Мустафа Джемілєв та Кирим Ґерай: різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
 
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Державний діяч
{{Особа2
|українське ім'я = Мустафа Джемілєв
| ім'я                 = Кирим Ґерай
|оригінальне ім'я = Mustafa Cemilev
| жінка                =
|портрет          = Mustafa Abdülcemil Kırımoğlu.jpg
| зображення          = Могила Кирим Герая.jpg
|ширина портрета  = 264 px
| підпис_зображення    = Могила Кирим Герая на цвинтарі Ханського палацу
|підпис          =
| герб                = Crimean Tatar tamga icon (blue and gold).svg
 
| дата_народження     = [[1717]]  
| титул              = Голова [[Меджліс кримськотатарського народу|Меджлісу кримськотатарського народу]]
| місце_народження    =
| порядок            = 1
| дата_смерті          = [[березень]] [[1769]]
| прапор            = Flag of the Crimean Tatar people.svg
| місце_смерті         = [[Бахчисарай]]
| періодпочаток     = [[6 червня]] [[1991]]
| поховання            =  
| періодкінець      = [[26 жовтня]] [[2013]]
| прізвисько          =  
| попередник         = ''Посада заснована''
| інші_імена          =  
| наступник          = [[Чубаров Рефат Абдурахманович|Рефат Чубаров]]
| рід                  = [[Ґераї]]
 
| батько              = [[Девлет II Ґерай]]
|титул_2          = [[Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу]]
| підданство          = [[Османська імперія]]
|порядок_2        = 1
| національність      = [[кримський татарин]]
|прапор_2        = Flag of the President of Ukraine.svg
| віросповідування     = [[сунізм|суніт]]
|періодпочаток_2  = [[20 серпня]] [[2014]]
| посада              = [[Кримський хан]]
|періодкінець_2  = [[18 травня]] [[2019]]
| термін              = [[21 жовтня]] [[1758]] — [[вересень]] [[1764]]
|попередник_2     = ''Посада заснована''
| попередник          = [[Халім Ґерай]]
|наступник_2      = ''Посада вакантна''
| наступник           = [[Селім III Ґерай]]
|президент_2      = [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]
| термін2              = [[19 жовтня]] [[1768]] — [[березень]] [[1769]]
| національність    = [[Кримські татари|кримський татарин]]
| попередник2          = [[Максуд Ґерай]]
| громадянство      = {{URS}} → {{UKR}}
| наступник2           = [[Девлет IV Ґерай]]
| віросповідання    = [[Іслам]]
| дата народження    = 13.11.1943
| місце народження  = [[Міжріччя (Судацька міська рада)|Ай-Серез]], [[Крим]] ([[Німецька окупація Криму|окупаційна адміністрація Третього Рейху]])
| дата смерті        =
| місце смерті      =
| похований          =
| батько            = Абдульджеміль Мустафаєв
| мати              = Махфуре
| дружина           = Сафінар
| діти              = дочка та 2 сини
| партія            = безпартійний
| діяльність        = [[дисидент]], [[правозахисник]], один із провідників [[Кримськотатарський національний рух|кримськотатарського національного руху]]
| професія          = [[політик]]
| нагороди           = {{ряд|{{Герой України}}}}
{{ряд|{{Орден Свободи}}|{{Народний Герой України}}}}
{{ряд|{{Орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня}}|{{Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня}}}}
{{ряд|{{Орден Турецької Республіки}}|{{Лицарський хрест ордена  «За заслуги перед Литвою»}}}}
{{ряд|{{Почесна Грамота Верховної Ради України}}|{{Почесна грамота Кабінету Міністрів України}}}}
| автограф          =
| Commons            = Mustafa Abdülcemil Qırımoğlu
}}
}}
{{Однофамільці|Джемілєв}}
'''Кирим Ґерай ''' ({{lang-crh3|Qırım Geray|قريم كراى}}; [[1717]]–березень [[1769]]<ref>{{Cite web|url=http://worldstatesmen.org/Ukraine.html#Crimea|title=Ukraine|website=worldstatesmen.org|accessdate=2016-08-03|archive-date=11 Вересня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160911151425/http://worldstatesmen.org/Ukraine.html#Crimea}}</ref>)&nbsp;— кримський [[хан (титул)|хан]] у [[1758]]–[[1764]] та [[1768]]–[[1769]]&nbsp;рр. з династії [[Ґераї]]в. Син [[Девлет II Ґерай|Девлета II Ґерая]]. За [[Арслан Ґерай|Арслана Ґерая]] був [[нуреддин]]ом і ханським намісником в [[Буджак]]у.
'''Мустафа́ Джемі́лєв'''{{efn|Згідно з офіційними документами має тільки ім'я та прізвище&nbsp;— Мустафа Джемілєв<ref>{{cite web|url=https://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/2394|назва=Джемілєв Мустафа|дата=13 листопада 2016|вебсайт=itd.rada.gov.ua|видавець=[[Верховна Рада України]]|мовою=uk|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210124164844/https://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/2394|archivedate=2021-01-24}}</ref>. Абдульджеміль оглу&nbsp;— звичайна транслітерація з [[Кримськотатарська мова|кримськотатарської мови]]. Кирим оглу ({{lang-crh|Qırım oğlu}}), що перекладається як ''Син Криму'', не є частиною його імені. Це прізвисько, яким його називають у Туреччині<ref>{{cite web|url=https://ru.krymr.com/a/news/28112922.html|назва=«Сыну Крыма» Мустафе Джемилеву исполнилось 73 года|дата=2016-11-13|вебсайт=ru.krymr.com|видавець=Радіо [[Радіо Свобода|«Свобода»]]|мовою=ru|archiveurl=https://web.archive.org/web/20201108190552/https://ru.krymr.com/a/news/28112922.html|archivedate=2020-11-08}}</ref>.}} ({{lang-crh|Mustafa Abdülcemil oğlu Cemilev, Мустафа Абдульджемиль огълу Джемилев}}; {{нар}} {{ДН|13|11|1943}}, [[Міжріччя (Судацька міська рада)|Ай-Серез]], [[Крим]])&nbsp;— [[Політик|політичний]] та [[Активізм|громадський діяч]] [[Україна|України]] [[Кримські татари|кримськотатарського]] походження, один із провідників [[Кримськотатарський національний рух|кримськотатарського національного руху]], [[правозахисник]], учасник [[Дисидентський рух у СРСР|дисидентського руху]], [[політичний в'язень]], [[Народний депутат України]] від фракції партії [[Європейська Солідарність]], з 20 серпня 2014 року до 18 травня 2019 року [[Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу]]. [[Герой України]] (2023).
 
За свої політичні погляди Джемілєв був виключений з ВНЗ та сім разів був судимий. Всього він провів п'ятнадцять років у місцях позбавлення волі: був ув'язненим у 1966—1967, 1969—1972, 1974—1975, 1975—1976, 1983—1986 роках та у 1979—1982 роках був у засланні в [[Республіка Саха|Якутії]]. Один з засновників та член [[Ініціативна група із захисту прав людини в СРСР|Ініціативної групи із захисту прав людини в СРСР]]. Після [[Проголошення незалежності України 1991|проголошення незалежності України]] Джемілєв став політиком. З 1998 року до нині [[Народний депутат України]] впродовж шести скликань, автор і співавтор кількох десятків законопроєктів, колишній голова [[Меджліс кримськотатарського народу|Меджлісу кримськотатарського народу]] (1991—2013), був членом [[Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин|комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин]] (з 1998 року), головою підкомітету з питань депортованих народів, національних меншин та жертв політичних репресій (2 вересня 2003&nbsp;— 15 червня 2007), головою підкомітету з питань етнополітики, прав [[Корінні народи України|корінних народів]] та національних меншин України, жертв політичних репресій (з грудня 2012 року). Під час [[Анексія Криму (2014)|анексії Криму]] Джемілєв займав позицію недоторканності кордонів України й не визнав [[Референдум про статус Криму 2014|референдум]].
 
Кавалер [[Орден князя Ярослава Мудрого|ордена князя Ярослава Мудрого]] IV та V ступенів, [[Орден «За інтелектуальну відвагу»|ордена «За інтелектуальну відвагу»]] та ордена Турецької Республіки, лауреат почесних грамот [[Почесна грамота Верховної Ради України|Верховної Ради України]] та [[Почесна грамота Кабінету Міністрів України|Кабінету Міністрів України]], лауреат премії: [[Премія Нансена|імені Фрітьофа Нансена]] [[управління Верховного комісара ООН у справах біженців]], імені Пилипа Орлика «За демократизацію українського суспільства», «[[Світло справедливості]]» та «Солідарності», володар «Хреста Солідарності Боротьби». Він почесний доктор права Сельджуцького університету та Вищого технологічного інституту, почесний доктор у галузі міжнародних відносин {{не перекладено|Чанаккаленськbq університет імені Вісімнадцятого березня|Чанаккаленського університету імені Вісімнадцятого березня||Çanakkale Onsekiz Mart University}}, [[Почесний громадянин міста|почесний громадянин]] турецьких міст [[Кастамону]] та [[Кириккале]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Почав вести самостійну зовнішню політику задовго до воцаріння, направивши посольство до прусського короля. Усвідомлюючи загрозу з боку [[Російська імперія|Російської імперії]], намагався знайти союзників для організації спільної оборони. Незабаром залишив Крим і поселився в [[Османська імперія|Османській імперії]], де не припиняв політичної діяльності, підтримуючи єдисанських [[Ногайці|ногайців]], незадоволених правлячим ханом. Прибувши в [[Єдисан]] особисто, зібрав навколо себе велике військо, маючи намір виступити на Кримське ханство. Враховуючи силу і популярність Кирима Ґерая, султан ухвалив рішення надати йому ханське звання.


=== Перші роки ===
Зайнявши престол, Кирим Ґерай почав створення зовнішньополітичного альянсу для протистояння російській експансії. Переговори з [[Пруссія|Пруссією]] закінчилися безрезультатно. Кирим Ґерай намагався привернути на свою сторону [[Польща|Польщу]], надавши підтримку супротивникам зведення на престол російського ставленика Понятовського. Доводив султанові згубність османського нейтралітету в східноєвропейських справах та ефемерність миру з [[Російська імперія|Росією]]. Однак султан побоювався, що активність Кирима Ґерая приведе до війни з сусідами і тому відправив його у відставку.
Мустафа Джемілєв народився 13 листопада 1943 року у селі [[Міжріччя (Судацька міська рада)|Ай-Серез]] поблизу міста [[Судак (місто)|Судак]], що знаходиться на [[Крим|Кримському півострові]], у сім'ї Абдульджеміля та Махфуре Мустафаєвих, на той час Крим перебував під [[Німецька окупація Криму|окупацією Третього Рейху]]. Після приходу [[Червона армія|радянських військ]], 18 травня 1944 року, разом з усім [[Кримські татари|кримськотатарським народом]] Мустафа та його сім'я були [[Депортація кримських татар|депортовані]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянською владою]] до [[Узбецька Радянська Соціалістична Республіка|Узбекистану]]. До дванадцяти років Джемілєв разом зі своєю сім'єю проживав під адміністративним наглядом в [[Андижанська область|Андижанській області]]. У 1955 році вони переїхали до міста [[Андижан]]а, а вже наступного року&nbsp;— до Мірзачуль (нині [[Гулістан (Андижанський район)|Ґулістан]]). У 1959 році Мустафа закінчив середню школу й намагався вступити на східний факультет (за іншими даними, факультет [[Арабська мова|арабської мови]] та [[Арабська література|літератури]]<ref name="qha 18-05-2014"/>) [[Національний університет Узбекистану імені М. Улугбека|Середньоазійського державного університету]], проте через заборону приймати до університету кримських татар йому це не вдалося.<ref name="sakharov-center.ru">{{cite web|url=http://www.sakharov-center.ru/asfcd/auth/?t=author&i=381|назва=Джемилев Мустафа  (р.1943)|вебсайт=sakharov-center.ru|мовою=ru|accessdate=6 квітня 2014|archive-date=24 вересня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924093927/http://www.sakharov-center.ru/asfcd/auth/?t=author&i=381}}</ref><ref name="medeniye.org">{{cite web|url=http://medeniye.org/forum/index.php?topic=699.0;wap2|назва=Milliy areket iştirakçileri Мустафа Джемилев|вебсайт=medeniye.org|мовою=ru|accessdate=12 квітня 2014|archive-date=8 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160308205742/http://medeniye.org/forum/index.php?topic=699.0;wap2}}</ref>
 
У віці 16 років Джемілєв, працюючи токарем на {{не перекладено|Ташкентське авіаційне виробниче об'єднання імені В. Чкалова|Ташкентському авіаційному заводі||Tashkent Aviation Production Association}}, брав участь у нелегальній молодіжно-студентській організації «Спілка кримськотатарської молоді»<ref name="dzemiliev-rada.org.ua">{{cite web|url=http://www.dzemiliev-rada.org.ua/support.html|назва=Биография|вебсайт=Офіційний сайт Мустафи Джемілєва|мовою=ru|accessdate=3 квітня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140407081201/http://www.dzemiliev-rada.org.ua/support.html|archivedate=7 квітня 2014|deadurl=yes}}</ref>, куди входили кримськотатарські студенти та робітники. Збори молоді проходили у домі одного із членів організації Ахмеда Асанова. У Спілці Мустафа очолив «Історичний відділ» й виступав перед публікою з історичними доповідями про свій народ. Проте вже за кілька місяців діяльність організації перервалася. 8 квітня 1962 року спілку розігнали, а керівників, Ахмета Асанова, Марата Омерова та Сеїт-Амзи Умерова, заарештували<ref name="history.org.ua">{{книга|посилання=http://history.org.ua/LiberUA/Book/tatari/2.pdf|назва=Кримські татари: шлях до повернення|місце=[[Київ]]|рік=2004|isbn=966-02-3285-3}}</ref>. Джемілєва звільнили з роботи, за ним почався нагляд [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]]. Згодом він працював слюсарем та електрослюсарем на Мірзачульському ремонтно-механічному заводі у [[Ташкентська область|Ташкентській області]]. 1962 року Мустафа поступив на гідромеліоративний факультет [[Ташкентський інститут інженерів іригації та механізації сільського господарства|Ташкентського інституту інженерів іригації та механізації сільського господарства]].<ref name="sakharov-center.ru"/>
 
=== Дисидентський рух ===
 
==== Початок дисидентської діяльності ====
 
{{external media|align=right|width=360пкс
|video1=[http://www.golos-ameriki.ru/media/video/soviet-dissidents-parallels-events-people/1886709.html?z=3912&zp=1 «Параллели, события, люди» Седьмая серия.<br/>Инициативная группа по защите прав<br/>человека в СССР] Російська служба<br/>[[Голос Америки|Voice of America]] {{ref-ru}}
}}
 
З 1960-х років Джемілєв брав активну участь у [[Кримськотатарський національний рух|кримськотатарському національному русі]]. Так 27 серпня 1965 року Мустафа був серед числа кількох протестувальників, які намагалися зустрітися з першим секретарем ЦК [[Комуністична партія Узбекистану|КП Узбекистану]] [[Рашидов Шараф Рашидович|Шарафом Рашидовим]]. 11 вересня юнака разом з іншими активістами було заарештовано за «порушення громадського порядку та хуліганство».<ref name="history.org.ua"/> У тому ж році хлопець був відрахований з четвертого курсу інституту за поширення серед студентів свого історичного рукопису ''«Короткий історичний нарис тюркської культури у Криму у XIII—XVIII&nbsp;ст.»'', зміст якого було розцінено КДБ як ''«націоналістичний та антирадянський»''. У травні 1966 року Мустафу засуджено на півтора року позбавлення волі через його відмову служити у [[Радянська армія|Радянській армії]] з політичних мотивів, після чого його відправили у табір під [[Ташкент]]ом.<ref name="dzemiliev-rada.org.ua"/> Під час відбування терміну покарання його помістили у штрафний ізолятор ''«за проведення антирадянської пропаганди серед ув'язнених»'', після чого колишній студент оголосив голодування. У листопаді 1967 року Мустафа був звільнений з ув'язнення.<ref name="sakharov-center.ru"/>
 
