Бабович Бабакай Соломонович та Джеміль Сейдамет: різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Картка:Лідер
{{особа}}
| ім'я              = Бабакай Соломонович Бабович
'''Джемі́ль Сейдаме́т''' ({{lang-crh|Cemil Seydamet}}; {{ДН|21|05|1903}}, [[Карасубазар]], [[Таврійська губернія]], [[Російська імперія]], тепер [[АРК]], [[Україна]] — {{ДС|||1977}}, [[Москва]], [[СРСР]]) — [[Кримські татари|кримськотатарський]] [[поет]] і [[письменник]].
| зображення        =
| розмір_зображення = 250пкс
| підпис_під_зображенням =


| посада            = Міський голова Євпаторії
== З життєпису ==
| попередник        =
| наступник        =
| початок_терміну  = 1834
| кінець_терміну    = 1837


| герб              =
Народився 21 травня 1903 року в місті Карасубазарі.
| підпис_герба      =


| посада2          = 2-й [[Таврійське і Одеське караїмське духовне правління|Таврійський і Одеський]] караїмський [[гахам]]
Освіту отримав у середній школі. Замолоду був робітником, садівником.  
| початок_терміну2  = 4 травня 1857<ref>Бабаджан А. А. К 175-летию Таврического и Одесского караимского Духовного Правления // Известия Духовного Управления караимских религиозных организаций Украины. — Евпатория, 2012. — № 4 (13). — С. 1−2.</ref>
| кінець_терміну2  = 1879
| попередник2      = [[Бейм Соломон Абрамович| Соломон Бейм]]
| наступник2        = [[Пампулов Самуїл Мойсейович]]


| дата_народження  = 1799
У [[1922]] році навчався у партійній школі в [[Сімферополь|Сімферополі]].
| місце_народження  = [[Євпаторія]], [[Новоросійська губернія]]
| дата_смерті      = 23.06.1882
| місце_смерті      = [[Карасубазар]], [[Таврійська губернія]], [[Російська імперія]]
| похований        =
| громадянство      =
| підданство        = {{RUSold}}
| національність    = [[караїм]]
| виборчий_округ    =
| відомий_як        =
| династія          =
| рід              = <!-- альтернатива параметру «династія» -->
| мати              = Естер Мордехаївна Коген
| батько            = Соломон Бабакаевіч Бабович
| дружина          = Султан Аронівна Оксюз
| чоловік          =
| діти              = Беруха, Тотеш
| родичі            =
| брати            =
| професія          =
| звання            = <!--військове звання, якщо був полководцем-->
| релігія          = [[караїмізм]]
| особистий підпис  = <!--[[Файл:Example.jpg|ліворуч|120пкс|]]-->
| нагороди          = [[Медаль «В пам'ять війни 1853-1856»]]
| партія            =
| сайт              =
}}
'''Бабака́й (Нагаму́) Соломо́нович Бабо́вич''' (або '''Бобо́вич'''; {{lang-kdr|Х'аджи-Аг'а Бабак'ай Бабович}}; {{lang-hbo|  נחמו בן שלמה בבאװיץ ירושלמי}} ''Нагаму бен Шеломо Бабович Йерушалмі''; [[1799]], [[Євпаторія]]&nbsp;— [[23 червня]] ([[5 липня]]) [[1882]]<ref>{{Cite web |url=http://karaims.ru/page.php?cod=ru&page=245&node=244&p=305 |title=Метрические данные об умерших караимах Евпатории за 1875−1884 гг. |accessdate=16 серпня 2015 |archive-date=4 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160204144433/http://karaims.ru/page.php?cod=ru&page=245&node=244&p=305 }}</ref>, [[Карасубазар]])&nbsp;— II Таврійський і Одеський караїмський [[гахам]], громадський діяч, [[філантроп]] і [[меценат]]. [[Почесні громадяни (стан)|Потомствений почесний громадянин]] Євпаторії.


== Біографія ==
Літературний дебют Джеміля Сейдамета відбувся у [[1923]] році з публікацією вірша ''Шаркъ'' («Схід»)<ref>[https://ana-yurt.com/qrt/dzhemil-seydamet Джеміль Сейдамет на ''ana-yurt.com''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200722164547/https://ana-yurt.com/qrt/dzhemil-seydamet |date=22 липня 2020 }} {{ref-ru}}</ref>.  
Бабакай Соломонович Бабович&nbsp;— євпаторійський [[купець]] 2-ї гільдії. З 1834 по 1837 роки займав пост євпаторійського міського голови. Під час [[Кримська війна|Кримської війни]] надав суттєву допомогу російській армії, за що був нагороджений медаллю «В пам'ять війни 1853–1856&nbsp;рр.». Бабакай Бабович жертвував на витрати війни і на допомогу пораненим. Разом з севастопольською купчихою 2-ї гільдії Тотеш Шакал надав дві квитанції про пожертвування в 1854 році 1300 і 2800 [[пуд]]ів [[Сіно|сіна]] для військ, розташованих в [[Бельбекський каньйон|Бельбекській долині]].


