стороні]] («Радіогірка»).

У радянські роки місто було одним із найчистіших та найбільш упорядкованих у СРСР. У місті засновується ряд академічних та галузевих НДІ: [[Інститут біології південних морів імені О. О. Ковалевського НАН України|Інститут біології південних морів]] (на базі Морської біологічної станції) і [[Морський гідрофізичний інститут НАН України|Морський гідрофізичний інститут АН УРСР]], Севастопольське відділення державного інституту океанології та океанографії, Чорноморський філіал НДІ технології суднобудування і низка інших. З'являються в Севастополі і вузи: [[Севастопольський національний технічний університет|Севастопольський приладобудівний інститут]], який швидко ввійшов до ряду найбільших політехнічних вузів країни, і два вищих військово-морських училища: Чорноморське імені П.&nbsp;С.&nbsp;Нахімова (ЧВВМУ) в Стрілецькій балці та Севастопольське інженерне в [[Бухта Голландія|бухті Голландія]] (СВВМІУ).

8 травня 1965 року Севастополю присвоїли звання [[Місто-герой|Міста-героя]].

=== Новітній час ===
[[Файл:Sevastopol Type 1438 passenger ship IMG 4248 1725.jpg|300px|праворуч|міні|Вид на центральну частину міста з моря]]
У наш час Севастополь (як і [[столиця]] [[Україна|України]]&nbsp;— [[Київ]]) є містом центрального підпорядкування. Він не входить до складу [[АР Крим|Автономної Республіки Крим]]. Після прийняття закону про столицю Севастополь залишився єдиним [[місто]]м в [[Україна|Україні]], мер якого (голова Севастопольської міської державної адміністрації) не обирається, а призначається [[Президент України|президентом України]]. Однак міська рада Севастополя має право накласти [[вето]] на будь-яке рішення мера, голови держадміністрації Севастополя.

У післярадянські роки закрилися або скоротили виробництво багато заводів, що були зорієнтовані на оброну. Так, у 2000-ні завод КБ «Мусон» був перероблений на величезний торгово-розважальний центр. Майже зупинився Севастопольський морський завод. Найбільшим з нових підприємств став глибоководний [[Авліта (морський вантажний термінал)|вантажний порт Авліта]], що почав працювати з 1995 та неодноразово розширював свої можливості. До російської окупації у 2014 порт займався перевалкою металу та зерна, забезпечував роботою близько 700 людей.

У 2000-х&nbsp;відновилося житлове будівництво. Виникли нові мікрорайони навколо [[Стрілецька бухта|Стрілецької бухти]], [[Бухта Омега|Омеги]] (мікрорайон Омега-2), в [[Козача бухта|Козачій бухті]], 5-му мікрорайоні. Швидко відкривалися нові супермаркети, з яких в Севастополі були представлені мережі [[Сільпо (торгова мережа)|Сільпо]], [[АТБ]], [[Фуршет (мережа супермаркетів)|Фуршет]], [[METRO Cash & Carry|METRO]] та інші.

1999 в Севастополі відкритий філіал [[МДУ імені Ломоносова]], а 2009 року відкритий Севастопольський інститут банківської справи при [[Українська академія банківської справи Національного банку України|академії Банківської справи НБУ]].

Скориставшись політичною кризою в [[Україна|Україні]] в лютому-березні 2014 року Російська Федерація ввела сили спецпризначення, військову техніку та бойовиків і [[Анексія Криму (2014)|захопила Крим]], блокуючи українських військових і займаючи адміністративні та господарські об'єкти.

== Адміністративно-територіальний поділ ==
{{Карта Севастополя}}
{{main|Адміністративний устрій Севастополя}}
Територія, підпорядкована міськраді Севастополя розділена на 4 адміністративні райони. До складу двох із них (Гагарінського і Ленінського) входять тільки міські квартали, а двом іншим (Балаклавському та Нахімовському) підпорядковані також навколишні місто, 28 сіл і понад 30 поселень без статусу населеного пункту (аграрного типу або спецпоселень).

