|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| {{особа | | {{особа}} |
| |ім'я = Алім Азамат-оглу Айдамак
| | '''Джемі́ль Сейдаме́т''' ({{lang-crh|Cemil Seydamet}}; {{ДН|21|05|1903}}, [[Карасубазар]], [[Таврійська губернія]], [[Російська імперія]], тепер [[АРК]], [[Україна]] — {{ДС|||1977}}, [[Москва]], [[СРСР]]) — [[Кримські татари|кримськотатарський]] [[поет]] і [[письменник]]. |
| |оригінал імені = ''Alim Azamat oğlu''
| |
| |зображення = Портрет Алима Айдамака, 1847.jpg | |
| |підпис_зображення = Портрет Аліма Айдамака, 1847 | |
| |розмір = | |
| |дата народження = [[1816]] | |
| |місце народження = с. [[Черемисівка|Кьопюрлікой]], [[Феодосійський повіт]], [[Таврійська губернія]], [[Російська імперія]]
| |
| |дата смерті = не раніше [[1849]] | |
| |місце смерті =
| |
| |причина смерті =
| |
| |поховання =
| |
| |підданство = {{RUSold}}
| |
| |відомий =
| |
| |діяльність = [[грабіж]]ник
| |
| |національність = [[Кримські татари|кримський татарин]]
| |
| }}
| |
|
| |
|
| '''Алім Азамат-оглу Айдамак''' ({{Lang-crh|Alim Azamat oğlu}}, [[1816]], с. [[Черемисівка|Кьопюрлікой]], [[Феодосійський повіт]], [[Таврійська губернія]], [[Російська імперія]] — не раніше [[1849]]) — [[Кримські татари|кримськотатарський]] народний герой. Відомий у літературі як благородний розбійник, який віддавав награбоване на користь бідних.
| | == З життєпису == |
|
| |
|
| == Біографія ==
| | Народився 21 травня 1903 року в місті Карасубазарі. |
| Народився в 1816 році в селі [[Черемисівка|Кьопюрлікой]] у родині селянина. Проживав у місті [[Білогірськ|Карасубазар]]<ref name="r7">{{Стаття|author=Сеитягьяева Т.Р.|title=Предварительный анализ архивных документов, связанных с деятельностью Алима Азамат оглу в Крыму|видання=Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского. Филологические науки|date=2012|url=https://cyberleninka.ru/article/n/predvaritelnyy-analiz-arhivnyh-dokumentov-svyazannyh-s-deyatelnostyu-alima-azamat-oglu-v-krymu|номер=2—2|accessdate=9 квітня 2021|archivedate=25 квітня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210425090442/https://cyberleninka.ru/article/n/predvaritelnyy-analiz-arhivnyh-dokumentov-svyazannyh-s-deyatelnostyu-alima-azamat-oglu-v-krymu}}</ref>. | |
|
| |
|
| Образ Аліма отримав романтичне забарвлення, а його біографія обросла легендами. В літературі він має образ благородного розбійника, що віддавав награбоване бідним. У [[Державний архів в Автономній Республіці Крим|Державному архіві Криму]] зберігається 127 листів, зібраних поліцією, що складаються з судових скарг, рапортів, прохань про затримання Аліма на ім'я таврійського губернатора [[Пестель Володимир Іванович|Володимира Пестеля]]<ref name="r7"/><ref name="b2">{{Cite web|url=http://goloskrimanew.ru/alim-azamat-oglu-blagorodnyiy-zashhitnik-obezdolennyih.html|title=Алим Азамат-оглу – благородный защитник обездоленных|last=Усеинова Гульнара|website=Голос Крыма|date=2015-01-23|accessdate=2020-06-09|archive-date=25 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210425085358/http://goloskrimanew.ru/alim-azamat-oglu-blagorodnyiy-zashhitnik-obezdolennyih.html}}</ref>.
