Бахчисарай (станція) та Осман Акчокракли: різниця між сторінками
ua>Wlados1991 м (стиль) |
м (Імпортовано 1 версія) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{ | {{Особа | ||
| ім'я = Осман Акчокракли | |||
| | | місце_проживання = | ||
| | | інші_імена = | ||
| | | зображення = OsmanAkchokrakli.jpg | ||
| | | розмір_зображення = 112px | ||
| | | підпис_зображення = Осман Акчокракли | ||
| | | ім'я_при_народженні = {{lang-crh|Osman Aqçoqraqlı}} | ||
| дата_народження = 3.1.1878 | |||
| | | місце_народження = [[Бахчисарай]], [[Таврійська губернія]], {{RUSold}} | ||
| | | дата_смерті = 17.4.1938 | ||
| | | місце_смерті = [[Сімферополь]], [[Кримська АРСР]], [[Російська РФСР]], {{USSR}} | ||
| причина_смерті = розстріляний [[НКВД]] | |||
| громадянство = {{URS}} | |||
| національність = {{Кримець}} | |||
| відомий_(відома) = видатний діяч [[Кримські татари|кримськотатарського]] відродження | |||
| рід_діяльності = [[поет]], [[письменник]], [[журналіст]], [[історик]]-[[археолог]], [[Сходознавство|сходознавець]], [[лінгвіст]]-[[поліґлот]], [[етнограф]], [[літературознавець]], [[педагог]] | |||
| титул = | |||
| військове звання = | |||
| | | платня = | ||
| термін = | |||
| | | попередник = | ||
| | | наступник = | ||
| | | партія = | ||
| | | головував_(-ла) = | ||
| | | конфесія = [[Іслам]] | ||
| | | дружина = | ||
| | | діти = | ||
| | | родичі = Асан Акчокракли | ||
| нагороди = | |||
| сторінка_в_інтернеті = | |||
| примітки = | |||
| | | employer = | ||
| зріст = | |||
| вага = | |||
| герб = | |||
| | |||
| | |||
| | |||
| | |||
| | |||
| | |||
| | |||
| | |||
| | |||
| | |||
}} | }} | ||
'''Осма́н Нурі-Аса́н-оглу Акчокракли''' ({{lang-crh|Osman Nuri-Asan oğlu Aqçoqraqlı}}, *[[3 січня]] [[1878]] — †[[17 квітня]] [[1938]]) — діяч [[Кримські татари|кримськотатарського]] культурного відродження. [[Поет]], [[письменник]], [[журналіст]], [[історик]]-[[археолог]], [[Сходознавство|сходознавець]], [[лінгвіст]]-[[поліґлот]], [[етнограф]], [[літературознавець]], [[педагог]]. | |||
''' | |||
== Біографія == | |||
Народився [[3 січня]] [[1878]] року в [[Бахчисарай|Бахчисараї]], у родині [[Каліграфія|каліграфа]], котрий славився прекрасним арабським письмом і передав своє вміння синові. Рік ([[1895]]) провчився в [[Османська імперія|Османській імперії]], потім із метою самоосвіти відвідав [[Каїр]] ([[1908]]). В анкетах скромно вказував власну освіту як «незакінчену середню». Це, однак, не заважало вищим навчальним закладам запрошувати його як викладача. | |||
[[Файл:Зинджирли-медресе-23092010(111).jpg|thumb|200px|left|[[Зинджирли-медресе]]]] | |||
Як вчений, сформувався під впливом [[Кримські татари|кримськотатарського]] просвітителя [[Ісмаїл Гаспринський|Ісмаїла Гаспринського]]. Працював у редакції першої [[Кримськотатарська мова|кримськотатарськомовної]] газети «[[Терджиман]]» (у [[1906]] і [[1910]]–[[1916]] роках), поєднуючи [[журналіст]]ику з викладанням у славнозвісному [[Зинджирли-медресе]]. Пізніше, навесні [[1921]] року, за його ініціативою та при безпосередній участі в будинку, де друкувався «[[Терджиман]]», відкрито дім-музей [[Ісмаїл Гаспринський|Гаспринського]]. | |||
У [[ | У [[1917]] році обирався делегатом «Курултаю». | ||
Викладав [[османська мова|османську мову]] і східну [[Каліграфія|каліграфію]] (пізніше — [[Кримські татари|кримськотатарський]] [[фольклор]] і етнографію) у [[Кримський університет|Кримському університеті]] (після [[1925]] року — [[Кримський педагогічний інститут]]). Читав лекції у [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київському]] і [[Харківський національний університет імені Василя Каразіна|Харківському]] університетах. Володів [[Українська мова|українською мовою]]. Був знайомий з [[Тичина Павло Григорович|Павлом Тичиною]]. | |||
У [[1925]] році виявив разом із [[Усеїн Боданінський|Усеїном Боданінським]] у старожила села [[Морське (Судацька міська рада)|Капсіхор]] рукопис дастану (поеми) [[Джан-Мухаммед-ефенді|Джан-Мухаммеда-ефенді]] «[[Тугай-бей (дастан)|Тугай-бей]]» ([[1648]]) — перлини [[Кримські татари|кримськотатарської]] поезії [[XVII]] ст. | |||