Після звільнення у 1967 році Мустафа Джемілєв встановив тісні контакти з правозахисниками [[Москва|Москви]] та інших регіонів СРСР, організував інформування світової громадськості про стан кримськотатарського народу та його боротьбу за відновлення своїх прав. Він послідовно виступав на захист інших народів СРСР; відкрито виступив проти [[Вторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини|окупації радянськими військами Чехословаччини]] у 1968 році. У 1969 році<ref name="dzemiliev-rada.org.ua"/> (за іншими даними, 1968 року<ref name="sakharov-center.ru"/>) Мустафа став одним із засновників [[Ініціативна група із захисту прав людини в СРСР|Ініціативної групи із захисту прав людини в СРСР]]; серед інших засновників цієї громадської організації були [[Якір Петро Йонович|Петро Якір]] та {{не перекладено|Красін Віктор Олександрович|Віктор Красін||Victor Krasin}}, а також московські правозахисники&nbsp;— [[Великанова Тетяна Михайлівна|Тетяна Великанова]], [[Горбаневська Наталя Євгенівна|Наталя Горбаневська]], [[Ковальов Сергій Адамович|Сергій Ковальов]], {{не перекладено|Лавут Олександр Павлович|Олександр Лавут|ru|Лавут, Александр Павлович}}, {{не перекладено|Левітін Анатолій Емануїлович|Анатолій Левітін|ru|Краснов-Левитин, Анатолий Эммануилович}}, [[Мальцев Юрій Володимирович|Юрій Мальцев]], {{не перекладено|Под'япольський Григорій Сергійович|Григорій Под'япольський|ru|Подъяпольский, Григорий Сергеевич}}, [[Ходорович Тетяна Сергіївна|Тетяна Ходорович]] та {{не перекладено|Якобсон Анатолій Олександрович|Анатолій Якобсон|ru|Якобсон, Анатолий Александрович}}, [[Санкт-Петербург|ленінградець]]&nbsp;— [[Борисов Володимир Євгенович|Володимир Борисов]], а також [[українці]]&nbsp;— [[Алтунян Генріх Ованесович|Генріх Алтунян]] та [[Плющ Леонід Іванович|Леонід Плющ]]. Майже усі члени цієї ініціативної групи були репресовані&nbsp;— 11 з 15 членів були арештовані та засуджені, а сім були вимушені виїхати закордон.<ref name="dzemiliev-rada.org.ua"/> У вересні 1969 року Джемілєв був знову заарештований та звинувачений у ''«поширенні завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять радянський державний та суспільний лад»''. Окрім Джемілєва за цією справою також було заарештовано генерал-майора [[Григоренко Петро Григорович|Петра Григоренка]] та поета {{не перекладено|Габай Ілля Янкелевич|Іллю Габая||Ilya Gabay}}. Григоренка у ході процесу було відправлено до психіатричної спецлікарні, а Габай разом із Мустафою вимагав від суду перевірки фактів, заперечуючи брехливість документів<ref name="uainfo.org">{{cite web|url=http://uainfo.org/yandex/300251-omskiy-process-kak-sudili-mustafu-dzhemileva-v-1976-m.html|назва=Омский процесс: как судили Мустафу Джемилева в 1976-м|дата=29-03-2014|вебсайт=uainfo.org|мовою=ru|accessdate=6 квітня 2014|archive-date=7 квітня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140407083304/http://uainfo.org/yandex/300251-omskiy-process-kak-sudili-mustafu-dzhemileva-v-1976-m.html}}</ref>. І якщо Габая захищала відома радянська адвокатка [[Камінська Діна Ісааківна|Діна Камінська]], то Мустафа захищався сам.<ref name="medeniye.org"/> Ташкентський міський суд виніс вирок кримськотатарському борцю за права людини&nbsp;— три роки позбавлення волі, у зв'язку з чим Мустафа провів 30-денне політичне голодування у Ташкентському слідчому ізоляторі на знак протесту проти грубого порушення [[Права людини у Радянському Союзі|прав людини в СРСР]]. Згодом його відправили до Москви, у [[Лефортовська тюрма|Лефортовську в'язницю]]. Після 4-х місяців слідства справу було припинено, а Джемілєв залишився відбувати термін ув'язнення у таборах Узбекистану.<ref name="sakharov-center.ru"/>
{{цитата|Яким би я не піддавався репресіям та переслідуванням, я твердо можу сказати, що ніхто, ніколи і ні за яких обставин не зможе мене змусити відмовитися від виконання обов'язків, що накладаються честю, національною гідністю та громадянським обов'язком.
{{oq|ru|Каким бы я ни подвергался репрессиям и преследованиям, я твердо могу сказать, что никто, никогда и ни при каких обстоятельствах не сможет меня заставить отказаться от исполнения обязанностей, налагаемых честью, национальным достоинством и гражданским долгом.}}|40|Заключна частина промови на процесі 1969 року|<ref name="uainfo.org"/>}}
 
{{external media|align=right|width=360пкс
|image1=[http://gdb.rferl.org/38953B74-CA7E-42FF-91CA-0A30335078F4_mw1024_n_s.jpg Мустафа незадовго до третього арешту], 1973<br/>рік, [[Радіо «Свобода»]]
}}
Після відбуття покарання у 1972 році правозахисник проживав під гласним адміністративним наглядом у Ґулістані, працюючи інженером у радгоспі. 13 травня 1974 року, за кілька днів до річниці [[Депортація кримських татар|депортації кримських татар]], Мустафу намагалися спровокувати на бійку. Такий захід був традиційним для органів держбезпеки напередодні важливих для кримських татар дат і мав на меті нейтралізацію одного з основних учасників визвольного руху. Попри виявлену хлопцем стриманість у спровокованій ситуації, підтверджену чотирма письмовими показаннями свідків, він був засуджений «за хуліганство» на 15 діб. У відповідь Джемілєв оголосив голодування, і на дев'яту добу його у важкому стані випустили. Через місяць, коли Мустафа ще не цілком одужав, його викликали на військові збори. При огляді у медкомісії його визнали здоровим й не дозволили пройти повторний огляд в Ташкенті та пред'явити довідки з місцевої поліклініки, де Джемілєв лікувався. Йому наказали з'явитися з речами через дві години, однак, той не виконав наказу і 22 червня був заарештований за ''«ухилення від військових зборів»''. Мустафа знову почав голодування. Насправді причиною арешту була інформація, що надійшла у КДБ, про нібито намір Джемілєва виїхати до Москви для передачі [[Президент США|президентові США]] [[Річард Ніксон|Річарду Ніксону]] петиції про проблеми кримських татар. 19 липня 1974 року вироком народного суду міста Ґулістана Джемілєв був визнаний винним за статтею 199-1 [[Кримінальний кодекс Узбецької РСР (1959—1995)|Кримінального кодексу УзРСР]] і засуджений до одного року позбавлення волі з утриманням у виправно-трудовій колонії суворого режиму. З 19 вересня 1974 року Мустафа відбував покарання у ВТК-3 біля міста [[Омськ]].<ref name="uainfo.org"/><ref name="Бекирова">{{стаття|автор=Бекирова Г.|назва=Омский процесс Мустафы Джемилева (из книги «Крымские татары 1941-1991»)|посилання=http://kirimtatar.com/index.php?option=com_content&task=view&id=531&Itemid=382|дата=29-04-2011|accessdate=2014-04-06|archivedate=2016-03-13|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160313201957/http://kirimtatar.com/index.php?id=531&itemid=382&option=com_content&task=view}} {{ref-ru}}</ref> У травні 1975 року в ув'язненого при огляді особистих речей було вилучено кілька особистих листів, паперів і зошитів із записами [[Англійська мова|англійською]] і [[Німецька мова|німецькою мовами]] та кілька рукописів [[Російська мова|російською мовою]], тексти яких не містили забороненої табірними правилами інформації. У заяві на ім'я начальника табору та голови КДБ [[Андропов Юрій Володимирович|Юрія Андропова]] Мустафа вимагав повернути йому вилучені папери:<ref name="Бекирова"/>
{{цитата|Мені, звичайно, зрозумілі цілі частих візитів у колонію співробітників КДБ, а також мета проведених ними незаконних допитів ув'язнених і працівників колонії, з якими мені доводиться спілкуватися про мої політичні погляди. Це є додатковим підтвердженням зробленої мною раніше заяви про те, що звинувачення у порушенні ст.199—1 КК УзРСР, за якою мене було позбавлено волі, є свідомо помилковим і сфабрикованим з санкції співробітників КДБ у порядку чергової розправи за мою участь у національному русі свого народу за повернення на Батьківщину і за мої політичні погляди.
{{oq|ru|Мне, конечно, понятны цели частых визитов в колонию сотрудников КГБ, а также цели проводимых ими незаконных допросов заключенных и работников колонии, с которыми мне приходится общаться о моих политических взглядах. Это является дополнительным подтверждением сделанного мною ранее заявления о том, что обвинение в нарушении ст.199-1 УК УзССР, по которому я лишен свободы, является заведомо ложным и сфабрикованным с санкции сотрудников КГБ в порядке очередной расправы за мое участие в национальном движении своего народа за возвращение на Родину и за мои политические взгляды.}}|40|Заява, зроблена Джемілєвим під час відбування свого третього строку у 1974—1975 роках|<ref name="Бекирова"/>}}
 
==== Омський процес ====
{{Докладніше|Омський процес}}
Четвертий судовий процес проти Мустафи Джемілєва відбувся у західносибірському місті Омськ. Громадськість могла мати лише загальне уявлення з повідомлень західних радіостанцій: процес був закритий, і до зали суду впускали за спеціальними перепустками лише працівників КДБ, [[Міністерство внутрішніх справ СРСР|Міністерства внутрішніх справ]], прокуратури та чиновників тюремної адміністрації. Увагу світової громадськості набагато більше зацікавили обставини, пов'язані з цим процесом. По-перше, найтриваліше політичне голодування обвинуваченого, що тривало 303 дні з моменту пред'явлення йому перед закінченням табірного строку нового звинувачення у ''«наклепі на радянський державний лад»'' до самого судового процесу. Протягом усього цього періоду західні радіостанції день у день передавали відомості про стан Мустафи, протести та звернення його співвітчизників, друзів і близьких, відомих дисидентів і помітних представників громадськості.<ref name="Аблаев, Предисловие">{{книга|автор=Аблаев Р.|частина=Предисловие|назва=Российская Федерация против Мустафы Джемилева. Омский процесс. Апрель 1976 г.|посилання=http://kirimtatar.com/Books/jemilev/jemilev.html|місце=[[Сімферополь|Симферополь]]|видавництво=Оджакъ|рік=2003|archivedate=2013-06-09|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130609111450/http://www.kirimtatar.com/Books/jemilev/jemilev.html}} {{ref-ru}}</ref>
 
4 червня 1975 року, за кілька днів до закінчення терміну ув'язнення, проти Джемілєва було порушено нову кримінальну справу за статтею 190-1 {{не перекладено|Кримінальний кодекс РРФСР (1961—1996)|Кримінального кодексу РРФСР|ru|Уголовный кодекс РСФСР 1960 года}}, після чого дисидент розпочав своє найтриваліше голодування.<ref name="sakharov-center.ru"/> 5 вересня Мустафа Джемілєв написав листа другу:
{{цитата|…Справи у мене, загалом, без особливих змін. 18 серпня оглянули лікарі, дані були такі: пульс&nbsp;— 57, температура&nbsp;— 35,5&nbsp;°C, тиск 90/60, вага 45 кг…
 
…Кажуть, що тут «вмирати не дають». Це схоже на правду, тому що в той же день 18 серпня мене перевели в тюремну лікарню, де, крім щоденних вливань, робили ще ін'єкції глюкози та B1. 26 серпня знову перевели у свою камеру у підвал, але 1 вересня змушені були знову забрати у санчастину, бо дуже недобре стало зі шлунком. Протримали там 4 дні, і ось сьогодні, 5 вересня, я знову у підвалі.
 
Слідчі органи не турбують.
 
І ще ось що: 12 серпня стався такий інцидент. У той ранок, десь о 3-4 годині ночі, у камеру ввійшов начальник в'язниці підполковник Суров. Він запитав, коли я збираюся закінчувати голодування, і, почувши, що я не збираюся, накинувся з образами. Казав, що він дізнався, який я негідник і антирадянщик, і що наївно думати, ніби голодування допоможе мені вийти на свободу. На закінчення він оглянув камеру і, помітивши на стінах якісь записи, розпорядився, щоб мені видали щітку з вапном і щоб я замазав ці записи, хоча він прекрасно бачив за характером записів, що я не маю до них жодного стосунку, і бачив також, що я насилу тримаюся на ногах.
 
«Якщо не підкориться&nbsp;— покарайте!»&nbsp;— Сказав він черговому наглядачеві. А покарання могло бути в тому, що у мене б відібрали ліжко і зачинили відкидні нари, щоб довелося лежати на мокрій цементній підлозі.
 
Коли черговий натякнув йому вже в коридорі, що подібне свавілля може викликати з мого боку реакцію відчаю, начальник сказав: «Нехай вішається, це навіть краще!»&nbsp;— З цього я усвідомив, що моє самогубство розцінювалося в деяких колах як найбажаніший результат…
{{oq|ru|…Дела у меня, в общем, без особых изменений. 18 августа осмотрели врачи, данные были такие: пульс&nbsp;— 57, температура&nbsp;— 35,5C, давление 90/60, вес 45 кг…
 
…Говорят, что здесь «умирать не дают». Это похоже на правду, потому что в тот же день 18 августа меня перевели в тюремную больницу, где, кроме ежедневных вливаний, делали еще инъекции глюкозы и B1. 26 августа снова перевели в свою камеру в подвал, но 1 сентября вынуждены были снова забрать в санчасть, потому что очень нехорошо стало с желудком. Продержали там 4 дня, и вот сегодня, 5 сентября, я опять в подвале.
 
Следственные органы не тревожат.
 
И еще вот что: 12 августа произошел такой инцидент. В то утро, где-то в 3-4 часа ночи, в камеру вошел начальник тюрьмы подполковник Суров. Он спросил, когда я собираюсь кончать голодовку, и, услышав, что я не собираюсь, набросился с оскорблениями. Говорил, что он узнал, какой я негодяй и антисоветчик, и что наивно думать, будто голодовка поможет мне выйти на свободу. В заключение он осмотрел камеру и, заметив на стенах какие-то надписи, распорядился, чтобы мне выдали щетку с известью и чтобы я замазал эти записи, хотя он прекрасно видел по характеру записей, что я к ним отношения не имею, и видел также, что я с трудом держусь на ногах.
 
«Если не подчинится&nbsp;— накажите!»&nbsp;— сказал он дежурному надзирателю. А наказание могло выразиться в том, что у меня отняли бы постель и захлопнули бы откидные нары, так что лежать пришлось бы на мокром цементном полу.
 