* 1 '''[[Гагарінський район (Севастополь)|Гагарінський район]]''' (західна частина міста)
* 2 '''[[Ленінський район (Севастополь)|Ленінський район]]''' (центральна частина міста)
* 3 '''[[Нахімовський район]]''' (північна частина міста; [[Північна сторона (Севастополь)|Північна сторона]] і території на північ від річки [[Бельбек]])
* 4 '''[[Балаклавський район]]''' (південно-східна частина міста)
** 5 '''Інкерманська міська рада''' (у складі [[Балаклавський район|Балаклавського району]])

== Населення ==
До окупації Росією Севастополь був найсприятливішим [[місто]]м [[Україна|України]] для проживання. Згідно з [[Державна служба статистики України|Держкомстатом]] [[Україна|України]] коефіцієнт приросту населення міста (внутрішня міграція) дорівнював 4,0 на 1000 осіб, тоді як ті ж показники в [[Київ|Києві]] та [[Одеса|Одесі]] рівнялися 3,6 і 0,9 відповідно.<ref name="Держкомстат України">{{Cite web |url=http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2008/ds/mr/mr_r/mr0308_r.html |title=Дані Держкомстату України |accessdate=2011-01-09 |archive-date=2016-02-01 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160201051901/http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2008/ds/mr/mr_r/mr0308_r.html }}</ref> За даними Держкомстату України наявне населення Севастополя на 1 січня 2014 року становило 385 870 чол., з них 362 018&nbsp;— міське і 23 852&nbsp;— сільське<ref>{{Cite book
|title=Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року
|last=Відповідальна за випуск:Тимошенко Галина Миколаївна
|year=2014
|publisher=Державна служба статистики України
|location=Київ
}}</ref>.

За даними [[Перепис населення України (2001)|перепису населення України 2001 року]], постійне населення всієї території, підпорядкованої [[Севастопольська міська рада|Севастопольській міській раді]] становила 377 200 осіб, з них міське населення&nbsp;— 358,1 тисяч осіб, сільське населення&nbsp;— 21,4 тисячі особи<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/urban-rural/sevastopol/ |title=Всеукраїнський перепис населення 2001 {{!}} Результати {{!}} Основні підсумки {{!}} Міське і сільське населення {{!}} місто Севастополь (міськрада): |accessdate=9 січня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081206175437/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/urban-rural/sevastopol/ |archivedate=6 грудня 2008 |deadurl=yes }}</ref>.

Севастополь входив до трійки найбільш відвідуваних [[регіон]]ів [[Україна|України]]. У святкові дні населення міста за рахунок приїжджих збільшувалося до 1&nbsp;млн осіб<ref>{{Cite web |url=http://pda.nr2.ru/crimea/189795.html |title=PDA.NR2.Ru::: Куницын: Если севастопольцам сказать, что Черноморский флот уйдет — набьют морду / 06.08.08 / Новый Регион — Крым |accessdate=9 січня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140322030551/http://pda.nr2.ru/crimea/189795.html |archivedate=22 березня 2014 |deadurl=yes }}</ref>. Севастополь&nbsp;був другим за рівнем зайнятості після [[Київ|Києва]]: на тлі збільшення загального числа зайнятого населення з 61,7&nbsp;% до 62,9&nbsp;% відзначалася позитивна тенденція руху робочої сили: коефіцієнт заміщення звільнених працівників зріс до 104,5&nbsp;%<ref>[http://news.liga.net/news/N0840817.html Севастополь&nbsp;— другою за рівнем зайнятості після Києва&nbsp;— ЛІГА.]</ref>.
<div style="float:right;margin:0 0 .5em 1em;" class="toccolours">
<center><timeline>
Colors=
  id:lightgrey value:gray(0.9)
  id:darkgrey  value:gray(0.7)
  id:canvas value:rgb(1,1,1)
  id:barra value:rgb(0.6,0.7,0.8)
ImageSize = width:auto height:220 barincrement:15
PlotArea = left:40 bottom:50 top:20 right:20
DateFormat = yyyy
Period = from:0 till:400
TimeAxis = orientation:vertical
AlignBars = late
BackgroundColors = canvas:canvas
ScaleMajor = gridcolor:darkgrey increment:100 start:0
ScaleMinor = gridcolor:lightgrey increment:25 start:0
BarData=
  bar:1801 text:1801
  bar:1822
  bar:1850 text:1850
  bar:1866
  bar:1874 text:1874
  bar:1879
  bar:1889 text:1889
  bar:1897
  bar:1923 text:1923
  bar:1926
  bar:1939 text:1939
  bar:1959
  bar:1967 text:1967
  bar:1970
  bar:1979 text:1979
  bar:1989
  bar:1991 text:1991
  bar:1995
  bar:1996
  bar:2001 text:2001
  bar:2009
  bar:2010 text:2010
  bar:2011
  bar:2012 text:2012
PlotData=
  color:barra width:5 align:left
  bar:1801 from:0 till: 20
  bar:1822 from:0 till: 25
  bar:1850 from:0 till: 45
  bar:1866 from:0 till: 10
  bar:1874 from:0 till: 17
  bar:1879 from:0 till: 20
  bar:1889 from:0 till: 39
  bar:1897 from:0 till: 53
  bar:1923 from:0 till: 63
  bar:1926 from:0 till: 74
  bar:1939 from:0 till: 114
  bar:1959 from:0 till: 148
  bar:1967 from:0 till: 209
  bar:1970 from:0 till: 229
  bar:1979 from:0 till: 301
  bar:1989 from:0 till: 356
  bar:1991 from:0 till: 366
  bar:1995 from:0 till: 370
  bar:1996 from:0 till: 365
  bar:2001 from:0 till: 342
  bar:2009 from:0 till: 380
  bar:2010 from:0 till: 380
  bar:2011 from:0 till: 380
  bar:2012 from:0 till: 381
TextData=
  fontsize:S pos:(30,30)
  text:Населення Севастополя з 1801 року
</timeline></center>
</div>
Стійка тенденція до збільшення народжуваності, що зберігалася в останні роки (+66&nbsp;% за 10 років), позитивно позначилася на природному прирості населення. З 2004&nbsp;poky по 2010 рік відзначається поступове зростання чисельності населення Севастополя (на 1,7 тис.)&nbsp;— до 380 404 осіб (станом на 2010 рік).<ref>{{Cite web |url=http://www.sevstat.sevinfo.com.ua/ |title=Управління Статистики у місті Севастополі |accessdate=9 січня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150210034804/http://www.sevstat.sevinfo.com.ua/ |archivedate=10 лютого 2015 |deadurl=yes }}</ref> До окупації Севастополь був містом з найнижчим рівнем дитячої смертності в [[Україна|Україні]] з коефіцієнтом 4,9 на 1000 осіб.<ref name="Держкомстат України"/>

