Башта Бернардо Франко Пагана та Бєлкін Андрій Володимирович: різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>TohaomgBot
м (Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Визначна пам'ятка
{{othernames|Бєлкін}}
| назва              = Башта Бернардо Франко Пагана
{{Військовик2
| місцева_назва      = Башта Бернардо Франко Пагана
| ім'я                = Бєлкін Андрій Володимирович
| зображення          = Башта № 14 Барнабо ді Франкі ді Пагано (мур.) (Східна привратна башта).JPG
| оригінал імені      =  
| зображення_розмір  = <!-- не обов'язковий -->
| портрет            = Belkin av.jpg
| зображення_підпис  = <!-- не обов'язковий -->
| розмір              =  
| статус              = <!-- не обов'язковий -->
| ім'я при народженні =
| країна              = {{UKR}}
| національність      = росіянин
| місце розташування  = [[Судак]]
| дата народження    = 2.7.1977
| координати          = {{coord|44|50|35|N|34|57|25|E|scale:100000|display=inline,title}}
| місце народження    = {{прапорець|URSR}} [[Алушта]], [[Кримська область]]
| конфесія            = <!-- не обов'язковий -->
| дата смерті        = 24.6.2014
| єпархія            = <!-- не обов'язковий -->
| місце смерті        = {{прапорець|UKR}} [[Новоселівка (Слов'янський район)|Новоселівка]], [[Слов'янський район]], [[Донецька область]]
| орденська приналежність = <!-- не обов'язковий -->
| причина смерті      = ''Загинув у збитому терористами вертольоті''
| тип монастиря      = <!-- не обов'язковий -->
| приналежність       =
| тип будівлі        = [[башта]]
| країна              = {{UKR}}
| архітектурний стиль = <!-- не обов'язковий -->
| вид збройних сил    = {{FСВ ЗСУ}}
| автор проєкту      = <!-- не обов'язковий -->
| рід військ          = {{InАА Укр}}
| матеріал            = <!-- не обов'язковий -->
| роки служби        =
| будівник            = <!-- не обов'язковий -->
| звання              = {{Ранг|країна=Україна|звання=Підполковник}}
| скульптор          = <!-- не обов'язковий -->
| формування         = {{16 ОБрАА ЗСУ|2}}
| архітектор         = <!-- не обов'язковий -->
| командування       = {{Командувач рядок 1|''????-2014''|''Командир вертолітної ланки вертолітної ескадрильї''}}
| засновник          = <!-- не обов'язковий -->
| битви              = [[Українська миротворча місія в Ліберії|Миротворча місія в Ліберії]]<br/>[[Війна на сході України]]
| перша згадка       = <!-- не обов'язковий -->
* [[Облога Слов'янська|Визволення Слов'янська]]
| заснування          = <!-- не обов'язковий -->
* [[Битва за Краматорськ]]
| початок будівництва =  
| нагороди            = {{ряд2|{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}} }}
| закінчення будівництва = 1414 рік
{{ряд2|{{Медаль «15 років Збройним Силам України» (МОУ)}}|{{Медаль «За сумлінну службу» III ступеня (МОУ)}}|[[Файл:UNMIL Ribbon bar.svg|65px|Медаль за миротворчу місію ООН у Ліберії (UNMIL)]] }}
| відомі мешканці    = <!-- не обов'язковий -->
{{ряд2|{{Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (МОУ)}} }}
| реліквії            = <!-- не обов'язковий -->
| університет        = [[Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба|Харківський інститут льотчиків ВПС України]]
| настоятель          = <!-- не обов'язковий -->
| відносини          =
| стан                = <!-- не обов'язковий -->
| титул              =
| сховище            = <!-- не обов'язковий -->
| signature          =
| кр = Крим
| інше                =
}}
}}
'''Башта Бернардо Франко Пагана''' (Східна привратна башта)&nbsp;— пам'ятка архітектури національного значення України (охор. №&nbsp;010071/4)<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text |title=Постанова КМУ № 518 від 25 червня 2020 р. «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» |accessdate=20 вересня 2020 |archive-date=11 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201011134810/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text }}</ref>, що належить до комплексу пам'яток [[Генуезька фортеця (Судак)|Генуезької фортеці]] в [[Судак (місто)|Судаку]]. Згідно з Переліком об'єктів нерухомої спадщини Судацької фортеці [[Національний заповідник «Софія Київська»|Національного заповідника «Софія Київська»]], башта має порядковий номер 14<ref>[https://issuu.com/culture.ua/docs/pu_7_2014_web_skor Зливкова О. Облік пам'яток Судацької фортеці] // [[Пам'ятки України: історія та культура]].&nbsp;— Липень 2014.&nbsp;— №&nbsp;7.&nbsp;— С. 10&nbsp;— 11.</ref>. Споруджена в 1414 році.


