Бахчисарай (станція) та Осман Акчокракли: різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Wlados1991
м (стиль)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Бахчисарай (значення)}}
{{Особа
{{Залізнична станція
| ім'я                = Осман Акчокракли
|тип = станція
| місце_проживання    =
|Font-Color = <!--колір шрифту (вказується, якщо напрямку немає в шаблоні FontColor on Line)-->
| інші_імена          =
|Color = <!--колір фону заголовка (вказується, якщо напрямку немає в шаблоні Color on Line)-->
| зображення          = OsmanAkchokrakli.jpg
|Name = Бахчисарай
| розмір_зображення    = 112px
|Line = [[Джанкой (станція)|Джанкой]]&nbsp;— [[Севастополь (станція)|Севастополь]]
| підпис_зображення    = Осман Акчокракли
|Railway = [[Придніпровська залізниця]]
| ім'я_при_народженні  = {{lang-crh|Osman Aqçoqraqlı}}
|Department = [[Кримська дирекція залізничних перевезень|Кримська дирекція]]
| дата_народження = 3.1.1878
|населений_пункт = м. [[Бахчисарай]]
| місце_народження = [[Бахчисарай]], [[Таврійська губернія]], {{RUSold}}
|Image = Bakhchysarai 04-14 img16 train station.jpg
| дата_смерті = 17.4.1938
|lat_dir = N |lat_deg = 44 |lat_min = 45 |lat_sec = 20
| місце_смерті = [[Сімферополь]], [[Кримська АРСР]], [[Російська РФСР]], {{USSR}}
  |lon_dir = E |lon_deg = 33 |lon_min = 50 |lon_sec = 57
| причина_смерті = розстріляний [[НКВД]]
  |region = UA
| громадянство = {{URS}}
  |CoordScale = 3000
| національність = {{Кримець}}
|карта розташування = Україна Автономна Республіка Крим
| відомий_(відома) = видатний діяч [[Кримські татари|кримськотатарського]] відродження
|Date =
| рід_діяльності = [[поет]], [[письменник]], [[журналіст]], [[історик]]-[[археолог]], [[Сходознавство|сходознавець]], [[лінгвіст]]-[[поліґлот]], [[етнограф]], [[літературознавець]], [[педагог]]
|Year = 1875
| титул =
|ProjectName = <!--проектна назва-->
| військове звання =
|OldName = <!--попередні назви-->
| платня =
|NameProjects = <!--проекти перейменування-->
| термін =
|Arhitector = <!--архітектори вокзалу-->
| попередник =
|Enginer = <!--інженери-конструктори-->
| наступник =
| поверхів =  
| партія =
|NumberOfPlatforms = 2
| головував_(-ла) =
|NumberOfTracks = 4
| конфесія = [[Іслам]]
|PlatformType = бічна та острівна
| дружина =
|PlatformForm = прямі
| діти =
|PlatformLength = <!--довжина платформи (якщо у центрального зала і посадочних платформ різна довжина, занотовуєм)-->
| родичі = Асан Акчокракли
|PlatformWidth = <!--ширина платформи (ширину центрального зала і посадочних платформ (окремо))-->
| нагороди =
|Builder = <!--Забудовник, компанія, будівельно-монтажне управління, що збудувало станцію-->
| сторінка_в_інтернеті =
|Street = <!--вихід на вулиці-->
| примітки =
|TransTo = <!--переходи на станції-->
| employer =
|TransTo1 = <!--пересадка на-->
| зріст =
|DistanceKiev = 1105
| вага =
|Center = [[Джанкой (станція)|Джанкоя]]
| герб =
|Distance = 123
|Center2 =  
|Distance2 =  
|Distance3 = 45
|Center3 = [[Севастополь (станція)|Севастополя]]
|Tariff = <!--тарифна зона пасажирської платформи-->
|Code = 473607
|CodeExpress = 2210895
|Commons = <!--категорія у Вікісховищі-->
|services = {{+Станція}} {{+Каса}} {{+Багаж}} {{+Довідка}}
|services1 = {{TAXI}} {{+Автобус}} {{+Телефон}}
}}
}}
{{Севастополь — Острякове}}
'''Осма́н Нурі-Аса́н-оглу Акчокракли''' ({{lang-crh|Osman Nuri-Asan oğlu Aqçoqraqlı}}, *[[3 січня]] [[1878]]&nbsp;— [[17 квітня]] [[1938]])&nbsp;— діяч [[Кримські татари|кримськотатарського]] культурного відродження. [[Поет]], [[письменник]], [[журналіст]], [[історик]]-[[археолог]], [[Сходознавство|сходознавець]], [[лінгвіст]]-[[поліґлот]], [[етнограф]], [[літературознавець]], [[педагог]].
'''Бахчисара́й'''&nbsp;— [[Проміжна залізнична станція|проміжна]] [[залізнична станція]] [[Кримська дирекція залізничних перевезень|Кримської дирекції]] [[Придніпровська залізниця|Придніпровської залізниці]] на електрифікованій лінії [[Джанкой (станція)|Джанкой]]&nbsp;— [[Севастополь (станція)|Севастополь]] між станціями [[Сімферополь (станція)|Сімферополь]] (33&nbsp;км) та [[Севастополь (станція)|Севастополь]] (45&nbsp;км). Розташована у місті [[Бахчисарай]] [[Бахчисарайський район|Бахчисарайського району]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]].