Середня тривалість життя (2009): 69,7 років (у чоловіків 63,7 років; у жінок 75,2 роки).

Частина населення, яка має повну вищу освіту, в Севастополі дорівнює 32,5&nbsp;%, що виводить його на третє місце в [[Україна|Україні]] після [[Київ|Києва]] (37,3&nbsp;%) і [[Харків|Харкова]] (45,82&nbsp;%).<ref>{{Cite web |url=http://val.ua/region/206715.html |title=Освітній рівень населення Чернігівської області |accessdate=9 січня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160305112143/http://val.ua/region/206715.html |archivedate=5 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://kharkiv.proua.com/news/2010/07/08/130433.html |title=Харків визнали кращим містом для життя в Україні |accessdate=9 січня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100713025227/http://kharkiv.proua.com/news/2010/07/08/130433.html |archivedate=13 липня 2010 |deadurl=yes }}</ref>

За даними вибіркового обстеження кількість домогосподарств Севастополя склало 133,5 тис. У середньому домогосподарства складаються менше ніж з трьох осіб (2,48). Домогосподарства, в яких є діти у віці від 3 до 6 років, становлять 43,1&nbsp;% від загальної кількості. У віці 7-13 років&nbsp;— 33,8&nbsp;%. На домогосподарства з дітьми у віці до 3-х років припадає 18,0&nbsp;%, 16-17 років&nbsp;— 11,7&nbsp;%, 14-15 років&nbsp;— 10,1&nbsp;%. За кількісним складом домогосподарства розподілилися наступним чином: домогосподарства, що складаються з двох осіб&nbsp;— 28,4&nbsp;% від загальної кількості; з одного і трьох чоловік&nbsp;— 28,1&nbsp;% і 24,2&nbsp;% відповідно. Найменше домогосподарств, які складаються з чотирьох і більше осіб (19,3&nbsp;% від загальної кількості).<ref>[http://www.vesti.sebastopol.ua/archives/5838 Соціально-демографічні характеристики домогосподарств м. Севастополя в 2010 році]</ref>

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складав 169,4 злочинів, з них 65,6 тяжких та особливо тяжких.<ref>[http://mvs.gov.ua/ МВС УКРАЇНИ.]</ref>
[[Файл:Population of Sevastopol (in Ukrainian).png|міні|350пкс|Національний склад населення міста Севастополь станом на 2001 рік<ref name="dem1">{{cite web|url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/|title=Всеукраїнський перепис населення 2001 року|publisher=|accessdate=2011-09-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GYqZgEfJ?url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}{{ref-ru}}</ref>]]