[[Сугдея|Сугдею]], як значне в військовому сенсі укріплення і як дуже значний порт, генуезці захопили 18 липня 1365 року і стали управляти нею через своїх консулів. Абат Одеріко зберіг для нас кілька консульських імен та роки їхнього правління:
'''Андрі́й Володи́мирович Бє́лкін''' ({{н}} {{ДН|2|7|1977}}, м. [[Алушта]], [[Кримська область]], [[Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]&nbsp;— {{пом}} {{ДС|24|6|2014}}, поблизу с. [[Новоселівка (Слов'янський район)|Новоселівка]], [[Слов'янський район]], [[Донецька область]], [[Україна]])&nbsp;— український військовик, [[Миротворчі місії України|миротворець]], [[льотчик]] 1-го класу, [[підполковник]] [[Збройні сили України|Збройних сил України]], командир [[Ланка (ВПС)|вертолітної ланки]] [[16-та окрема бригада армійської авіації (Україна)|16-ї окремої бригади армійської авіації]]. Загинув в ході [[Війна на сході України|російсько-української війни]].
* 1385&nbsp;— Джіакомо Горзево
* 1414&nbsp;— Барнабо Франки де Пагано
* 1450&nbsp;— Бартоломео Джудіче
* 1468&nbsp;— Бернардо де Аміко
Також абат назвав ім'я консульського радника в 1466 році&nbsp;— Антоніо Борласка.<ref>[[Мурзакевич Микола Никифорович|Мурзакевич Н.]] [https://books.google.com.ua/books?id=MXVAAQAAMAAJ&pg=PA42#v=onepage&q&f=false История генуэзских поселений в Крыму.&nbsp;— Одесса, 1837.&nbsp;— С. 42.]</ref>


Башта розташована на схід від головної брами під кутом, відкриваючи вид на зовнішні ворота. Тристінна, триповерхова. Внутрішня розмітка стін із заходу&nbsp;— 7,3&nbsp;м, з півночі&nbsp;— 4,2&nbsp;м, зі східного боку&nbsp;— 5&nbsp;м. Нижній ярус вежі умощений бійницями, на верхньому ярусі&nbsp;— розташовані чотири амбразури, схожі на ті, які були в західній вежі.
== Життєпис ==
Народився 1977 року в місті [[Алушта]] [[Кримська область|Кримської області]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] (тепер&nbsp;— [[Автономна Республіка Крим]], з 2014&nbsp;— [[Анексія Криму Росією (2014)|окупована російськими військами]]). За національністю&nbsp;— [[росіяни]]н<ref>{{cite web |url=http://ak-inzt.net/news/3877-04-07-2014-na-lvivshhyni-proshhajutsja-iz-zagyblymy-vertolitnykamy |title=На Львівщині прощаються із загиблими вертолітниками |publisher=[http://ak-inzt.net/ «8 корпус»] |accessdate=22 липня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140726193625/http://ak-inzt.net/news/3877-04-07-2014-na-lvivshhyni-proshhajutsja-iz-zagyblymy-vertolitnykamy |archivedate=26-07-2014 |deadurl=yes }}</ref>. Мріяв стати льотчиком ще з дитинства, тому після закінчення школи вступив до [[Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба|Харківського інституту льотчиків ВПС України]], де здобув спеціальність «Льотна експлуатація та бойове застосування літальних апаратів».