| | Освіту отримав у середній школі. Замолоду був робітником, садівником. |
|
| |
|
| У 1847 році чорно-білий портрет Аліма у в'язниці намалювала художниця Леоні Лелоррен<ref name="МС">{{cite web|url= https://ua.krymr.com/a/mykola-semena-pro-alima-aidamaka-narodnoho-heroia-krymskykh-tatar/30707319.html|назва= Шляхетний герой, оспіваний у кримськотатарських легендах та літературі|автор= Микола Семена|дата= 6 липня 2020|вебсайт= |видавець= Крим.Реалії, 2021|url-архіву= https://web.archive.org/web/20210813174811/https://ua.krymr.com/a/mykola-semena-pro-alima-aidamaka-narodnoho-heroia-krymskykh-tatar/30707319.html|дата-архіву= 13 серпня 2021|мертвий-url= |дата-доступу= 13 серпня 2021}}</ref>. На даний момент картина зберігається в [[Феодосійський музей старожитностей|Феодосійському краєзнавчому музеї]]<ref name="g5">{{Стаття|url=http://zif.onu.edu.ua/article/view/102030|author=В. О. Грушецька|title=КІНОФІЛЬМ «АЛІМ» – ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ТРАДИЦІЙНОГО КОСТЮМУ КРИМСЬКИХ ТАТАР І КРИМСЬКИХ КАРАЇМІВ СЕРЕДИНИ XIX СТ. (ДО 200-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АЛІМА АЗАМАТ ОГЛУ)|date=2016|language=uk|видання=Записки історичного факультету|том=0|issue=27|issn=2312-6825|doi=10.18524/2312-6825.2016.27.102030|accessdate=9 квітня 2021|archivedate=25 квітня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210425090442/http://zif.onu.edu.ua/article/view/102030}}</ref>. | | У [[1922]] році навчався у партійній школі в [[Сімферополь|Сімферополі]]. |
|
| |
|
| У різних джерелах як дату смерті Айдамака наводиться 1849 рік<ref>{{Cite web|language=uk|url=https://qha.com.ua/ru/po-polochkam/vin-grabuvav-bagatih-rozdavav-groshi-bidnim-z-yavlyavsya-v-kilkoh-mistsyah-odnochasno-ta-mozhlivo-prozhiv-110-rokiv-ukrayinskoyu-pereklali-knigu-pro-rozbijnika-alima/|title=Він грабував багатих, роздавав гроші бідним, з’являвся в кількох місцях одночасно та, можливо, прожив 110 років. Українською переклали книгу про розбійника Аліма|last=Іваневич Тетяна|website=QHA media|date=2019-03-25|publisher=|accessdate=2020-06-09|archive-date=17 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200617233032/https://qha.com.ua/ru/po-polochkam/vin-grabuvav-bagatih-rozdavav-groshi-bidnim-z-yavlyavsya-v-kilkoh-mistsyah-odnochasno-ta-mozhlivo-prozhiv-110-rokiv-ukrayinskoyu-pereklali-knigu-pro-rozbijnika-alima/}}</ref>. В історико-літературному журналі «Історичний вісник» (травень, 1912) у розповіді Михайла Шевлякова «Гордість Криму – розбійник Алім» написано, що Алім неодноразово втікав з в'язниці, у 1850 році після покаранні шістьма тисячами ударів різок, був засланий на каторгу. Деякі дослідники вважають, що після каторги він перебрався до Туреччини або на Кавказ<ref name="МС"/>.
| | Літературний дебют Джеміля Сейдамета відбувся у [[1923]] році з публікацією вірша ''Шаркъ'' («Схід»)<ref>[https://ana-yurt.com/qrt/dzhemil-seydamet Джеміль Сейдамет на ''ana-yurt.com''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200722164547/https://ana-yurt.com/qrt/dzhemil-seydamet |date=22 липня 2020 }} {{ref-ru}}</ref>. |
|
| |
|
| == У культурі ==
| | У [[1924]]-[[1928|28]] роках навчався в Московському університеті трудящих Сходу. |
| Життю Аліма Айдамака присвячений ряд художніх творів: роман «Алім — кримський розбійник» Н. А. Попова (1895), п'єса «Алім кримський розбійник» Олексія Козлова (1897), п'єса «Татарський джигіт Алім Азамат-оглу» Володимира Карпова-Кримського (1910), твір «Гордість Криму — розбійник Алім» Михайла Шевлякова (1912), оповідання «Разбойникъ свать» Спиридона Качіоні (1914), п'єса «Алім» [[Умер Іпчі|Умера Іпчі]] (1925), поема «Долина луни: Кримська легенда» Феодосія Ференца-Соколовського (1928), романи «Алім» і «Алім сів на коня» [[Юсуф Болат|Юсуфа Болата]] (1940 та 1980), роман «Алім — кримський джигіт» [[Різа Фазил|Ризи Фазила]] (2005)<ref name="g5"/><ref name="d3">{{Стаття|url=http://sm.etnolog.org.ua/zmist/2017/1/51.pdf|author=Волошенюк О.