На вокзалі станції працює [[зал чекання]], буфет, залізничні каси (2 каси приміського та 2&nbsp;— далекого сполучення), камери схову (в окремій будівлі).
== Біографія ==
Народився [[3 січня]] [[1878]] року в [[Бахчисарай|Бахчисараї]], у родині [[Каліграфія|каліграфа]], котрий славився прекрасним арабським письмом і передав своє вміння синові. Рік ([[1895]]) провчився в [[Османська імперія|Османській імперії]], потім із метою самоосвіти відвідав [[Каїр]] ([[1908]]). В анкетах скромно вказував власну освіту як «незакінчену середню». Це, однак, не заважало вищим навчальним закладам запрошувати його як викладача.


== Історія ==
[[Файл:Зинджирли-медресе-23092010(111).jpg|thumb|200px|left|[[Зинджирли-медресе]]]]
Станція відкрита у [[1875]] році під час будівництва [[Лозово-Севастопольська залізниця|Лозово-Севастопольської залізниці]].
Як вчений, сформувався під впливом [[Кримські татари|кримськотатарського]] просвітителя [[Ісмаїл Гаспринський|Ісмаїла Гаспринського]]. Працював у редакції першої [[Кримськотатарська мова|кримськотатарськомовної]] газети «[[Терджиман]]» (у [[1906]] і [[1910]]–[[1916]] роках), поєднуючи [[журналіст]]ику з викладанням у славнозвісному [[Зинджирли-медресе]]. Пізніше, навесні [[1921]] року, за його ініціативою та при безпосередній участі в будинку, де друкувався «[[Терджиман]]», відкрито дім-музей [[Ісмаїл Гаспринський|Гаспринського]].


У [[1972]] році [[Електрифікація залізниць|електрифікована]] [[Постійний струм|постійним струмом (= 3&nbsp;кВ)]] в складі дільниці [[Сімферополь (станція)|Сімферополь]]&nbsp;— [[Севастополь (станція)|Севастополь]]<ref>[https://archive.today/20120907040523/http://www.parovoz.com/history/electrification/1972-75.php Історія електрифікації залізниць (1972—1975)] {{ref-ru}}</ref>.
У [[1917]] році обирався делегатом «Курултаю».
<gallery mode="packed" heights=130px>
Файл:Вокзал - panoramio (40).jpg
Файл:Bakhchisaray Station.JPG
Файл:Вокзал - panoramio (44).jpg
Файл:Вокзал - panoramio (51).jpg
Файл:Вокзал - panoramio (57).jpg
</gallery>


== Пасажирське сполучення ==
Викладав [[османська мова|османську мову]] і східну [[Каліграфія|каліграфію]] (пізніше&nbsp;— [[Кримські татари|кримськотатарський]] [[фольклор]] і етнографію) у [[Кримський університет|Кримському університеті]] (після [[1925]] року&nbsp;— [[Кримський педагогічний інститут]]). Читав лекції у [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київському]] і [[Харківський національний університет імені Василя Каразіна|Харківському]] університетах. Володів [[Українська мова|українською мовою]]. Був знайомий з [[Тичина Павло Григорович|Павлом Тичиною]].
На станції Бахчисарай зупиняються приміські [[електропоїзд]]и сполученням [[Євпаторія-Курорт|Євпаторія]] [[Сімферополь (станція)|Сімферополь]]&nbsp;— [[Севастополь (станція)|Севастополь]]<ref>[http://poezdato.net/raspisanie-po-stancyi/bahchisaraj/ Розклад руху поїздів по станції Бахчисарай] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200112115109/http://poezdato.net/raspisanie-po-stancyi/bahchisaraj/ |date=12 січня 2020 }} {{ref-ru}}</ref>.