Когда дежурный намекнул ему уже в коридоре, что подобный произвол может вызвать с моей стороны реакцию отчаяния, начальник сказал: «Пусть вешается, это даже лучше!»&nbsp;— из этого я уяснил себе, что мое самоубийство расценивалось в неких кругах, как самый желательный исход…}}|40|Лист від Джемілєва до його друга, датований 5 вересня 1975 року|<ref name="ХТС, 38">{{стаття|назва=Мустафа Джемилев продолжает голодовку|посилання=http://www.memo.ru/history/DISS/chr/XTC38-21.HTM|місце=[[Москва]]|видавництво=[[Самвидав|Самиздат]]|журнал=[[Хроника текущих событий]]|випуск=38|дата=31-12-1975|accessdate=2014-04-07|archivedate=2016-03-04|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304200726/http://www.memo.ru/history/DISS/chr/XTC38-21.HTM}} {{ref-ru}}</ref>}}
 
[[Файл:RIAN archive 25981 Academician Sakharov.jpg|міні|праворуч|200пкс|Академік [[Сахаров Андрій Дмитрович|Андрій Сахаров]]]]
27 червня 1975 року російський академік [[Сахаров Андрій Дмитрович|Андрій Сахаров]] звернувся з відкритим листом до [[Генеральний секретар ООН|Генерального секретаря ООН]] [[Курт Вальдгайм|Курта Вальдгайма]], організації «[[Amnesty International]]», лідерів [[Мусульмани|мусульманських народів]], міжнародної громадськості з проханням об'єднати зусилля у боротьбі ''«за звільнення з ув'язнення відомого діяча кримськотатарського національного руху Мустафи Джемілєва»''. Генерал Петро Григоренко просив адвоката Швейського передати Мустафі прохання всіх його друзів припинити голодування, однак той відповів, що він і сам, у принципі, проти самокатування, але для нього голодування не тільки форма протесту, але й захист від можливих нових лжесвідків&nbsp;— сусідів по камері. Поки він голодував, його тримали в одиночній камері. 4 листопада 1975 року Григоренко звернувся з заявою до [[Генеральний прокурор Російської Федерації|Прокурора РРФСР]] про те, що Джемілєва тримають у сирій камері, він продовжує голодування ''«на знак протесту проти необґрунтованого обвинувачення і з метою протидії підсаджуванню до нього лжесвідків»''. Він просив змінити Джемілєву запобіжний захід, замінити на будь-який інший, не пов'язаний з позбавленням волі, і висловив готовність поручитися за Джемілєва сам або знайти інших поручителів. Серед тих, хто підтримував Джемілєва, було багато відомих правозахисників, зокрема, [[Франція|французькі]]&nbsp;— [[Реймон Арон]] та {{не перекладено|П'єр Еммануель|||Pierre Emmanuel}}, [[Росія|російські]]&nbsp;— [[Копелев Лев Зиновійович|Лев Копелев]], Анатолій Левітін, {{не перекладено|Некрич Олександр Моїсейович|Олександр Некрич||Alexander Nekrich}}, академік Андрій Сахаров, [[Чуковська Лідія Корніївна|Лідія Чуковська]], [[іран]]ський поет {{не перекладено|Реза Барагені|||Reza Baraheni}}, [[Сполучені Штати Америки|американські]] вчені&nbsp;— лауреати [[Нобелівська премія|Нобелівської премії]] [[Сальвадор Лурія]] та [[Джордж Уолд]], директор міжнародного трибуналу над військовими злочинцями ім. Бертрана Расселла [[Пуерто-Рико|пуерторіканець]] [[Мартін Состра]], турецький сенатор [[Ахмед Демір Юдже]], пакистанський політичний діяч [[Ікбал Ахмад]], редактор журналу «[[Вільна Палестина]]» [[Абдіен Жабара]], генеральний секретар уряду в еміграції китайського [[Східний Туркестан|Східного Туркестану]] [[Іса Юсуф]] тощо. У кількох країнах, у тому числі у США, [[Туреччина|Туреччині]], [[Італія|Італії]], Франції, [[Швеція|Швеції]] були організовані комітети за звільнення Джемілєва, куди входило багато громадських діячів, вчених, письменники та журналісти.<ref name="Аблаев, Предисловие"/> 6 листопада 1975 року учасники міжнародного та радянського правозахисного руху [[Карл Амері]], лауреат Нобелівської премії [[Генріх Белль]], [[Білоцерковський Вадим Володимирович|Вадим Білоцерковський]], поет-пісняр [[Галич Олександр Аркадійович|Олександр Галич]], генерал Петро Григоренко, [[Карел Єздінський]], {{не перекладено|Габріель Лауб|||Gabriel Laub}}, Анатолій Левітін, [[Литвинов Павло Михайлович|Павло Литвинов]], відомі діячі [[Празька весна|«Празької весни»]] [[Антоні Лім]] та {{не перекладено|Іржі Пелікан|||Jiří Pelikán (chess player)}}, {{не перекладено|Павел Тігрід|||Pavel Tigrid}}, {{не перекладено|Ота Філіп|||Ota Filip}}, В. Франк звернулися через газету «Русская Мысль» на захист Джемілєва.<ref name="openua.net">{{cite web|url=http://www.dzhemelev.openua.net/bio.php|назва=Джемілєв Мустафа. Біографія|вебсайт=openua.net|accessdate=30 грудня 2007|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140226111103/http://www.dzhemelev.openua.net/bio.php|archivedate=26 лютого 2014|deadurl=yes}}</ref> 24 листопада з Омської прокуратури прийшла відмова на прохання Григоренка. Сестра Джемілєва Васфіє Хаірова закликала прокуратуру РРФСР відпустити брата, однак відповідь була та ж сама. 3 грудня 1975 року батьки, чотири сестри та два брати Мустафи звернулися до [[Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця|Міжнародного Червоного Хреста]], організації «Міжнародна амністія» та до керівників [[КПРС]] із закликом врятувати Мустафу. Того ж дня сестра Мустафи, Решат Джемілєв, Григоренко та Сахаров направили в [[Організація Об'єднаних Націй|Організацію об'єднаних націй]] листа, що містив вимогу провести гласне розслідування справи кримськотатарського дисидента спеціальною комісією.<ref name="ХТС, 38"/> 31 грудня 1975 року вийшов новий випуск правозахисного журналу «[[Хроника текущих событий]]», де між іншим повідомлялося про долю Джемілєва:
 
{{цитата|Суд над Джемілєвим Мустафою був призначений на 17 грудня 1975 року у місті Омську. Адвокат Швейський, свідки захисту і родичі прибули до суду вранці 16 грудня. Голова облсуду Аносов Ю. І., він же голова суду у справі Джемілєва М., відсутній на роботі і з'явився тільки під кінець робочого дня. Прохання адвоката побачити підзахисного для роботи не задовольнив, мотивуючи пізнім часом. Гарантував це побачення 17-го вранці. 17-го вранці секретарем суду було оголошено про хворобу Аносова, доставленого швидкою допомогою з дому до лікарні. Суд відкладається на невизначений час. Адвокату у побаченні з підзахисним відмовлено. Мустафа продовжує голодування. Сестри бачили його під час посадки в «воронок». Мустафа схожий на скелет, обтягнутий плівкою. Він став ніби меншим на зріст. Ледве ходить. Секретар суду іронічно запитав сестру Мустафи: «Ви бачили свого Мустафу, маленького, худенького?» Нам вдалося встановити, що Аносов вранці був у суді. У лікарню доставлений не був. При повторному запиті телефоном секретар відповіла: «Аносов терміново захворів». Ми твердо переконані, що перенесення засідання суду було навмисним, заздалегідь підготовленим бюрократичним трюком для того, щоб позбавити Мустафу кваліфікованого захисту і присутності свідків захисту. Поїздка на суд для родичів пов'язана з великими матеріальними витратами. Розрахунок один: закритим судом без свідків приховати незаконне, сфабриковане звинувачення від його народу і світової громадськості.
{{oq|ru|Суд над Джемилевым Мустафой был назначен на 17 декабря 1975 г. в г. Омске. Адвокат Швейский, свидетели защиты и родственники прибыли в суд утром 16 декабря. Председатель облсуда Аносов Ю. И., он же председатель суда по делу Джемилева М., отсутствовал на работе и явился только к концу рабочего дня. Просьбу адвоката видеть подзащитного для работы не удовлетворил, мотивируя поздним временем. Гарантировал это свидание 17-го утром. 17-го утром секретарем суда было объявлено о болезни Аносова, увезенного скорой помощью из дома в больницу. Суд откладывается на неопределенное время. Адвокату в свидании с подзащитным отказано. Мустафа продолжает голодовку. Сестры видели его при посадке в «воронок». Мустафа похож на скелет, обтянутый пленкой. Он стал как бы меньше ростом. Еле ходит. Секретарь суда иронически спросил сестру Мустафы: «Вы видели своего Мустафу, маленького, худенького?» Нам удалось установить, что Аносов утром был в суде. В больницу направлен не был. При повторном запросе по телефону секретарь ответила: «Аносов срочно заболел». Мы твердо убеждены, что откладывание суда было преднамеренным, заранее подготовленным бюрократическим трюком для того, чтобы лишить Мустафу квалифицированной защиты и присутствия свидетелей защиты. Поездка на суд для родственников представляет большие материальные траты. Расчет один: закрытым судом без свидетелей скрыть незаконное, сфабрикованное обвинение от его народа и мировой общественности.}}|40|«Сообщение о Мустафе Джемилеве», підписане Джемілєвим Решатом, Хаїровою Васфіє, Джемілєвою Гульзар, Сеферовим Енвером, Кудряшовим Анатолієм тощо|<ref name="ХТС, 38"/>}}
 
На початку 1976 року в закордонній пресі навіть з'явилася непідтверджена інформація про смерть Мустафи у результаті голодування, однак її було спростовано. 16 лютого 1976 року Андрій Сахаров скерував листа на адресу [[XXV з'їзд КПРС|XXV з'їзду КПРС]], у якому закликав вплинути на суд своїм авторитетом та відпустити Мустафу. Згодом з'явилася інформація, що судовий процес призначений на [[6 квітня]]. У цей день до омського суду приїхало одинадцять родичів та друзів активіста з усіх куточків країни: [[Краснодарський край|Краснодарського краю]], [[Москва|Москви]], [[Середня Азія|Середньої Азії]]. Проте в той день слухання було перенесено на 14 квітня через приїзд до міста академіка Сахарова, за яким на той час слідкувала іноземна преса. Розрахунки були на те, що Сахаров не приїде через вісім днів і тому такого ажіотажу навколо справи Джемілєва не буде. Однак у призначений день в Омськ приїхало 16 осіб, включаючи науковця та його дружину [[Боннер Олена Георгіївна|Олену Боннер]]. Для того, щоб не пустити до зали суду публіку, зокрема студентів, за кілька кварталів від приміщення суду було організовано оточення міліції, ДАІ, а також людей у цивільному, які нікого не пропускали. Однак, пробравшись через ці кордони, Сахаров та його дружина все одно не змогли пройти у приміщення, оскільки в залі не було місця. Виняток було зроблено тільки для матері, двох братів та сестри Джемілєва.<ref name="Аблаев, Предисловие"/> Підсудному інкримінували ''«викладання завідомо неправдивих вигадок, що порочать радянський державний та суспільний лад, а також виготовлення та розповсюдження документів такого змісту»''; на думку слідчих, Мустафа у період з осені 1974 року до липня 1975 року викладав усі ці «вигадки» іншому ув'язненому В. Дворянському. Окрім того, його також звинувачували у поширенні або підготовці [[наклеп]]ницьких документів, зокрема листа [[Аметов Ільмі Ганійович|Ільмі Аметова]] з критикою журнальної статті про кримських татар, проєкт ''«Декларації принципів національного руху кримськотатарського руху»'', отриманих Джемілєвим у таборі листів та поштівок, в яких сторона обвинувачення побачила ''«націоналістичний дух»''. У перший же день головний свідок справи Дворянський, на свідченнях якого будувалося звинувачення, відмовився від них, заявивши, що на нього тиснули працівники КДБ.<ref name="Бекирова"/> У ході засідання суд засудив Джемілєва на два з половиною роки позбавлення волі у ВТК суворого режиму «Приморський» на [[Далекий Схід|Далекому Сході]].<ref name="dzemiliev-rada.org.ua"/> Тільки після завершення засідання суду Джемілєв погодився завершити своє 303-денне голодування на прохання академіка Андрія Сахарова, яке передав йому брат Асан.<ref name="uainfo.org"/>
 
У листопаді наступного, 1977 року табірна адміністрація намагалася висунути ще одну справу проти Мустафи, на знак протесту проти чого він провів ще одне 15-денне голодування. Вже у грудні того ж року його було звільнено в Ташкенті під гласним адміністративним наглядом МВС. Джемілєв наполягав на поверненні в Крим. Однак йому неодноразово відмовляли. 30 грудня 1977 року Джемілєв підпав під адміністративний нагляд 1-го, 15-го та 22-го числа кожного місяця.<ref name="Бекирова"/>
 
==== 1980-ті роки ====
{{external media|align=right|width=360пкс
|image1=[http://gdb.rferl.org/0BCB5920-ECD2-46C5-A738-BA9E59122088_mw800.jpg Мустафа незадовго до п'ятого арешту], 1979<br/>рік, Радіо «Свобода»
|image2=[http://his.img.pravda.com/images/doc/2/e/2e8d51b-5.jpg Лариса Богораз, В'ячеслав Чорновіл, Мустафа<br/>Джемілєв, Вацлав Гавел], «[[Українська правда]]»
}}
Після того, як Джемілєва випустили з ув'язнення, він перебував під адміністративним наглядом. В цей час його було звинувачено у трьох порушеннях, що дало змогу відкрити нову кримінальну справу.<ref>{{стаття|назва=Мустафа Джемилев на свободе|посилання=http://www.memo.ru/history/DISS/chr/XTC48-37.HTM|місце=[[Москва]]|видавництво=[[Самвидав|Самиздат]]|журнал=[[Хроника текущих событий]]|випуск=48|дата=14-03-1978|accessdate=2014-04-11|archivedate=2011-10-31|archiveurl=https://web.archive.org/web/20111031114350/http://memo.ru/history/DISS/chr/XTC48-37.htm}} {{ref-ru}}</ref><ref name="ХТС, 52">{{стаття|назва=Арест Мустафы Джемилева|посилання=http://www.memo.ru/history/DISS/chr/XTC52-33.HTM|місце=[[Москва]]|видавництво=[[Самвидав|Самиздат]]|журнал=[[Хроника текущих событий]]|випуск=52|дата=01-03-1979|accessdate=2014-04-11|archivedate=2011-10-31|archiveurl=https://web.archive.org/web/20111031114811/http://memo.ru/history/DISS/chr/XTC52-33.htm}} {{ref-ru}}</ref> У зв'язку з цим кримськотатарський правозахисник направив листа у [[Президія Верховної Ради СРСР|Президію Верховної Ради СРСР]] та голові Жовтневого РВВС Ташкенту з відмовою від [[Громадянство СРСР|громадянства СРСР]] та проханням на дозвіл покинути межі країни. Зокрема, у 1975 та 1978 роках його родич, що жив у США, відправляв так звані «виклики» з-за кордону. Джемілєв також зазначив у листі, що готовий відмовитися від слів про анулювання громадянства, якщо кримським татарам буде дозволено проживати у Криму. 8 січня 1979 року дисидента було викликано у міліцію й там заарештовано за ''«злісне порушення правил гласного адміністративного нагляду»''.<ref name="ХТС, 52"/> На закритому судовому процесі 6 березня 1979 року Джемілєва засудили на півтора року обмеження свободи із заміною на чотирирічне заслання в [[Усть-Майський улус]] [[Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|Якутської АРСР]]. Але [[31 травня]] його було перевезено на [[Колима (регіон)|Колиму]] у селище [[Зирянка (Якутія)|Зирянка]] [[Верхньоколимський улус|Верхньоколимського улусу]].<ref name="Бекирова"/>
 
Саме тоді в Якутію до Джемілєва приїхала його майбутня дружина Сафінар. У тому ж селищі на засланні жив інший правозахисник [[Подрабінек Олександр Пінхосович|Олександр Подрабінек]] разом із дружиною Аллою. Подрабінеки та Джемілєви дружили сім'ями.<ref name="12-02-2010">{{стаття|автор=Семена Н.|назва=Там, на Колыме, мы верили, что наш народ вернется в Крым...|посилання=http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/kaleido_digest/34392/|журнал=[[День (газета)|«День»]]|дата=12-02-2010}} {{ref-ru}}</ref> 14 серпня 1981 року у сім'ї Мустафи та Сафінар народився син Хайсер.<ref name="library.khpg.org">{{cite web|url=http://library.khpg.org/files/docs/Vupusk1984_1.pdf|назва=Закордонне представництво Української Гельсінської групи. Вісник репресій в Україні|вебсайт=library.khpg.org|accessdate=12 квітня 2014|archive-date=13 квітня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140413144839/http://library.khpg.org/files/docs/Vupusk1984_1.pdf}}</ref> Мустафа працював у той час на кисневій станції. За словами його дружини, серед місцевого населення до політичних в'язнів було особливе ставлення, люди знали, за що боровся Джемілєв, і поважали його. На засланні дисидент неодноразово спілкувався з українцем [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В'ячеславом Чорноволом]], який на той час також відбував покарання в Якутії.<ref name="12-02-2010"/>
 
