Айдамак Алім Азамат-оглу та Бабович Бабакай Соломонович: різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
 
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{особа
{{Картка:Лідер
|ім'я              = Алім Азамат-оглу Айдамак
| ім'я              = Бабакай Соломонович Бабович
|оригінал імені    = ''Alim Azamat oğlu''
| зображення        =  
|зображення        = Портрет Алима Айдамака, 1847.jpg
| розмір_зображення = 250пкс
|підпис_зображення = Портрет Аліма Айдамака, 1847
| підпис_під_зображенням =
|розмір            =
|дата народження  = [[1816]]
|місце народження  = с. [[Черемисівка|Кьопюрлікой]], [[Феодосійський повіт]], [[Таврійська губернія]], [[Російська імперія]]
|дата смерті      = не раніше [[1849]]
|місце смерті      =
|причина смерті    =
|поховання        =
|підданство        = {{RUSold}}
|відомий          =  
|діяльність        = [[грабіж]]ник
|національність    = [[Кримські татари|кримський татарин]]
}}


'''Алім Азамат-оглу Айдамак''' ({{Lang-crh|Alim Azamat oğlu}}, [[1816]], с. [[Черемисівка|Кьопюрлікой]], [[Феодосійський повіт]], [[Таврійська губернія]], [[Російська імперія]] — не раніше [[1849]]) — [[Кримські татари|кримськотатарський]] народний герой. Відомий у літературі як благородний розбійник, який віддавав награбоване на користь бідних.
| посада            = Міський голова Євпаторії
| попередник        =
| наступник        =
| початок_терміну  = 1834
| кінець_терміну    = 1837


== Біографія ==
| герб              =
Народився в 1816 році в селі [[Черемисівка|Кьопюрлікой]] у родині селянина. Проживав у місті [[Білогірськ|Карасубазар]]<ref name="r7">{{Стаття|author=Сеитягьяева Т.Р.|title=Предварительный анализ архивных документов, связанных с деятельностью Алима Азамат оглу в Крыму|видання=Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского. Филологические науки|date=2012|url=https://cyberleninka.ru/article/n/predvaritelnyy-analiz-arhivnyh-dokumentov-svyazannyh-s-deyatelnostyu-alima-azamat-oglu-v-krymu|номер=2—2|accessdate=9 квітня 2021|archivedate=25 квітня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210425090442/https://cyberleninka.ru/article/n/predvaritelnyy-analiz-arhivnyh-dokumentov-svyazannyh-s-deyatelnostyu-alima-azamat-oglu-v-krymu}}</ref>.
| підпис_герба      =


Образ Аліма отримав романтичне забарвлення, а його біографія обросла легендами. В літературі він має образ благородного розбійника, що віддавав награбоване бідним. У [[Державний архів в Автономній Республіці Крим|Державному архіві Криму]] зберігається 127 листів, зібраних поліцією, що складаються з судових скарг, рапортів, прохань про затримання Аліма на ім'я таврійського губернатора [[Пестель Володимир Іванович|Володимира Пестеля]]<ref name="r7"/><ref name="b2">{{Cite web|url=http://goloskrimanew.ru/alim-azamat-oglu-blagorodnyiy-zashhitnik-obezdolennyih.html|title=Алим Азамат-оглу – благородный защитник обездоленных|last=Усеинова Гульнара|website=Голос Крыма|date=2015-01-23|accessdate=2020-06-09|archive-date=25 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210425085358/http://goloskrimanew.ru/alim-azamat-oglu-blagorodnyiy-zashhitnik-obezdolennyih.html}}</ref>.
| посада2          = 2-й [[Таврійське і Одеське караїмське духовне правління|Таврійський і Одеський]] караїмський [[гахам]]
| початок_терміну2  = 4 травня 1857<ref>Бабаджан А. А. К 175-летию Таврического и Одесского караимского Духовного Правления // Известия Духовного Управления караимских религиозных организаций Украины. — Евпатория, 2012. — № 4 (13). — С. 1−2.</ref>
| кінець_терміну2  = 1879
| попередник2      = [[Бейм Соломон Абрамович| Соломон Бейм]]
| наступник2        = [[Пампулов Самуїл Мойсейович]]


