Природні сфінкси в долині річки Чурук-Су та Старосільська стоянка: різниця між сторінками
м (Імпортовано 1 версія) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Старосільська стоянка''' — середньопалеолітична багатошарова стоянка в [[Крим]]у. Розташована у Старосіллі — східній околиці [[Бахчисарай|Бахчисарая]], в урочищі Канли-Дере. | |||
''' | Пам'ятку досліджували у 1952—1956 рр. і у 1993—1995 рр. Артефакти з кременя: гостроконечники, скребла, листоподібні двобічні вістря, зубчасті й виїмчасті знаряддя, дископодібні та безсистемні нуклеуси. Серед викопної фауни домінує гідрунтиновий кінь (''Equus hydruntinus''), також є сайгак (''Saiga tatarica''), олені (''Cervus elaphus'', ''Cervus sp''.) та ін. | ||
За [[Формозов Олександр Миколайович|Олександром Формозовим]] це стоянка епохи [[мустьє]], на якій люди жили безперервно протягом тисячоліть; кремнева індустрія гомогенна (мустьє з двобічними знаряддями). | |||
Науковою сенсацією стало знайдене 1953 року начебто синхронне стоянці поховання дворічної дитини, яка була визначена як перехідний тип між неандертальцями і ''Homo sapiens''. | |||
За Е. Марксом та його колегами, пам'ятка характеризується таким чином. На стоянці визначено 4 різновікові археологічні шари, які належать до останнього льодовикового періоду (приблизно 100—40 тис. років тому) і групуються у 2 різних типи індустрій: тип Старосілля кримської мікокської традиції (шари 1, 2 і 4) і тип зубчастого середнього палеоліту типу нижнього шару Киїк-Коби (3-й шар). | |||
Славетна «Старосільська дитина» насправді є впускним похованням, здійсненим за мусульманським обрядом у ранньомодерний час, — так само, як і інші поховання людей, відкриті на стоянці в 1990-х рр. Ці поховання, скоріше за все, є частиною кладовища 17—18 ст., давно відомого у гирлі яру Канли-Дере. | |||
[[Категорія: | == Джерела == | ||
[[Категорія: | Демиденко Ю. Е. [http://www.history.org.ua/?termin=starosillja Старосілля] // {{ЕІУ}} | ||
[[Категорія: | |||
{{Hist-stub}} | |||
{{Стоянки літ}} | |||
[[Категорія:Археологічні пам'ятки України]] | |||
[[Категорія:Археологія Криму]] | |||
[[Категорія:Кам'яна доба]] | |||
[[Категорія:Бахчисарай]] | [[Категорія:Бахчисарай]] |
Версія за 14:13, 21 жовтня 2021
Старосільська стоянка — середньопалеолітична багатошарова стоянка в Криму. Розташована у Старосіллі — східній околиці Бахчисарая, в урочищі Канли-Дере.
Пам'ятку досліджували у 1952—1956 рр. і у 1993—1995 рр. Артефакти з кременя: гостроконечники, скребла, листоподібні двобічні вістря, зубчасті й виїмчасті знаряддя, дископодібні та безсистемні нуклеуси. Серед викопної фауни домінує гідрунтиновий кінь (Equus hydruntinus), також є сайгак (Saiga tatarica), олені (Cervus elaphus, Cervus sp.) та ін.
За Олександром Формозовим це стоянка епохи мустьє, на якій люди жили безперервно протягом тисячоліть; кремнева індустрія гомогенна (мустьє з двобічними знаряддями).
Науковою сенсацією стало знайдене 1953 року начебто синхронне стоянці поховання дворічної дитини, яка була визначена як перехідний тип між неандертальцями і Homo sapiens.
За Е. Марксом та його колегами, пам'ятка характеризується таким чином. На стоянці визначено 4 різновікові археологічні шари, які належать до останнього льодовикового періоду (приблизно 100—40 тис. років тому) і групуються у 2 різних типи індустрій: тип Старосілля кримської мікокської традиції (шари 1, 2 і 4) і тип зубчастого середнього палеоліту типу нижнього шару Киїк-Коби (3-й шар).
Славетна «Старосільська дитина» насправді є впускним похованням, здійсненим за мусульманським обрядом у ранньомодерний час, — так само, як і інші поховання людей, відкриті на стоянці в 1990-х рр. Ці поховання, скоріше за все, є частиною кладовища 17—18 ст., давно відомого у гирлі яру Канли-Дере.
Джерела
Демиденко Ю. Е. Старосілля // Шаблон:ЕІУ