Айдамак Алім Азамат-оглу та Джеміль Сейдамет: різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{особа
{{особа}}
|ім'я              = Алім Азамат-оглу Айдамак
'''Джемі́ль Сейдаме́т''' ({{lang-crh|Cemil Seydamet}}; {{ДН|21|05|1903}}, [[Карасубазар]], [[Таврійська губернія]], [[Російська імперія]], тепер [[АРК]], [[Україна]] — {{ДС|||1977}}, [[Москва]], [[СРСР]]) — [[Кримські татари|кримськотатарський]] [[поет]] і [[письменник]].
|оригінал імені    = ''Alim Azamat oğlu''
|зображення        = Портрет Алима Айдамака, 1847.jpg
|підпис_зображення = Портрет Аліма Айдамака, 1847
|розмір            =
|дата народження  = [[1816]]
|місце народження  = с. [[Черемисівка|Кьопюрлікой]], [[Феодосійський повіт]], [[Таврійська губернія]], [[Російська імперія]]
|дата смерті      = не раніше [[1849]]
|місце смерті      =
|причина смерті    =
|поховання        =
|підданство        = {{RUSold}}
|відомий          =
|діяльність        = [[грабіж]]ник
|національність    = [[Кримські татари|кримський татарин]]
}}


'''Алім Азамат-оглу Айдамак''' ({{Lang-crh|Alim Azamat oğlu}}, [[1816]], с. [[Черемисівка|Кьопюрлікой]], [[Феодосійський повіт]], [[Таврійська губернія]], [[Російська імперія]] — не раніше [[1849]]) — [[Кримські татари|кримськотатарський]] народний герой. Відомий у літературі як благородний розбійник, який віддавав награбоване на користь бідних.
== З життєпису ==


== Біографія ==
Народився 21 травня 1903 року в місті Карасубазарі.  
Народився в 1816 році в селі [[Черемисівка|Кьопюрлікой]] у родині селянина. Проживав у місті [[Білогірськ|Карасубазар]]<ref name="r7">{{Стаття|author=Сеитягьяева Т.Р.|title=Предварительный анализ архивных документов, связанных с деятельностью Алима Азамат оглу в Крыму|видання=Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского. Филологические науки|date=2012|url=https://cyberleninka.ru/article/n/predvaritelnyy-analiz-arhivnyh-dokumentov-svyazannyh-s-deyatelnostyu-alima-azamat-oglu-v-krymu|номер=2—2|accessdate=9 квітня 2021|archivedate=25 квітня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210425090442/https://cyberleninka.ru/article/n/predvaritelnyy-analiz-arhivnyh-dokumentov-svyazannyh-s-deyatelnostyu-alima-azamat-oglu-v-krymu}}</ref>.


Образ Аліма отримав романтичне забарвлення, а його біографія обросла легендами. В літературі він має образ благородного розбійника, що віддавав награбоване бідним. У [[Державний архів в Автономній Республіці Крим|Державному архіві Криму]] зберігається 127 листів, зібраних поліцією, що складаються з судових скарг, рапортів, прохань про затримання Аліма на ім'я таврійського губернатора [[Пестель Володимир Іванович|Володимира Пестеля]]<ref name="r7"/><ref name="b2">{{Cite web|url=http://goloskrimanew.ru/alim-azamat-oglu-blagorodnyiy-zashhitnik-obezdolennyih.html|title=Алим Азамат-оглу – благородный защитник обездоленных|last=Усеинова Гульнара|website=Голос Крыма|date=2015-01-23|accessdate=2020-06-09|archive-date=25 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210425085358/http://goloskrimanew.ru/alim-azamat-oglu-blagorodnyiy-zashhitnik-obezdolennyih.html}}</ref>.
Освіту отримав у середній школі. Замолоду був робітником, садівником.  