== | Заарештований [[НКВД]] у [[Баку]] за «участь у націоналістичній контрреволюційній організації». Розстріляний у [[Сімферополь|Сімферополі]] [[17 квітня]] [[1938]] року. | ||
== Бібліографія == | |||
== | === Літературні твори === | ||
# «Чора-батир» ([[лібретто]] [[опера|опери]] про оборону [[Казань|Казані]] від [[Іван Грозний|Івана Грозного]] — в співавторстві з [[Рефатов Асан|Асаном Рефатовим]], [[1923]]), | |||
# «Бахчисарайський фонтан» (музична драма, [[1926]]). | |||
== | === Деякі наукові праці === | ||
{{ | # Qart muallim ve yazıcılarımızdan İsmail Gasprinskiy // Oquv İşleri, No. 2 (червень [[1925]]) {{ref-crh}} | ||
# Татарские тамги в Крыму. // Известия Крымского ПДИ, [[1927]] г., т. 1, с. 32—47. {{ref-ru}} | |||
# Старокрымские и отузские надписи 13 — 15 вв. // Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, [[1927]] г., т. 1, с. 5—17. {{ref-ru}} | |||
# Старокрымские надписи по раскопкам 1928 г. // Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, [[1929]] г., т. 3, с. 152—159. {{ref-ru}} | |||
# Эпиграфические находки <nowiki>[</nowiki>на Чуфут-Кале<nowiki>]</nowiki> // Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, [[1929]] г., т. 3, с. 183—187. {{ref-ru}} | |||
# Татарська поема Джян-Мухамедова про похід Іслям-Гірея_2 спільно з Б. Хмельницьким на Польщу 1648—1649 рр. за рукописом з матеріалів етнографічної експедиції КримНКО по Криму влітку 1925 р. // Східний світ, [[1930]] р., № 3, с. 163—170. | |||
# Татарские документы XV—XIX вв., хранящиеся в Центрархиве Крымской АССР // Бюлетень ЦАУ Крымской АССР. — [[1931]]. — № 3(6). {{ref-ru}} | |||
# Крымско-татарские и турецкие исторические документы XVI—XIX вв., вновь поступившие в Крымский Центрархив // Бюлетень ЦАУ Крымской АССР. — [[1932]]. — № 2(8). {{ref-ru}} | |||
== Примітки == | |||
{{reflist}} | |||
{{ | |||
[[Категорія: | == Джерела та посилання == | ||
[[Категорія: | * [https://vue.gov.ua/Акчокракли,_Осман_Нурі_Асан-оглу Акчокракли, Осман Нурі Асан-оглу] // [[ВУЕ]] | ||
[[Категорія: | * [http://medeniye.org/en/taxonomy/term/150 Деякі твори Османа Акчокракли мовою оригіналу]{{ref-crh}} | ||
[[Категорія: | * [http://www.moscow-crimea.ru/history/20vek/punitive4.html Краткие биографические сведения об авторах материалов и некоторых упоминаемых в документах крымско-татарских деятелях] {{ref-ru}} | ||
* [http://www.day.kiev.ua/35754/ Повернення з депортації] {{ref-uk}} | |||
* [http://www.archives.gov.ua/Archives/index.php?ra01 Державний архів в Автономній республіці Крим] {{ref-uk}} | |||
* [http://myslenedrevo.com.ua/studies/bsu/syst/7903.html Web-бібліографія старої України 1240—1800 рр.] {{ref-uk}} | |||
* [http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4428 «А я й не знав, що Ви такий!»] {{ref-uk}} | |||
* [https://web.archive.org/web/20070830034151/http://www.hiv-aids-epidemic.com.ua/past-0099.htm Библиография по Крыму] {{ref-ru}} | |||
* [http://www.crimea.ru/item_info_big.htm?id=1294 Акчокраклы] {{ref-ru}} | |||
* [http://kitaphane.crimea.ua/vkd/osman_akchokrakli.shtml Осман Акчокраклы (1878—1938) — писатель, ученый, педагог.]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-ru}} | |||
* [https://web.archive.org/web/20080628001750/http://1k.com.ua/229/details/22/1 Убийство крымской интеллигенции] {{ref-ru}} | |||
{{Бібліоінформація}} | |||
{{вчений-доробити}} | |||
{{DEFAULTSORT:Акчокракли Осман}} | |||
[[Категорія:Уродженці Бахчисарая]] | |||
[[Категорія:Кримськотатарські письменники]] | |||
[[Категорія:Кримськотатарські журналісти]] | |||
[[Категорія:Кримськотатарські історики]] | |||
[[Категорія:Кримськотатарські мовознавці]] | |||
[[Категорія:Кримськотатарські етнографи]] | |||
[[Категорія:Кримськотатарські літературознавці]] | |||
[[Категорія:Кримськотатарські педагоги]] | |||
[[Категорія:Репресовані]] | |||
[[Категорія:Розстріляні в СРСР]] |
Поточна версія на 12:54, 14 листопада 2023
Шаблон:Особа Осма́н Нурі-Аса́н-оглу Акчокракли (крим. Osman Nuri-Asan oğlu Aqçoqraqlı, *3 січня 1878 — †17 квітня 1938) — діяч кримськотатарського культурного відродження. Поет, письменник, журналіст, історик-археолог, сходознавець, лінгвіст-поліґлот, етнограф, літературознавець, педагог.