Усередині башти чітко видно консолі для дерев'яних перекриттів між'ярусних настилів. Коло південної основи виявлені сходи, по яких воїни підіймалися на башту та мури. На стіні, спрямованій до головних воріт, розташовані камені, на яких викарбувані хрести. Зведена на руїнах мідноливарної майстерні XII—XIV&nbsp;ст.
Після закінчення інституту служив у [[Броди|Бродах]] на Львівщині, в авіаційному полку. Проживав із сім'єю в селі [[Балки (Радивилівський район)|Балки]] [[Радивилівський район|Радивилівського району]] Рівненської області.


На північній стіні башти збереглася ніша від геральдичної плити, де знаходилася закладна геральдична плита з ім'ям консула Бернабо Франки де Пагано і датою&nbsp;— 1414 рік. Напис на плиті, яка сьогодні зберігається в Одеському археологічному музеї, такий: {{text|«1414 року, в четвертий день липня, спорудження цієї фортеці все закінчено під час управління іменитого і могутнього мужа пана Бернабо Франки де Пагано, високоповажного консула, головного скарбника, коменданта й воєначальника [[Солдая|Солдаї]]».}}
Налітав понад 1000 годин, з них 30 польотів по приладах, і 50 годин нальоту вночі. Починаючи з 2007 року проходив службу у складі [[Українська миротворча місія в Ліберії|українського миротворчого контингенту в Ліберії]]. 2012 року було чергове відрядження до [[Ліберія|Ліберії]] у складі [[56-й окремий вертолітний загін (Україна)|56-го окремого вертолітного загону]] 16-ї ротації Збройних сил України.


== Див. також ==
Підполковник, командир вертолітної ланки вертолітної ескадрильї [[16-та окрема бригада армійської авіації (Україна)|16-ї окремої бригади армійської авіації]] [[8-й армійський корпус (Україна)|8-го армійського корпусу]] [[Сухопутні війська Збройних Сил України|Сухопутних військ Збройних Сил України]], в/ч А2595, м. Броди. Льотчик 1-го класу.
* [[Генуезька фортеця (Судак)]]
 
У зв'язку з [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|російською збройною агресією проти України]] з весни 2014 виконував завдання із доставлення вантажів та особового складу в зоні проведення [[Антитерористична операція на сході України|антитерористичної операції]]. Вивозив поранених із зони бойових дій, перевозив на борту лікарів, медикаменти, харчі та зброю, постійно брав участь у порятунку колег-військових та цивільного населення.
 
=== Обставини загибелі ===
[[24 червня]] екіпаж вертольоту [[Мі-8]] МТ («63-й жовтий»), під командуванням підполковника Андрія Бєлкіна, доправив вантаж в район [[Слов'янськ]]а і забрав групу фахівців [[Служба безпеки України|Служби безпеки України]], які встановлювали телекомунікаційне обладнання в зоні проведення АТО. Після зльоту з [[Карачун (гора)|гори Карачун]] близько 17:10 вертоліт був збитий російськими терористами з [[Переносний зенітно-ракетний комплекс|переносного зенітно-ракетного комплексу]]. Внаслідок влучення ракети вертоліт вибухнув і впав поблизу села [[Новоселівка (Слов'янський район)|Новоселівка]] (на той час&nbsp;— Красноармійське) [[Слов'янський район|Слов'янського району]], почалася пожежа з детонуванням боєкомплекту. Всі 9 чоловік, які були на борту, загинули: командир екіпажу підполковник Андрій Бєлкін, борттехнік майор [[Мазунов Руслан Олександрович|Руслан Мазунов]], штурман капітан [[Шингур Дмитро Васильович|Дмитро Шингур]]; четверо співробітників СБУ&nbsp;— підполковник [[Шкіра Володимир Володимирович|Володимир Шкіра]], майор [[Горбенко Ігор Ігорович|Ігор Горбенко]], старший лейтенант [[Петрищук Олександр Вікторович|Олександр Петрищук]], старший прапорщик [[Шпак Марк Валентинович|Марк Шпак]] та двоє спецпризначенців [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3-го Кіровоградського полку]] старші солдати [[Волохов Олексій Олегович|Олексій Волохов]] і [[Кондаков Олександр Володимирович|Олександр Кондаков]].
 