У лютому 1983 року Мустафа був звільнений і разом з дружиною та дитиною після майже 39-ти років заслання переїхав до Криму, й поселився у знайомих, що жили у місті [[Саки (місто)|Саки]]. Через три дні їх було видворено з півострова. Джемілєвих перевозили з міста до міста&nbsp;— спочатку у [[Тамань]], потім [[Кримськ]] та [[Абінськ]]. Коли сім'ю привезли до останнього міста, кримські татари, що там жили, дізналися про приїзд Мустафи, після чого влаштували пікет з вимогою відпустити сім'ю.<ref name="12-02-2010"/> Згодом Джемілєвих випустили, й вони повернулися до Узбекистану у місто [[Янгіюль]] під наглядом МВС. Там Джемілєв працював слюсарем та різноробочим. Навесні того ж року почався випуск нелегального «Інформаційного Бюлетеня Ініціативної групи кримських татар імені [[Муса Мамут|Муси Мамута»]], редактором якого став всесвітньовідомий політв'язень. Останній, шостий арешт відбувся в листопаді 1983 року. Кілька місяців активіст був під слідством із підпискою про невиїзд. У лютому 1984 року Ташкентський обласний суд засудив Мустафу Джемілєва до трьох років позбавлення волі у таборах суворого режиму за статтею 191-4 КК УзРСР. Йому інкримінували ''«створення і поширення документів, що паплюжать радянський державний лад та його політичну систему»'', зокрема поштівок, які він надсилав друзям у [[Нью-Йорк]]; ''«організацію масових заворушень»'' під час спроби [[5 червня]] перебратися на [[Керченська поромна переправа|поромній переправі «Крим—Кавказ»]] та поховати свого батька в Криму; а також ''«запис на магнітофон передач закордонних радіостанцій»'', зокрема лист [[Японія|японської]] радіомовної корпорації [[NHK]] зі схваленням позиції Японії у територіальній суперечці з СРСР.<ref name="sakharov-center.ru"/><ref name="dzemiliev-rada.org.ua"/><ref name="Бекирова"/>
 
{{external media|align=right|width=360пкс
|image1=[http://gdb.rferl.org/7295B4DE-8543-4881-86CC-746C1A57C0D8_mw800.jpg Олена Боннер, Сафінар та Мустафа Джемілєви й<br/>Андрій Сахаров], [[Москва]], 1986 рік, «Радіо<br/>Свобода»
|image2=[http://his.img.pravda.com/images/doc/f/4/f4dd56d-0-214584.jpg Рефат Чубаров та Мустафа Джемілєв на прес-<br/>конференції представників Меджлісу кримсько-<br/>татарського народу], [[Київ]], 24 березня 1992 року,<br/>«Українська правда» <small>(З фондів [[Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного|ЦДКФФА України<br/>ім. Г. С. Пшеничного]])</small>
}}
Після звільнення з ув'язнення у таборі «Уптар» ([[Магаданська область]]) у 1986 році проти Мустафи було порушено нову кримінальну справу за статтею 188-1 КК РРФСР (''«Злісна непокора законним вимогам адміністрації місць позбавлення волі»'') й переведено у тюрму [[Магадан]]а. У грудні 1986 року Джемілєва було засуджено до трьох років умовно з п'ятирічним випробувальним терміном та звільнено із зали суду. За словами дружини Мустафи, його випустили через те, що Андрій Сахаров передав список ув'язнених дисидентів [[Генеральний секретар ЦК КПРС|генеральному секретареві ЦК КПРС]] [[Горбачов Михайло Сергійович|Михайлу Горбачову]] (за іншими даними, Мустафу відпустили через домовленість між президентом США, [[Рональд Рейган|Рональдом Рейганом]], та генсеком ЦК КПРС, Михайлом Горбачовим, досягнуту під час їхньої другої зустрічі, що відбулася 12 і 13 жовтня 1986 року в [[Ісландія|ісландському]] місті [[Рейк'явік]] з метою обговорення, насамперед, [[Стратегічна оборонна ініціатива|Стратегічної оборонної ініціативи]]<ref name="qha 18-05-2014"/><ref>{{cite web|url=http://top.rbc.ru/politics/14/11/2012/824754.shtml|назва=Колосс Америки: как лидеры США влияли на Россию|дата=14-12-2012|вебсайт=rbc.ru|мовою=ru|accessdate=18-05-2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131215071652/http://top.rbc.ru/politics/14/11/2012/824754.shtml|archivedate=15-12-2013|deadurl=yes}}</ref>). Після звільнення Мустафа та Сафінар приїхали у [[Москва|Москву]] й зупинилися у [[Богораз Лариса Йосипівна|Лариси Богораз]]. Там Джемілєв вперше зустрівся з академіком Сахаровим. І хоч вони листувалися не один рік, Сахаров і Джемілєв жодного разу не бачилися.<ref name="12-02-2010"/> Після повернення в Узбекистан правозахисник відновив політичну діяльність. У квітні 1987 року на «Першій Всесоюзній нараді представників ініціативних груп» Мустафу обрали членом «Центральної ініціативної групи Національного руху кримських татар». Координація ініціативних груп у 1987—1988 роках дала змогу організовувати масові акції протесту кримських татар у багатьох регіонах держави, де вони мешкали. Передусім, це потужна [[Кримськотатарська демонстрація у Москві|багатоденна демонстрація кримських татар]] на [[Красна площа|Красній площі]] у Москві влітку 1987 року. Головною вимогою кримських татар було повернення на Батьківщину і відновлення автономії Криму на основі права кримськотатарського народу на самовизначення. Тоді ж почався випуск напівлегального місячника «Вісник Національного руху кримських татар». У травні 1989 року було засновано [[Організація кримськотатарського національного руху|Організацію кримськотатарського національного руху]], а Мустафу Джемілєва було обрано головою цієї структури.<ref name="sakharov-center.ru"/><ref name="dzemiliev-rada.org.ua"/><ref name="openua.net"/>
 
Того ж року Джемілєв повернувся з родиною до [[Крим]]у в [[Бахчисарай]]. 6 червня 1991 року на скликаному вперше після 1917 року національному з'їзді кримськотатарського народу&nbsp;— [[II Курултай кримськотатарського народу|Курултаї]]&nbsp;— Мустафа Джемілєв був обраний головою [[Меджліс кримськотатарського народу|Меджлісу кримськотатарського народу]].<ref name="dzemiliev-rada.org.ua"/><ref name="Бекирова"/> Після обрання Головою Меджлісу М. Джемілєв склав повноваження голови ОКНР.
 
8 листопада 1995 року Джемілєву була присуджена щорічна міжнародна премія у галузі прав людини, заснована турецьким містом [[Ізмір]]. Його ім'ям названі парк та вулиця в [[Анкара|Анкарі]], парк у м. Ялова, парк у м. Бурса, вулиця у селі {{не перекладено|Сунгурлу|||Sungurlu}} та у деяких інших турецьких містах, лекційний зал у [[Сельджуцький університет|Сельджуцькому університеті]] та бібліотека Університету [[Кириккале]].<ref name="medeniye.org"/>
 
=== Політична діяльність ===
{{Депутат
| депутат1  = [[Файл:Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg|20пкс]] [[Народний депутат України]] {{прапорець20|UKR}}
| скликання1 = [[Верховна Рада України III скликання|3-го скликання]]
| партія1    = [[Народний рух України|НРУ]]
| початок1  = 12 трав. 1998
| кінець1    = 14 трав. 2002
| скликання2 = [[Верховна Рада України IV скликання|4-го скликання]]
| партія2    = [[Наша Україна]]
| початок2  = 14 трав. 2002
| кінець2    = 25 трав. 2006
| скликання3 = [[Верховна Рада України V скликання|5-го скликання]]
| партія3    = [[Наша Україна]]
| початок3  = 25 трав. 2006
| кінець3    = 15 черв. 2007
| скликання4 = [[Верховна Рада України VI скликання|6-го скликання]]
| партія4    = [[Наша Україна — Народна самооборона|НУНС]]
| початок4  = 23 лист. 2007
| кінець4    = 12 груд. 2012
| скликання5 = [[Верховна Рада України VII скликання|7-го скликання]]
| партія5    = [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»|Батьківщина]]
| початок5  = 12 груд. 2012
| кінець5    = 27 лист. 2014
| скликання6 = [[Верховна Рада України VIII скликання|8-го скликання]]
| партія6    = [[Європейська Солідарність|БПП]]
| початок6  = 27 лист. 2014
| кінець6    = 29 серп. 2019
| скликання7 = [[Верховна Рада України IX скликання|9-го скликання]]
| партія7    = [[Європейська Солідарність|ЄС]]
| початок7  = 29 серп. 2019
| кінець7    = ''нині''
}}
 
==== III скликання ====
З березня 1998 року Мустафа Джемілєв почав працювати [[Верховна Рада України|народним депутатом]] [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]. У [[Парламентські вибори в Україні 1998|1998–2002]] роках Джемілєв був обраний як позапартійний депутат у багатомандатному загальнодержавному окрузі за номером 9. Однак потім приєднався до фракції [[Народний рух України|«Народного Руху України»]], будучи №&nbsp;29 у списку. Він і [[Чубаров Рефат Абдурахманович|Рефат Чубаров]] стали першими представниками свого народу в українському парламенті.<ref>{{стаття|автор=Коробова Т.|назва=Мустафа Джемілєв: «Я ж зек, слухай, якщо Чорновіл залишиться один, я буду поруч із ним»|посилання=http://www.day.kiev.ua/uk/article/podrobici/mustafa-dzhemiliev-ya-zh-zek-sluhay-yakshcho-chornovil-zalishitsya-odin-ya-budu-0|дата=10-06-1998|журнал=[[День (газета)|«День»]]|випуск=№107, (1998)}}</ref> Під час першої каденції у парламенті пан Джемілєв приєднався до комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, де пропрацював до закінчення повноважень третього скликання.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/d_ank_arh?kod=53503|назва=Народний депутат України 3 скликання (1998 - 2002 р.р.) Мустафа Джемілєв|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=7 травня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130507071416/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/d_ank_arh?kod=53503}}</ref>
 
==== IV скликання ====
На [[Парламентські вибори в Україні 2002|парламентських виборах 2002]] року років Мустафу обрали за списками [[Наша Україна|«Нашої України»]], №&nbsp;28 у списку. Однак, хоча кримськотатарський політик входив до «Нашої України», 7 вересня 2005 року він перейшов до депутатської фракції «Народний Рух України».<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_exdeputat_fr_changes?d_id=2394&SKL=5|назва=Джемілєв Мустафа - Переходи по фракціях|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|url-архіву=https://archive.today/20140405201745/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_exdeputat_fr_changes?d_id=2394&SKL=5|дата-архіву=05-04-2014|accessdate=05-04-2014|deadurl=no}}</ref> Під час другого депутатського терміну він з 2 вересня 2003 року до 25 травня 2006 року головував у підкомітеті з питань депортованих народів, національних меншин та жертв політичних репресій Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_exdeputat_work_history?d_id=2394&SKL=5|назва=Джемілєв Мустафа - Посади протягом скликання|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426164547/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_exdeputat_work_history?d_id=2394&SKL=5}}</ref> Свій перший законопроєкт №&nbsp;4098 Мустафа Джемілєв зареєстрував 3 вересня 2003 року. Це був проєкт закону України «[[Закон України «Про статус кримськотатарського народу»|Про статус кримськотатарського народу»]]. Серед інших ініціаторів законопроєкту були [[Безсмертний Роман Петрович|Роман Безсмертний]], [[Таран-Терен Віктор Васильович|Віктор Таран-Терен]] та [[Чубаров Рефат Абдурахманович|Рефат Чубаров]].<ref name="4098 від 03.09.2003">{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=15737|назва=Проєкт Закону про статус кримськотатарського народу|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|url-архіву=https://archive.today/20140405201718/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=15737|дата-архіву=05-04-2014|accessdate=05-04-2014|deadurl=no}}</ref> У цьому ж скликанні Джемілєв став одним з ініціаторів проєкту закону «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою», разом із [[Чубаров Рефат Абдурахманович|Рефатом Чубаровим]].<ref name="4526-1 від 30.01.2004">{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=17037|назва=Проєкт Закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426113901/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=17037}}</ref> Також Джемілєв виконував обов'язки заступника члена Постійної делегації в міжпарламентській організації «Постійна делегація у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі», а також був членом групи з міжпарламентських зв'язків з [[Саудівська Аравія|Саудівською Аравією]], США, Туреччиною, [[Узбекистан]]ом.<ref>{{cite web|url=http://gapp.rada.gov.ua/mps/info/expage/2394/5|назва=Народний депутат України IV скликання. Джемілєв Мустафа|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426165204/http://gapp.rada.gov.ua/mps/info/expage/2394/5}}</ref>
 
==== V скликання ====
[[Файл:Mustafa Dzhemilev1.jpg|міні|праворуч|275пкс|Мустафа Джемілєв в [[Європейський парламент|Європейському парламенті]] з доповіддю «Проблеми та перспективи стабільності в Криму», 2010 рік]]
Через чотири роки, на [[Парламентські вибори в Україні 2006|парламентських виборах 2006]], Джемілєва також було обрано від «Нашої України», №&nbsp;45 у списку. 15 червня 2007 року він склав повноваження народного депутата України.<ref>{{cite web|url=http://gapp.rada.gov.ua/mps/info/expage/2394/6|назва=Народний депутат України V скликання. Джемілєв Мустафа|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=7 квітня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140407075651/http://gapp.rada.gov.ua/mps/info/expage/2394/6}}</ref> Після переобрання Джемілєв повернувся до посад голови підкомітету з питань депортованих народів, національних меншин та жертв політичних репресій Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, а також із 22 лютого до 15 червня 2007 був членом Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань вивчення причин вибіркового відшкодування [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]], порушення посадовими особами Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України законодавства у сфері оподаткування.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_exdeputat_work_history?d_id=2394&SKL=6|назва=Джемілєв Мустафа - Посади протягом скликання|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426115035/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_exdeputat_work_history?d_id=2394&SKL=6}}</ref>
 
==== VI скликання ====
У 2007 році на [[Парламентські вибори в Україні 2007|позачергових парламентських виборах]] знову обраний народним депутатом від блоку «[[Наша Україна — Народна самооборона]]» (№&nbsp;27 у списку).<ref name="openua.net"/> З грудня того ж року Мустафа був членом Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, а з січня 2008 року&nbsp;— головою підкомітету з питань корінних народів, національних меншин, етнічних груп та депортованих народів.
 