|title=Перший кримськотатарський фільм: постколоніальні студії|date=2017|language=|видання=Студії мистецтвознавчі|тип=|місяць=|число=|том=|номер=|pages=51—64|issn=|accessdate=9 квітня 2021|archivedate=7 червня 2020|archiveurl=https://web.archive.org/web/20200607220922/http://sm.etnolog.org.ua/zmist/2017/1/51.pdf}}</ref><ref name="a1">{{Cite web|url=https://avdet.org/ru/2016/08/22/skvoz-vremya-po-sledam-cheloveka-legendy/|title=Сквозь время по следам человека-легенды|last=Военный Ибраим|website=avdet.org|date=2016-08-22|accessdate=2020-06-09|archive-date=9 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200609085019/https://avdet.org/ru/2016/08/22/skvoz-vremya-po-sledam-cheloveka-legendy/}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://gasprinskylibrary.ru/4034/|title=Просмотр кинокартины «Алим»|last=|website=|date=2016-03-01|publisher=Республиканская крымскотатарская библиотека им. И. Гаспринского|accessdate=2020-06-09|archive-date=25 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210425085403/http://gasprinskylibrary.ru/4034/}}</ref>
| |
|
| |
|
| Аліму присвячений ряд народних пісень, серед яких «Мен Къарасувгъа тойгъа да бардым», «Алим», «Эй агъалар, мен Алимнинъ…»<ref name="b2"/>.
| | Повернувшись до Криму, працював у часописі ''Илери'', в газеті ''[[Янъы Дюнья]]''. |
|
| |
|
| Перша екранізація легенди про Айдамака «Алім — кримський розбійник» була знята в 1916 році режисером [[Вісковський В'ячеслав Казимирович|В'ячеславом Вісковським]]. Роль Аліма виконав [[Ценін Сергій Сергійович|Сергій Ценін]]. 10 років потому [[Тасін Георгій Миколайович|Георгій Тасін]] зняв фільм «<nowiki/>[[Алім]]<nowiki/>», у якому головну роль виконав [[Емір-Заде Хайрі Османович|Хайри Емір-Заде]]<ref name="a1"/>.
| | [[1939]] року Джеміль Сейдамет видав книгу ''«Германская и австрийская разведка в царской России»''. Після цього був висланий до [[Магадан]]а, де кілька років пропрацював в газеті ''«Советская Колыма»''. |
|
| |
|
| У 2015 році кандидат філологічних наук Таміла Сеїтяг'яева захистила дисертацію, присвячену образу Аліма в кримськотатарській літературі<ref name="b2"/>.
| | Помер Джеміль Сейдамет у 1977 році в місті Москві. |
|
| |
|
| == Пам'ять == | | == Творчість == |
| Ім'я Аліма увічнено в назвах [[Алімова Балка|балки]] та печери, де за легендою він переховувався від влади<ref name="g5"/>. Іменем Аліма Айдамака названі вулиці в мікрорайоні Ісмаїл-Бей міста [[Євпаторія|Євпаторії]] та в селі [[Теплівка (Сімферопольський район)|Теплівка]]<ref name="a1"/>.
| |
|
| |
|
| У селі [[Черемисівка]] (раніше — Кьопюрлікой), де народився Алім, 22 січня 2005 року був встановлений пам'ятник Айдамаку<ref name="a1"/>.
| | Джеміль Сейдамет — [[автор]] віршів, низки романів, повістей і оповідань, зокрема ''Къанлы кольмек'' («Кривава сорочка», [[1926]]), ''Къуртлагъан кокюс'' («Прогнилі груди», [[1927]]), ''Къую тюбюнде'' («На дні криниці», [[1928]]), ''Амам аралыгъы'' («Банний перевулок», 1928) ''Уфукъкъа догъру'' («До обрію», [[1930]]). |
|
| |
|
| == Література ==
| | ;Вибрана бібліографія |
| * Колли Л. Подлинный портрет Алима: портрет Алима Азамат оглу, нарисованный с натуры и «маленькая заметка» // ИТУАК. — Симферополь, 1905. — № 38. — С. 48—57. | | * Ватан къызы : [Алиме Абденнанова акъкъында] / Сейдамет Дж. Асанов С. // Октябрь ёлунен : шиирлер, поэмалар, икяелер, очерклер. – Ташкент : Гъафур Гъулям адына бедиий эдебият нешрияты, 1968. – С. 366-378. |
| * Сеитягьяева Т.Р. [https://cyberleninka.ru/article/n/predvaritelnyy-analiz-arhivnyh-dokumentov-svyazannyh-s-deyatelnostyu-alima-azamat-oglu-v-krymu Предварительный анализ архивных документов, связанных с деятельностью Алима Азамат оглу в Крыму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210425090442/https://cyberleninka.ru/article/n/predvaritelnyy-analiz-arhivnyh-dokumentov-svyazannyh-s-deyatelnostyu-alima-azamat-oglu-v-krymu |date=25 квітня 2021 }} // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Филологические науки. — 2012. — № 2—2.