О 17:07 було зроблено доповідь керівництву АТО про зліт, а о 17:10 вже надійшла доповідь про падіння вертольота. За свідченнями очевидців, озброєна група терористів чекала на зліт вертольота. Бойовики пересувалася на двох легкових автівках та мікроавтобусі. Після пуску ракети з ПЗРК, вони втекли у напрямку найближчого населеного пункту [[Билбасівка]], що поблизу Слов'янська<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/24/7030008/ Під Слов'янськом збили український вертоліт, 9 загиблих] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140701112155/http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/24/7030008/ |date=1 липня 2014 }} // «Українська правда», 24 червня 2014</ref><ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/24/7030030/ У збитому вертольоті було четверо працівників СБУ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170802040726/http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/24/7030030/ |date=2 серпня 2017 }} // «Українська правда», 24 червня 2014</ref><ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/25/7030130/ На місці падіння збитого Мі-8 знайшли бортовий самописець] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170801234235/http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/25/7030130/ |date=1 серпня 2017 }} // «Українська правда», 25 червня 2014</ref>.
 
Упізнання проводилось за експертизою ДНК. 4 липня тіла льотчиків доставили літаком на аеродромі в [[Конюшків|Конюшкові]], після чого з ними попрощались у Бродах, в клубі військової частини<ref>{{cite web |url=http://gazeta.ua/articles/regions/_na-lvivschini-proschayutsya-iz-zagiblimi-vertolitnikami/567911 |title=На Львівщині прощаються із загиблими вертолітниками |publisher=[http://gazeta.ua/ «Gazeta.ua»] |date=4 липня 2014 |accessdate=21 липня 2014 |archive-date=26 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140726221347/http://gazeta.ua/articles/regions/_na-lvivschini-proschayutsya-iz-zagiblimi-vertolitnikami/567911 }}</ref><ref>[https://ukr.segodnya.ua/politics/society/trehletnyaya-doch-pogibshego-na-donbasse-oficera-letchika-verit-chto-ee-papa-stal-angelom--534449.html Трирічна донька офіцера-льотчика, який загинув на Донбасі, вірить, що її тато став ангелом] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171014233818/https://ukr.segodnya.ua/politics/society/trehletnyaya-doch-pogibshego-na-donbasse-oficera-letchika-verit-chto-ee-papa-stal-angelom--534449.html |date=14 жовтня 2017 }} // «Сьогодні», 6 липня 2014</ref>.
 
5 липня похований на кладовищі м. [[Радивилів]]. На похорон з Криму приїхала мати Андрія<ref>[http://golosno.com.ua/novini/1404741299-na-rivnenshchini-v-ostannyu-dorogu-proveli-oficera-yakiy-borovsya-za-ukrayinu.html На Рівненщині в останню дорогу провели офіцера, який боровся за Україну] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171014234535/http://golosno.com.ua/novini/1404741299-na-rivnenshchini-v-ostannyu-dorogu-proveli-oficera-yakiy-borovsya-za-ukrayinu.html |date=14 жовтня 2017 }} // «Голосно», 7 липня 2014</ref>.
 
В селі Балки Радивилівського району залишилася дружина Надія та троє дітей: син 2000&nbsp;р.н., та дві доньки 2002 і 2011&nbsp;р.н.
 