Разом зі своїм братом Сімою вони також залишили на користь «Товариства піклування про бідних караїмів» 10% доходу від водяного млина та фруктового саду [[Гон Яфе]], що знаходились у [[Сімферопольський повіт|Сімферопольському повіті]]. На користь караїмського товариства Хаджи-Ага Бабакай залишив 128 десятин землі в [[Євпаторійський повіт|Євпаторійському повіті]], а за своїм заповітом на [[Олександрійське караїмське духовне училище|Олександрівське караїмське духовне училище]] виділялося 2 тисячі рублів золотом, магазин, льох і дохід від них.
У [[1924]]-[[1928|28]] роках навчався в Московському університеті трудящих Сходу.  


Після смерті свого старшого брата, [[Бабович Сіма Соломонович|Сіми Бабовича]], Бабакай Бабович займав посаду гахама. Пробув на ній майже чверть століття і з причини глибокої старості змушений був піти на спокій. Бабакай Бабович, як і його брат, був малоосвіченим, але користувався серед свого народу глибокою повагою і шаною.
Повернувшись до Криму, працював у часописі ''Илери'', в газеті ''[[Янъы Дюнья]]''.


На свої кошти видав твори караїма Ісаака бен Шеломо (1755–1826): «Ор га-Левана»<ref>Синани И.&nbsp;О.&nbsp;История возникновения и развития караимизма, ч. II. СПб, 1889 г.</ref> та «Піннат Ікрат». Також, у 1872 році в Житомирі видав «Шеш Кнафаім» («Шестикрил»)&nbsp;— керівництво з математичного визначення місячно-сонячного руху, написаного в 1365 році єврейським математиком і астрономом Іммануель бен Яаковом Бонфіс<ref>{{ЕЄЕ|13623#01|Влияние Библии и еврейских источников на древнерусскую литературу}}</ref>.
[[1939]] року Джеміль Сейдамет видав книгу ''«Германская и австрийская разведка в царской России»''. Після цього був висланий до [[Магадан]]а, де кілька років пропрацював в газеті ''«Советская Колыма»''.


У період правління Бабовича караїми були врівноважені в усіх правах з корінним російським населенням імперії ([[1863]] рік).
Помер Джеміль Сейдамет у 1977 році в місті Москві.


== Література ==
== Творчість ==
* ''Ельяшевич, Борис Саадьевич'' Бабович Бабакай (он же Нахаму) Соломонович // Караимский биографический словарь (от конца XVIII&nbsp;в. до 1960 г.) / Караимы. Материалы к серии «Народы и культуры»; под ред. М.&nbsp;Н.&nbsp;Губогло, А.&nbsp;И.&nbsp;Кузнецова, Л.&nbsp;И.&nbsp;Миссоновой. М., 1993. Вып. XIV, кн. 2, С. 9.
 
* Бабович Бабакай Соломонович / Просветительство // Караимская народная энциклопедия: в 10 т. / [акад. Ю.&nbsp;А.&nbsp;Полканов, М.&nbsp;Э.&nbsp;Хафуз, Р.&nbsp;А.&nbsp;Айваз, А.&nbsp;И.&nbsp;Очан, Э.&nbsp;И.&nbsp;Чауш; под ред. члена-корр. РАЕН М.&nbsp;М.&nbsp;Казаса].&nbsp;— СПб., 2006. Т. 5 : Культура крымских караимов (тюрков).&nbsp;— С. 57.&nbsp;— ISBN 5-901495-14-7
Джеміль Сейдамет&nbsp;— [[автор]] віршів, низки романів, повістей і оповідань, зокрема ''Къанлы кольмек'' («Кривава сорочка», [[1926]]), ''Къуртлагъан кокюс'' («Прогнилі груди», [[1927]]), ''Къую тюбюнде'' («На дні криниці», [[1928]]), ''Амам аралыгъы'' («Банний перевулок», 1928) ''Уфукъкъа догъру'' («До обрію», [[1930]]).  
* ''Кефели В. И., Лебедева Э.&nbsp;И.'' Караимы&nbsp;— древний народ Крыма. Симферополь, 2003.&nbsp;— 135 с.&nbsp;— ISBN 966-7348-02-4
 
* ''Лебедева Э.&nbsp;И.'' Крымская война и караимы. Симферополь, 2004.&nbsp;— 79 с.&nbsp;— ISBN 966-7348-21-0
;Вибрана бібліографія
* ''Лебедева Э.&nbsp;И.'' Пример для потомства. Симферополь, 2002.&nbsp;— С. 106.&nbsp;— ISBN 966-7348-07-5
* Ватан къызы : [Алиме Абденнанова акъкъында] / Сейдамет Дж. Асанов С. // Октябрь ёлунен : шиирлер, поэмалар, икяелер, очерклер. – Ташкент : Гъафур Гъулям адына бедиий эдебият нешрияты, 1968. – С. 366-378.
* Къуртлагъан кокюс : икяе // Йылдыз. – 1987. – №4. – С.82-90.
* Уфукъкъа догъру : роман. – Ташкент : Эдебият ве санъат нешр., 1973. – 164 б.
* Халкъ къараманы : [Аметхан Султан] // Эшкъ олсун сизге : очерклер / тертип эткен Ш. Алядин. – УзССР девлет нефис эдебият нешр., 1963. – С. 80-86.
* Ыргъат Къадыр : эдебий портрет. – Ташкент : Эдебият ве санъат нешр., 1978. – 88 б.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{Портал|Юдаїзм}}{{references}}
{{reflist}}
[[Категорія:Міські голови Євпаторії]]
 