У листопаді 2011 року Мустафа Джемілєв заявив, що хоче піти у відставку з посади Голови Меджлісу кримськотатарського народу, але оскільки такої процедури немає в статутних документах, то єдиним рішенням було не балотуватися до [[Курултай кримськотатарського народу|Курултаю кримськотатарського народу]]<ref>{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2011/11/8/6738336/|назва=Джемілєв більше не хоче бути головою Меджлісу|дата=08-11-2011|вебсайт=[[Українська правда]]|accessdate=31 травня 2013|archive-date=13 березня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140313002732/http://www.pravda.com.ua/news/2011/11/8/6738336/}}</ref>. Під час Курултаю у липні 2012 року Джемілєв попрохав внести до порядку денного питання про обрання нового голови Меджлісу<ref>{{cite web|url=http://tsn.ua/politika/dzhemilyev-nespodivano-poprosiv-kurultay-krimskih-tatar-pro-vidstavku.html|назва=Джемілєв несподівано попросив Курултай про відставку|дата=21-07-2012|вебсайт=[[ТСН]]|accessdate=31 травня 2013|archive-date=25 березня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140325065654/http://tsn.ua/politika/dzhemilyev-nespodivano-poprosiv-kurultay-krimskih-tatar-pro-vidstavku.html}}</ref>, однак це питання не розглядалось взагалі<ref>{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2012/07/22/6969284/|назва=Джемілєва поки не будуть переобирати|дата=22-07-2012|вебсайт=[[Українська правда]]|accessdate=31 травня 2013|archive-date=25 квітня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140425141852/http://www.pravda.com.ua/news/2012/07/22/6969284/}}</ref>. На тому ж засіданні Курултай висунув кандидатуру Джемілєва до включення у прохідну частину партійного списку на парламентських виборах 2012 року<ref>{{cite web|url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/dgemile_v_i_chubarov_balotuvatimutsya_v_radu_1743356|назва=Джемілєв і Чубаров балотуватимуться в Раду|автор=Павлів С.|дата=22-07-2012|вебсайт=ukrinform.ua|accessdate=31-05-2013|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120830074449/http://www.ukrinform.ua/ukr/news/dgemile_v_i_chubarov_balotuvatimutsya_v_radu_1743356|archivedate=30-08-2012|deadurl=yes}}</ref>, доручивши організацію цього питання Меджлісу<ref>{{cite web|url=http://www.unian.ua/politics/676011-medjlis-prodovjit-peregovori-z-partiyami-pro-uchast-u-viborah.html|назва=Меджліс продовжить переговори з партіями про участь у виборах|дата=21-07-2012|вебсайт=[[УНІАН]]|accessdate=24 березня 2014|archive-date=22 березня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140322224951/http://www.unian.ua/politics/676011-medjlis-prodovjit-peregovori-z-partiyami-pro-uchast-u-viborah.html}}</ref>. Пізніше було уточнено, що партією, за списками якої піде Мустафа-бей, стала [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»|«Батьківщина»]]<ref>{{cite web|url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/opozitsiya_ta_medglis_spivpratsyuvatimut_na_viborah_1744665|назва=Опозиція та меджліс співпрацюватимуть на виборах|автор=Юрченко Н.|дата=27-07-2012|вебсайт=ukrinform.ua|accessdate=31-05-2013|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140409140328/http://www.ukrinform.ua/ukr/news/opozitsiya_ta_medglis_spivpratsyuvatimut_na_viborah_1744665|archivedate=09-04-2014|deadurl=yes}}</ref>. Мустафа Джемілєв спочатку був включений до списку за №&nbsp;12<ref>{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/articles/2012/07/30/6969797/|назва=Повний список кандидатів у народні депутати від ВО "Батьківщина"|дата=30-07-2012|вебсайт=[[Українська правда]]|accessdate=31 травня 2013|archive-date=4 червня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130604090305/http://www.pravda.com.ua/articles/2012/07/30/6969797/}}</ref>, але після виключення з виборчого списку ув'язнених [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлії Тимошенко]] та [[Луценко Юрій Віталійович|Юрія Луценка]]<ref>{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2012/08/8/6970454/|назва=ЦВК не пустила Тимошенко й Луценка на вибори|дата=08-08-2012|вебсайт=[[Українська правда]]|accessdate=31 травня 2013|archive-date=12 жовтня 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20121012100246/http://www.pravda.com.ua/news/2012/08/8/6970454/}}</ref><ref>{{cite web|url=http://gazeta.ua/articles/politics/_u-cvk-peredumali-drukuvati-prizvischa-timoshenko-i-lucenka-v-byuletenyah/453197|назва=У ЦВК передумали друкувати прізвища Тимошенко і Луценка в бюлетенях|дата=29-08-2012|вебсайт=[[Gazeta.ua]]|accessdate=31 травня 2013|archive-date=22 березня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140322191930/http://gazeta.ua/articles/politics/_u-cvk-peredumali-drukuvati-prizvischa-timoshenko-i-lucenka-v-byuletenyah/453197}}</ref> він фактично увійшов у першу десятку<ref>{{cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/WP406?PT001F01=900&pf7171=52|назва=Виборчий список. політична партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина"|вебсайт=Офіційний сайт [[Центральна виборча комісія України|Центральної виборчої комісії України]]|accessdate=31 травня 2013|archiveurl=https://web.archive.org/web/20121016140034/http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/WP406?PT001F01=900&pf7171=52|archivedate=16 жовтня 2012|deadurl=yes}}</ref>.
 
==== VII скликання ====
[[Файл:Mustafa Dzhemilev Verkhovna Rada.jpg|міні|праворуч|275пкс|Джемілєв на засіданні Верховної Ради 20 березня 2014 року]]
Вже восени 2012 року на [[Парламентські вибори в Україні 2012|виборах]] до [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] його було обрано народним депутатом<ref>{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/articles/2012/11/11/6977259/|назва=Список депутатів нової Верховної Ради|дата=11-11-2012|вебсайт=[[Українська правда]]|accessdate=31 травня 2013|archive-date=1 грудня 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20081201194141/http://www.pravda.com.ua/articles/2012/11/11/6977259/}}</ref>. У грудні того ж року Джемілєв став членом Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, у складі якого очолив підкомітет з питань етнополітики, прав корінних народів та національних меншин України, жертв політичних репресій<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_komity?pidid=2381|назва=Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|url-архіву=https://archive.today/20140330171127/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_komity?pidid=2381|дата-архіву=30-03-2014|accessdate=30-03-2014|deadurl=no}}</ref>.
 
У травні 2013 року Мустафа Джемілєв заявив, що піде з посади голови Меджлісу кримськотатарського народу у червні того ж року, коли буде обрано новий склад Курултаю, і не балотуватиметься на цю посаду<ref>{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2013/05/20/6990208/|назва=Джемільов знову спробує піти у відставку|дата=20-05-2013|вебсайт=[[Українська правда]]|accessdate=30 травня 2013|archive-date=13 червня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130613234503/http://www.pravda.com.ua/news/2013/05/20/6990208/}}</ref>. Восени та влітку 2013 року Джемілєв приєднався ще до кількох новостворених депутатських груп та об'єднань. А саме: до тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]]<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_temp_komity?pidid=2580|назва=Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України з питань Автономної Республіки Крим|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=30 березня 2014|archive-date=3 листопада 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20131103060400/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_temp_komity?pidid=2580}}</ref>, постійної делегації у Парламентській асамблеї [[Рада Європи|Ради Європи]]<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.perm_delegation_members?delegation=75|назва=Постійна делегація у Парламентській асамблеї Ради Європи|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=30 березня 2014|archive-date=20 серпня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140820092648/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.perm_delegation_members?delegation=75}}</ref>, а також депутатських груп з міжпарламентських зв'язків з такими країнами, як [[Ізраїль]]<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.dep_group_members?grp=62|назва=Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Державою Ізраїль|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=30 березня 2014|archive-date=21 лютого 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140221232526/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.dep_group_members?grp=62}}</ref>, [[Польща]]<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.dep_group_members?grp=43|назва=Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=30 березня 2014|archive-date=27 вересня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180927172138/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.dep_group_members?grp=43}}</ref>, [[Сполучені Штати Америки|США]]<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.dep_group_members?grp=48|назва=Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Сполученими Штатами Америки|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=30 березня 2014|archive-date=26 вересня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180926073954/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.dep_group_members?grp=48}}</ref>, [[Туреччина]]<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.dep_group_members?grp=50|назва=Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Турецькою Республікою|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=30 березня 2014|archive-date=22 лютого 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140222030020/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.dep_group_members?grp=50}}</ref>, [[Франція]]<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.dep_group_members?grp=3|назва=Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Французькою Республікою|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=30 березня 2014|archive-date=12 жовтня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181012110704/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.dep_group_members?grp=3}}</ref> та [[Японія]]<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.dep_group_members?grp=61|назва=Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Японією|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=30 березня 2014|archive-date=17 листопада 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191117194512/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.dep_group_members?grp=61}}</ref>. 26 жовтня 2013 року Мустафа Джемілєв склав повноваження голови Меджлісу кримськотатарського народу. Його наступником було обрано Рефата Чубарова.<ref>{{cite web|url=http://zn.ua/POLITICS/mustafa-dzhemilev-podtverdil-svoe-zhelanie-ostavit-post-predsedatelya-medzhlisa-131672_.html|назва=Мустафа Джемилев подтвердил свое желание оставить пост председателя Меджлиса|дата=26-10-2013|вебсайт=zn.ua|accessdate=28 жовтня 2013|archive-date=28 жовтня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20131028012236/http://zn.ua/POLITICS/mustafa-dzhemilev-podtverdil-svoe-zhelanie-ostavit-post-predsedatelya-medzhlisa-131672_.html}}</ref>
 
Після подій [[Революція гідності|Революції гідності]] Мустафа Джемілєв був одним з основних проукраїнських політичних діячів Крима під час [[Анексія Криму (2014)|Кримської кризи]]. Разом із головою Меджлісу [[Чубаров Рефат Абдурахманович|Рефатом Чубаровим]] Джемілєв як один із представників кримськотатарського народу брав участь у мітингах і домагався деескалації ситуації у Криму. Однак, за його ж словами, деякі представники кримських татар не поділяли думки Меджлісу й обговорювали ідею [[джихад]]у.<ref>{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/11/7018418/|назва=FT: Кримські татари попереджають Росію про "джихад"|дата=11-03-2014|вебсайт=[[Українська правда]]|accessdate=30 березня 2014|archive-date=13 березня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140313010014/http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/11/7018418/}}</ref> Також за участі Мустафи було засновано загони самооборони з кримських татар<ref>{{cite web|url=http://www.pohlyad.com/news/n/40269|назва=Меджліс готує загони для боротьби, - Джемілєв|дата=28-02-2014|вебсайт=pohlyad.com|accessdate=30-03-2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140304060018/http://www.pohlyad.com/news/n/40269|archivedate=04-03-2014|deadurl=yes}}</ref>. 6 березня 2014 року Джемілєв приєднався до тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з підготовки проєкту закону про розвиток і застосування мов в Україні<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_temp_komity?pidid=2591|назва=Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України з підготовки проєкту закону про розвиток і застосування мов в Україні|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=30 березня 2014|archive-date=17 лютого 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190217142240/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_temp_komity?pidid=2591}}</ref>. А вже 20 березня Джемілєв був залучений до роботи над проєктом Постанови про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі України; ініціатором цього законопроєкту став [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=4475&skl=8|назва=Проєкт Постанови про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=30 березня 2014|archive-date=23 березня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140323115507/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=4475&skl=8}}</ref>. Законопроєкт був прийнятий 283 голосами «За»<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=4305|назва=Поіменне голосування про проєкт Постанови про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави (№4475) - за основу та в цілому|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=30 березня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190217084932/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=4305|archivedate=17 лютого 2019|deadurl=yes}}</ref>.
{{цитата|Шановні народні депутати! Наш колега народний депутат Петро Порошенко запропонував Верховній Раді для розгляду вкрай актуальний і корисний документ. Усі пункти заяви Верховної Ради є важливими, такими, що окреслюють шлях подальшого процесу відновлення прав кримськотатарського народу і в цілому демократизації України як сучасної держави, що будує своє майбутнє для людей, своїх громадян усіх національностей.
 
Кримські татари разом з Україною переживають часи випробування на стійкість та відданість принципам цивілізованого світу під надзвичайним тиском орди, що окупувала Крим і намагається підірвати мирне життя й інших регіонів України. Забезпечення прав корінного кримськотатарського народу, Батьківщиною якого є Крим, за міжнародним правом, крім іншого, дасть нашій державі додаткові правові важелі впливу на агресора на міжнародній арені. Імплементуючи крок за кроком усі пункти цієї заяви, Україна буде створювати нову реальність, яка розкриє всі можливості сили права та справедливості.
 
І наостанок хочу сказати дещо, не пов'язане напряму з питанням, що розглядається. Сьогодні стало відомо, що деякі наші колеги, які обирались від Криму, складають мандати народних представників вищого законодавчого органу України. В такій ситуації я закликаю весь склад парламенту, кожного народного депутата України стати персональними народними представниками сіл, селищ, міст, містечок та районів Криму. Ми всі маємо звернути свою щоденну увагу на потреби та біль громадян України, що залишаються в окупаційних… … шукати шляхи надання кваліфікованої допомоги як безпосередньо у Криму, так і тут в столиці, беручи участь у розробці рішень та заходів, що наближують час звільнення нашого Криму. Хай це завдання стане для кожного з нас щоденною працею спільно з органами державної влади, громадськими організаціями самодопомоги та міжнародними структурами. Дякую за увагу і слава Україні.|40|Виступ Мустафи Джемілєва перед прийняттям законопроєкту щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави|<ref>{{cite web|url=http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/5207.html|назва=Стенограма пленарного засідання|дата=20-03-2014|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=30 березня 2014|archive-date=16 квітня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170416233053/http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/5207.html}}</ref>}}
 
[[Файл:Mustafa Dzhemilev.jpg|міні|праворуч|275пкс|Мустафа Джемілєв під час [[Парламентські вибори в Україні 2014|передвиборчих перегонів 2014]] року]]
22 квітня 2014 російська влада на 5 років заборонила Мустафі Джемілєву в'їзд до Росії та Криму<ref>{{cite web|url=http://1tv.com.ua/uk/euronews/2014/04/22/54918|назва=Мустафі Джемілєву заборонили в‘їзд до Криму|дата=22-04-2014|вебсайт=[[Перший]]|accessdate=24 квітня 2014|archive-date=24 квітня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140424062337/http://1tv.com.ua/uk/euronews/2014/04/22/54918}}</ref>. 18 травня того ж року, в річницю депортації кримських татар, {{не перекладено|Чанаккаленський університет імені Вісімнадцятого березня|||Çanakkale Onsekiz Mart University}}, що у [[Туреччина|Туреччині]], надав Джемілєву звання почесного доктора у галузі міжнародних відносин. Таке рішення ухвалив сенат університету згідно зі статтею №&nbsp;2547 кодексу 14/b-5 Турецької республіки.<ref name="qha 18-05-2014">{{cite web|url=http://qha.com.ua/v-turtsii-djemileva-udostoili-zvaniya-pochetnogo-doktora-136134.html|назва=В Турции Джемилева удостоили звания «Почетного доктора»|дата=18-05-2014|вебсайт=qha.com.ua|accessdate=18-05-2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140519022605/http://qha.com.ua/v-turtsii-djemileva-udostoili-zvaniya-pochetnogo-doktora-136134.html|archivedate=19-05-2014|deadurl=yes}}</ref> 15 липня колишній керівник Меджлісу кримськотатарського народу подав позов проти Російської Федерації до [[Європейський суд з прав людини|Європейського суду з прав людини]] у зв'язку з порушенням прав і свобод кримських татар.<ref>{{cite web|url=http://www.slovoidilo.ua/promise/23684.html|назва=Джемілєв оскаржить в ЄСПЛ порушення Росією прав і свобод кримськотатарського народу|вебсайт=Офіційний сайт проєкту [[Слово і Діло]]|accessdate=20 грудня 2014|archive-date=21 грудня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20141221003051/http://www.slovoidilo.ua/promise/23684.html}}</ref> 20 серпня [[президент України]] [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]] призначив Мустафу Джемілєва на посаду [[Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу|Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу]].<ref>{{cite web|url=http://www.president.gov.ua/documents/17989.html|назва=Указ Президента України №&nbsp;657/2014 від 20 серпня 2014 року «Про призначення М.Джемілєва Уповноваженим Президента України у справах кримськотатарського народу»|дата=20-08-2014|вебсайт=Офіційне інтернет-представництво [[Президент України|Президента України]]|accessdate=20 серпня 2014|archive-date=21 серпня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140821095820/http://www.president.gov.ua/documents/17989.html}}</ref> 18 травня 2019 року звільнений від виконання обов'язків<ref>{{cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/2782019-27045|назва=Указ Президента України №&nbsp;278/2019 від 18 травня 2019 року «Про увільнення М.Джемілєва від виконання обов'язків Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу»|дата=18-05-2019|вебсайт=Офіційне інтернет-представництво [[Президент України|Президента України]]|accessdate=16 червня 2019|archive-date=12 серпня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200812044743/https://www.president.gov.ua/documents/2782019-27045}}</ref>.
 
