Бєлкін Андрій Володимирович

Матеріал з Кримології
Версія від 17:26, 13 листопада 2023, створена Властарь (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Військовик2

Андрі́й Володи́мирович Бє́лкін ( 1977(19770702), м. Алушта, Кримська область, Українська РСР, СРСР — Шаблон:ДС, поблизу с. Новоселівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовик, миротворець, льотчик 1-го класу, підполковник Збройних сил України, командир вертолітної ланки 16-ї окремої бригади армійської авіації. Загинув в ході російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1977 року в місті Алушта Кримської області УРСР (тепер — Автономна Республіка Крим, з 2014 — окупована російськими військами). За національністю — росіянин[1]. Мріяв стати льотчиком ще з дитинства, тому після закінчення школи вступив до Харківського інституту льотчиків ВПС України, де здобув спеціальність «Льотна експлуатація та бойове застосування літальних апаратів».

Після закінчення інституту служив у Бродах на Львівщині, в авіаційному полку. Проживав із сім'єю в селі Балки Радивилівського району Рівненської області.

Налітав понад 1000 годин, з них 30 польотів по приладах, і 50 годин нальоту вночі. Починаючи з 2007 року проходив службу у складі українського миротворчого контингенту в Ліберії. 2012 року було чергове відрядження до Ліберії у складі 56-го окремого вертолітного загону 16-ї ротації Збройних сил України.

Підполковник, командир вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України, в/ч А2595, м. Броди. Льотчик 1-го класу.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України з весни 2014 виконував завдання із доставлення вантажів та особового складу в зоні проведення антитерористичної операції. Вивозив поранених із зони бойових дій, перевозив на борту лікарів, медикаменти, харчі та зброю, постійно брав участь у порятунку колег-військових та цивільного населення.

Обставини загибелі

24 червня екіпаж вертольоту Мі-8 МТ («63-й жовтий»), під командуванням підполковника Андрія Бєлкіна, доправив вантаж в район Слов'янська і забрав групу фахівців Служби безпеки України, які встановлювали телекомунікаційне обладнання в зоні проведення АТО. Після зльоту з гори Карачун близько 17:10 вертоліт був збитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу. Внаслідок влучення ракети вертоліт вибухнув і впав поблизу села Новоселівка (на той час — Красноармійське) Слов'янського району, почалася пожежа з детонуванням боєкомплекту. Всі 9 чоловік, які були на борту, загинули: командир екіпажу підполковник Андрій Бєлкін, борттехнік майор Руслан Мазунов, штурман капітан Дмитро Шингур; четверо співробітників СБУ — підполковник Володимир Шкіра, майор Ігор Горбенко, старший лейтенант Олександр Петрищук, старший прапорщик Марк Шпак та двоє спецпризначенців 3-го Кіровоградського полку старші солдати Олексій Волохов і Олександр Кондаков.

О 17:07 було зроблено доповідь керівництву АТО про зліт, а о 17:10 вже надійшла доповідь про падіння вертольота. За свідченнями очевидців, озброєна група терористів чекала на зліт вертольота. Бойовики пересувалася на двох легкових автівках та мікроавтобусі. Після пуску ракети з ПЗРК, вони втекли у напрямку найближчого населеного пункту Билбасівка, що поблизу Слов'янська[2][3][4].

Упізнання проводилось за експертизою ДНК. 4 липня тіла льотчиків доставили літаком на аеродромі в Конюшкові, після чого з ними попрощались у Бродах, в клубі військової частини[5][6].

5 липня похований на кладовищі м. Радивилів. На похорон з Криму приїхала мати Андрія[7].

В селі Балки Радивилівського району залишилася дружина Надія та троє дітей: син 2000 р.н., та дві доньки 2002 і 2011 р.н.

Нагороди

Вшанування пам'яті

Файл:Пам’ятник кримчанам, загиблим у боях за єдність України.jpg
Пам'ятник «Кримчанам, загиблим у боях за єдність України», неподалік від траси Е-97 — з'їзд на с. Ставки Каланчацького р-ну Херсонської обл.
Автор фото Тарас Дем'яненко

У травні 2015 в авіаційній військовій частини у Бродах відкрито меморіал військовим льотчикам, які загинули в районі Слов'янська 2 травня та 24 червня 2014 року. Військовослужбовці бригади відкрили 8 стел Алеї Слави, вкритих парашутами, з іменами та портретами полеглих товаришів[9].

24 червня 2015 біля гори Карачун на місці падіння збитого терористами гелікоптеру Мі-8МТ встановили пам'ятний знак дев'ятьом загиблим захисникам[10][11].

У серпні 2017 на місці загибелі екіпажу гелікоптеру Мі-8МТ встановили пам'ятний хрест з іменами бродівських льотчиків[12].

26 листопада 2016 в Каланчацькому районі Херсонської області біля траси Е97 (Каланчак — Армянськ) — з'їзд до села Ставки, у 6 км від адміністративного кордону з тимчасово окупованим Кримом, відбулося урочисте відкриття пам'ятника «Кримчанам, загиблим у боях за єдність України», де викарбувано 21 ім'я уродженців Криму, які у 2014—2016 роках загинули, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України[13].

Примітки

Посилання

  • Посилання доступне в режимі редагування
  • Посилання доступне в режимі редагування
  • Посилання доступне в режимі редагування
  • Посилання доступне в режимі редагування
  • Посилання доступне в режимі редагування
  • Посилання доступне в режимі редагування
  • Посилання доступне в режимі редагування

Шаблон:Учасники РУВ

  1. Посилання доступне в режимі редагування
  2. Під Слов'янськом збили український вертоліт, 9 загиблих // «Українська правда», 24 червня 2014
  3. У збитому вертольоті було четверо працівників СБУ // «Українська правда», 24 червня 2014
  4. На місці падіння збитого Мі-8 знайшли бортовий самописець // «Українська правда», 25 червня 2014
  5. Посилання доступне в режимі редагування
  6. Трирічна донька офіцера-льотчика, який загинув на Донбасі, вірить, що її тато став ангелом // «Сьогодні», 6 липня 2014
  7. На Рівненщині в останню дорогу провели офіцера, який боровся за Україну // «Голосно», 7 липня 2014
  8. Шаблон:УПУ
  9. У Бродах відкрито Алею Слави військових льотчиків, які загинули на Донбасі захищаючи Україну // Сайт Міністерства оборони України, 5 травня 2015
  10. На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів // Сайт Національної гвардії України, 25 червня 2015
  11. На тому трагічному місці біля гори Карачун // Радивилів.info, 26 червня 2015
  12. На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів // Сайт Донецької ОДА, 22 серпня 2017
  13. Відбулося відкриття пам'ятника «Кримчанам, загиблим у боях за єдність України» // Сайт Херсонської ОДА, 26 листопада 2016