| | * Къуртлагъан кокюс : икяе // Йылдыз. – 1987. – №4. – С.82-90. |
| * Сеитягьяева Т.Р. [https://cyberleninka.ru/article/n/shtrihi-k-literaturnomu-obrazu-alima-geroya-krymskotatarskih-predaniy Штрихи к литературному образу Алима — героя крымскотатарских преданий] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210426020601/https://cyberleninka.ru/article/n/shtrihi-k-literaturnomu-obrazu-alima-geroya-krymskotatarskih-predaniy |date=26 квітня 2021 }} // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Филологические науки. — 2012. — № 3—1.
| | * Уфукъкъа догъру : роман. – Ташкент : Эдебият ве санъат нешр., 1973. – 164 б. |
| * Сеитягьяева Т.Р. [https://cyberleninka.ru/article/n/romanticheskiy-obraz-alima-v-predaniii-v-romane-n-a-popova-alim-krymskiy-razboynik Романтический образ Алима в предании в романе Н. А. Попова «Алим — крымский разбойник»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210426081533/https://cyberleninka.ru/article/n/romanticheskiy-obraz-alima-v-predaniii-v-romane-n-a-popova-alim-krymskiy-razboynik |date=26 квітня 2021 }} // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Филологические науки. — 2013. — № 2. | | * Халкъ къараманы : [Аметхан Султан] // Эшкъ олсун сизге : очерклер / тертип эткен Ш. Алядин. – УзССР девлет нефис эдебият нешр., 1963. – С. 80-86. |
| * Сеитягьяева Т.Р. [https://cyberleninka.ru/article/n/alim-azamat-oglu-v-romane-yu-bolata-alim-i-v-romane-n-a-popova-alim-krymskiy-razboynik Алим Азамат оглу в романе Ю. Болата «Алим» и в романе Н. А. Попова «Алим — крымский разбойник»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210426081534/https://cyberleninka.ru/article/n/alim-azamat-oglu-v-romane-yu-bolata-alim-i-v-romane-n-a-popova-alim-krymskiy-razboynik |date=26 квітня 2021 }} // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Филологические науки. — 2014. — № 3. | | * Ыргъат Къадыр : эдебий портрет. – Ташкент : Эдебият ве санъат нешр., 1978. – 88 б. |
| * Сеитягьяева Т.Р. [https://cyberleninka.ru/article/n/predanie-ob-alime-azamat-oglu-kak-odin-iz-istochnikov-romana Предание об Алиме Азамат оглу как один из источников романа] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210426081532/https://cyberleninka.ru/article/n/predanie-ob-alime-azamat-oglu-kak-odin-iz-istochnikov-romana |date=26 квітня 2021 }} // Вопросы русской литературы. — 2014. — № 28 (85). | |
| * Сеитягьяева Т.Р. [https://cyberleninka.ru/article/n/arhivnye-materialy-svyazannye-s-deyatelnostyu-alima-azamat-oglu-v-krymu Архивные материалы, связанные с деятельностью Алима Азамат оглу в Крыму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210426081534/https://cyberleninka.ru/article/n/arhivnye-materialy-svyazannye-s-deyatelnostyu-alima-azamat-oglu-v-krymu |date=26 квітня 2021 }} // Вопросы крымскотатарской филологии, истории и культуры. — 2016. — № 3.