=== Національний склад ===
[[Національність|Національний]] склад населення, згідно [[Всесоюзний перепис населення СРСР 1989 року|Всесоюзного перепису населення СРСР 1989 року]], був: росіяни&nbsp;— 74,4&nbsp;%, [[українці]]&nbsp;— 20,6&nbsp;%, на решту 5&nbsp;% припадало більше ніж 26 національностей і народностей&nbsp;— [[Білоруси в Україні|білоруси]], [[кримські татари]], [[євреї]], [[Вірмени в Україні|вірмени]], [[Греки в Україні|греки]], [[Українські німці|німці]], [[Болгари в Україні|болгари]], [[Молдовани в Україні|молдовани]], [[Поляки в Україні|поляки]] та ін.

Згідно з даними всеукраїнського перепису 2001 року [[росіяни]] становили 71,6&nbsp;% населення, [[українці]]&nbsp;— 22,4&nbsp;%, [[білоруси]]&nbsp;— 1,6&nbsp;%, [[татари]]&nbsp;— 0,7&nbsp;%, [[кримські татари]]&nbsp;— 0,5&nbsp;%, [[вірмени]]&nbsp;— 0,3&nbsp;%, [[євреї]]&nbsp;— 0,3&nbsp;%, [[молдовани]]&nbsp;— 0,2&nbsp;%, [[азербайджанці]]&nbsp;— 0,2&nbsp;%<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/ |title=Національний склад Севастополя |accessdate=9 січня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071124125111/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/ |archivedate=24 листопада 2007 |deadurl=yes }}</ref>.

Мовний склад населення Севастополя: більшість населення Севастополя&nbsp;— 90,6&nbsp;% вважають [[російська мова|російську мову]] рідною, [[українська мова|українську мову]] рідною вважає 6,8&nbsp;%<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/sevastopol/ |title=Всеукраїнський перепис населення 2001 {{!}} Результати {{!}} Основні підсумки {{!}} Мовний склад населення {{!}} місто Севастополь (міськрада): |accessdate=9 січня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100126234906/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/sevastopol |archivedate=26 січня 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Російська мова має статус регіональної в [[Місто|місті]]<ref>{{Cite web |url=http://sev.gov.ua/gorsovet/pewen/1sess/p_1_at1160_id657/ |title=Рішення 11 від 26 квітня 2006 року «Про заходи щодо реалізації положень Європейської хартії» |accessdate=9 січня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090611154043/http://sev.gov.ua/gorsovet/pewen/1sess/p_1_at1160_id657/ |archivedate=11 червня 2009 |deadurl=yes }}</ref>.

[[Мова|Етномовний]] склад населення (рідні [[Мови в Україні|мови]] за переписом 2001&nbsp;р.)<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 |title=Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць |accessdate=2013-04-01 |archive-date=2013-10-06 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131006161414/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 }}</ref>
{|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''російська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''українська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''кримськотатарська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''білоруська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''вірменська'''
|-
| '''м. СЕВАСТОПОЛЬ'''||'''91,41'''||'''6,48'''||'''0,05'''||'''0,17'''||'''0,10'''
|-
| НАХІМОВСЬКИЙ район||91,70||6,80||0,03||0,17||0,10
|-
| ГАГАРІНСЬКИЙ район||91,56||6,27||0,08||0,16||0,07
|-
| ЛЕНІНСЬКИЙ район||91,52||5,95||0,01||0,17||0,15
|-
| БАЛАКЛАВСЬКИЙ район||89,29||8,64||0,11||0,14||0,07
|}

== Економіка ==

Севастополь&nbsp;— важливий промисловий центр: приладобудівний і ремонтно-механічний заводи, харчова (рибна, виноробна тощо), гірничо-добувна (видобуток флюсових і будівельних вапняків), легка і деревообробна промисловість, виробництво [[холодильник]]ів, будівельних матеріалів.

Порт&nbsp;— один з найкращих природних портів [[Чорне море|Чорного моря]], глибокий, доступний для найбільших кораблів і повністю модернізований; військовий порт є над Південною і Корабельною [[затока]]ми, торговий&nbsp;— у західній частині Південної затоки.