У 1847 році чорно-білий портрет Аліма у в'язниці намалювала художниця Леоні Лелоррен<ref name="МС">{{cite web|url= https://ua.krymr.com/a/mykola-semena-pro-alima-aidamaka-narodnoho-heroia-krymskykh-tatar/30707319.html|назва= Шляхетний герой, оспіваний у кримськотатарських легендах та літературі|автор= Микола Семена|дата= 6 липня 2020|вебсайт= |видавець= Крим.Реалії, 2021|url-архіву= https://web.archive.org/web/20210813174811/https://ua.krymr.com/a/mykola-semena-pro-alima-aidamaka-narodnoho-heroia-krymskykh-tatar/30707319.html|дата-архіву= 13 серпня 2021|мертвий-url= |дата-доступу= 13 серпня 2021}}</ref>. На даний момент картина зберігається в [[Феодосійський музей старожитностей|Феодосійському краєзнавчому музеї]]<ref name="g5">{{Стаття|url=http://zif.onu.edu.ua/article/view/102030|author=В. О. Грушецька|title=КІНОФІЛЬМ «АЛІМ» – ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ТРАДИЦІЙНОГО КОСТЮМУ КРИМСЬКИХ ТАТАР І КРИМСЬКИХ КАРАЇМІВ СЕРЕДИНИ XIX СТ. (ДО 200-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АЛІМА АЗАМАТ ОГЛУ)|date=2016|language=uk|видання=Записки історичного факультету|том=0|issue=27|issn=2312-6825|doi=10.18524/2312-6825.2016.27.102030|accessdate=9 квітня 2021|archivedate=25 квітня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210425090442/http://zif.onu.edu.ua/article/view/102030}}</ref>.
У [[1922]] році навчався у партійній школі в [[Сімферополь|Сімферополі]].


У різних джерелах як дату смерті Айдамака наводиться 1849 рік<ref>{{Cite web|language=uk|url=https://qha.com.ua/ru/po-polochkam/vin-grabuvav-bagatih-rozdavav-groshi-bidnim-z-yavlyavsya-v-kilkoh-mistsyah-odnochasno-ta-mozhlivo-prozhiv-110-rokiv-ukrayinskoyu-pereklali-knigu-pro-rozbijnika-alima/|title=Він грабував багатих, роздавав гроші бідним, з’являвся в кількох місцях одночасно та, можливо, прожив 110 років. Українською переклали книгу про розбійника Аліма|last=Іваневич Тетяна|website=QHA media|date=2019-03-25|publisher=|accessdate=2020-06-09|archive-date=17 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200617233032/https://qha.com.ua/ru/po-polochkam/vin-grabuvav-bagatih-rozdavav-groshi-bidnim-z-yavlyavsya-v-kilkoh-mistsyah-odnochasno-ta-mozhlivo-prozhiv-110-rokiv-ukrayinskoyu-pereklali-knigu-pro-rozbijnika-alima/}}</ref>. В історико-літературному журналі «Історичний вісник» (травень, 1912) у розповіді Михайла Шевлякова «Гордість Криму – розбійник Алім» написано, що Алім неодноразово втікав з в'язниці, у 1850 році після покаранні шістьма тисячами ударів різок, був засланий на каторгу. Деякі дослідники вважають, що після каторги  він перебрався до Туреччини або на Кавказ<ref name="МС"/>.
Літературний дебют Джеміля Сейдамета відбувся у [[1923]] році з публікацією вірша ''Шаркъ'' («Схід»)<ref>[https://ana-yurt.com/qrt/dzhemil-seydamet Джеміль Сейдамет на ''ana-yurt.com''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200722164547/https://ana-yurt.com/qrt/dzhemil-seydamet |date=22 липня 2020 }} {{ref-ru}}</ref>.  


== У культурі ==
У [[1924]]-[[1928|28]] роках навчався в Московському університеті трудящих Сходу.  
Життю Аліма Айдамака присвячений ряд художніх творів: роман «Алім&nbsp;— кримський розбійник» Н. А. Попова (1895), п'єса «Алім кримський розбійник» Олексія Козлова (1897), п'єса «Татарський джигіт Алім Азамат-оглу» Володимира Карпова-Кримського (1910), твір «Гордість Криму&nbsp;— розбійник Алім» Михайла Шевлякова (1912), оповідання «Разбойникъ свать» Спиридона Качіоні (1914), п'єса «Алім» [[Умер Іпчі|Умера Іпчі]] (1925), поема «Долина луни: Кримська легенда» Феодосія Ференца-Соколовського (1928), романи «Алім» і «Алім сів на коня» [[Юсуф Болат|Юсуфа Болата]] (1940 та 1980), роман «Алім&nbsp;— кримський джигіт» [[Різа Фазил|Ризи Фазила]] (2005)<ref name="g5"/><ref name="d3">{{Стаття|url=http://sm.etnolog.org.ua/zmist/2017/1/51.pdf|author=Волошенюк О.|title=Перший кримськотатарський фільм: постколоніальні студії|date=2017|language=|видання=Студії мистецтвознавчі|тип=|місяць=|число=|том=|номер=|pages=51—64|issn=|accessdate=9 квітня 2021|archivedate=7 червня 2020|archiveurl=https://web.archive.org/web/20200607220922/http://sm.etnolog.org.ua/zmist/2017/1/51.pdf}}</ref><ref name="a1">{{Cite web|url=https://avdet.org/ru/2016/08/22/skvoz-vremya-po-sledam-cheloveka-legendy/|title=Сквозь время по следам человека-легенды|last=Военный Ибраим|website=avdet.org|date=2016-08-22|accessdate=2020-06-09|archive-date=9 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200609085019/https://avdet.org/ru/2016/08/22/skvoz-vremya-po-sledam-cheloveka-legendy/}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://gasprinskylibrary.ru/4034/|title=Просмотр кинокартины «Алим»|last=|website=|date=2016-03-01|publisher=Республиканская крымскотатарская библиотека им. И. Гаспринского|accessdate=2020-06-09|archive-date=25 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210425085403/http://gasprinskylibrary.ru/4034/}}</ref>