== Галерея ==
У [[1925]] році виявив разом із [[Усеїн Боданінський|Усеїном Боданінським]] у старожила села [[Морське (Судацька міська рада)|Капсіхор]] рукопис дастану (поеми) [[Джан-Мухаммед-ефенді|Джан-Мухаммеда-ефенді]] «[[Тугай-бей (дастан)|Тугай-бей]]» ([[1648]])&nbsp;— перлини [[Кримські татари|кримськотатарської]] поезії [[XVII]]&nbsp;ст.
<gallery mode="packed" heights=130px>
Файл:Залізнична станція Бахчисарай.JPG
Файл:Здание вокзала - panoramio (5).jpg
Файл:Вокзал - panoramio (49).jpg
Файл:Дорога - panoramio (420).jpg
</gallery>


== Примітки ==
Заарештований [[НКВД]] у [[Баку]] за «участь у націоналістичній контрреволюційній організації». Розстріляний у [[Сімферополь|Сімферополі]] [[17 квітня]] [[1938]] року.
{{reflist}}
 
== Бібліографія ==


== Джерела ==
=== Літературні твори ===
* {{ТК4}}
# «Чора-батир» ([[лібретто]] [[опера|опери]] про оборону [[Казань|Казані]] від [[Іван Грозний|Івана Грозного]]&nbsp;— в співавторстві з [[Рефатов Асан|Асаном Рефатовим]], [[1923]]),
* {{ЖДС}}
# «Бахчисарайський фонтан» (музична драма, [[1926]]).
* {{АЗУ-2008}}


== Посилання ==
=== Деякі наукові праці ===
{{commonscat|Bakhchysarai Railway Station}}
# Qart muallim ve yazıcılarımızdan İsmail Gasprinskiy // Oquv İşleri, No. 2 (червень [[1925]]) {{ref-crh}}
* {{railwayz|8534|станцію Бахчисарай}}
# Татарские тамги в Крыму. // Известия Крымского ПДИ, [[1927]] г., т. 1, с. 32—47. {{ref-ru}}
# Старокрымские и отузские надписи 13&nbsp;— 15 вв. // Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, [[1927]] г., т. 1, с. 5—17. {{ref-ru}}
# Старокрымские надписи по раскопкам 1928 г. // Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, [[1929]] г., т. 3, с. 152—159. {{ref-ru}}
# Эпиграфические находки <nowiki>[</nowiki>на Чуфут-Кале<nowiki>]</nowiki> // Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, [[1929]] г., т. 3, с. 183—187. {{ref-ru}}
# Татарська поема Джян-Мухамедова про похід Іслям-Гірея_2 спільно з Б.&nbsp;Хмельницьким на Польщу 1648—1649&nbsp;рр. за рукописом з матеріалів етнографічної експедиції КримНКО по Криму влітку 1925&nbsp;р. // Східний світ, [[1930]]&nbsp;р., №&nbsp;3, с. 163—170.
# Татарские документы XV—XIX&nbsp;вв., хранящиеся в Центрархиве Крымской АССР // Бюлетень ЦАУ Крымской АССР.&nbsp;— [[1931]].&nbsp;— №&nbsp;3(6). {{ref-ru}}
# Крымско-татарские и турецкие исторические документы XVI—XIX&nbsp;вв., вновь поступившие в Крымский Центрархив // Бюлетень ЦАУ Крымской АССР.&nbsp;— [[1932]].&nbsp;— №&nbsp;2(8). {{ref-ru}}


{{Роздільні пункти Кримської дирекції ПДЗ}}
== Примітки ==
{{Портали|Залізниця}}
{{reflist}}
{{Railway-stub}}


[[Категорія:Станції Придніпровської залізниці]]
== Джерела та посилання ==
[[Категорія:Залізничні станції Криму]]
* [https://vue.gov.ua/Акчокракли,_Осман_Нурі_Асан-оглу Акчокракли, Осман Нурі Асан-оглу] // [[ВУЕ]]
[[Категорія:Транспорт Бахчисарая]]
* [http://medeniye.org/en/taxonomy/term/150 Деякі твори Османа Акчокракли мовою оригіналу]{{ref-crh}}
[[Категорія:Засновані в Україні 1875]]
* [http://www.moscow-crimea.ru/history/20vek/punitive4.html Краткие биографические сведения об авторах материалов и некоторых упоминаемых в документах крымско-татарских деятелях] {{ref-ru}}
* [http://www.day.kiev.ua/35754/ Повернення з депортації] {{ref-uk}}
* [http://www.archives.gov.ua/Archives/index.php?ra01 Державний архів в Автономній республіці Крим] {{ref-uk}}
* [http://myslenedrevo.com.ua/studies/bsu/syst/7903.html Web-бібліографія старої України 1240—1800&nbsp;рр.] {{ref-uk}}
* [http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4428 «А я й не знав, що Ви такий!»] {{ref-uk}}
* [https://web.archive.org/web/20070830034151/http://www.hiv-aids-epidemic.com.ua/past-0099.htm Библиография по Крыму] {{ref-ru}}
* [http://www.crimea.ru/item_info_big.htm?id=1294 Акчокраклы] {{ref-ru}}
* [http://kitaphane.crimea.ua/vkd/osman_akchokrakli.shtml Осман Акчокраклы (1878—1938)&nbsp;— писатель, ученый, педагог.]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20080628001750/http://1k.com.ua/229/details/22/1  Убийство крымской интеллигенции] {{ref-ru}}
{{Бібліоінформація}}
{{вчений-доробити}}
{{DEFAULTSORT:Акчокракли Осман}}
[[Категорія:Уродженці Бахчисарая]]
[[Категорія:Кримськотатарські письменники]]
[[Категорія:Кримськотатарські журналісти]]
[[Категорія:Кримськотатарські історики]]
[[Категорія:Кримськотатарські мовознавці]]
[[Категорія:Кримськотатарські етнографи]]
[[Категорія:Кримськотатарські літературознавці]]
[[Категорія:Кримськотатарські педагоги]]
[[Категорія:Репресовані]]
[[Категорія:Розстріляні в СРСР]]