== Інфраструктура ==

=== Транспорт ===

==== Залізниця ====
[[Файл:Вокзал - panoramio (30).jpg|міні|Залізничний вокзал Севастополь]]
Будівництво [[Залізниця|залізниці]] [[Лозова (місто)|Лозова]]-[[Севастополь]] розпочалось у 1872 році. 15 вересня 1875 року перший потяг прибув до Севастополя. Будівля головного [[Севастополь (станція)|залізничного вокзалу]] побудована біля гирла Південної бухти.

Також існують кілька інших пасажирських та товарних станцій:
* [[Мекензієві гори (станція)|Мекензієві гори]]
* [[Інкерман I]]
* [[Інкерман II]]
* [[Севастополь-Вантажний]]

==== Автобус ====
Працює два міжміських автовокзали: Центральний (головний) та Північний (напрямок на [[Євпаторія|Євпаторію]]).
Розвинута мережа міського автобусу, понад 320 маршрутів. Місцевою назвою маршрутних мікроавтобусів є «топік», що пов'язано з назвою автомобіля [[Kia Motors|KIA]] Asia Topic, що були закуплені містом у 1990-і як перші [[маршрутні таксі]].

==== Аеропорт ====
{{main|Севастополь (аеропорт)}}
[[Севастополь (аеропорт)|Аеропорт «Бельбек»]] обслуговує [[Севастополь]] та інші міста Криму. Відстань до південної частини [[Севастополь|Севастополя]] становить 25&nbsp;км.

==== Трамвай ====
{{main|Севастопольський трамвай}}
1898 року севастопольцям став доступний новий вид транспорту&nbsp;— [[Севастопольський трамвай|трамвай]], який з'явився одним з перших в [[Російська імперія|Російській імперії]]. 1925 року побудована міжміська лінія [[Севастополь]]&nbsp;— [[Балаклава]]. Під час [[Друга світова війна|війни]] значна частина лінії знищена. Після закінчення німецької окупації прийнято рішення трамвайний рух не відновлювати, оскільки в умовах сильних перепадів висот і вузьких доріг трамваї виявилися незручними. Залишки шляхів демонтовані.

==== Тролейбус ====
[[Файл:ElectroLAZ-12 в Севастополі.JPG|міні|Тролейбус [[ЛАЗ-Е183]]]]
{{main|Севастопольський тролейбус}}
[[Севастопольський тролейбус|Тролейбус]] прийшов на заміну трамваю. До появи комерційних автобусів після розпаду СРСР був основним видом громадського транспорту міста.

==== Катер ====
[[Файл:Sevastopol Passenger Ship (230456943).jpeg|міні|[[Катер проєкту 1438 «Молодіжний»|катер проєкту 1438]] у Севастополі]]
{{main|Севастопольський міський катер}}
[[Севастопольський міський катер|Морські катери та пороми]] є постійним цілорічним громадським транспортом. Головний маршрут з'єднує [[Північна сторона (Севастополь)|північну]] та південну сторони міста, що розділені [[Севастопольська бухта|Севастопольською бухтою]]. Існують наступні маршрути:
* [[Графська пристань]]&nbsp;— [[Північна сторона (Севастополь)|Північна сторона]]
* [[Артилерійська бухта|Артбухта]]&nbsp;— [[Радіогірка (мікрорайон)|Радіогірка]]
* [[Графська пристань]]&nbsp;— [[Бухта Голландія|Голландія]]&nbsp;— [[Інкерман]]
* [[Графська пристань]]&nbsp;— [[Бухта Голландія|Голландія]]
У літній період працюють маршрути:
* [[Балаклава]]&nbsp;— [[Фіолент|мис Фіолент]].
* [[Балаклава|Балаклава&nbsp;]]— Срібний пляж&nbsp;— Золотий пляж.
* [[Артилерійська бухта]]&nbsp;— [[Учкуєвка|Учкуївка]]

Для перевезення автомобілів використовується пором [[Артбухта]]&nbsp;— [[Північна бухта (Севастополь)|Північна бухта.]]

=== Охорона здоров'я ===
Загальна кількість закладів охорони здоров'я Севастополя на [[1 січня]] 2010&nbsp;року становить 36. Мережа комунальних медичних закладів міста збережена і становить 26 поліклінік, лікарень, диспансерів і допоміжних служб. Планова потужність поліклінік (відвідувань за зміну) становить 6 930, кількість ліжок в стаціонарі 2988 (10 лікарень та 3 диспансери). Чисельність ліжок в стаціонарах приведена до відповідного соціального нормативу для [[Місто|міста]] Севастополя (79,0 ліжок на 10 тис. населення).