Аліму присвячений ряд народних пісень, серед яких «Мен Къарасувгъа тойгъа да бардым», «Алим», «Эй агъалар, мен Алимнинъ…»<ref name="b2"/>.
Повернувшись до Криму, працював у часописі ''Илери'', в газеті ''[[Янъы Дюнья]]''.


Перша екранізація легенди про Айдамака «Алім&nbsp;— кримський розбійник» була знята в 1916 році режисером [[Вісковський В'ячеслав Казимирович|В'ячеславом Вісковським]]. Роль Аліма виконав [[Ценін Сергій Сергійович|Сергій Ценін]]. 10 років потому [[Тасін Георгій Миколайович|Георгій Тасін]] зняв фільм «<nowiki/>[[Алім]]<nowiki/>», у якому головну роль виконав [[Емір-Заде Хайрі Османович|Хайри Емір-Заде]]<ref name="a1"/>.
[[1939]] року Джеміль Сейдамет видав книгу ''«Германская и австрийская разведка в царской России»''. Після цього був висланий до [[Магадан]]а, де кілька років пропрацював в газеті ''«Советская Колыма»''.


У 2015 році кандидат філологічних наук Таміла Сеїтяг'яева захистила дисертацію, присвячену образу Аліма в кримськотатарській літературі<ref name="b2"/>.
Помер Джеміль Сейдамет у 1977 році в місті Москві.


== Пам'ять ==
== Творчість ==
Ім'я Аліма увічнено в назвах [[Алімова Балка|балки]] та печери, де за легендою він переховувався від влади<ref name="g5"/>. Іменем Аліма Айдамака названі вулиці в мікрорайоні Ісмаїл-Бей міста [[Євпаторія|Євпаторії]] та в селі [[Теплівка (Сімферопольський район)|Теплівка]]<ref name="a1"/>.


У селі [[Черемисівка]] (раніше&nbsp;— Кьопюрлікой), де народився Алім, 22 січня 2005 року був встановлений пам'ятник Айдамаку<ref name="a1"/>.
Джеміль Сейдамет&nbsp;— [[автор]] віршів, низки романів, повістей і оповідань, зокрема ''Къанлы кольмек'' («Кривава сорочка», [[1926]]), ''Къуртлагъан кокюс'' («Прогнилі груди», [[1927]]), ''Къую тюбюнде'' («На дні криниці», [[1928]]), ''Амам аралыгъы'' («Банний перевулок», 1928) ''Уфукъкъа догъру'' («До обрію», [[1930]]).  