[[Категорія:Гахами]]
== Джерела, посилання та література ==
[[Категорія:Уродженці Євпаторії]]
* [http://gasprinskylibrary.ru/events/event/dzhemil-seydamet-1903-1977/ Джеміль Сейдамет (1903-1977)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200723073310/http://gasprinskylibrary.ru/events/event/dzhemil-seydamet-1903-1977/ |date=23 липня 2020 }} // інф. за 31.08.2016 на сайті [[Кримськотатарська бібліотека імені Ісмаїла Гаспринського|Кримськотатарської бібліотеки імені Ісмаїла Гаспринського]] {{ref-ru}}
[[Категорія:Персоналії:Білогірськ]]
* [https://ana-yurt.com/qrt/dzhemil-seydamet Джеміль Сейдамет на ''ana-yurt.com''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200722164547/https://ana-yurt.com/qrt/dzhemil-seydamet |date=22 липня 2020 }} {{ref-ru}}
[[Категорія:Почесні громадяни Євпаторії]]
* Алядин Ш. Ильки огютчи // Алядин Ш. Юксек хызмет. – Ташкент, 1983. – С.130-138. {{ref-crh}}
* Керимов И. Джемиль Сейдамет (1903-1977) // Голос Крыма. – 1997. – 31 янв. – С. 6. {{ref-ru}}
* Юнусова Л. Джемиль Сейдамет // Крымскотатарская литература : Сб. произведений фольклора и литературы VIII — XX вв. – Симферополь : Доля, 2002. – С. 337-338. {{ref-ru}}
 
{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Сейдамет Джеміль}}
[[Категорія:Кримськотатарські поети]]
[[Категорія:Кримськотатарські письменники]]

Поточна версія на 13:59, 14 листопада 2023

Шаблон:Особа Джемі́ль Сейдаме́т (крим. Cemil Seydamet; 21  1903(19030521), Карасубазар, Таврійська губернія, Російська імперія, тепер АРК, Україна — Шаблон:ДС, Москва, СРСР) — кримськотатарський поет і письменник.

З життєпису

Народився 21 травня 1903 року в місті Карасубазарі.

Освіту отримав у середній школі. Замолоду був робітником, садівником.

У 1922 році навчався у партійній школі в Сімферополі.

Літературний дебют Джеміля Сейдамета відбувся у 1923 році з публікацією вірша Шаркъ («Схід»)[1].

У 1924-28 роках навчався в Московському університеті трудящих Сходу.

Повернувшись до Криму, працював у часописі Илери, в газеті Янъы Дюнья.

1939 року Джеміль Сейдамет видав книгу «Германская и австрийская разведка в царской России». Після цього був висланий до Магадана, де кілька років пропрацював в газеті «Советская Колыма».

Помер Джеміль Сейдамет у 1977 році в місті Москві.

Творчість

Джеміль Сейдамет — автор віршів, низки романів, повістей і оповідань, зокрема Къанлы кольмек («Кривава сорочка», 1926), Къуртлагъан кокюс («Прогнилі груди», 1927), Къую тюбюнде («На дні криниці», 1928), Амам аралыгъы («Банний перевулок», 1928) Уфукъкъа догъру («До обрію», 1930).

Вибрана бібліографія
  • Ватан къызы : [Алиме Абденнанова акъкъында] / Сейдамет Дж. Асанов С. // Октябрь ёлунен : шиирлер, поэмалар, икяелер, очерклер. – Ташкент : Гъафур Гъулям адына бедиий эдебият нешрияты, 1968. – С. 366-378.
  • Къуртлагъан кокюс : икяе // Йылдыз. – 1987. – №4. – С.82-90.
  • Уфукъкъа догъру : роман. – Ташкент : Эдебият ве санъат нешр., 1973. – 164 б.
  • Халкъ къараманы : [Аметхан Султан] // Эшкъ олсун сизге : очерклер / тертип эткен Ш. Алядин. – УзССР девлет нефис эдебият нешр., 1963. – С. 80-86.
  • Ыргъат Къадыр : эдебий портрет. – Ташкент : Эдебият ве санъат нешр., 1978. – 88 б.

Примітки

Джерела, посилання та література

  1. ↑ Джеміль Сейдамет на ana-yurt.com
Отримано з http://krymology.info/index.php?title=Бабович_Бабакай_Соломонович&oldid=2141