У 1847 році чорно-білий портрет Аліма у в'язниці намалювала художниця Леоні Лелоррен<ref name="МС">{{cite web|url= https://ua.krymr.com/a/mykola-semena-pro-alima-aidamaka-narodnoho-heroia-krymskykh-tatar/30707319.html|назва= Шляхетний герой, оспіваний у кримськотатарських легендах та літературі|автор= Микола Семена|дата= 6 липня 2020|вебсайт= |видавець= Крим.Реалії, 2021|url-архіву= https://web.archive.org/web/20210813174811/https://ua.krymr.com/a/mykola-semena-pro-alima-aidamaka-narodnoho-heroia-krymskykh-tatar/30707319.html|дата-архіву= 13 серпня 2021|мертвий-url= |дата-доступу= 13 серпня 2021}}</ref>. На даний момент картина зберігається в [[Феодосійський музей старожитностей|Феодосійському краєзнавчому музеї]]<ref name="g5">{{Стаття|url=http://zif.onu.edu.ua/article/view/102030|author=В. О. Грушецька|title=КІНОФІЛЬМ «АЛІМ» – ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ТРАДИЦІЙНОГО КОСТЮМУ КРИМСЬКИХ ТАТАР І КРИМСЬКИХ КАРАЇМІВ СЕРЕДИНИ XIX СТ. (ДО 200-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АЛІМА АЗАМАТ ОГЛУ)|date=2016|language=uk|видання=Записки історичного факультету|том=0|issue=27|issn=2312-6825|doi=10.18524/2312-6825.2016.27.102030|accessdate=9 квітня 2021|archivedate=25 квітня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210425090442/http://zif.onu.edu.ua/article/view/102030}}</ref>.
| дата_народження  = 1799
| місце_народження  = [[Євпаторія]], [[Новоросійська губернія]]
| дата_смерті      = 23.06.1882
| місце_смерті      = [[Карасубазар]], [[Таврійська губернія]], [[Російська імперія]]
| похований        =
| громадянство      =
| підданство        = {{RUSold}}
| національність    = [[караїм]]
| виборчий_округ    =
| відомий_як        =
| династія          =
| рід              = <!-- альтернатива параметру «династія» -->
| мати              = Естер Мордехаївна Коген
| батько            = Соломон Бабакаевіч Бабович
| дружина          = Султан Аронівна Оксюз
| чоловік          =
| діти              = Беруха, Тотеш
| родичі            =
| брати            =
| професія          =
| звання            = <!--військове звання, якщо був полководцем-->
| релігія          = [[караїмізм]]
| особистий підпис  = <!--[[Файл:Example.jpg|ліворуч|120пкс|]]-->
| нагороди          = [[Медаль «В пам'ять війни 1853-1856»]]
| партія            =
| сайт              =
}}
'''Бабака́й (Нагаму́) Соломо́нович Бабо́вич''' (або '''Бобо́вич'''; {{lang-kdr|Х'аджи-Аг'а Бабак'ай Бабович}}; {{lang-hbo|  נחמו בן שלמה בבאװיץ ירושלמי}} ''Нагаму бен Шеломо Бабович Йерушалмі''; [[1799]], [[Євпаторія]]&nbsp;— [[23 червня]] ([[5 липня]]) [[1882]]<ref>{{Cite web |url=http://karaims.ru/page.php?cod=ru&page=245&node=244&p=305 |title=Метрические данные об умерших караимах Евпатории за 1875−1884 гг. |accessdate=16 серпня 2015 |archive-date=4 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160204144433/http://karaims.ru/page.php?cod=ru&page=245&node=244&p=305 }}</ref>, [[Карасубазар]])&nbsp;— II Таврійський і Одеський караїмський [[гахам]], громадський діяч, [[філантроп]] і [[меценат]]. [[Почесні громадяни (стан)|Потомствений почесний громадянин]] Євпаторії.


У різних джерелах як дату смерті Айдамака наводиться 1849 рік<ref>{{Cite web|language=uk|url=https://qha.com.ua/ru/po-polochkam/vin-grabuvav-bagatih-rozdavav-groshi-bidnim-z-yavlyavsya-v-kilkoh-mistsyah-odnochasno-ta-mozhlivo-prozhiv-110-rokiv-ukrayinskoyu-pereklali-knigu-pro-rozbijnika-alima/|title=Він грабував багатих, роздавав гроші бідним, з’являвся в кількох місцях одночасно та, можливо, прожив 110 років. Українською переклали книгу про розбійника Аліма|last=Іваневич Тетяна|website=QHA media|date=2019-03-25|publisher=|accessdate=2020-06-09|archive-date=17 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200617233032/https://qha.com.ua/ru/po-polochkam/vin-grabuvav-bagatih-rozdavav-groshi-bidnim-z-yavlyavsya-v-kilkoh-mistsyah-odnochasno-ta-mozhlivo-prozhiv-110-rokiv-ukrayinskoyu-pereklali-knigu-pro-rozbijnika-alima/}}</ref>. В історико-літературному журналі «Історичний вісник» (травень, 1912) у розповіді Михайла Шевлякова «Гордість Криму – розбійник Алім» написано, що Алім неодноразово втікав з в'язниці, у 1850 році після покаранні шістьма тисячами ударів різок, був засланий на каторгу. Деякі дослідники вважають, що після каторги  він перебрався до Туреччини або на Кавказ<ref name="МС"/>.
== Біографія ==
 
