Складська споруда № 2 та Дача Стамболі: різниця між сторінками
м (Імпортовано 1 версія) |
ua>Monjablanca мНемає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Визначна пам'ятка | {{Визначна пам'ятка | ||
| назва = | | назва = Дача Стамболі | ||
| місцева_назва = | | місцева_назва = <!-- не обов'язковий --> | ||
| зображення = | | зображення = Dachia Stamboli, Feodosia, Crimea 2012 (1).JPG | ||
| зображення_розмір = | | зображення_розмір = 275px | ||
| зображення_підпис = | | зображення_підпис = Дача Стамболі | ||
| статус = | | статус = пам'ятка архітектури | ||
| країна = | | країна = [[Україна]]| | ||
| місце розташування = [[ | | місце розташування = [[Феодосія]]| | ||
| координати = | | координати = {{coord|45|2|33.54|N|35|22|57.11|E|scale:100000|display=inline,title}} | ||
|карта розташування = Крим | |||
| орденська приналежність = | |||
| орденська приналежність = | | тип монастиря = | ||
| тип монастиря = | | тип будівлі = [[дача]] | ||
| тип будівлі = | | архітектурний стиль = мавританська архітектура | ||
| архітектурний стиль = | | автор проєкту = Оскар Емільйович Вегенер | ||
| автор проєкту = | | будівник = | ||
| засновник = Йосип Стамболі | |||
| будівник = | | перша згадка = | ||
| заснування = | |||
| початок будівництва = [[1909]] | |||
| засновник = | | закінчення будівництва = [[1914]] | ||
| перша згадка = | | відомі мешканці = | ||
| заснування = | | реліквії = | ||
| початок будівництва = | | настоятель = | ||
| закінчення будівництва = | | стан = відреставрована | ||
| відомі мешканці = | | вебсторінка = | ||
| реліквії = | |||
| настоятель = | |||
| стан = | |||
| | |||
}} | }} | ||
'''Дача Стамболі''' — будівля в [[Феодосія|Феодосії]] на [[проспект Айвазовського|проспекті Айвазовського]], 47, що будувалась з [[1909]] до [[1914]] року за [[проект|проєкт]]ом петербурзького [[архітектор]]а Оскара Емільйовича Вегенера. | |||
У | == Історія == | ||
Двоповерхова будівля зведена на пагорбі в стилі мавританської архітектури (господар дачі — тютюновий фабрикант Йосип Стамболі, був [[караїми|караїмом]]). Просторі підвали, гроти та флігель, різноманітність мотивів і фактур в обробці, всілякі башточки, криті галереї й тераси додають йому східний колорит і величність. У внутрішній і зовнішній обробці гармонійно поєднуються [[мармур]] і [[пісковик]], [[чеканка|карбування]], ліпка і різьблення по дереву. Каменерізні роботи виконали майстри Феодосії Я. Фока, А. Борисов, брати Брехови, І. Ладонкін, А. Васильєв, А. Шмідт, А. Медведєв, Ю. Голонос. У оформленні вестибюля і зимового саду — оранжереї використані елементи класицизму. Будівництво обійшлося фабриканту в 1 100 000 карбованців. | |||
== | Дача призначалася в подарунок [[дружина (жінка)|дружині]], Рахілі Іллівні, до десятиліття сумісного життя. Проте почалася [[Перша світова війна]] і в [[1916]] році Й. Стамболі продав свою тютюнову фабрику і просторі [[тютюн]]ові [[плантація|плантації]] та разом з [[сім'я|сім'єю]] виїхав до [[Османська імперія|Османської імперії]]. | ||
Після [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого перевороту]] у [[1921]] році в будинку розмістили оздоровчий заклад на 100 місць. [[Санаторій]] назвали [[ім'я]]м [[Сталін|І. В. Сталіна]]. З початком [[Друга світова війна|Другої світової війни]] будівля стала [[госпіталь|шпиталем]] для поранених [[Червона армія|червоноармійців]]. В період [[окупація|окупації]] він як і раніше приймав поранених, але вже німецьких. Нижній парк, що примикав до дачі, був відданий під [[кладовище]] для [[солдат]]ів і [[офіцер]]ів [[вермахт]]у. | |||
З [[1944]] року, після звільнення міста, в будівлі розташовувався [[піонерський табір]]. У [[1952]] році дача була повністю відновлена, в ній розмістився 9-й корпус санаторію «Восход». І до [[1960-ті|60-х]] років [[XX століття]] Дача Стамболі вважалася північною межею Феодосії. | |||
З [[1985]] до [[1988]] року дача розташовувалася у відомстві Наркологічного центру О. Р. Довженко. З початку [[1990-ті|90-х]] років 20 століття декілька років приміщення займав комерційний [[банк]]. Пізніше тут розташовувався готельно-ресторанний комплекс з однойменною назвою. | |||
