Сімферополь

Матеріал з Кримології
Версія від 16:52, 13 листопада 2023, створена Властарь (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:НП України

Сімферо́поль, Акмесджит (крим. Aqmescit, зросійщений варіант — Ак-Мечеть) — місто в Україні, столиця Автономної Республіки Крим. Адміністративний центр Сімферопольського району. З березня 2014 року місто тимчасово окуповане Росією. Рішенням тимчасової окупаційної адміністрації місто названо адміністративним центром «Республіки Крим». Лежить над річкою Салгир, на північних схилах Кримських гір, між двома пасмами його передгір'я.

Місто адміністративно поділене на три міські райони: Залізничний, Київський та Центральний.

Назва

Назва Акмесджит перекладається з кримськотатарської як «біла мечеть», мається на увазі мечеть Кебір-Джамі, найстаріша будівля міста.

Водночас в багатьох тюркських мовах, в тому числі і в кримськотатарській, Ак (білий) означає також захід, тоді як Кок (блакитний) — схід.

Сучасна назва впроваджена російською імператрицею Катериною II в рамках її «Грецького проєкту»[1] на честь її девізу. Ім'я Сімферополь у перекладі з Шаблон:Lang-grc /ге̅ сӱмферу́поліс/ означає «Місто (до) загального блага».

Мій девіз — бджоли, що літають від рослини до рослини, збирають свій перший мед, і носять його у вулик, що є корисним (рос.: Мой девиз — летающие от растения к растению пчелы, собирающие свой первый мед, и носящие его в улей, что является полезным.)[2]

Звідси ж на гербі міста з'явилася бджола.

У першій половині XX століття українською місто називалося також Симферопіль[3][4][5], Семферопіль[6].

Історія

Шаблон:Double image На території міста відомі знахідки залишків житла людини ще з доби палеоліту.

Перше античне поселення виникло у ІІІ столітті до н. е. як столиця скіфів у Таврії Неаполь Скіфський. На межі ІІ-ІІІ століть н. е. Неаполь став занепадати під ударами греків; остаточно місто зникло в результаті навали готів у ІІІ ст і гунів у IV ст., а його залишки були випадково виявлено лише у ХІХ ст.

Щонайменше з початку XVII століття — в долині Салгира вже існувало велике місто Акмесджит (або ж Ак-Мечеть, «біла мечеть»), резиденція кримського калга-султана. Після захоплення Криму Російською імперією у 1784 році імператрицею Катериною II місто отримало назву Сімферополь («місто загального блага») і стало адміністративним центром новоствореної Таврійської області (з 1802 — губернії).

Герб Сімферополя, 1844—1920 років
Файл:План Сімферополя 1930 року.jpg
План Сімферополя 1930 року

Географія

Шаблон:Розширити

Клімат

Клімат напівсухий, теплий, з м'якою зимою. Звичайна температура січня +0,4 °C, липня +23,3 °C. Опадів 509 мм в рік, кількість годин сонячного сяйва 2469 на рік. Зима триває переривчасто (з 29 грудня по 25 лютого). На вегетаційний період припадає 270 мм опадів.

Шаблон:Клімат міста

Населення

Населення Сімферополя швидко зростало, зокрема після побудови залізниці Лозова — Сімферополь (1872–1875); його кількість, осіб:

Таблиця зміни чисельності населення
1840 1864 1887 1897 1914 1926 1939 1959 1970 1989 2001 2009 2014
8584 17 000 38 000 49 078 91 000 86 145 142 634 187 623 249 053 343 565 343 644 337 139 338 319

Національний склад Сімферополя за переписом 2001 року р.[7]

чисельність частка, %
росіяни 238 938 66,7
українці 76 147 21,3
кримські татари 25 209 7,0
білоруси 4 102 1,1
євреї 2 371 0,7
вірмени 2 130 0,6
татари 1 339 0,4
азербайджанці 1 014 0,3
поляки 717 0,2
греки 619 0,2
молдавани 561 0,1

Рідні мови населення Сімферополя за переписом 2001 р.[8]

російська кримськотатарська українська вірменська білоруська
Сімферополь 85,57 6,81 6,24 0,34 0,12
Залізничний район 87,53 4,82 6,38 0,30 0,11
Київський район 85,92 6,81 6,04 0,33 0,14
Центральний район 83,59 8,32 6,41 0,39 0,11

Економіка

Шаблон:Wide image Сімферополь — досить значний промисловий центр. Провідними галузями є машинобудування, харчова і легка промисловість, понад 70 підприємств, серед яких ВО «Фотон», «Пневматика», «Кримпродмаш», заводи «Сантехпром», «Фіолент», електробудівельний завод «СЕЛМА», швейне, трикотажне і взуттєве об'єднання, шкіргалантерейна фабрика, НВО «Ефірмасло», 2 консервні заводи, кондитерська і макаронна фабрики, пивобезалкогольний комбінат «Крим», заводи побутової хімії і пластмас, «Кримбудматеріали», «Кримнерудпром».