Біографія
Народився 3 січня 1878 року в Бахчисараї, у родині каліграфа, котрий славився прекрасним арабським письмом і передав своє вміння синові. Рік (1895) провчився в Османській імперії, потім із метою самоосвіти відвідав Каїр (1908). В анкетах скромно вказував власну освіту як «незакінчену середню». Це, однак, не заважало вищим навчальним закладам запрошувати його як викладача.
Як вчений, сформувався під впливом кримськотатарського просвітителя Ісмаїла Гаспринського. Працював у редакції першої кримськотатарськомовної газети «Терджиман» (у 1906 і 1910–1916 роках), поєднуючи журналістику з викладанням у славнозвісному Зинджирли-медресе. Пізніше, навесні 1921 року, за його ініціативою та при безпосередній участі в будинку, де друкувався «Терджиман», відкрито дім-музей Гаспринського.
У 1917 році обирався делегатом «Курултаю».
Викладав османську мову і східну каліграфію (пізніше — кримськотатарський фольклор і етнографію) у Кримському університеті (після 1925 року — Кримський педагогічний інститут). Читав лекції у Київському і Харківському університетах. Володів українською мовою. Був знайомий з Павлом Тичиною.
У 1925 році виявив разом із Усеїном Боданінським у старожила села Капсіхор рукопис дастану (поеми) Джан-Мухаммеда-ефенді «Тугай-бей» (1648) — перлини кримськотатарської поезії XVII ст.
Заарештований НКВД у Баку за «участь у націоналістичній контрреволюційній організації». Розстріляний у Сімферополі 17 квітня 1938 року.
Бібліографія
Літературні твори
- «Чора-батир» (лібретто опери про оборону Казані від Івана Грозного — в співавторстві з Асаном Рефатовим, 1923),
- «Бахчисарайський фонтан» (музична драма, 1926).
Деякі наукові праці
- Qart muallim ve yazıcılarımızdan İsmail Gasprinskiy // Oquv İşleri, No. 2 (червень 1925) Шаблон:Ref-crh
- Татарские тамги в Крыму. // Известия Крымского ПДИ, 1927 г., т. 1, с. 32—47.
- Старокрымские и отузские надписи 13 — 15 вв. // Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, 1927 г., т. 1, с. 5—17.
- Старокрымские надписи по раскопкам 1928 г. // Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, 1929 г., т. 3, с. 152—159.
- Эпиграфические находки [на Чуфут-Кале] // Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, 1929 г., т. 3, с. 183—187.
- Татарська поема Джян-Мухамедова про похід Іслям-Гірея_2 спільно з Б. Хмельницьким на Польщу 1648—1649 рр. за рукописом з матеріалів етнографічної експедиції КримНКО по Криму влітку 1925 р. // Східний світ, 1930 р., № 3, с. 163—170.
- Татарские документы XV—XIX вв., хранящиеся в Центрархиве Крымской АССР // Бюлетень ЦАУ Крымской АССР. — 1931. — № 3(6).
- Крымско-татарские и турецкие исторические документы XVI—XIX вв., вновь поступившие в Крымский Центрархив // Бюлетень ЦАУ Крымской АССР. — 1932. — № 2(8).
Примітки
Джерела та посилання
- Акчокракли, Осман Нурі Асан-оглу // ВУЕ
- Деякі твори Османа Акчокракли мовою оригіналуШаблон:Ref-crh
- Краткие биографические сведения об авторах материалов и некоторых упоминаемых в документах крымско-татарских деятелях
- Повернення з депортації Шаблон:Ref-uk
- Державний архів в Автономній республіці Крим Шаблон:Ref-uk
- Web-бібліографія старої України 1240—1800 рр. Шаблон:Ref-uk
- «А я й не знав, що Ви такий!» Шаблон:Ref-uk
- Библиография по Крыму
- Акчокраклы
- Осман Акчокраклы (1878—1938) — писатель, ученый, педагог.
- Убийство крымской интеллигенции