==== VIII скликання ====
На [[Парламентські вибори в Україні 2014|позачергових парламентських виборах 2014]] року Мустафа-бей потрапив у парламент за списками партії [[Європейська Солідарність|«Блок Петра Порошенка»]]. Джемілєв балотувався на загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, посідаючи п'яте місце у списку блоку. Перед кримськотатарським політичним діячем у списку опинилися лише соратники Порошенка: [[Кличко Віталій Володимирович|Віталій Кличко]], [[Луценко Юрій Віталійович|Юрій Луценко]] та [[Гройсман Володимир Борисович|Володимир Гройсман]], а також відома лікарка та громадська діячка [[Богомолець Ольга Вадимівна|Ольга Богомолець]].<ref>{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/articles/2014/09/19/7038339/|назва=Списки Блоку Петра Порошенка|дата=19-09-2014|вебсайт=[[Українська правда]]|5=|accessdate=23 вересня 2014|archive-date=23 вересня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140923233024/http://www.pravda.com.ua/articles/2014/09/19/7038339/}}</ref> Член фракції партії «Європейська солідарність»<ref>{{Cite web |url=http://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/2394 |title=Джемілєв Мустафа |website=Офіційний портал Верховної Ради України |accessdate=2017-01-27 |archive-date=2 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170202070150/http://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/2394 }}</ref>.
 
Послідовно підтримував колишнього засудженого у Росії українського режисера [[Сенцов Олег Геннадійович|Олега Сенцова]], виступаючи за його звільнення<ref>[http://www.dsnews.ua/politics/turtsiya-mozhet-pomoch-obmenyat-kolchenko-i-sentsova---dzhemilev-12062018124100 Турция может помочь обменять Кольченко и Сенцова,&nbsp;— Джемилев] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180614172418/http://www.dsnews.ua/politics/turtsiya-mozhet-pomoch-obmenyat-kolchenko-i-sentsova---dzhemilev-12062018124100 |date=14 червня 2018 }} // ''Деловая Столица'', 12.06.2018</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?v=K2CCHdG1_9k Мустафа Джемилев: Обвинение Олега Сенцова в терроризме абсолютно абсурдное] // ''ATR'', 11.06.2018</ref>.
 
== Законотворчий доробок ==
<div class="references-small">
 
=== Законопроєкти, подані Джемілєвим ===
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=15737&pf35401=39288 Проєкт «Закону про статус кримськотатарського народу»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426145827/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=15737&pf35401=39288 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;4098 від 3 вересня 2003 року.<ref name="4098 від 03.09.2003" />
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=17037&pf35401=46500 Проєкт «Закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426114536/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=17037&pf35401=46500 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;4526-1 від 30 січня 2004 року.<ref name="4526-1 від 30.01.2004" />
* Проєкт «Постанови про відзначення 100-річчя з дня народження видатного українського громадського діяча, генерала Петра Григоровича Григоренка» №&nbsp;2207 від 21 вересня 2006 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=28085|назва=Проєкт Постанови про відзначення 100-річчя з дня народження видатного українського громадського діяча, генерала Петра Григоровича Григоренка|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426143816/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=28085}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=28101&pf35401=93856 Проєкт «Закону про продовольчі банки»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426124933/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=28101&pf35401=93856 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;2209 від 22 вересня 2006 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=28101|назва=Проєкт Закону про продовольчі банки|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426145123/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=28101}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=35480&pf35401=143643 Проєкт «Постанови про сприяння розвитку в Україні ринку позабіржових „альтернативних“ фінансових інструментів»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426160045/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=35480&pf35401=143643 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;4626 від 9 червня 2009 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=35480|назва=Проєкт Постанови про сприяння розвитку в Україні ринку позабіржових "альтернативних" фінансових інструментів|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426151632/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=35480}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=36832&pf35401=155933 Проєкт «Закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426145702/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=36832&pf35401=155933 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;5515 від 24 лютого 2010 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=36832|назва=Проєкт Закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426144844/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=36832}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=37307&pf35401=159989 Проєкт «Постанови про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань повернення історичних назв населених пунктів на території Автономної Республіки Крим, що були перейменовані за часи СРСР у зв'язку з депортаціями кримськотатарського народу та осіб інших національностей, здійсненими за національною ознакою у 1941—1944 роках»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210508232446/https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=37307&pf35401=159989 |date=8 травня 2021 }} №&nbsp;6208 від 11 травня 2010 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=37307|назва=Проєкт Постанови про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань повернення історичних назв населених пунктів на території Автономної Республіки Крим, що були перейменовані за часи СРСР у зв'язку з депортаціями кримськотатарського народу та осіб інших національностей, здійсненими за національною ознакою у 1941-1944 роках|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|url-архіву=https://archive.today/20140405201813/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=37307|дата-архіву=05-04-2014|accessdate=05-04-2014|deadurl=no}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=37651&pf35401=163746 Проєкт «Закону про похідні (деривативи)»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210508231449/https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=37651&pf35401=163746 |date=8 травня 2021 }} №&nbsp;6376 від 11 травня 2010 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=37651|назва=Проєкт Закону про похідні (деривативи)|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426143649/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=37651}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=37651&pf35401=163746 Проєкт «Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування протиправної діяльності генерал-майора міліції Могильова А. В. в 2007—2008 роках під час здійснювання ним повноважень заступника міністра внутрішніх справ України&nbsp;— начальника Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210508231449/https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=37651&pf35401=163746 |date=8 травня 2021 }} №&nbsp;6454 від 1 червня 2010 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=37811|назва=Проєкт Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування протиправної діяльності генерал-майора міліції Могильова А.В. в 2007-2008 роках під час здійснювання ним повноважень заступника міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=8 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210508214212/https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=37811}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=42747&pf35401=216126 Проєкт «Закону про Концепцію державної етнонаціональної політики України»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426150434/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=42747&pf35401=216126 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;10152 від 7 березня 2012 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=42747|назва=Проєкт Закону про Концепцію державної етнонаціональної політики України|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426114344/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=42747}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=42848&pf35401=217131 Проєкт «Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про документи, що посвідчують особу, її спеціальний статус та підтверджують громадянство України»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426115038/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=42848&pf35401=217131 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;10036/П від 16 березня 2012 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=42848|назва=Проєкт Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про документи, що посвідчують особу, її спеціальний статус та підтверджують громадянство України|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426115532/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=42848}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=42848&pf35401=217131 Проєкт «Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: „Етнонаціональна політика України: здобутки та перспективи“»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426115038/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=42848&pf35401=217131 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;10247 від 22 березня 2012 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=42931|назва=Проєкт Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Етнонаціональна політика України: здобутки та перспективи"|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426155055/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=42931}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=43140&pf35401=220256 Проєкт «Постанови про повернення на доопрацювання проєкту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гарантування права на відзначення національних та релігійних свят)»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426122743/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=43140&pf35401=220256 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;9517/П від 13 квітня 2012 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=43140|назва=Проєкт Постанови про повернення на доопрацювання проєкту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гарантування права на відзначення національних та релігійних свят)|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426120740/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=43140}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=43137&pf35401=220250 Проєкт «Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо громадянства»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426144728/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=43137&pf35401=220250 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;9728-1П від 13 квітня 2012 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=43137|назва=Проєкт Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо громадянства|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426120437/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=43137}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=43274&pf35401=221371 Проєкт «Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про документи України, що посвідчують особу, дають право на в'їзд в Україну та виїзд з України»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426135336/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=43274&pf35401=221371 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;10381/П від 26 квітня 2012 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=43274|назва=Проєкт Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про документи України, що посвідчують особу, дають право на в'їзд в Україну та виїзд з України|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426113857/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=43274}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=43322&pf35401=221951 Проєкт «Постанови про відзначення 100-річчя з дня народження Сабріє Ереджепової»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426143320/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=43322&pf35401=221951 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;10438 від 7 травня 2012 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=43274|назва=Проєкт Постанови про відзначення 100-річчя з дня народження Сабріє Ереджепової|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426113857/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=43274}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=43530&pf35401=224050 Проєкт «Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення зміни до деяких законодавчих актів України (щодо повноважень Державної міграційної служби України)»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426144319/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=43530&pf35401=224050 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;10268/П від 24 травня 2012 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=43530|назва=Проєкт Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення зміни до деяких законодавчих актів України (щодо повноважень Державної міграційної служби України)|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|url-архіву=https://archive.today/20140405201759/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=43530|дата-архіву=05-04-2014|accessdate=05-04-2014|deadurl=no}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=43564&pf35401=224657 Проєкт «Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426151428/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=43564&pf35401=224657 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;5515/П1 від 30 травня 2012 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=43564|назва=Проєкт Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426160741/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=43564}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=43684&pf35401=225885 Проєкт «Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426151933/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=43684&pf35401=225885 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;10428/П від 8 червня 2012 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=43684|назва=Проєкт Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426160412/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=43684}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=43832&pf35401=227696 Проєкт «Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про Єдиний державний демографічний реєстр»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426151930/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=43832&pf35401=227696 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;10492/П від 22 червня 2012 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=43832|назва=Проєкт Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про Єдиний державний демографічний реєстр|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426152944/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=43832}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=43987&pf35401=229343 Проєкт «Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення законодавства з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків)»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426163008/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=43987&pf35401=229343 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;8487-д від 6 липня 2012 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=43987|назва=Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення законодавства з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків)|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426113854/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=43987}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=44267&pf35401=231992 Проєкт «Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства“»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426144435/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=44267&pf35401=231992 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;11071/П від 5 вересня 2012 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=44267|назва=Проєкт Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426143819/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=44267}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=44301&pf35401=232388 Проєкт «Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення змін до Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“ щодо національного превентивного механізму»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426134722/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=44301&pf35401=232388 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;11073/П від 6 вересня 2012 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=44301|назва=Проєкт Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення змін до Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" щодо національного превентивного механізму|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426120918/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=44301}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=44972&pf35401=245051 Проєкт «Закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426115905/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=44972&pf35401=245051 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;0921 від 12 грудня 2012 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=44972|назва=Проєкт Закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=12 жовтня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20131012115125/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=44972}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=46179&pf35401=254443 Проєкт «Постанови про проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення інституційної системи захисту персональних даних і про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень системи захисту персональних даних»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426141955/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=46179&pf35401=254443 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;2282/П від 19 березня 2013 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=46179|назва=Проєкт Постанови про проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення інституційної системи захисту персональних даних і про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень системи захисту персональних даних|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=6 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426153128/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=46179}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=46349&pf35401=256128 Проєкт «Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426125815/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=46349&pf35401=256128 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;2342/П від 1 квітня 2013 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=46349|назва=Проєкт Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=6 квітня 2014|archive-date=12 жовтня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20131012113516/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=46349}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=46419&pf35401=256602 Проєкт «Постанови про проведення парламентських слухань на тему: „Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення“ (03 липня 2013 року)»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131024224750/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=46419&pf35401=256602 |date=24 жовтня 2013 }} №&nbsp;2712 від 3 квітня 2013 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=46419|назва=Проєкт Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення" (03 липня 2013 року)|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=6 квітня 2014|archive-date=18 серпня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130818144054/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=46419}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=46647&pf35401=258673 Пропозиції Президента до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи захисту персональних даних»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131029082912/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=46647&pf35401=258673 |date=29 жовтня 2013 }} №&nbsp;2836 від 17 квітня 2013 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=46647|назва=Пропозиції Президента до Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи захисту персональних даних"|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|url-архіву=https://archive.today/20140406001427/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=46647|дата-архіву=06-04-2014|accessdate=06-04-2014|deadurl=no}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=47751&pf35401=269420 Проєкт «Закону про свободу мирних зібрань»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426152305/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=47751&pf35401=269420 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;2508а від 4 липня 2013 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=47751|назва=Проєкт Закону про свободу мирних зібрань|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=6 квітня 2014|archive-date=12 листопада 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20131112164213/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=47751}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=47852&pf35401=269823 Проєкт «Закону про Концепцію державної етнонаціональної політики України»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426122613/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=47852&pf35401=269823 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;2560а від 5 липня 2013 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=47852|назва=Проєкт Закону про Концепцію державної етнонаціональної політики України|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|url-архіву=https://archive.today/20140406001420/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=47852|дата-архіву=06-04-2014|accessdate=06-04-2014|deadurl=no}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=48146&pf35401=272676 Проєкт «Постанови про визначення дати проведення парламентських слухань на тему: „Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Проблеми і дієві механізми їх вирішення“ (16 жовтня 2013 року)»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426125820/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=48146&pf35401=272676 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;3186 від 4 вересня 2013 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=48146|назва=Проєкт Постанови про визначення дати проведення парламентських слухань на тему: "Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Проблеми і дієві механізми їх вирішення" (16 жовтня 2013 року)|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=6 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426113727/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=48146}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=49190&pf35401=284350 Проєкт «Постанови про відхилення проєкту Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України „Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус“ (щодо приведення п.2 ч.1 статті 13 у відповідність до норм діючого законодавства)»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426122114/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=49190&pf35401=284350 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;2026а/П від 25 листопада 2013 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=49190|назва=Проєкт Постанови про відхилення проєкту Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (щодо приведення п.2 ч.1 статті 13 у відповідність до норм діючого законодавства)|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=6 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426144438/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=49190}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=49191&pf35401=284351 Проєкт «Постанови про відхилення проєкту Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо доповнення переліків документів, які посвідчують особу та підтверджують громадянство України)»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426164734/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=49191&pf35401=284351 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;2503а/П від 25 листопада 2013 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=49191|назва=Проєкт Постанови про відхилення проєкту Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо доповнення переліків документів, які посвідчують особу та підтверджують громадянство України)|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=6 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426155530/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=49191}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=49697&pf35401=290537 Проєкт «Постанови про відзначення 100-річчя з дня смерті Ісмаїла Гаспринського»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426133612/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=49697&pf35401=290537 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;4093 від 5 лютого 2014 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=49697|назва=Проєкт Постанови про відзначення 100-річчя з дня смерті Ісмаїла Гаспринського|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=6 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426121421/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=49697}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=49698&pf35401=290538 Проєкт «Постанови про відзначення 125-річчя з дня народження Джафера Сейдамета (Киримера)»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426163346/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=49698&pf35401=290538 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;4094 від 5 лютого 2014 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=49698|назва=Проєкт Постанови про відзначення 125-річчя з дня народження Джафера Сейдамета (Киримера)|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=6 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426114023/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=49698}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=49699&pf35401=290544 Проєкт «Постанови про відзначення 700-річчя мечеті-медресе хана Узбека»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426151117/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=49699&pf35401=290544 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;4095 від 5 лютого 2014 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=49699|назва=Проєкт Постанови про відзначення 700-річчя мечеті-медресе хана Узбека|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=6 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426132101/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=49699}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=50382&pf35401=295233 Проєкт «Постанови про повернення на доопрацювання проєкту Закону України про відновлення прав корінного народу України, примусово переселеного з території Криму»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426140848/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=50382&pf35401=295233 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;4434/П від 24 березня 2014 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=50382|назва=Проєкт Постанови про повернення на доопрацювання проєкту Закону України про відновлення прав корінного народу України, примусово переселеного з території Криму|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=6 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426163522/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=50382}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=50383&pf35401=295234 Проєкт «Постанови про повернення на доопрацювання проєкту Закону України про права корінних народів України»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426154507/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=50383&pf35401=295234 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;4501/П від 24 березня 2014 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=50383|назва=Проєкт Постанови про повернення на доопрацювання проєкту Закону України про права корінних народів України|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=6 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426152446/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=50383}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=50903&pf35401=300530 Проєкт «Закону Про внесення змін до статті 124 Конституції України (щодо визнання положень Римського статуту)»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426152627/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=50903&pf35401=300530 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;4873 від 14 травня 2014 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=50903|назва=Проєкт Закону про внесення змін до статті 124 Конституції України (щодо визнання положень Римського статуту)|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=17 серпня 2014|archive-date=27 грудня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20151227083824/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=50903}}</ref>
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=51770&pf35401=308866 Проєкт «Закону про внесення змін до Закону України „Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні“ та деяких інших законів України щодо впорядкування виплат жертвам політичних репресій»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426154921/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=51770&pf35401=308866 |date=26 квітня 2016 }} №&nbsp;4342а від 22 липня 2014 року.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=51770|назва=Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" та деяких інших законів України щодо впорядкування виплат жертвам політичних репресій|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=17 серпня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426142919/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=51770}}</ref>
 