== Література ==
;Вибрана бібліографія
* Колли Л. Подлинный портрет Алима: портрет Алима Азамат оглу, нарисованный с натуры и «маленькая заметка» // ИТУАК.&nbsp;— Симферополь, 1905.&nbsp;— №&nbsp;38.&nbsp;— С. 48—57.
* Ватан къызы : [Алиме Абденнанова акъкъында] / Сейдамет Дж. Асанов С. // Октябрь ёлунен : шиирлер, поэмалар, икяелер, очерклер. – Ташкент : Гъафур Гъулям адына бедиий эдебият нешрияты, 1968. – С. 366-378.
* Сеитягьяева Т.Р. [https://cyberleninka.ru/article/n/predvaritelnyy-analiz-arhivnyh-dokumentov-svyazannyh-s-deyatelnostyu-alima-azamat-oglu-v-krymu Предварительный анализ архивных документов, связанных с деятельностью Алима Азамат оглу в Крыму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210425090442/https://cyberleninka.ru/article/n/predvaritelnyy-analiz-arhivnyh-dokumentov-svyazannyh-s-deyatelnostyu-alima-azamat-oglu-v-krymu |date=25 квітня 2021 }} // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Филологические науки.&nbsp;— 2012.&nbsp;— №&nbsp;2—2.
* Къуртлагъан кокюс : икяе // Йылдыз. – 1987. – №4. – С.82-90.
* Сеитягьяева Т.Р. [https://cyberleninka.ru/article/n/shtrihi-k-literaturnomu-obrazu-alima-geroya-krymskotatarskih-predaniy Штрихи к литературному образу Алима&nbsp;— героя крымскотатарских преданий] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210426020601/https://cyberleninka.ru/article/n/shtrihi-k-literaturnomu-obrazu-alima-geroya-krymskotatarskih-predaniy |date=26 квітня 2021 }} // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Филологические науки.&nbsp;— 2012.&nbsp;— №&nbsp;3—1.
* Уфукъкъа догъру : роман. – Ташкент : Эдебият ве санъат нешр., 1973. – 164 б.
* Сеитягьяева Т.Р. [https://cyberleninka.ru/article/n/romanticheskiy-obraz-alima-v-predaniii-v-romane-n-a-popova-alim-krymskiy-razboynik Романтический образ Алима в предании в романе Н. А. Попова «Алим&nbsp;— крымский разбойник»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210426081533/https://cyberleninka.ru/article/n/romanticheskiy-obraz-alima-v-predaniii-v-romane-n-a-popova-alim-krymskiy-razboynik |date=26 квітня 2021 }} // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Филологические науки.&nbsp;— 2013.&nbsp;— №&nbsp;2.
* Халкъ къараманы : [Аметхан Султан] // Эшкъ олсун сизге : очерклер / тертип эткен Ш. Алядин. – УзССР девлет нефис эдебият нешр., 1963. – С. 80-86.
* Сеитягьяева Т.Р. [https://cyberleninka.ru/article/n/alim-azamat-oglu-v-romane-yu-bolata-alim-i-v-romane-n-a-popova-alim-krymskiy-razboynik Алим Азамат оглу в романе Ю. Болата «Алим» и в романе Н. А. Попова «Алим&nbsp;— крымский разбойник»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210426081534/https://cyberleninka.ru/article/n/alim-azamat-oglu-v-romane-yu-bolata-alim-i-v-romane-n-a-popova-alim-krymskiy-razboynik |date=26 квітня 2021 }} // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Филологические науки.&nbsp;— 2014.&nbsp;— №&nbsp;3.
* Ыргъат Къадыр : эдебий портрет. – Ташкент : Эдебият ве санъат нешр., 1978. – 88 б.
* Сеитягьяева Т.Р. [https://cyberleninka.ru/article/n/predanie-ob-alime-azamat-oglu-kak-odin-iz-istochnikov-romana Предание об Алиме Азамат оглу как один из источников романа] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210426081532/https://cyberleninka.ru/article/n/predanie-ob-alime-azamat-oglu-kak-odin-iz-istochnikov-romana |date=26 квітня 2021 }} // Вопросы русской литературы.&nbsp;— 2014.&nbsp;— №&nbsp;28 (85).
* Сеитягьяева Т.Р. [https://cyberleninka.ru/article/n/arhivnye-materialy-svyazannye-s-deyatelnostyu-alima-azamat-oglu-v-krymu Архивные материалы, связанные с деятельностью Алима Азамат оглу в Крыму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210426081534/https://cyberleninka.ru/article/n/arhivnye-materialy-svyazannye-s-deyatelnostyu-alima-azamat-oglu-v-krymu |date=26 квітня 2021 }} // Вопросы крымскотатарской филологии, истории и культуры.&nbsp;— 2016.&nbsp;— №&nbsp;3.
* Сеитягьяева Т.Р. [https://cyberleninka.ru/article/n/variatsii-transformirovaniya-obraza-alima-v-proizvedeniyah-russkoy-literatury Вариации трансформирования образа Алима в произведениях русской литературы] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210426081536/https://cyberleninka.ru/article/n/variatsii-transformirovaniya-obraza-alima-v-proizvedeniyah-russkoy-literatury |date=26 квітня 2021 }} // Вопросы крымскотатарской филологии, истории и культуры.&nbsp;— 2016.&nbsp;— №&nbsp;2.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{Reflist}}
{{reflist}}


