Партеніт
Партені́т (в 1945—1993 — Фрунзенське; крим. Partenit) — селище міського типу в Україні, в Ялтинському районі, підпорядковане Алуштинській міській раді Автономної Республіки Крим. Розташоване в західній частині курорту Велика Алушта на Південному березі Криму, за 64 км від Сімферополя, найближчої залізничної станції.
Регулярний автобусний зв'язок з Алуштою, Ялтою, влітку — із Сімферополем. Через селище протікають річки Аян, Путаміц, Токката.
Історія
Територія селища була заселена з давніх часів, про що свідчать археологічні знахідки епохи верхнього палеоліту, залишки поселень епохи мезоліту (12-7 тис. до н. е.), бронзової доби (3-2 тис. до н. е.), пізньоантичне поселення рубежу н. е., святилище язичників III—IV ст. н. е. на р. Алі-гір.
Партеніт був заснований грецькими колоністами між V і III ст. до н. е.[1] Назву свою дістав за грецьким язичницьким святилищем, присвяченим богині Деметрі, яку шанували як діву (παρθένος 'діва').
З кінця IV ст. став центром ґотської держави й осередком ґотської єпархії.[1]
Перша письмова згадка датується VIII ст. — «Житіє Іоанна Готського»Шаблон:Fact. Завдяки діяльності Святого Іоанна, єпископа Готського, поселення Патеніти потрапило на сторінки багатьох робіт, присвячених історії християнства, Візантійської імперії.
У VIII—X ст. Партеніт знаходився під владою Хозарського каганату, а в X—XIII ст. — Візантії.
У XIV—XV ст. входив до складу володінь Республіки Генуя, в 1475-1774 рр., разом з Кримським ханством — до складу імперії Османа, в 1774-1783 рр. — у складі незалежного Кримського ханства, з 1783 р. — у складі Російської імперії, з 1954 року, разом з усім півостровом, Партеніт увійшов до складу земель України. Починаючи з 18 березня 2014 року Партеніт, разом з рештою Криму і Севастополем, є окупованим Російською Федерацією.
Населення
За даними перепису населення 2001 року, у селищі мешкало 6391 особа[2]. Мовний склад населення села був таким[3]:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1017 | 15,91 |
російська | 5303 | 82,98 |
кримськотатарська | 17 | 0,27 |
білоруська | 14 | 0,22 |
молдавська | 7 | 0,11 |
вірменська | 7 | 0,11 |
болгарська | 3 | 0,05 |
німецька | 2 | 0,03 |
польська | 1 | 0,02 |
Економіка
Основний природо-ресурсний потенціал — кліматичні умови сухих субтропіків, сприятливі для відпочинку. Партеніт — курортне селище.
У смт діють дослідницьке господарство «Приморське» Нікітського ботанічного саду, яке займається вирощуванням декоративних рослин; розташовані виноградники радгоспу-заводу «Таврида» («Масандра»), де вирощують мускат, каберне та інші сорти винограду.
Соціальна сфера
У селищі функціонують одна загальноосвітня школа; поліклініка; музична школа і філіал Алуштинської художньої школи; 3 будинки відпочинку; кінотеатри, клуби, бібліотеки, відомі художні колективи: концертний хор «Кантилена», зразковий дитячий оркестр «Партеніт», дитячий камерний оркестр «Віртуози Партеніта», ансамбль гітаристів; відділення одного банку; 2 парки відпочинку; діють релігійні спільноти УПЦ МП і євангельських християн-баптистів.
Пам'ятки
На території смт розташовуються пам'ятки садово-паркового мистецтва:
- «Карасан» (1-а половина. XIX ст.) — площа 18 га, 220 видів реліктових рослин, але відвідання сторонніми особами з 2009 р. обмежено.
- парк будинку відпочинку «Айвазовське» (реконструкція з 2000-х років), де ростуть 28 стародавніх олив;
- пам'ятник природи гора Аю-Даг;
- архітектура:
- садиба Раєвських (80-і рр. XIX ст.) — у парку Карасан (Шаблон:Coord),
- мінарет Партенітської мечеті (XVIII—XIX ст.);
- археологічні:
- городище Партеніти (VI—XV ст.),
- античні поселення, язичницьке святилище, комплекс середньовічних монастирів і церков, поселень і оборонних споруд на горі Аю-Даг (VIII—X ст., XII — поч. XVII ст.).
Установлені пам'ятники св. Іоанну Готському, Авіценні, М. Фрунзе, В. Леніну, загиблим під час другої світової війни землякам.
У літературі
У місті Партеніті відбуваються події, описані в драматичній сцені Лесі Українки «Іфігенія в Тавріді» з циклу «Кримські відгуки».
У поета-неокласика Миколи Зерова є сонет «Партеніт».[4]
Галерея
Примітки
Джерела та література
- Д. С. Вирський. Партеніт, Партеніти // Шаблон:ЕІУ
- Розташування на мапі
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Шаблон:Алушта Шаблон:Історичні місця Криму Шаблон:Населені пункти АР Крим
- ↑ Перейти до: 1,0 1,1 Шаблон:Cite book
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=zerov&page=zerov15 Микола Зеров: Сонет «Партеніт»