Транспорт

Міжнародний аеропорт «Сімферополь» імені Амет-Хан Султана
  • Сімферопольський залізничний вокзал є найбільшим вокзалом Криму. З 27 грудня 2014 року поїзди Укрзалізниці з Криму тимчасово скасовані[9]. Станом на початок 2015 року обслуговує тільки приміські поїзди.
  • Міжнародний аеропорт «Сімферополь» імені Султана Амет-Хана (з березня 2014 р. обслуговує тільки рейси російського напрямку)
  • тролейбусна лінія Сімферополь—Алушта—Ялта, яка проходить однією із найгарніших трас Криму. Від Сімферополя до Алушти вона йде крізь лісові місцевості Кримських гір, а від Алушти до Ялти — вздовж Чорного моря. Міжміські тролейбуси вирушають зі станції «Курортна» (розташована біля залізничного вокзалу).
  • Добре розвинуте автобусне сполучення з багатьма місцевостями Криму, в тому числі зі всіма курортами. У місті функціонують 4 міжміські автостанції: «Центральна», «Курортна», «Східна» (напрямок на Феодосію) та «Західна» (напрямок на Бахчисарай).

Східною околицею міста проходить автошлях Шаблон:Автошлях E.

В самому місті існує автобусне та тролейбусне сполучення.

Освіта та наука

Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського

Також діють інститути: гуманітарно-екологічний, індустріально-педагогічний, природоохоронного і курортного будівництва, Сімферопольське музичне училище ім. П.I. Чайковського, 12 середніх спеціальних навчальних установ, 37 профтехучилищ, науково-дослідницькі і проєктно-конструкторські установи, зокрема Інститут мінеральних ресурсів, «Кримпроєкт», «Чорноморнафтогазпроєкт», Кримська філія Інституту археології НАН України, Кримське відділення Інституту сходознавства НАН України, Кримський центр гідрометеорології, сейсмічна станція, Кримський економічний інститут Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана тощо.

Культура

Музеї

У місті діють музеї:

Сімферопольський художній музей

Театри

Кримський академічний російський драматичний театр імені М.Горького, 1911, архітектор Бекетов О. М.

Кінотеатри

Будівля кінотеатру ім. Шевченка, модерн, 1915, архітектор Краснов М. П.
Сімферопольський цирк
  • Кінотеатр імені Т. Г. Шевченка (Сімферополь) (1904 — наші дні)
  • «Спартак» (1910 — наші дні)
  • «Ілюзіон» — кінотеатр, що було влаштовано в 1910 році в помешканні купців Розенштейнів на Олександро-Невській вулиці[10]
  • «Ампір» — було відкрито в 1910 році в будинку купця Спіро. Будівля була розташована поруч із готелем «Асторія». Кінотеатр багато разів перейменовували: із 1929 — «Прожектор», із 1931 — «Культфільм», із 1957 — «Піонер». 1965 року отримав назву «рос. Алые паруса» й проіснував до 1980 р.[11]
  • «Тріанон» — у 1913 році з'явився в магазині «Пасаж», у будинку кандидата медицини В. Г. Бухштаба
  • «Зірка»
  • «Супутник» (вул. Севастопольська)
  • «Кінотеатр імені Субхі, Батьківщина» (вул. Крилова)
  • «Космос» (1970-ті — наші дні)
  • «Мир» — було відкрито 30 травня 1964 р. У 90-ті роки було заплановано реконструювати кінотеатр, та новий проєкт так і не було виконано.[12]
  • «Сімферополь» (1956 — наші дні)

Бібліотеки

Пам'ятники та пам'ятки міста

Шаблон:See also У Сімферополі на обліку перебувають об'єкти культурної спадщини: один археологічний комплекс національного значення; 94 пам'ятки архітектури, з яких 3 — національного значення; 114 пам'яток історії.

Інші заклади

Цирк, бюро подорожей і екскурсій, турбаза «Таврія».