Кадрове забезпечення&nbsp;— лікарі&nbsp;— 1583 чол.;&nbsp;— середній медичний персонал&nbsp;— 3137 чол.

На [[1 липня]] 2010 року на диспансерному обліку в центрі [[СНІД]]у спостерігається&nbsp;— 1450 чол., з них з діагнозом [[ВІЛ/СНІД|СНІД]]&nbsp;— 221 чол.

== Освіта ==
[[Файл:2862180 495f661b.jpg|міні|Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості]]
Навчальні заклади: Вищі навчальні заклади I—IV рівнів акредитації&nbsp;— 31
(по 130 спеціальностям навчається понад 30 тис. студентів&nbsp;— 8&nbsp;% населення міста), в тому числі:
* ВНЗ I—II рівнів акредитації (понад 3900 студентів)&nbsp;— 5
* ВНЗ III—IV рівнів акредитації (понад 14 тис. студентів)&nbsp;— 5

Найбільшими є: [[Севастопольський національний технічний університет]], [[Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості]], [[Академія військово-морських сил імені П. С. Нахімова|Севастопольський військово-морський ордена Червоної Зірки інститут ім. П.&nbsp;С.&nbsp;Нахімова]], [[філія Московського Державного Університету ім. М. В. Ломоносова]], [[Севастопольський інститут банківської справи]], [[Севастопольський міський гуманітарний університет]].

Структурні підрозділи:
* державних ВНЗ I—II рівнів акредитації&nbsp;— 1.
* державних ВНЗ III—IV рівнів акредитації&nbsp;— 13.
* ВНЗ III—IV рівнів акредитації недержавної форми власності&nbsp;— 20.
* ВНЗ III—IV рівнів акредитації Російської Федерації&nbsp;— 6.
* Професійно-технічні навчальні заклади&nbsp;— 6.
* Загальноосвітні установи (близько 33 060 учнів)&nbsp;— 74.
* Дошкільні установи&nbsp;— 84.

== Російська військово-морська база в Севастополі ==
{{main|Севастопольська військово-морська база ВМФ Росії|Харківські угоди}}

Після розпаду Радянського Союзу у 1992 році радянський Чорноморський флот перейшов під контроль України на основі територіальної належності. Проте частина офіцерів флоту, підтримана владою з Москви збунтувалася проти української влади. За результатом зустрічі 3 серпня 1992 року президентів Кравчука і Єльцина флот мав був поділений навпіл<ref name="федоров">[http://fondiv.ru/articles/3/193/ Андрей Федоровых. Раздел Черноморского флота в цифрах и фактах]</ref>. Використовуючи час на міждержавні перемовини флот перейшов під повну владу Росії. Також росіяни відмовлялися покинути Севастополь, мріючи його передачі Росії. 9 червня 1995 року Кучма і Єльцин вирішили поділити флот 18,3&nbsp;% кораблів до [[ВМС України]] і 81,7&nbsp;% судів до ВМС РФ<ref name=autogenerated5>[http://ria.ru/defense_safety/20090324/165866414.html История раздела Черноморского флота. Справка]</ref>.

За домовленістю України і Росії Чорноморський флот Росії на території України може мати 338 кораблів і судів. Чисельність особового складу не може перевищувати 25 тис. осіб. До складу флоту може входити 22 військових літака. В російському використанні залишилися 16 командних пунктів з 80, 11 об'єктів зв'язку з 39, 5 об'єктів забезпечення ракетно-артилерійською і міноторпедною зброєю.

1997 року було погоджено строк знаходження флоту у Севастополі до 2017 року<ref name="rbc.ru">{{Cite web |url=http://www.rbc.ru/rbcfreenews/20081019151415.shtml |title=PосБизнесКонсалтинг — Новости дня — С.Иванов: Черноморский флот РФ может уйти из Севастополя в 2017 г. |accessdate=25 жовтня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150924111935/http://www.rbc.ru/rbcfreenews/20081019151415.shtml |archivedate=24 вересня 2015 |deadurl=yes }}</ref>.

[[21 квітня]] 2010 року Президент України [[Янукович Віктор Федорович|Віктор Янукович]] та президент [[Росія|Російської Федерації]] [[Медведєв Дмитро Анатолійович|Дмитро Мєдвєдєв]] підписали [[Угода Януковича—Мєдвєдєва|угоду про подовження перебування Чорноморського флоту РФ у Севастополі на 25 років]], до 2042<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-373468.html Перебування ЧФ Росії в Україні продовжено на 25 років]</ref>. Угоду ратифікували в Верховній Раді за підтримки правлячої коаліції Партії регіонів, Комуністичної партії України та Блоку Литвина. Дана угода денонсована в односторонньому порядку Державною думою РФ 31 березня 2014 року.