Бабакай Соломонович Бабович&nbsp;— євпаторійський [[купець]] 2-ї гільдії. З 1834 по 1837 роки займав пост євпаторійського міського голови. Під час [[Кримська війна|Кримської війни]] надав суттєву допомогу російській армії, за що був нагороджений медаллю «В пам'ять війни 1853–1856&nbsp;рр.». Бабакай Бабович жертвував на витрати війни і на допомогу пораненим. Разом з севастопольською купчихою 2-ї гільдії Тотеш Шакал надав дві квитанції про пожертвування в 1854 році 1300 і 2800 [[пуд]]ів [[Сіно|сіна]] для військ, розташованих в [[Бельбекський каньйон|Бельбекській долині]].
== У культурі ==
Життю Аліма Айдамака присвячений ряд художніх творів: роман «Алім&nbsp;— кримський розбійник» Н. А. Попова (1895), п'єса «Алім кримський розбійник» Олексія Козлова (1897), п'єса «Татарський джигіт Алім Азамат-оглу» Володимира Карпова-Кримського (1910), твір «Гордість Криму&nbsp;— розбійник Алім» Михайла Шевлякова (1912), оповідання «Разбойникъ свать» Спиридона Качіоні (1914), п'єса «Алім» [[Умер Іпчі|Умера Іпчі]] (1925), поема «Долина луни: Кримська легенда» Феодосія Ференца-Соколовського (1928), романи «Алім» і «Алім сів на коня» [[Юсуф Болат|Юсуфа Болата]] (1940 та 1980), роман «Алім&nbsp;— кримський джигіт» [[Різа Фазил|Ризи Фазила]] (2005)<ref name="g5"/><ref name="d3">{{Стаття|url=http://sm.etnolog.org.ua/zmist/2017/1/51.pdf|author=Волошенюк О.|title=Перший кримськотатарський фільм: постколоніальні студії|date=2017|language=|видання=Студії мистецтвознавчі|тип=|місяць=|число=|том=|номер=|pages=51—64|issn=|accessdate=9 квітня 2021|archivedate=7 червня 2020|archiveurl=https://web.archive.org/web/20200607220922/http://sm.etnolog.org.ua/zmist/2017/1/51.pdf}}</ref><ref name="a1">{{Cite web|url=https://avdet.org/ru/2016/08/22/skvoz-vremya-po-sledam-cheloveka-legendy/|title=Сквозь время по следам человека-легенды|last=Военный Ибраим|website=avdet.org|date=2016-08-22|accessdate=2020-06-09|archive-date=9 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200609085019/https://avdet.org/ru/2016/08/22/skvoz-vremya-po-sledam-cheloveka-legendy/}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://gasprinskylibrary.ru/4034/|title=Просмотр кинокартины «Алим»|last=|website=|date=2016-03-01|publisher=Республиканская крымскотатарская библиотека им. И. Гаспринского|accessdate=2020-06-09|archive-date=25 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210425085403/http://gasprinskylibrary.ru/4034/}}</ref>
 
Аліму присвячений ряд народних пісень, серед яких «Мен Къарасувгъа тойгъа да бардым», «Алим», «Эй агъалар, мен Алимнинъ…»<ref name="b2"/>.


Перша екранізація легенди про Айдамака «Алім&nbsp;— кримський розбійник» була знята в 1916 році режисером [[Вісковський В'ячеслав Казимирович|В'ячеславом Вісковським]]. Роль Аліма виконав [[Ценін Сергій Сергійович|Сергій Ценін]]. 10 років потому [[Тасін Георгій Миколайович|Георгій Тасін]] зняв фільм «<nowiki/>[[Алім]]<nowiki/>», у якому головну роль виконав [[Емір-Заде Хайрі Османович|Хайри Емір-Заде]]<ref name="a1"/>.
Разом зі своїм братом Сімою вони також залишили на користь «Товариства піклування про бідних караїмів» 10% доходу від водяного млина та фруктового саду [[Гон Яфе]], що знаходились у [[Сімферопольський повіт|Сімферопольському повіті]]. На користь караїмського товариства Хаджи-Ага Бабакай залишив 128 десятин землі в [[Євпаторійський повіт|Євпаторійському повіті]], а за своїм заповітом на [[Олександрійське караїмське духовне училище|Олександрівське караїмське духовне училище]] виділялося 2 тисячі рублів золотом, магазин, льох і дохід від них.


