Штурм сімферопольського фотограмметричного центру

Матеріал з Кримології
Версія від 23:19, 15 листопада 2023, створена Властарь (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Картка:Військовий конфлікт Шаблон:Битви російсько-української війни (2014-т.ч.)Шаблон:Гібридна російсько-українська війна Штурм сімферопольського фотограмметричного центру, відомий також як штурм картографічної частини[1][2] — військова операція по встановленню контролю над картографічним центром у Сімферополі, проведена 18 березня 2014 року підрозділами Збройних сил РФ без знаків розрізнення.

Передумови

В кінці лютого 2014 року Російська Федерація почала військову інтервенцію до Криму, встановлюючи контроль над ключовими точками півострова силами регулярних Збройних сил РФ без розпізнавальних знаків, а також нерегулярними парамілітарними загонами, сформованими з російських казаків та інших найманців. Однією з таких точок був 13-й фотограмметричний центр Військово-топографічної служби України Управління оперативного забезпечення ЗСУ у Сімферополі (Шаблон:ВчА-3674).[3]

13 березня українським військовим з центру був висунутий ультиматум здатися і перейти на сторону кримської влади, в іншому випадку росіяни погрожували штурмом. Українські вояки ультиматум відкинули, продовжуючи нести службу під державним українським прапором.[4]

Станом на 18 березня, центр вже кілька днів був блокований російськими силами.[5]

Подія

Кримська міліція оточила район проведення операції навколо української військової частини, на місці працювали представники ФСБ у цивільному.[6][7] Російські снайпери зайняли позиції у вікнах будинків навколо центру.[8] На даху будинку поряд з фотограмметричним центром знаходилися невідомі автоматники у масках.[9] За словами полковника ФСБ Ігоря Гіркіна, він особисто керував штурмом.Шаблон:Refn

В результаті штурму український військовослужбовець, що був на чатах — прапорщик Сергій Кокурін, був убитий, у нього влучило дві кулі калібру 5,45 мм.[10][11] Ще один військовослужбовець, капітан Валентин Федун, був важко поранений. Російські війська встановили контроль над центром.[12] Українські військовослужбовці вогонь не відкривали.[12]

Російська версія

Російські ЗМІ поширили версію, що стрільба велася з однієї точки, з недобудованого будинку поряд з центром, у напрямі як російських, так і українських військових.[13] 19 березня російськими ЗМІ поширилося повідомлення, що невідомим снайпером виявився 17-ти річний житель Львівської області, причетний до Правого сектору, який був затриманий правоохоронними органами.[14][15][16][17] Підтвердив затримання і Сергій Аксьонов.[18] 20 березня інформацію про затримання було спростовано Прокураторю Криму.[19][20] Проте натяки щодо «сліду київських снайперів» офіційні особи РФ продовжували озвучувати, — зокрема, Наталія Поклонська.[21]

Втрати

Українська сторона втратила загиблим прапорщика Сергія Кокуріна, корінного сімферопольця — він дістав два поранення від куль калібру 5,45 мм, що використовуються АК-74.[22] Важко поранено було капітана Валентина Федуна, що отримав два поранення — у голову і у ключицю. Ще один військовослужбовець отримав важкі травми голови і ніг від ударів арматурою.[23][24]

За невідомих обставинах загинув від вогнепального поранення один бойовик з парамілітарного угрупування, що працювало разом з російськими силами — громадянин РФ, житель Волгограда Руслан Казаков, ветеран Першої і Другої чеченських воєн, член волгоградського козацтва,[25] кавалер кількох орденів і медалей, що «відправився в Україну своїм ходом».[26][3][27] За словами його брата, Дениса Казакова, що теж брав участь у штурмі, після початку стрільби Руслан кинувся допомагати пораненому 18-ти річному члену «кримської самооборони», і був убитий на місці.[11]

Примітки

Виноски
Джерела


Шаблон:Російська збройна агресія проти України (з 2014)

  1. 3,0 3,1
  2. Посилання доступне в режимі редагування
  3. Посилання доступне в режимі редагування
  4. Посилання доступне в режимі редагування
  5. 11,0 11,1
  6. 12,0 12,1
  7. Посилання доступне в режимі редагування
  8. Посилання доступне в режимі редагування
  9. Посилання доступне в режимі редагування
  10. Посилання доступне в режимі редагування
  11. Посилання доступне в режимі редагування
  12. Посилання доступне в режимі редагування