  • Кримський республіканський благодійний фонд допомоги біженцям та переселенцям

Релігія

Олександро-Невський собор

Культові споруди

Християнство

Українська православна церква Московського патріархату

Православна церква України

  • Кафедральний собор святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги[13]

Римсько-католицька церква в Україні

  • Каплиця Успіння Пресвятої Діви Марії[14]
Сеїт-Сеттар

Іслам

Туризм

Палац Воронцова, класицизм, 1826, парк Салгирка
Ботанічний сад при ТНУ імені Володимира Вернадського

Численні об'єкти туризму, пам'ятники Другої світової війни, невідомому солдату і партизанам і підпільникам Криму, Б. Хмельницькому, О. Суворову, М. Фрунзе, О. Пушкіну, К. Треньову, меморіали жертвам фашизму, кримчанам, загиблим в Афганістані.

Пам'ятки природи:

Пам'ятки архітектури:

Сімферопольське водосховище

Археологічні пам'ятки:

Мальовничі околиці:

  • Садиба «Сабли» таврійського губернатора Бороздіна, XIX ст. — с. Каштанове, вул. Богданова.
  • Садиба Кесслерів, XIX ст. — поч.XX ст. — с. Лозове.
  • Житловий будинок колишньої садиби Кесслерів, XIX ст. — с. Піонерське.
  • Мечеть Ескі-Сарай, XIV ст. — XV ст. — с. Піонерське.
  • Пожарський заказник з дикорослими лікарськими рослинами — Лісовий масив Левадки.
  • Зміїна печера — найбільша карстова порожнина передгір'я — (неподалік Левадки).
  • Скеля, що плаче біля с. Пожарське — ландшафтний заказник.
  • Закам'янілий потік вулканічної лави — с. Петропавлівка.
  • Острівець-брила пермських вапняків — Сімферопольське водосховище.
  • Печера-грот Чокурча — околиця Сімферополя.
  • Карстова порожнина Вовчий грот — с. Донське.
  • Печера-грот Киїк-Коба (одна з найстаріших стоянок первісної людини в Криму) — долина річки Зуї, 8 км на південь від с. Зуя.
  • Печера Аянська — геологічний пам'ятник — с. Зарічне.
  • Ділянки дубових гаїв (дубки) — с. Партизани.
  • Ділянка узбережжя Чорного моря біля с. Миколаївка.
  • Ділянка степу біля с. Сонячне.

Відомі люди

Народилися

Мешкали, працювали

Міста-побратими

Сімферополь має 9 міст-побратимів (у дужках зазначений рік початку співпраці)[17]:

Незаконно

Партнерські відносини з містами Російської Федерації, будуть розірвані після повернення Криму та міста Севастополь до складу України.

Галерея

Пам'ятники

  • Парк Шевченко.jpg

    Пам'ятник Тарасу Шевченку

  • Пам'ятник Богдану Хмельницькому в Сімферополі.jpg

    Пам'ятник Богдану Хмельницькому

  • Пам'ятник І. Я. Франко.jpg

    Пам'ятник Івану Франку

  • Пам'ятник Ю. Багатікову в Сімферополі.jpg

    Пам'ятник Юрію Богатикову

  • Пам'ятник кримчанам, що загинули під час військових дій в Афганістані.jpg

    Пам'ятник кримчанам, що загинули під час військових дій в Афганістані

  • Пам'ятна плита на вул. Героїв Аджимушкая.jpg

    Пам'ятна плита на вул. Героїв Аджимушкая

  • Пам'ятник окремій приморській армії.jpg

    Пам'ятник воїнам окремої приморської армії

Додаткові факти

Див. також

Примітки

Джерела та література

  • Шаблон:ЕУ
  • Байцар А. Л. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: Навчальний посібник / А. Л. Байцар; Львівський національний університет ім. І. Франка. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
  • Думнов Д. Ф. Симферополь: Справочник. — Симферополь: Таврия, 1989. — 144 с.
  • Шаблон:SgKP — S. 742. Шаблон:Ref-pl

Посилання

Шаблон:Вікіпосилання

Шаблон:Navboxes

Шаблон:ВП-портали Шаблон:Сімферопольський район

  1. ↑ Олексій Мустафін. Вигадані міста Причорномор'я. Краплені карти Російської імперії
  2. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  3. ↑ Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
  4. ↑ Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ при трьохступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].
  5. ↑ Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
  6. ↑ Схематична мапа Луганської округи УСРР. Адміністраціиний поділ УСРР. — К. : Картогеодезія, 1930.
  7. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  8. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  9. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  10. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  11. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  12. ↑ http://simferopol.avbelov.by.ru/tem28.htm
  13. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  14. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  15. ↑ Ignacy Trybowski. Horodecki Władysław Leszek (1863—1930) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1962.— t. X/1, zeszyt 44.— 160 s. Шаблон:Ref-pl S. 2
  16. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  17. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
Отримано з http://krymology.info/index.php?title=Сімферополь&oldid=530