У 2015 році кандидат філологічних наук Таміла Сеїтяг'яева захистила дисертацію, присвячену образу Аліма в кримськотатарській літературі<ref name="b2"/>.
Після смерті свого старшого брата, [[Бабович Сіма Соломонович|Сіми Бабовича]], Бабакай Бабович займав посаду гахама. Пробув на ній майже чверть століття і з причини глибокої старості змушений був піти на спокій. Бабакай Бабович, як і його брат, був малоосвіченим, але користувався серед свого народу глибокою повагою і шаною.


== Пам'ять ==
На свої кошти видав твори караїма Ісаака бен Шеломо (1755–1826): «Ор га-Левана»<ref>Синани И.&nbsp;О.&nbsp;История возникновения и развития караимизма, ч. II. СПб, 1889 г.</ref> та «Піннат Ікрат». Також, у 1872 році в Житомирі видав «Шеш Кнафаім» («Шестикрил»)&nbsp;— керівництво з математичного визначення місячно-сонячного руху, написаного в 1365 році єврейським математиком і астрономом Іммануель бен Яаковом Бонфіс<ref>{{ЕЄЕ|13623#01|Влияние Библии и еврейских источников на древнерусскую литературу}}</ref>.
Ім'я Аліма увічнено в назвах [[Алімова Балка|балки]] та печери, де за легендою він переховувався від влади<ref name="g5"/>. Іменем Аліма Айдамака названі вулиці в мікрорайоні Ісмаїл-Бей міста [[Євпаторія|Євпаторії]] та в селі [[Теплівка (Сімферопольський район)|Теплівка]]<ref name="a1"/>.


У селі [[Черемисівка]] (раніше&nbsp;— Кьопюрлікой), де народився Алім, 22 січня 2005 року був встановлений пам'ятник Айдамаку<ref name="a1"/>.
У період правління Бабовича караїми були врівноважені в усіх правах з корінним російським населенням імперії ([[1863]] рік).