== Посилання ==
== Джерела, посилання та література ==
* [https://web.archive.org/web/20190603032307/http://sugdeya.ru/index.php/enciklopedia/a/87-alimazamatoglu Алім Азамат оглу]
* [http://gasprinskylibrary.ru/events/event/dzhemil-seydamet-1903-1977/ Джеміль Сейдамет (1903-1977)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200723073310/http://gasprinskylibrary.ru/events/event/dzhemil-seydamet-1903-1977/ |date=23 липня 2020 }} // інф. за 31.08.2016 на сайті [[Кримськотатарська бібліотека імені Ісмаїла Гаспринського|Кримськотатарської бібліотеки імені Ісмаїла Гаспринського]] {{ref-ru}}
* [https://ana-yurt.com/qrt/dzhemil-seydamet Джеміль Сейдамет на ''ana-yurt.com''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200722164547/https://ana-yurt.com/qrt/dzhemil-seydamet |date=22 липня 2020 }} {{ref-ru}}
* Алядин Ш. Ильки огютчи // Алядин Ш. Юксек хызмет. – Ташкент, 1983. – С.130-138. {{ref-crh}}
* Керимов И. Джемиль Сейдамет (1903-1977) // Голос Крыма. – 1997. – 31 янв. – С. 6. {{ref-ru}}
* Юнусова Л. Джемиль Сейдамет // Крымскотатарская литература : Сб. произведений фольклора и литературы VIII — XX вв. – Симферополь : Доля, 2002. – С. 337-338. {{ref-ru}}


[[Категорія:Персоналії:Білогірськ]]
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Уродженці Феодосійського повіту]]
{{DEFAULTSORT:Сейдамет Джеміль}}
[[Категорія:Персоналії:Кримські татари]]
[[Категорія:Кримськотатарські поети]]
[[Категорія:Народились 1816]]
[[Категорія:Кримськотатарські письменники]]

Поточна версія на 13:59, 14 листопада 2023

Шаблон:Особа Джемі́ль Сейдаме́т (крим. Cemil Seydamet; 21  1903(19030521), Карасубазар, Таврійська губернія, Російська імперія, тепер АРК, Україна — Шаблон:ДС, Москва, СРСР) — кримськотатарський поет і письменник.

З життєпису

Народився 21 травня 1903 року в місті Карасубазарі.

Освіту отримав у середній школі. Замолоду був робітником, садівником.

У 1922 році навчався у партійній школі в Сімферополі.

Літературний дебют Джеміля Сейдамета відбувся у 1923 році з публікацією вірша Шаркъ («Схід»)[1].

У 1924-28 роках навчався в Московському університеті трудящих Сходу.

Повернувшись до Криму, працював у часописі Илери, в газеті Янъы Дюнья.

1939 року Джеміль Сейдамет видав книгу «Германская и австрийская разведка в царской России». Після цього був висланий до Магадана, де кілька років пропрацював в газеті «Советская Колыма».

Помер Джеміль Сейдамет у 1977 році в місті Москві.

Творчість

Джеміль Сейдамет — автор віршів, низки романів, повістей і оповідань, зокрема Къанлы кольмек («Кривава сорочка», 1926), Къуртлагъан кокюс («Прогнилі груди», 1927), Къую тюбюнде («На дні криниці», 1928), Амам аралыгъы («Банний перевулок», 1928) Уфукъкъа догъру («До обрію», 1930).

Вибрана бібліографія
  • Ватан къызы : [Алиме Абденнанова акъкъында] / Сейдамет Дж. Асанов С. // Октябрь ёлунен : шиирлер, поэмалар, икяелер, очерклер. – Ташкент : Гъафур Гъулям адына бедиий эдебият нешрияты, 1968. – С. 366-378.
  • Къуртлагъан кокюс : икяе // Йылдыз. – 1987. – №4. – С.82-90.
  • Уфукъкъа догъру : роман. – Ташкент : Эдебият ве санъат нешр., 1973. – 164 б.
  • Халкъ къараманы : [Аметхан Султан] // Эшкъ олсун сизге : очерклер / тертип эткен Ш. Алядин. – УзССР девлет нефис эдебият нешр., 1963. – С. 80-86.
  • Ыргъат Къадыр : эдебий портрет. – Ташкент : Эдебият ве санъат нешр., 1978. – 88 б.

Примітки

Джерела, посилання та література