=== Поправки, до яких були подані пропозиції ===
* 19 жовтня 2004 року. Проєкт «Закону про Державний бюджет України на 2005 рік». Про Державний бюджет України на 2005 рік. 5 правок: 3 враховано, 1 відхилено, 1 враховано частково.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/pt2/nav.showptops?ptid=3032|назва=Картка таблиці поправок. № 6000 Про Державний бюджет України на 2005 рік|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426164024/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/pt2/nav.showptops?ptid=3032}}</ref>
* 14 лютого 2006 року. Проєкт «Закону про продовольчі банки». Про продовольчі банки. 1 правка: 1 немає висновку.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/pt2/nav.showptops?ptid=3475|назва=Картка таблиці поправок. № 3259 Про продовольчі банки|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426152948/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/pt2/nav.showptops?ptid=3475}}</ref>
* 13 грудня 2006 року. Проєкт «Закону про основні засади державної міграційної політики України». Про основні засади державної міграційної політики України. 4 правки: 3 враховано, 1 враховано частково.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/pt2/nav.showptops?ptid=3670|назва=Картка таблиці поправок. № 0956 Про основні засади державної міграційної політики України|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426151627/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/pt2/nav.showptops?ptid=3670}}</ref>
* 20 жовтня 2010 року. Пропозиції Президента до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міграції». Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міграції. 8 правок: 8 враховано.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/pt2/nav.showptops?ptid=3670|назва=Картка таблиці поправок. № 2232 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міграції|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426151627/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/pt2/nav.showptops?ptid=3670}}</ref>
* 18 жовтня 2011 року. Проєкт «Закону про Державний бюджет України на 2012 рік». Про Державний бюджет України на 2012 рік. 7 правок: 7 відхилено.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/pt2/nav.showptops?ptid=3670|назва=Картка таблиці поправок. № 9000 Про Державний бюджет України на 2012 рік|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426151627/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/pt2/nav.showptops?ptid=3670}}</ref>
* 19 березня 2014 року. Проєкт «Закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою». Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою. 18 правок: 17 враховано, 1 враховано редакційно.<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/pt2/nav.showptops?ptid=16089|назва=Картка таблиці поправок. № 0921 Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою|вебсайт=Офіційний сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|accessdate=5 квітня 2014|archive-date=26 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160426162233/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/pt2/nav.showptops?ptid=16089}}</ref>
</div>
 
== Політичні погляди ==
Мустафа Джемілєв завжди закликав до мирної [[Ненасильство|ненасильницької]] боротьби за повернення кримськотатарського народу на Батьківщину і солідарності з правами інших поневолених народів і захисту [[Права людини|прав людини]].<ref name="dzemiliev-rada.org.ua"/> Наприкінці 1980-х років минулого століття він очолив процес репатріації.<ref>{{cite web|url=http://www.radiosvoboda.org/content/article/2294901.html|назва=Мустафа Джемілєв – кандидат на Нобелівську премію миру|дата=02-02-2011|автор=Притула В.|вебсайт=[[Радіо «Свобода»]]|accessdate=12 квітня 2014|archive-date=2 листопада 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20131102020628/http://www.radiosvoboda.org/content/article/2294901.html}}</ref>
 
{{цитата|Я не сумніваюся, що кримськотатарське питання буде все ж вирішене, як би цьому не опиралися наші вороги. Але вочевидь, для цього ще багатьом доведеться пройти через подібного роду процеси, де проти них будуть висуватися облудні звинувачення у наклепі на мудру ленінську політику КПРС й уряду, звинувачення у тому, що вони піднімають «неіснуюче» національне питання…
 
В [[Обвинувальний акт|обвинувальному висновку]] далі було сказано: «Не зважаючи на те, що обвинуваченому добре відомо, що татарський народ, який раніше проживав у Криму, є рівноправним з усіма народами нашої країни, він в іншому документі, так званій „Декларації принципів національного руху кримських татар“ закликає до „національного відродження“ цього народу, зводить наклеп на реальні права кожної радянської людини вибирати місце проживання на власний розсуд».
 
Я вже говорив, чому документи, через які мене звинувачують, не можуть бути предметом судового розгляду. Крім того, ні у цій «Декларації», ні в інших долучених до справи записах нема мови про реальні права вибирати місце проживання у тому контексті, як це наведено в обвинувальному висновку. Залишу на совісті укладача обвинувального висновку і його знов-таки незграбну спробу ввести елемент умисності&nbsp;— мабуть, обійтися без цієї демагогії він не може. Але оскільки тут зачіпається одне з головних аспектів кримськотатарського національного питання, я не вважаю за можливе відмовитися від розгляду по цьому пункту звинувачення. Вважаю, що суд має провести судове слідство та допитати необхідну кількість свідків, запитавши себе: чи мають кримські татари рівні можливості прописатися та працевлаштуватися у Криму, або ж вони піддаються дискримінації за національною ознакою? Свідками, звичайно, можуть бути тільки люди, які стикалися з цією проблемою, тобто кримські татари, які намагалися прописатися та працевлаштуватися у Криму, у тому числі й ті, кому все ж таки вдалося прописатися…
 
Звичайно, згідно з відомою презумпцією, яку визнає й радянське кримінальне право, не обвинувачений повинен доводити свою невинуватість, а звинувачення&nbsp;— вину обвинуваченого. Тобто в цьому випадку обвинувачення повинно було б довести, що цитоване ним твердження обвинуваченого є наклепницьким. Але оскільки воно ухилилося від цього свого обов'язку, то я не заперечую, щоб у цьому питанні тягар доказування було покладено на мене. Адже якщо це справді судовий розгляд, а не щось інше, то обвинувачення має перевірятися. І якщо з'ясується, що в питанні прописки та працевлаштування кримських татар у Криму ніяких обмежень за національною ознакою не було та немає, то я готовий визнати себе винним у наклепі на радянський лад і покірливо понести найсуворіше покарання.
{{oq|ru|Я не сомневаюсь, что крымскотатарский вопрос будет все же разрешен, как бы этому не противились наши враги. Но, очевидно, для этого еще многим придется пройти через подобного рода процессы, где против них будут выдвигаться лицемерные обвинения в клевете на мудрую ленинскую политику КПСС и правительства, обвинения в том, что они поднимают «несуществующий» национальный вопрос…
 
В обвинительном заключении далее говорится: «Несмотря на то, что обвиняемому хорошо известно, что татарский народ, ранее проживавший в Крыму, является равноправным со всеми народами нашей страны, он в другом документе, так называемой „Декларации принципов национального движения крымских татар“ призывает к „национальному возрождению“ этого народа, возводит клевету на реальные права каждого советского человека выбирать место жительства по своему усмотрению».
 
Я уже говорил, почему вменяемые мне документы не могут быть предметом судебного разбирательства. Кроме того, ни в этой «Декларации», ни в других приобщенных к делу записях не говорится о реальных правах выбирать место жительства в том контексте, как это приведено в обвинительном заключении. Оставлю на совести составителя обвинительного заключения и его опять-таки неуклюжую попытку ввести элемент заведомости&nbsp;— по-видимому, обойтись без этой демагогии он не может. Но поскольку здесь затрагивается один из главных аспектов крымскотатарского национального вопроса, я не считаю возможным отказаться от разбирательства по этому пункту обвинения. Полагаю, что суд должен произвести судебное следствие и допросить необходимое число свидетелей, задавшись вопросом: имеют ли крымские татары равные возможности прописаться и трудоустроиться в Крыму или же они подвергаются дискриминации по национальному признаку? Свидетелями, конечно, могут быть только люди, которые сталкивались с этим вопросом, то есть крымские татары. пытавшиеся прописаться и трудоустроиться в Крыму, в том числе и те, кому все же удалось прописаться…
 
Конечно, согласно известной презумпции, которую признает и советское уголовное право, не обвиняемый должен доказывать свою невиновность, а обвинение&nbsp;— виновность обвиняемого. То есть в данном случае обвинение должно было бы доказать, что цитируемое им утверждение обвиняемого является клеветническим. Но поскольку оно уклонилось от этой своей обязанности, то я не возражаю, чтобы в этом вопросе бремя доказывания было возложено на меня. Ведь если это в самом деле судебное разбирательство, а не что-то другое, то обвинение должно проверяться. И если выяснится, что в вопросе прописки и трудоустройства крымских татар в Крыму никаких ограничений по национальному признаку не было и нет, то я готов признать себя виновным в клевете на советский строй и безропотно понести самое суровое наказание.}}|40|Промова Мустафи Джемілєва під час [[Омський процес|Омського процесу]]|<ref name="Аблаев, Ч1">{{книга|автор=Аблаев Р.|частина=Обвинительное заключение по делу в отношении Джемилева Мустафы, обвиняемого по ст. 190-1 УК РСФСР|назва=Российская Федерация против Мустафы Джемилева. Омский процесс. Апрель 1976 г.|посилання=http://kirimtatar.com/Books/jemilev/jemilev.html|місце=[[Сімферополь|Симферополь]]|видавництво=Оджакъ|рік=2003|archivedate=2013-06-09|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130609111450/http://www.kirimtatar.com/Books/jemilev/jemilev.html}} {{ref-ru}}</ref>}}
 
Джемілєв виступає прихильником [[Європейська інтеграція України|європейської]] та [[Відносини Україна — НАТО|євроатлантичної інтеграції]] України, утвердження в українському суспільстві засадничих принципів [[Демократія|демократії]], що є основою для відновлення прав кримськотатарського народу, який повертається на свою історичну територію&nbsp;— [[Крим]]— складову частину Української держави.<ref name="dzemiliev-rada.org.ua"/> Ще в інтерв'ю від 19 січня 2012 року Джемілєв заявив, що ні він, ні його народ не будуть співпрацювати з [[Комунізм|комуністами]] й [[Комуністична партія України|Комуністичною партією України]].<ref>{{cite web|url=http://www.slovoidilo.ua/promise/7534.html|назва=Кримські татари ні за яких умов не будуть співробітничати з комуністами|вебсайт=Офіційний сайт проєкту [[Слово і Діло]]|accessdate=20 грудня 2014|archive-date=21 грудня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20141221003606/http://www.slovoidilo.ua/promise/7534.html}}</ref>
 
8 лютого 2020 року заявив, що українська влада постачатиме воду до Криму лише після деокупації півострова. <blockquote>Ми будемо постачати воду обов'язково, але тільки після звільнення Криму від окупантів. Розмови про те, що це завдає збитків мешканцям, інші сентименти&nbsp;— розкажіть це в іншому місці. Ви що, очікували, що вам створять комфортні умови? Країна, чию територію ви окупували?</blockquote> Нардеп нагадав, що згідно із [[Женевські конвенції про захист жертв війни|Женевською конвенцією]] 1949 року відповідальність за становище жителів окупованої території лягає на країну-окупанта. І підкреслив, що говорити про гуманітарні речі не треба<ref>{{Cite web|url=https://gordonua.com/ukr/news/crimea/-dzhemiljev-pro-defitsit-vodi-v-krimu-shkodi-meshkantsjam-inshi-sentimenti-rozkazhit-tse-v-inshomu-mistsi-1486164.html|назва=Джемілєв про дефіцит води в Криму: Збитки мешканців, інші сентименти – розкажіть це в іншому місці|видавець=[[Гордон (інтернет-видання)|Гордон]]|дата=8 лютого 2020|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220124225617/https://gordonua.com/ukr/news/crimea/-dzhemiljev-pro-defitsit-vodi-v-krimu-shkodi-meshkantsjam-inshi-sentimenti-rozkazhit-tse-v-inshomu-mistsi-1486164.html|дата-архіву=24 січня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=25 січня 2022}}</ref>.
 
'''<big>Заборона на в'їзд до Криму</big>'''
 
У 2014 році Росія заборонила в'їзд Джемілєву до тимчасово окупованого Криму строком на 5 років. 5 березня 2019 року заборона була продовжена ще на 15 років<ref>{{Cite web|title=Джемілєв має намір звертатися до ЄСПЛ через 15-річну заборону Росії на в'їзд до Криму|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-dzhemilіev-pro-prodovzhennia-zaborony-na-viizd/31135575.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2021-03-07|language=uk|archive-date=15 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220415170509/https://www.radiosvoboda.org/a/news-dzhemilіev-pro-prodovzhennia-zaborony-na-viizd/31135575.html}}</ref>, у зв'язку з чим політик вирішив звернутися зі скаргою [[Європейський суд з прав людини|Європейського суду з прав людини]].
 
== Вшанування ==
2014 року у місті [[Конья]] відкрили парк Мустафи Абдулджеміля Киримоглу.
 
29 листопада 2022 року у місті [[Кириккале]] урочисто відкрили парк на честь Мустафи Джемілєва. Парк створений за ініціативою місцевої Спілки кримських татар.<ref>{{Cite web|title=На честь Мустафи Джемілєва назвали парк у Туреччині|url=https://islam.in.ua/ua/novyny-u-sviti/na-chest-mustafy-dzhemilyeva-nazvaly-park-u-turechchyni|website=Іслам в Україні|accessdate=2022-12-02|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Kırıkkale Yahşihan'da Mustafa Abdülcemil Kırımoğlu Parkı açıldı - QHA - Kırım Haber Ajansı|url=https://www.qha.com.tr/ukrayna/kirikkale-yahsihan-da-mustafa-abdulcemil-kirimoglu-parki-acildi-460619|website=www.qha.com.tr|accessdate=2023-09-20|language=tr}}</ref>
 
У місті [[Анкара]] існує вулиця Мустафи Абдулджеміля Киримоглу ({{lang-tr|Mustafa Abdül Cemil Kırımoğlu Sk.}})<ref>{{Cite web|title=Mustafa Abdül Cemil Kırımoğlu Sk. · Emek, 06490 Çankaya/Анкара, Туреччина|url=https://www.google.com/maps/place/Emek,+Mustafa+Abdül+Cemil+K%C4%B1r%C4%B1mo%C4%9Flu+Sk.,+06490+%C3%87ankaya/Ankara,+Турция/@39.924032,32.8161762,17z/data=!3m1!4b1!4m6!3m5!1s0x14d34f31c58c4b71:0x6f01af033d8efcb9!8m2!3d39.924032!4d32.8161762!16s/g/11byl2lm41|website=Mustafa Abdül Cemil Kırımoğlu Sk. · Emek, 06490 Çankaya/Анкара, Туреччина|accessdate=2023-04-03|language=uk-US}}</ref>
 
У місті [[Бурса (місто)|Бурса]] є Парк Мустафи Абдулджеміля Киримоглу ([[Турецька мова|тур]]. Mustafa Abdülcemil Kırımoğlu Çocuk Parkı)
 
У місті [[Ескішехір]] діє Музей імені Мустафи Джемілєва.<ref>{{Cite web|title=У Туреччині після реставрації відновлено роботу музею ім. Мустафи Джемілєва|url=https://islam.in.ua/ua/novyny-u-sviti/u-turechchyni-pislya-restavraciyi-vidnovleno-robotu-muzeyu-im-mustafy-dzhemilyeva|website=Іслам в Україні|accessdate=2023-07-14|language=uk}}</ref>
 
== Нагороди та почесні звання ==
[[Файл:Culture and life, 23-2014.pdf|міні|Мустафа Джемілєв на обкладинці газети «[[Культура і життя]]»]]