== Література ==
== Література ==
* Колли Л. Подлинный портрет Алима: портрет Алима Азамат оглу, нарисованный с натуры и «маленькая заметка» // ИТУАК.&nbsp;— Симферополь, 1905.&nbsp;— №&nbsp;38.&nbsp;— С. 48—57.
* ''Ельяшевич, Борис Саадьевич'' Бабович Бабакай (он же Нахаму) Соломонович // Караимский биографический словарь (от конца XVIII&nbsp;в. до 1960 г.) / Караимы. Материалы к серии «Народы и культуры»; под ред. М.&nbsp;Н.&nbsp;Губогло, А.&nbsp;И.&nbsp;Кузнецова, Л.&nbsp;И.&nbsp;Миссоновой. М., 1993. Вып. XIV, кн. 2, С. 9.
* Сеитягьяева Т.Р. [https://cyberleninka.ru/article/n/predvaritelnyy-analiz-arhivnyh-dokumentov-svyazannyh-s-deyatelnostyu-alima-azamat-oglu-v-krymu Предварительный анализ архивных документов, связанных с деятельностью Алима Азамат оглу в Крыму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210425090442/https://cyberleninka.ru/article/n/predvaritelnyy-analiz-arhivnyh-dokumentov-svyazannyh-s-deyatelnostyu-alima-azamat-oglu-v-krymu |date=25 квітня 2021 }} // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Филологические науки.&nbsp;— 2012.&nbsp;— №&nbsp;2—2.
* Бабович Бабакай Соломонович / Просветительство // Караимская народная энциклопедия: в 10 т. / [акад. Ю.&nbsp;А.&nbsp;Полканов, М.&nbsp;Э.&nbsp;Хафуз, Р.&nbsp;А.&nbsp;Айваз, А.&nbsp;И.&nbsp;Очан, Э.&nbsp;И.&nbsp;Чауш; под ред. члена-корр. РАЕН М.&nbsp;М.&nbsp;Казаса].&nbsp;— СПб., 2006. Т. 5 : Культура крымских караимов (тюрков).&nbsp;— С. 57.&nbsp;— ISBN 5-901495-14-7
* Сеитягьяева Т.Р. [https://cyberleninka.ru/article/n/shtrihi-k-literaturnomu-obrazu-alima-geroya-krymskotatarskih-predaniy Штрихи к литературному образу Алима&nbsp;— героя крымскотатарских преданий] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210426020601/https://cyberleninka.ru/article/n/shtrihi-k-literaturnomu-obrazu-alima-geroya-krymskotatarskih-predaniy |date=26 квітня 2021 }} // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Филологические науки.&nbsp;— 2012.&nbsp;— №&nbsp;3—1.
* ''Кефели В. И., Лебедева Э.&nbsp;И.'' Караимы&nbsp;— древний народ Крыма. Симферополь, 2003.&nbsp;— 135 с.&nbsp;— ISBN 966-7348-02-4
* Сеитягьяева Т.Р. [https://cyberleninka.ru/article/n/romanticheskiy-obraz-alima-v-predaniii-v-romane-n-a-popova-alim-krymskiy-razboynik Романтический образ Алима в предании в романе Н. А. Попова «Алим&nbsp;— крымский разбойник»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210426081533/https://cyberleninka.ru/article/n/romanticheskiy-obraz-alima-v-predaniii-v-romane-n-a-popova-alim-krymskiy-razboynik |date=26 квітня 2021 }} // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Филологические науки.&nbsp;— 2013.&nbsp;— №&nbsp;2.
* ''Лебедева Э.&nbsp;И.'' Крымская война и караимы. Симферополь, 2004.&nbsp;— 79 с.&nbsp;— ISBN 966-7348-21-0
* Сеитягьяева Т.Р. [https://cyberleninka.ru/article/n/alim-azamat-oglu-v-romane-yu-bolata-alim-i-v-romane-n-a-popova-alim-krymskiy-razboynik Алим Азамат оглу в романе Ю. Болата «Алим» и в романе Н. А. Попова «Алим&nbsp;— крымский разбойник»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210426081534/https://cyberleninka.ru/article/n/alim-azamat-oglu-v-romane-yu-bolata-alim-i-v-romane-n-a-popova-alim-krymskiy-razboynik |date=26 квітня 2021 }} // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Филологические науки.&nbsp;— 2014.&nbsp;— №&nbsp;3.
* ''Лебедева Э.&nbsp;И.'' Пример для потомства. Симферополь, 2002.&nbsp;— С. 106.&nbsp;— ISBN 966-7348-07-5
* Сеитягьяева Т.Р. [https://cyberleninka.ru/article/n/predanie-ob-alime-azamat-oglu-kak-odin-iz-istochnikov-romana Предание об Алиме Азамат оглу как один из источников романа] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210426081532/https://cyberleninka.ru/article/n/predanie-ob-alime-azamat-oglu-kak-odin-iz-istochnikov-romana |date=26 квітня 2021 }} // Вопросы русской литературы.&nbsp;— 2014.&nbsp;— №&nbsp;28 (85).
* Сеитягьяева Т.Р. [https://cyberleninka.ru/article/n/arhivnye-materialy-svyazannye-s-deyatelnostyu-alima-azamat-oglu-v-krymu Архивные материалы, связанные с деятельностью Алима Азамат оглу в Крыму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210426081534/https://cyberleninka.ru/article/n/arhivnye-materialy-svyazannye-s-deyatelnostyu-alima-azamat-oglu-v-krymu |date=26 квітня 2021 }} // Вопросы крымскотатарской филологии, истории и культуры.&nbsp;— 2016.&nbsp;— №&nbsp;3.
* Сеитягьяева Т.Р. [https://cyberleninka.ru/article/n/variatsii-transformirovaniya-obraza-alima-v-proizvedeniyah-russkoy-literatury Вариации трансформирования образа Алима в произведениях русской литературы] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210426081536/https://cyberleninka.ru/article/n/variatsii-transformirovaniya-obraza-alima-v-proizvedeniyah-russkoy-literatury |date=26 квітня 2021 }} // Вопросы крымскотатарской филологии, истории и культуры.&nbsp;— 2016.&nbsp;— №&nbsp;2.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{Reflist}}
{{Портал|Юдаїзм}}{{references}}
 
[[Категорія:Міські голови Євпаторії]]
== Посилання ==
[[Категорія:Гахами]]
* [https://web.archive.org/web/20190603032307/http://sugdeya.ru/index.php/enciklopedia/a/87-alimazamatoglu Алім Азамат оглу]
[[Категорія:Уродженці Євпаторії]]
 