== Нагороди ==
* [[Орден Богдана Хмельницького (Україна)|Орден Богдана Хмельницького]] III&nbsp;ст.&nbsp;— ''за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України'' (19.07.2014, ''посмертно'')<ref name="orden">{{УПУ|599/2014|19 липня 2014|Про відзначення державними нагородами України}}</ref>
* [[Медаль «15 років Збройним Силам України»]]
* [[Медаль «За сумлінну службу»]] III&nbsp;ст.
* [[Медаль ООН «UNMIL»]]
* [[Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець»]]
 
== Вшанування пам'яті ==
[[Файл:Пам’ятник_кримчанам,_загиблим_у_боях_за_єдність_України.jpg|міні|праворуч|230пкс|Пам'ятник «Кримчанам, загиблим у боях за єдність України», неподалік від траси Е-97&nbsp;— з'їзд на с. Ставки Каланчацького р-ну Херсонської обл.<br/>Автор фото [[User:Тарас Дем'яненко|Тарас Дем'яненко]]]]
У травні 2015 в авіаційній військовій частини у Бродах відкрито меморіал військовим льотчикам, які загинули в районі Слов'янська 2 травня та 24 червня 2014 року. Військовослужбовці бригади відкрили 8 стел Алеї Слави, вкритих парашутами, з іменами та портретами полеглих товаришів<ref>[http://www.mil.gov.ua/news/2015/05/05/u-brodah-vidkrito-aleyu-slavi-vijskovih-lotchikiv-yaki-zaginuli-na-donbasi-zahishhayuchi-ukrainu--/ У Бродах відкрито Алею Слави військових льотчиків, які загинули на Донбасі захищаючи Україну] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180618152224/http://www.mil.gov.ua/news/2015/05/05/u-brodah-vidkrito-aleyu-slavi-vijskovih-lotchikiv-yaki-zaginuli-na-donbasi-zahishhayuchi-ukrainu--/ |date=18 червня 2018 }} // Сайт Міністерства оборони України, 5 травня 2015</ref>.
 
24 червня 2015 біля гори Карачун на місці падіння збитого терористами гелікоптеру Мі-8МТ встановили пам'ятний знак дев'ятьом загиблим захисникам<ref>[http://ngu.gov.ua/ua/news/na-gori-karachun-vshanovano-pamyat-boyovyh-pobratymiv-video На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171015213153/http://ngu.gov.ua/ua/news/na-gori-karachun-vshanovano-pamyat-boyovyh-pobratymiv-video |date=15 жовтня 2017 }} // Сайт Національної гвардії України, 25 червня 2015</ref><ref>[http://www.radyvyliv.info/na-tomu-tragichnomu-misci-bilya-gori-karachun-foto.html На тому трагічному місці біля гори Карачун] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170915040920/http://www.radyvyliv.info/na-tomu-tragichnomu-misci-bilya-gori-karachun-foto.html |date=15 вересня 2017 }} // Радивилів.info, 26 червня 2015</ref>.
 
У серпні 2017 на місці загибелі екіпажу гелікоптеру Мі-8МТ встановили пам'ятний хрест з іменами бродівських льотчиків<ref>[http://ngu.gov.ua/ua/news/na-gori-karachun-vshanovano-pamyat-boyovyh-pobratymiv-video На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171015213153/http://ngu.gov.ua/ua/news/na-gori-karachun-vshanovano-pamyat-boyovyh-pobratymiv-video |date=15 жовтня 2017 }} // Сайт Донецької ОДА, 22 серпня 2017</ref>.
 
26 листопада 2016 в [[Каланчацький район|Каланчацькому районі]] Херсонської області біля [[Автошлях E97|траси Е97]] ([[Каланчак (смт)|Каланчак]]&nbsp;— [[Армянськ]])&nbsp;— з'їзд до села [[Ставки (Каланчацький район)|Ставки]], у 6&nbsp;км від адміністративного кордону з тимчасово окупованим Кримом, відбулося урочисте відкриття пам'ятника «Кримчанам, загиблим у боях за єдність України», де викарбувано 21 ім'я уродженців Криму, які у 2014—2016 роках загинули, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України<ref>[http://khoda.gov.ua/vidbulosya-vidkrittya-pamyatnika-krimchanam-zagiblim-u-boyax-za-yednist-ukra%25d1%2597ni Відбулося відкриття пам'ятника «Кримчанам, загиблим у боях за єдність України»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171015000638/http://khoda.gov.ua/vidbulosya-vidkrittya-pamyatnika-krimchanam-zagiblim-u-boyax-za-yednist-ukra%25d1%2597ni |date=15 жовтня 2017 }} // Сайт Херсонської ОДА, 26 листопада 2016</ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}