У вересні 2011 року Московська міська дума за ініціативи її голови [[Собянін Сергій Семенович|Сергія Собяніна]] ухвалила рішення про згортання програми допомоги Чорноморському флоту, таким чином фонд «Москва-Севастополь» позбувся 70 мільйонів рублів, виділених у 2011 році<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-455388.html Влада Москви згорнула програму допомоги ЧФ РФ]</ref>. Фонд був створений за ініціативи [[Лужков Юрій Михайлович|Юрія Лужкова]], який надавав підтримку Чорноморському флоту РФ з 1994 року.

== Культура ==
[[Файл:Sevastopol Palace of Children and Youth Creativity IMG 4014 1725.jpg|праворуч|міні|Палац дитинства та юнацтва]]
[[Файл:Пам'ятник Лесі Українці в Балаклаві.jpg|міні|праворуч|Пам'ятник [[Леся Українка|Лесі Українці]] в Балаклаві]]

=== Музеї ===
* [[Національний заповідник Херсонес Таврійський|Херсонеський Державний Історико-археологічний музей]] (з 1892),
* [[Севастопольський художній музей]],
* [[Військово-історичний музей Чорноморського флоту|Музей Чорноморського флоту]],
* Музей Севастопольський героїчної оборони і визволення,
* [[Панорама «Оборона Севастополя 1854—1855 рр.»|Панорама «Оборона Севастополя 1854—1855»]] (відкрита 1905, архітект В. Фельдман, художник [[Рубо Франц Олексійович|Ф. Рубо]], після 1945 відбудована<ref>Россейкин&nbsp;Б.&nbsp;М. Панорама «Оборона Севастополя». Путеводитель. Изд. 3-е, дополн.&nbsp;— Симферополь, Крымиздат, 1960. 96 с.</ref>),
* [[Пам'ятник затопленим кораблям|Пам'ятник кораблям, затопленим 1854&nbsp;— 55]], (скульптор [[Адамсон Амандус Генріх|А.Адамсон]], 1905) і
* [[Діорама «Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 року»|Діорама «Штурм Сапун-гори 7.05.1944»]] (1959);
* 2 драматичні театри.

=== Релігія ===
* [[Покровський собор (Севастополь)|Покровський собор]]
* [[Володимирський собор (Севастополь)|Володимирський собор на центральній гірці]]
* [[Микільська церква (Севастополь)|Свято-Микільська церква]]
* [[Володимирський собор (Херсонес)|Володимирський собор в Херсонесі]]
* [[Севастопольська мечеть|Мечеть Ак'яр Джамі]]
* [[Храм Всіх Святих (Севастополь)|Храм Всіх Святих]]
* [[Севастопольська кенаса]] (з культовою метою не використовується)
* [[Костел священномученика Климента Римського]]
* [[Солдатська синагога (Севастополь)|Солдатська синагога]] (зруйнована)

=== Література ===
* [[Севастопольська Центральна міська бібліотека ім. Л. М. Толстого]]

=== Архітектура ===
Архітектурний вигляд міста значно коригує горбистий рельєф та порізаність берегу [[Севастопольські бухти|морськими бухтами]]. Історичний центр міста зосереджений навколо [[Центральний пагорб (Севастополь)|центрального пагорба]], який окреслений центральним кільцем з вулиць [[Велика Морська вулиця (Севастополь)|Велика Морська]], [[Вулиця Леніна (Севастополь)|Леніна]], та [[Проспект Нахімова (Севастополь)|проспекту Нахімова]]. Центр міста відбудований в єдиному [[класицизм|класичному]] стилі з білого [[Інкерманський камінь|інкерманського каменю]]. Місто багато на [[Пам'ятки Севастополя|архітектурні пам'ятки]].

Інші райони, що виникли після 1960-х, мають типовий вигляд міст пізньорадянської архітектури. З сучасних споруд можна відмітити архітектуру мікрорайону Омега-2, будівлю інституту Банківської справи.