| |
| * Сеитягьяева Т.Р. [https://cyberleninka.ru/article/n/variatsii-transformirovaniya-obraza-alima-v-proizvedeniyah-russkoy-literatury Вариации трансформирования образа Алима в произведениях русской литературы] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210426081536/https://cyberleninka.ru/article/n/variatsii-transformirovaniya-obraza-alima-v-proizvedeniyah-russkoy-literatury |date=26 квітня 2021 }} // Вопросы крымскотатарской филологии, истории и культуры. — 2016. — № 2. | |
|
| |
|
| == Примітки == | | == Примітки == |
| {{Reflist}} | | {{reflist}} |
|
| |
|
| == Посилання == | | == Джерела, посилання та література == |
| * [https://web.archive.org/web/20190603032307/http://sugdeya.ru/index.php/enciklopedia/a/87-alimazamatoglu Алім Азамат оглу] | | * [http://gasprinskylibrary.ru/events/event/dzhemil-seydamet-1903-1977/ Джеміль Сейдамет (1903-1977)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200723073310/http://gasprinskylibrary.ru/events/event/dzhemil-seydamet-1903-1977/ |date=23 липня 2020 }} // інф. за 31.08.2016 на сайті [[Кримськотатарська бібліотека імені Ісмаїла Гаспринського|Кримськотатарської бібліотеки імені Ісмаїла Гаспринського]] {{ref-ru}} |
| | * [https://ana-yurt.com/qrt/dzhemil-seydamet Джеміль Сейдамет на ''ana-yurt.com''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200722164547/https://ana-yurt.com/qrt/dzhemil-seydamet |date=22 липня 2020 }} {{ref-ru}} |
| | * Алядин Ш. Ильки огютчи // Алядин Ш. Юксек хызмет. – Ташкент, 1983. – С.130-138. {{ref-crh}} |
| | * Керимов И. Джемиль Сейдамет (1903-1977) // Голос Крыма. – 1997. – 31 янв. – С. 6. {{ref-ru}} |
| | * Юнусова Л. Джемиль Сейдамет // Крымскотатарская литература : Сб. произведений фольклора и литературы VIII — XX вв. – Симферополь : Доля, 2002. – С. 337-338. {{ref-ru}} |
|
| |
|
| [[Категорія:Персоналії:Білогірськ]]
| | {{Бібліоінформація}} |
| [[Категорія:Уродженці Феодосійського повіту]]
| | {{DEFAULTSORT:Сейдамет Джеміль}} |
| [[Категорія:Персоналії:Кримські татари]] | | [[Категорія:Кримськотатарські поети]] |
| [[Категорія:Народились 1816]] | | [[Категорія:Кримськотатарські письменники]] |
Шаблон:Особа
Джемі́ль Сейдаме́т (крим. Cemil Seydamet; 21 1903(19030521), Карасубазар, Таврійська губернія, Російська імперія, тепер АРК, Україна — Шаблон:ДС, Москва, СРСР) — кримськотатарський поет і письменник.
З життєпису
Народився 21 травня 1903 року в місті Карасубазарі.
Освіту отримав у середній школі. Замолоду був робітником, садівником.
У 1922 році навчався у партійній школі в Сімферополі.
Літературний дебют Джеміля Сейдамета відбувся у 1923 році з публікацією вірша Шаркъ («Схід»)[1].
У 1924-28 роках навчався в Московському університеті трудящих Сходу.
Повернувшись до Криму, працював у часописі Илери, в газеті Янъы Дюнья.
1939 року Джеміль Сейдамет видав книгу «Германская и австрийская разведка в царской России». Після цього був висланий до Магадана, де кілька років пропрацював в газеті «Советская Колыма».
Помер Джеміль Сейдамет у 1977 році в місті Москві.
Творчість
Джеміль Сейдамет — автор віршів, низки романів, повістей і оповідань, зокрема Къанлы кольмек («Кривава сорочка», 1926), Къуртлагъан кокюс («Прогнилі груди», 1927), Къую тюбюнде («На дні криниці», 1928), Амам аралыгъы («Банний перевулок», 1928) Уфукъкъа догъру («До обрію», 1930).
- Вибрана бібліографія
- Ватан къызы : [Алиме Абденнанова акъкъында] / Сейдамет Дж. Асанов С. // Октябрь ёлунен : шиирлер, поэмалар, икяелер, очерклер. – Ташкент : Гъафур Гъулям адына бедиий эдебият нешрияты, 1968. – С. 366-378.
- Къуртлагъан кокюс : икяе // Йылдыз. – 1987. – №4. – С.82-90.
- Уфукъкъа догъру : роман. – Ташкент : Эдебият ве санъат нешр., 1973. – 164 б.
- Халкъ къараманы : [Аметхан Султан] // Эшкъ олсун сизге : очерклер / тертип эткен Ш. Алядин. – УзССР девлет нефис эдебият нешр., 1963. – С. 80-86.
- Ыргъат Къадыр : эдебий портрет. – Ташкент : Эдебият ве санъат нешр., 1978. – 88 б.
Примітки
Джерела, посилання та література