== Джерела і посилання ==
== Посилання ==
* Полканов, Олександр Іванович. Судак: Путівник / О.&nbsp;І.&nbsp;Полканов, [[Полканов Юрій Олександрович|Ю.&nbsp;А.&nbsp;Полканов]].&nbsp;— [[Сімферополь]]: «[[Таврія (видавництво)|Таврія]]», 1985.&nbsp;— 143 с.
* {{cite web |url=http://memorybook.org.ua/2/belkin.htm |title=Бєлкін Андрій Володимирович |publisher=[http://memorybook.org.ua Книга пам'яті полеглих за Україну] |accessdate= |archive-date=14 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171014233709/http://memorybook.org.ua/2/belkin.htm }}
* [http://prostir.museum/ua/post/29651 Судак і Генуезька фортеця. Музейний простір] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200203152933/http://prostir.museum/ua/post/29651 |date=3 лютого 2020 }}
* {{cite web |url=http://memory.rv.ua/бєлкін-андрій-володимирович/ |title=Бєлкін Андрій Володимирович |publisher=[http://memory.rv.ua Революція гідності. Війна. Рівненщина. Сайт пам'яті загиблих] |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171021041951/http://memory.rv.ua/бєлкін-андрій-володимирович/ |archivedate=21 жовтня 2017 |deadurl=yes }}
* [http://wikimapia.org/24821745/uk/Вежа-Бернардо-ді-Франко-ді-Пагано-1414-рік Вежа Бернардо ді Франко ді Пагано (1414 рік)]
* {{cite web |url=http://www.rv.gov.ua/sitenew/radyvylivsk/ua/17255.htm |title=Бєлкін Андрій Володимирович |publisher=[http://www.rv.gov.ua Радивилівська РДА] |date=31 жовтня 2014 |accessdate=14 жовтня 2017 |archive-date=14 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171014234359/http://www.rv.gov.ua/sitenew/radyvylivsk/ua/17255.htm }}
* [http://отдых-судак.рф/about/genuezskaya-krepost-podrobnyy-putevoditel/bashnya-bernabo-di-franko-di-pagano-3/ Генуэзская крепость в Судаке&nbsp;— уникальный памятник Средневековья. Подробный путеводитель] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210514103449/http://xn----8sbkb5atxfmr9d.xn--p1ai/about/genuezskaya-krepost-podrobnyy-putevoditel/bashnya-bernabo-di-franko-di-pagano-3/ |date=14 травня 2021 }}{{ref-ru}}
* {{cite web |url=http://loda.gov.ua/news?id=11667 |title=Сьогодні до Бродів доставлять тіла трьох військовослужбовців, які загинули під час антитерористичної операції |publisher=[http://loda.gov.ua/ Львівська обласна державна адміністрація] |date=4 липня 2014 |accessdate=14 жовтня 2017 |archive-date=14 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171014234054/http://loda.gov.ua/news?id=11667 }}
 
* {{cite web |url=http://charivne.info/news/Zavtra-na-Rivnenshchini-pokhovayut-pidpolkovnika-yakiy-zahinuv-pid-chas-ATO |title=Завтра на Рівненщині поховають підполковника, який загинув під час АТО |publisher=[http://charivne.info ЧаРівне] |date=4 липня 2014 |accessdate=14 жовтня 2017 |archive-date=1 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170801233827/http://charivne.info/news/Zavtra-na-Rivnenshchini-pokhovayut-pidpolkovnika-yakiy-zahinuv-pid-chas-ATO }}
{{Софія Київська}}
* {{cite web |url=https://day.kyiv.ua/uk/article/voni-zaginuli-za-nas-cuspilstvo/nash-bil-i-nasha-gordist |title=Наш біль і наша гордість: Авіатори не помирають — вони залишаються в небі |author=В'ячеслав Петровський |publisher=[https://day.kyiv.ua Газета «День»] |date=9 вересня 2014 |accessdate=14 жовтня 2017 |archive-date=15 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171015000112/https://day.kyiv.ua/uk/article/voni-zaginuli-za-nas-cuspilstvo/nash-bil-i-nasha-gordist }}
* {{cite web |url=http://viysko.com.ua/journal-online/63-j-zavdannya-vy-konav/ |title=«63-й» завдання виконав! |author=В'ячеслав Петровський |publisher=[http://viysko.com.ua «Військо України»] |date=12 березня 2015 |accessdate=14 жовтня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171014234504/http://viysko.com.ua/journal-online/63-j-zavdannya-vy-konav/ |archivedate=14 жовтня 2017 |deadurl=yes }}