Поточна версія на 12:54, 14 листопада 2023

Шаблон:Особа Осма́н Нурі-Аса́н-оглу Акчокракли (крим. Osman Nuri-Asan oğlu Aqçoqraqlı, *3 січня 1878 — †17 квітня 1938) — діяч кримськотатарського культурного відродження. Поет, письменник, журналіст, історик-археолог, сходознавець, лінгвіст-поліґлот, етнограф, літературознавець, педагог.

Біографія

Народився 3 січня 1878 року в Бахчисараї, у родині каліграфа, котрий славився прекрасним арабським письмом і передав своє вміння синові. Рік (1895) провчився в Османській імперії, потім із метою самоосвіти відвідав Каїр (1908). В анкетах скромно вказував власну освіту як «незакінчену середню». Це, однак, не заважало вищим навчальним закладам запрошувати його як викладача.

Як вчений, сформувався під впливом кримськотатарського просвітителя Ісмаїла Гаспринського. Працював у редакції першої кримськотатарськомовної газети «Терджиман»1906 і 19101916 роках), поєднуючи журналістику з викладанням у славнозвісному Зинджирли-медресе. Пізніше, навесні 1921 року, за його ініціативою та при безпосередній участі в будинку, де друкувався «Терджиман», відкрито дім-музей Гаспринського.

У 1917 році обирався делегатом «Курултаю».

Викладав османську мову і східну каліграфію (пізніше — кримськотатарський фольклор і етнографію) у Кримському університеті (після 1925 року — Кримський педагогічний інститут). Читав лекції у Київському і Харківському університетах. Володів українською мовою. Був знайомий з Павлом Тичиною.

У 1925 році виявив разом із Усеїном Боданінським у старожила села Капсіхор рукопис дастану (поеми) Джан-Мухаммеда-ефенді «Тугай-бей» (1648) — перлини кримськотатарської поезії XVII ст.

Заарештований НКВД у Баку за «участь у націоналістичній контрреволюційній організації». Розстріляний у Сімферополі 17 квітня 1938 року.

Бібліографія

Літературні твори

  1. «Чора-батир» (лібретто опери про оборону Казані від Івана Грозного — в співавторстві з Асаном Рефатовим, 1923),
  2. «Бахчисарайський фонтан» (музична драма, 1926).

Деякі наукові праці

  1. Qart muallim ve yazıcılarımızdan İsmail Gasprinskiy // Oquv İşleri, No. 2 (червень 1925) Шаблон:Ref-crh
  2. Татарские тамги в Крыму. // Известия Крымского ПДИ, 1927 г., т. 1, с. 32—47.
  3. Старокрымские и отузские надписи 13 — 15 вв. // Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, 1927 г., т. 1, с. 5—17.
  4. Старокрымские надписи по раскопкам 1928 г. // Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, 1929 г., т. 3, с. 152—159.
  5. Эпиграфические находки [на Чуфут-Кале] // Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, 1929 г., т. 3, с. 183—187.
  6. Татарська поема Джян-Мухамедова про похід Іслям-Гірея_2 спільно з Б. Хмельницьким на Польщу 1648—1649 рр. за рукописом з матеріалів етнографічної експедиції КримНКО по Криму влітку 1925 р. // Східний світ, 1930 р., № 3, с. 163—170.
  7. Татарские документы XV—XIX вв., хранящиеся в Центрархиве Крымской АССР // Бюлетень ЦАУ Крымской АССР. — 1931. — № 3(6).
  8. Крымско-татарские и турецкие исторические документы XVI—XIX вв., вновь поступившие в Крымский Центрархив // Бюлетень ЦАУ Крымской АССР. — 1932. — № 2(8).

Примітки

Джерела та посилання

Шаблон:Вчений-доробити