10 червня [[2013]] року у будівлі дачі відкрито реставраційно-виставковий центр підводної археології, який фактично став першим у державі музеєм такого роду<ref>[http://courier.crimea.ua/news/tabloid/art/1136927.html Южный курьер] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140812113349/http://courier.crimea.ua/news/tabloid/art/1136927.html |date=12 серпня 2014 }}{{ref-ru}}</ref>. | |||
== Галерея == | |||
<center> | |||
<gallery> | |||
File: Дача Стамболі.jpg|Фасад | |||
File: Dachia Stamboli, Feodosia, Crimea 2012 (3).JPG | | |||
File: Dachia Stamboli, Feodosia, Crimea 2012 (4).JPG | | |||
File: Dachia Stamboli, Feodosia, Crimea 2012 (13).JPG | | |||
File: Dachia Stamboli, Feodosia, Crimea 2012 (14).JPG | | |||
File: Dachia Stamboli, Feodosia, Crimea 2012 (2).JPG | | |||
File: Dachia Stamboli, Feodosia, Crimea 2012 (6).JPG | | |||
File: Dachia Stamboli, Feodosia, Crimea 2012 (17).JPG | | |||
File: Dachia Stamboli, Feodosia, Crimea 2012 (11).JPG | | |||
</gallery> | |||
</center> | |||
{{commonscat|Dacha Stamboli, Feodosia}} | |||
== Примітки == | == Примітки == | ||
{{ | {{ Примітки }} | ||
== Джерела | == Джерела == | ||
* | * «Крим. Архітектура, пам'ятники: фотоальбом». авт. фото Р. Т. Папік'ян, авт. тексту В. І. Тімофєєнко. — Київ: Мистецтво, 1991;{{ref-ru}} | ||
* Гармаш П. Е. «Путеводитель по Крыму». — Сімферополь, 1996.{{ref-ru}} | |||
{{ | {{Замки та палаци Криму}} | ||
{{Палаци і садиби Криму}} | |||
[[Категорія: | [[Категорія:Музеї Феодосії]] | ||
[[Категорія:Споруди Феодосії]] | |||
[[Категорія:Замки та палаци Криму]] | |||
[[Категорія:Караїмська архітектура]] | |||
[[Категорія:Засновані в Україні 1914]] | |||
[[Категорія:Неомавританська архітектура в Україні]] | |||
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]] | [[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]] | ||
{{DEFAULTSORT:Стамболі дача}} |
Версія за 18:12, 30 січня 2023
Дача Стамболі — будівля в Феодосії на проспекті Айвазовського, 47, що будувалась з 1909 до 1914 року за проєктом петербурзького архітектора Оскара Емільйовича Вегенера.
Історія
Двоповерхова будівля зведена на пагорбі в стилі мавританської архітектури (господар дачі — тютюновий фабрикант Йосип Стамболі, був караїмом). Просторі підвали, гроти та флігель, різноманітність мотивів і фактур в обробці, всілякі башточки, криті галереї й тераси додають йому східний колорит і величність. У внутрішній і зовнішній обробці гармонійно поєднуються мармур і пісковик, карбування, ліпка і різьблення по дереву. Каменерізні роботи виконали майстри Феодосії Я. Фока, А. Борисов, брати Брехови, І. Ладонкін, А. Васильєв, А. Шмідт, А. Медведєв, Ю. Голонос. У оформленні вестибюля і зимового саду — оранжереї використані елементи класицизму. Будівництво обійшлося фабриканту в 1 100 000 карбованців.
Дача призначалася в подарунок дружині, Рахілі Іллівні, до десятиліття сумісного життя. Проте почалася Перша світова війна і в 1916 році Й. Стамболі продав свою тютюнову фабрику і просторі тютюнові плантації та разом з сім'єю виїхав до Османської імперії.
Після Жовтневого перевороту у 1921 році в будинку розмістили оздоровчий заклад на 100 місць. Санаторій назвали ім'ям І. В. Сталіна. З початком Другої світової війни будівля стала шпиталем для поранених червоноармійців. В період окупації він як і раніше приймав поранених, але вже німецьких. Нижній парк, що примикав до дачі, був відданий під кладовище для солдатів і офіцерів вермахту.
З 1944 року, після звільнення міста, в будівлі розташовувався піонерський табір. У 1952 році дача була повністю відновлена, в ній розмістився 9-й корпус санаторію «Восход». І до 60-х років XX століття Дача Стамболі вважалася північною межею Феодосії.
З 1985 до 1988 року дача розташовувалася у відомстві Наркологічного центру О. Р. Довженко. З початку 90-х років 20 століття декілька років приміщення займав комерційний банк. Пізніше тут розташовувався готельно-ресторанний комплекс з однойменною назвою.
10 червня 2013 року у будівлі дачі відкрито реставраційно-виставковий центр підводної археології, який фактично став першим у державі музеєм такого роду[1].
Галерея
Примітки
Джерела
- «Крим. Архітектура, пам'ятники: фотоальбом». авт. фото Р. Т. Папік'ян, авт. тексту В. І. Тімофєєнко. — Київ: Мистецтво, 1991;
- Гармаш П. Е. «Путеводитель по Крыму». — Сімферополь, 1996.