[[Категорія:Генуезька фортеця (Судак)]]
{{Учасники РУВ|загинув=так}}
[[Категорія:Вежі України]]
[[Категорія:Уродженці Алушти]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1414]]
[[Категорія:Випускники Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба]]
[[Категорія:Споруди, збудовані 1414]]
[[Категорія:Українські миротворці]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]]
[[Категорія:Учасники АТО родом з Криму]]
[[Категорія:Померли в Слов'янському районі]]
[[Категорія:Поховані в Радивилові]]

Поточна версія на 18:26, 13 листопада 2023

Шаблон:Військовик2

Андрі́й Володи́мирович Бє́лкін ( 2  1977(19770702), м. Алушта, Кримська область, Українська РСР, СРСР — Шаблон:ДС, поблизу с. Новоселівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовик, миротворець, льотчик 1-го класу, підполковник Збройних сил України, командир вертолітної ланки 16-ї окремої бригади армійської авіації. Загинув в ході російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1977 року в місті Алушта Кримської області УРСР (тепер — Автономна Республіка Крим, з 2014 — окупована російськими військами). За національністю — росіянин[1]. Мріяв стати льотчиком ще з дитинства, тому після закінчення школи вступив до Харківського інституту льотчиків ВПС України, де здобув спеціальність «Льотна експлуатація та бойове застосування літальних апаратів».

Після закінчення інституту служив у Бродах на Львівщині, в авіаційному полку. Проживав із сім'єю в селі Балки Радивилівського району Рівненської області.

Налітав понад 1000 годин, з них 30 польотів по приладах, і 50 годин нальоту вночі. Починаючи з 2007 року проходив службу у складі українського миротворчого контингенту в Ліберії. 2012 року було чергове відрядження до Ліберії у складі 56-го окремого вертолітного загону 16-ї ротації Збройних сил України.

Підполковник, командир вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України, в/ч А2595, м. Броди. Льотчик 1-го класу.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України з весни 2014 виконував завдання із доставлення вантажів та особового складу в зоні проведення антитерористичної операції. Вивозив поранених із зони бойових дій, перевозив на борту лікарів, медикаменти, харчі та зброю, постійно брав участь у порятунку колег-військових та цивільного населення.

Обставини загибелі

24 червня екіпаж вертольоту Мі-8 МТ («63-й жовтий»), під командуванням підполковника Андрія Бєлкіна, доправив вантаж в район Слов'янська і забрав групу фахівців Служби безпеки України, які встановлювали телекомунікаційне обладнання в зоні проведення АТО. Після зльоту з гори Карачун близько 17:10 вертоліт був збитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу. Внаслідок влучення ракети вертоліт вибухнув і впав поблизу села Новоселівка (на той час — Красноармійське) Слов'янського району, почалася пожежа з детонуванням боєкомплекту. Всі 9 чоловік, які були на борту, загинули: командир екіпажу підполковник Андрій Бєлкін, борттехнік майор Руслан Мазунов, штурман капітан Дмитро Шингур; четверо співробітників СБУ — підполковник Володимир Шкіра, майор Ігор Горбенко, старший лейтенант Олександр Петрищук, старший прапорщик Марк Шпак та двоє спецпризначенців 3-го Кіровоградського полку старші солдати Олексій Волохов і Олександр Кондаков.