== Міжнародна співпраця ==

Севастополь, як і багато сучасних міст має економічні, культурні та інші зв'язки з містами-побратимами. На сьогодні містами-побратимами Севастополя є:

* {{Прапорець20|RUS}} [[Санкт-Петербург]], [[Росія]] <small>(2000)</small>
* {{Прапорець20|RUS}} [[Петропавловськ-Камчатський]], Росія<ref>{{Cite web |url=http://www.alleya.info/novosti/news_detail.php?id=250 |title=Севастополь новини. Петропавловськ-Камчатський — місто-побратим |accessdate=2010-12-02 |archive-date=2013-12-17 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131217033751/http://www.alleya.info/novosti/news_detail.php?id=250 }}</ref> <small>([[2009]])</small>
* {{Прапорець20|GEO}} [[Поті]], [[Грузія]]<ref>{{Cite web |url=http://sev.gov.ua/presscenter/newsregion/p_1_at1034_id4027/ |title=Новини регіону |accessdate=2 грудня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090611184015/http://sev.gov.ua/presscenter/newsregion/p_1_at1034_id4027/ |archivedate=11 червня 2009 |deadurl=yes }}</ref> <small>(2008)</small>

У місті працювало консульство [[Польща|Польщі]] (до 2014 року).

== Галерея ==
<gallery widths="300px">
Файл:П.Нахімов.JPG|<center>[[Пам'ятник Нахімову (Севастополь)|Пам'ятник Нахімову]]</center>
Файл:Sevastopol Nahimova 6.jpg|<center>[[Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А. В. Луначарського|театр ім. Луначарського]]</center>
Файл:Bridge in Prymors'kiy boulevard 3.jpg|<center>місток на [[Приморський бульвар (Севастополь)|Приморському бульварі]]</center>
Файл:Sevastopl view 2.jpg|<center>вид на центральну частину з парку</center>
Файл:Чембало со стороны Кефало-Вриси-2004.JPG|<center>[[Чембало (фортеця)|Фортеця Чембало]], [[Балаклава]]</center>
Файл:Михайлівська батарея 1.jpg|<center>[[Михайлівська батарея (Севастополь)|Михайлівська батарея]]</center>
</gallery>

== Див. також ==
* [[Персоналії, пов'язані з Севастополем]]
* [[Чорноморський флот Російської імперії]]
* [[Чорноморський флот ВМФ СРСР]]
* [[Чорноморський флот ВМФ Росії]]
* [[Червоний флот УСРР]]
* [[Катерининський палац (Севастополь)]]
* [[Монумент на честь Казарського]]
* [[2121 Севастополь]]<ref>{{DMPN}}</ref>
* [[Севастопольський бульвар]]
* [[Кримська криза]]
* [[Російське вторгнення в Україну 2014]]
* [[Анексія АР Крим та Севастополя Росією]]
* [[Державна служба України з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя]]
* [[Севастопольська телещогла]]

== Примітки ==
{{примітки|4}}

== Джерела та література ==
* {{ЕУ}}
* [http://imsu-krym.com/sevastopol.html стаття Севастополь&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Севастополь
|Вікісловник        = Севастополь
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Sevastopol
|Проєкт             = Севастополь
|Проєкт-зображення  = Sevastop.png
|Вікімандри         = Севастополь
}}
* [http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=334016&cat_id=31432 Місто Севастополь&nbsp;— інформаційна картка]{{нд|дата=}}
* [http://ukrlife.org/ Портал «Українське життя в Севастополі»]

{{Розташування2|nw=[[Чорне море]]|n=|ne=[[Автономна Республіка Крим]]|w=[[Чорне море]]|e=[[Автономна Республіка Крим]]|sw=[[Чорне море]]|s=[[Чорне море]]|se=[[Автономна Республіка Крим]]}}
{{Севастополь в темах}}
{{Navboxes
|title = Статті та теми пов'язані із Севастополем
|list  =
{{Севастополь}}
{{Історичні місця Криму}}
{{Україна|state=uncollapsed}}
{{50 найбільших міст України}}
{{Обласні центри України}}
{{Міста-герої СРСР}}
{{Члени МЧК}}
}}
{{Authority control}}
{{ВП-портали|Севастополь|Україна|Крим|Географія}}

{{DEFAULTSORT:Севастополь}}

[[Категорія:Севастополь| ]]
[[Категорія:Області України]]
[[Категорія:Історичні місця України]]
[[Категорія:Міста, нагороджені орденом Леніна]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Окуповані території України]]
[[Категорія:Міста України зі спеціальним статусом]]
[[Категорія:Тимчасово окуповані населені пункти України]]