[[Категорія:Персоналії:Білогірськ]]
[[Категорія:Персоналії:Білогірськ]]
[[Категорія:Уродженці Феодосійського повіту]]
[[Категорія:Почесні громадяни Євпаторії]]
[[Категорія:Персоналії:Кримські татари]]
[[Категорія:Народились 1816]]

Версія за 20:34, 26 травня 2022

Шаблон:Картка:Лідер Бабака́й (Нагаму́) Соломо́нович Бабо́вич (або Бобо́вич; Шаблон:Lang-kdr; Шаблон:Lang-hbo Нагаму бен Шеломо Бабович Йерушалмі; 1799, Євпаторія — 23 червня (5 липня) 1882[1], Карасубазар) — II Таврійський і Одеський караїмський гахам, громадський діяч, філантроп і меценат. Потомствений почесний громадянин Євпаторії.

Біографія

Бабакай Соломонович Бабович — євпаторійський купець 2-ї гільдії. З 1834 по 1837 роки займав пост євпаторійського міського голови. Під час Кримської війни надав суттєву допомогу російській армії, за що був нагороджений медаллю «В пам'ять війни 1853–1856 рр.». Бабакай Бабович жертвував на витрати війни і на допомогу пораненим. Разом з севастопольською купчихою 2-ї гільдії Тотеш Шакал надав дві квитанції про пожертвування в 1854 році 1300 і 2800 пудів сіна для військ, розташованих в Бельбекській долині.

Разом зі своїм братом Сімою вони також залишили на користь «Товариства піклування про бідних караїмів» 10% доходу від водяного млина та фруктового саду Гон Яфе, що знаходились у Сімферопольському повіті. На користь караїмського товариства Хаджи-Ага Бабакай залишив 128 десятин землі в Євпаторійському повіті, а за своїм заповітом на Олександрівське караїмське духовне училище виділялося 2 тисячі рублів золотом, магазин, льох і дохід від них.

Після смерті свого старшого брата, Сіми Бабовича, Бабакай Бабович займав посаду гахама. Пробув на ній майже чверть століття і з причини глибокої старості змушений був піти на спокій. Бабакай Бабович, як і його брат, був малоосвіченим, але користувався серед свого народу глибокою повагою і шаною.

На свої кошти видав твори караїма Ісаака бен Шеломо (1755–1826): «Ор га-Левана»[2] та «Піннат Ікрат». Також, у 1872 році в Житомирі видав «Шеш Кнафаім» («Шестикрил») — керівництво з математичного визначення місячно-сонячного руху, написаного в 1365 році єврейським математиком і астрономом Іммануель бен Яаковом Бонфіс[3].

У період правління Бабовича караїми були врівноважені в усіх правах з корінним російським населенням імперії (1863 рік).

Література

  • Ельяшевич, Борис Саадьевич Бабович Бабакай (он же Нахаму) Соломонович // Караимский биографический словарь (от конца XVIII в. до 1960 г.) / Караимы. Материалы к серии «Народы и культуры»; под ред. М. Н. Губогло, А. И. Кузнецова, Л. И. Миссоновой. М., 1993. Вып. XIV, кн. 2, С. 9.
  • Бабович Бабакай Соломонович / Просветительство // Караимская народная энциклопедия: в 10 т. / [акад. Ю. А. Полканов, М. Э. Хафуз, Р. А. Айваз, А. И. Очан, Э. И. Чауш; под ред. члена-корр. РАЕН М. М. Казаса]. — СПб., 2006. Т. 5 : Культура крымских караимов (тюрков). — С. 57. — ISBN 5-901495-14-7
  • Кефели В. И., Лебедева Э. И. Караимы — древний народ Крыма. Симферополь, 2003. — 135 с. — ISBN 966-7348-02-4
  • Лебедева Э. И. Крымская война и караимы. Симферополь, 2004. — 79 с. — ISBN 966-7348-21-0
  • Лебедева Э. И. Пример для потомства. Симферополь, 2002. — С. 106. — ISBN 966-7348-07-5

Примітки

Шаблон:References

  1. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  2. ↑ Синани И. О. История возникновения и развития караимизма, ч. II. СПб, 1889 г.
  3. ↑ Шаблон:ЕЄЕ
Отримано з http://krymology.info/index.php?title=Айдамак_Алім_Азамат-оглу&oldid=2116