О 17:07 було зроблено доповідь керівництву АТО про зліт, а о 17:10 вже надійшла доповідь про падіння вертольота. За свідченнями очевидців, озброєна група терористів чекала на зліт вертольота. Бойовики пересувалася на двох легкових автівках та мікроавтобусі. Після пуску ракети з ПЗРК, вони втекли у напрямку найближчого населеного пункту Билбасівка, що поблизу Слов'янська[2][3][4].

Упізнання проводилось за експертизою ДНК. 4 липня тіла льотчиків доставили літаком на аеродромі в Конюшкові, після чого з ними попрощались у Бродах, в клубі військової частини[5][6].

5 липня похований на кладовищі м. Радивилів. На похорон з Криму приїхала мати Андрія[7].

В селі Балки Радивилівського району залишилася дружина Надія та троє дітей: син 2000 р.н., та дві доньки 2002 і 2011 р.н.

Нагороди

Вшанування пам'яті

Файл:Пам’ятник кримчанам, загиблим у боях за єдність України.jpg
Пам'ятник «Кримчанам, загиблим у боях за єдність України», неподалік від траси Е-97 — з'їзд на с. Ставки Каланчацького р-ну Херсонської обл.
Автор фото Тарас Дем'яненко

У травні 2015 в авіаційній військовій частини у Бродах відкрито меморіал військовим льотчикам, які загинули в районі Слов'янська 2 травня та 24 червня 2014 року. Військовослужбовці бригади відкрили 8 стел Алеї Слави, вкритих парашутами, з іменами та портретами полеглих товаришів[9].

24 червня 2015 біля гори Карачун на місці падіння збитого терористами гелікоптеру Мі-8МТ встановили пам'ятний знак дев'ятьом загиблим захисникам[10][11].

У серпні 2017 на місці загибелі екіпажу гелікоптеру Мі-8МТ встановили пам'ятний хрест з іменами бродівських льотчиків[12].

26 листопада 2016 в Каланчацькому районі Херсонської області біля траси Е97 (Каланчак — Армянськ) — з'їзд до села Ставки, у 6 км від адміністративного кордону з тимчасово окупованим Кримом, відбулося урочисте відкриття пам'ятника «Кримчанам, загиблим у боях за єдність України», де викарбувано 21 ім'я уродженців Криму, які у 2014—2016 роках загинули, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України[13].

Примітки

Посилання

  • Посилання доступне в режимі редагування
  • Посилання доступне в режимі редагування
  • Посилання доступне в режимі редагування
  • Посилання доступне в режимі редагування
  • Посилання доступне в режимі редагування
  • Посилання доступне в режимі редагування
  • Посилання доступне в режимі редагування

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  2. ↑ Під Слов'янськом збили український вертоліт, 9 загиблих // «Українська правда», 24 червня 2014
  3. ↑ У збитому вертольоті було четверо працівників СБУ // «Українська правда», 24 червня 2014
  4. ↑ На місці падіння збитого Мі-8 знайшли бортовий самописець // «Українська правда», 25 червня 2014
  5. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  6. ↑ Трирічна донька офіцера-льотчика, який загинув на Донбасі, вірить, що її тато став ангелом // «Сьогодні», 6 липня 2014
  7. ↑ На Рівненщині в останню дорогу провели офіцера, який боровся за Україну // «Голосно», 7 липня 2014
  8. ↑ Шаблон:УПУ
  9. ↑ У Бродах відкрито Алею Слави військових льотчиків, які загинули на Донбасі захищаючи Україну // Сайт Міністерства оборони України, 5 травня 2015
  10. ↑ На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів // Сайт Національної гвардії України, 25 червня 2015
  11. ↑ На тому трагічному місці біля гори Карачун // Радивилів.info, 26 червня 2015
  12. ↑ На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів // Сайт Донецької ОДА, 22 серпня 2017
  13. ↑ Відбулося відкриття пам'ятника «Кримчанам, загиблим у боях за єдність України» // Сайт Херсонської ОДА, 26 листопада 2016
Отримано з http://krymology.info/index.php?title=Башта_Бернардо_Франко_Пагана&oldid=1055