* Звання [[Герой України]] з врученням [[Орден Держави|ордена Держави]] (13 листопада 2023) — ''за визначний особистий внесок у становлення і розбудову незалежної Української держави, мужність і самовідданість у відстоюванні прав кримськотатарського народу, багаторічну плідну політичну та громадську діяльність''<ref>{{УПУ|749/2023|13 листопада 2023|Про присвоєння М.Джемілєву звання Герой України|link=https://www.president.gov.ua/documents/7492023-48873}}</ref>
Через 4 роки султан знов посадив його на престол, щоб той організував оборону краю в турецько-російській війні. Однак Кирим Ґерай раптово помер, імовірно, у наслідок умисного отруєння. Проте беї відмовилися почати слідство.
* Почесний громадянин міст [[Кастамону]] та [[Кириккале]].<ref name="medeniye.org" />
* Почесний доктор наук Вищого технологічного інституту міста [[Гебзе]] (Туреччина);<ref name="sakharov-center.ru"/>
* [[Почесна грамота Верховної Ради України]] (Україна);<ref name="dzemiliev-rada.org.ua"/>
* Почесний доктор політичних та соціальних наук Сельджуцького університету ([[1996]], Туреччина)<ref>{{cite web|url=http://www.memleket.com.tr/selcuk-kimleri-doktor-yapti-57148h.htm|назва=Selçuk kimleri doktor yaptı?|дата-доступу=03-02-2010|вебсайт=memleket.com.tr|мовою=tr|archive-date=9 липня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150709061421/http://www.memleket.com.tr/selcuk-kimleri-doktor-yapti-57148h.htm}}</ref>;
* [[Премія Нансена]] від [[Управління Верховного комісара ООН у справах біженців]] «за визначні зусилля й прихильність до права повернення кримських татар на батьківщину» ([[1998]]);
* Міжнародна премія імені Пилипа Орлика «За демократизацію українського суспільства» (2001, Україна);
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] 5-го ступеня (2001, Україна);
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] 4-го ступеня (2003, Україна);
* Медаль «За особливий вагомий внесок в укріплення миру та міжнаціональної згоди» (2003, Україна);
* [[Почесна грамота Кабінету Міністрів України]] (2003, Україна);
* [[Орден «За інтелектуальну відвагу»]] (2007, Україна);
* Премія «[[Світло справедливості]]» (2011, Україна);<ref>{{cite web|url=http://ucu.edu.ua/news/5024/|назва=Бажаю, щоб українська земля сповнилася Божою благодаттю та світлом справедливості, – Анастасія Шкільник|дата=07-11-2011|вебсайт=Офіційний сайт [[Український католицький університет|Українського католицького університету]]|accessdate=11 липня 2011|archive-date=6 лютого 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150206200658/http://ucu.edu.ua/news/5024/}}</ref>
* Орден «Хрест {{не перекладено|Солідарність Боротьби|Солідарності Боротьби||Fighting Solidarity}}» (2013, Польща);<ref>{{cite web|url=http://qha.com.ua/djemilev-nagrajden-ordenom-kresta-boryuscheisya-solidarnosti-123857.html|назва=Джемилев награжден Орденом «Креста Борющейся Солидарности»|дата=18-03-2013|вебсайт=qha.com.ua|мовою=ru|accessdate=06-04-2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140222140102/http://qha.com.ua/djemilev-nagrajden-ordenom-kresta-boryuscheisya-solidarnosti-123857.html|archivedate=22-02-2014|deadurl=yes}}</ref>
* [[Орден Турецької Республіки]] (2014, Туреччина);<ref>{{cite web|url=http://www.tccb.gov.tr/haberler/170/89101/cumhurbaskani-gulden-kirim-tatarlari-lideri-kirimogluna-cumhuriyet-nisani.html|назва=Cumhurbaşkanı Gül’den, Kırım Tatarları Lideri Kırımoğlu’na Cumhuriyet Nişanı|дата=15-04-2014|вебсайт=Офіційний сайт [[Президент Туреччини|президента Туреччини]]|мовою=tr|accessdate=8 травня 2014|archive-date=9 липня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150709001818/http://www.tccb.gov.tr/haberler/170/89101/cumhurbaskani-gulden-kirim-tatarlari-lideri-kirimogluna-cumhuriyet-nisani.html}}</ref>
* [[Премія солідарності імені Леха Валенси|Премія «Солідарності імені Леха Валенси»]] (2014, Польща).<ref>{{cite web|url=http://www.radiosvoboda.org/content/article/25376145.html|назва=Джемілєв став лауреатом польської «Премії солідарності»|дата=07-05-2014|вебсайт=[[Радіо «Свобода»]]|accessdate=8 травня 2014|archive-date=8 травня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140508230757/http://www.radiosvoboda.org/content/article/25376145.html}}</ref>
* Почесний доктор міжнародних відносин {{не перекладено|Чанаккаленський університет імені Вісімнадцятого березня|Чанаккаленського університету імені Вісімнадцятого березня||Çanakkale Onsekiz Mart University}} (2014, Туреччина).<ref name="qha 18-05-2014"/><ref>{{cite web|url=http://www.comu.edu.tr/duyurular/detay.php?id=11169|назва=ÇOMÜ'den Mustafa Abdülcemil Kırımoğlu'na Fahri Doktora|дата-доступу=09-05-2014|вебсайт=Офіційний сайт [[Чанаккаленський університет імені Вісімнадцятого березня|Чанаккаленського університету імені Вісімнадцятого березня]]|мовою=tr|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150709005949/http://www.comu.edu.tr/duyurular/detay.php?id=11169|archivedate=09-07-2015|deadurl=yes}}</ref>
* Почесний доктор {{не перекладено|Університет Улудагу|Університету Улудаґ||Uludağ University}} (2014, Туреччина).<ref>{{cite web|url=http://uludag.edu.tr/haberler/oku/dn/1425|title=Kırım Türklerinin efsane liderine “fahri doktor” unvanı|дата=12.12.2014|видання=Uludag University|дата-доступу=08.07.2015| archiveurl=https://web.archive.org/web/20150708150237/http://uludag.edu.tr/haberler/oku/dn/1425|archivedate=08.07.2015|deadurl=yes}}</ref>
* Лицарський хрест [[Орден «За заслуги перед Литвою»|ордену «За заслуги перед Литвою»]] (2015, Литва).<ref>{{cite web|url=https://www.lrp.lt/data/public/uploads/2015/07/2015-07-03-nr.-1k-380.pdf|title=Del Lietuvos Respublikos ir uzsienio valstybiu pilieciu apdovanolimo lietuvos valstybes ordinais ir medaliais liepos 6-osios – valstybes dienos proga|дата-доступу=03-07-2015|вебсайт=Офіційний сайт [[Канцелярія президента Литви|Канцелярії президента Литви]]|archive-date=8 липня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150708221417/https://www.lrp.lt/data/public/uploads/2015/07/2015-07-03-nr.-1k-380.pdf}}</ref>
* [[Орден «Народний Герой України»]] (2015).<ref>{{cite web|url=http://ukranews.com/news/185696.Dzhemileva-nagradili-ordenom-Narodnim-Geroem-Ukraini.uk|назва=Джемілєва нагородили орденом «Народний Герой України»|дата=14-10-2015|вебсайт=[[Українські новини|ukranews.com]]|accessdate=14 жовтня 2015|archive-date=20 жовтня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20151020053727/http://ukranews.com/news/185696.Dzhemileva-nagradili-ordenom-Narodnim-Geroem-Ukraini.uk}}</ref>
* Медаль заслуги ім. Миколи Міхновського Ліги Українців Канади (2016)<ref>{{cite web|url=http://www.homin.ca/news.php/news/16555/group/22|назва=Dzhemilev brings crimean cause to Canada|дата=28-05-2016|вебсайт=[[Гомін України (видавництво)|Гомін України]]|автор=Kalyna Kardash|accessdate=27 червня 2016|archive-date=21 вересня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160921055702/http://www.homin.ca/news.php/news/16555/group/22}}</ref>
* [[Орден Свободи]] «за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм» (23 серпня 2018)<ref name="u241-2018">{{УПУ|241/2018|23 серпня 2018|Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.president.gov.ua/news/prezident-privitav-lidera-krimskotatarskogo-narodu-mustafu-d-51022|назва=Президент привітав лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва з ювілеєм|дата=13-11-2018|вебсайт=Офіційний сайт [[Президент України|Президента України]]|accessdate=13 листопада 2018|archive-date=22 квітня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190422015736/https://www.president.gov.ua/news/prezident-privitav-lidera-krimskotatarskogo-narodu-mustafu-d-51022}}</ref>
* «Премія Свободи» партії [[Європейські консерватори та реформісти|Європейських консерваторів і реформістів]] (2019)<ref>{{Cite web|title=Європейські консерватори і реформісти вручили Мустафі Джемілєву «Премію Свободи» (+відео)|url=https://ua.krymr.com/a/news-mustafi-djemilevu-vruchyliy-premiyu-svobody/30261660.html|website=Крым.Реалии|accessdate=2020-12-04|language=uk|archive-date=17 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210417022036/https://ua.krymr.com/a/news-mustafi-djemilevu-vruchyliy-premiyu-svobody/30261660.html}}</ref>
* Медаль «За заслуги у дипломатії» [[Список міністрів закордонних справ Чехії|Міністерства закордонних справ Чехії]]&nbsp;— ''«за вагомий внесок впродовж життя у захист прав людини»'' (2020)<ref>{{Cite web|url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/11/30/7117121/|назва=МЗС Чехії нагородило медаллю Мустафу Джемілєва|видавець=[[Українська правда|Європейська правда]]|дата=30 листопада 2020|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220524004141/https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/11/30/7117121/|дата-архіву=2022-05-24|мертвий-url=no|дата-доступу=16 лютого 2023}}</ref>


Двічі Мустафу Джемілєва висували, як кандидата на отримання [[Нобелівська премія миру|Нобелівської премії миру]]. Так на початку 2011 року його кандидатуру висунули Асоціація захисту репресованих народів Німеччини, а також Народний депутат України [[Тарасюк Борис Іванович|Борис Тарасюк]], депутат [[Палата громад (Канада)|палати громад Канади]] [[Борис Вжесневський]], депутат [[Європейський парламент|Європарламенту]] від [[Литва|Литви]] {{не перекладено|Юстас Вінкас Палецкіс|||Justas Vincas Paleckis}} та 17 професорів різних вишів [[Польща|Польщі]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Росія|Росії]], [[Румунія|Румунії]], [[Туреччина|Туреччини]], [[Угорщина|Угорщини]] та [[Україна|України]].<ref>{{cite web|url=http://ria.ru/world/20110202/329524413.html|назва=Лидер крымских татар выдвинут на получение Нобелевской премии мира|дата=02-02-2011|вебсайт=[[РИА Новости]]|мовою=ru|accessdate=6 квітня 2014|archive-date=8 березня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140308011240/http://ria.ru/world/20110202/329524413.html}}</ref> У 2022 році Польща висунула кандидатуру Джемілєва на премію.<ref>{{Cite web|title=Польща висунула Джемілєва на Нобелівську премію миру|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/polsha-vydvinula-dzhemileva-nobelevskuyu-1643912014.html|website=РБК-Украина|accessdate=2022-02-03|language=ru|archive-date=3 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220203181937/https://www.rbc.ua/ukr/news/polsha-vydvinula-dzhemileva-nobelevskuyu-1643912014.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Польща висунула Мустафу Джемілєва номінантом на здобуття Нобелівської премії миру|url=https://qirim.news/novosti-uk/polshha-visunula-mustafu-dzhemilyeva-nominantom-na-zdobuttya-nobelivskoyi-premiyi-miru/|website=QIRIM.News|date=2022-02-03|accessdate=2022-02-03|language=uk|archive-date=3 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220203181939/https://qirim.news/novosti-uk/polshha-visunula-mustafu-dzhemilyeva-nominantom-na-zdobuttya-nobelivskoyi-premiyi-miru/}}</ref> Однак, жодного разу він її не отримав.
У внутрішній політиці Кирим Ґерай зробив величезний внесок у розвиток економічного і культурного життя країни. Заохочував розвиток сільського господарства. Обсяги виробництва хліба були збільшені настільки, що хан поставив питання про облаштування спеціального порту на Дніпрі для вивозу зерна. У пошуках шляхів до економічної незалежності ханства наказав провести геологічні розвідки в Кримських і Кавказьких горах з метою пошуку корисних копалини і дорогоцінних металів. Як спроба покращити фінансове становище ханства, Кирим Гераєм була здійснена [[Грошова реформа Кирима Герая|грошова реформа]], яка втім була нівельована його наступниками.
[[Файл:Бешлик Кирим Гірая 1172 (1758-1759).jpg|ліворуч|міні|Бешлик Кирима Герая 1172 (1758/1759)]]


== Родина та особисте життя ==
Час правління Кирима Ґерая став епохою розквіту кримськотатарського мистецтва&nbsp;— у цей час розвивався стиль так званого «кримського рококо». Для прикраси Ханського палацу були запрошені найкращі художники і архітектори свого часу. У столиці з'явилися нові фонтани і будівлі. Найвідоміші архітектурні пам'ятники епохи Кирима Ґерая: «[[Фонтан Сліз]]», Дюрбе Діляри-Бікеч, Ешиль-Джамі. Хан живо цікавився європейською, зокрема, французькою культурою і суспільною думкою.
[[Файл:Mustafa Dzhemilev Senate of Poland 01.JPG|міні|праворуч|275пкс|Мустафа та Сафінар Джемілєви під час прийому у [[Сенат Польщі|Сенаті Польської Республіки]], 3 червня 2014 року]]
* '''Абдульджеміль Мустафаєв''' ({{н}} [[1899]]&nbsp;— {{†}} [[1983]])&nbsp;— батько Мустафи Джемілєва.<ref name="sakharov-center.ru"/>
* '''Махпуре Мустафаєва'''&nbsp;— мати Мустафи Джемілєва.
* '''Анафі Джемілєв'''&nbsp;— син Махфуре та Абдульджеміля Мустафаєвих, брат Мустафи.
* '''Асан Джемілєв'''&nbsp;— син Махфуре та Абдульджеміля Мустафаєвих, брат Мустафи.
* '''Шевкіє Асанова'''&nbsp;— донька Махфуре та Абдульджеміля Мустафаєвих, сестра Мустафи.
* '''Васфіє Хаірова'''&nbsp;— донька Махфуре та Абдульджеміля Мустафаєвих, сестра Мустафи.
* '''Гульзар Абдураманова'''&nbsp;— донька Махфуре та Абдульджеміля Мустафаєвих, сестра Мустафи.
* '''Диляра Сеітвелієва'''&nbsp;— донька Махфуре та Абдульджеміля Мустафаєвих, сестра Мустафи.<ref name="library.khpg.org"/>
* '''Сафінар Мустафаївна Джемілєва'''&nbsp;— друга дружина Мустафи Джемілєва. Випускниця {{не перекладено|Узбецький державний університет світових мов|Ташкентського державного педагогічного інституту іноземних мов|ru|Узбекский государственный университет мировых языков}}. Її перший чоловік помер після тяжкої хвороби, після чого Сафінар присвятила себе руху за повернення свого народу на Батьківщину.<ref name="12-02-2010"/> Вона працює головою Ліги кримськотатарських жінок.<ref>{{cite web|url=http://islam.in.ua/3/ukr/full_news/10628/visibletype/1/ForceParentID/10628/TemplateName/news_print/ParentIndexName/news_id/index.html|назва=В Сімферополі презентували глянцевий дитячий журнал на кримськотатарській мові|вебсайт=islam.in.ua|accessdate=8 квітня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140409002456/http://islam.in.ua/3/ukr/full_news/10628/visibletype/1/ForceParentID/10628/TemplateName/news_print/ParentIndexName/news_id/index.html|archivedate=9 квітня 2014|deadurl=yes}}</ref> Вона стала головою Ліги ще на початку 1990-х років. Нині Ліга кримськотатарських жінок налічує близько 15-ти регіональних відділень по всьому Криму.<ref>{{стаття|автор=Семена Н.|назва=Миссия: сохранение ценностей|посилання=http://www.day.kiev.ua/ru/article/obshchestvo/missiya-sohranenie-cennostey|журнал=[[День (газета)|День]]|номер=№ 24|рік=1996}} {{ref-ru}}</ref> У 2010 році «за великий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави з нагоди [[День Соборності України|Дня Соборності України»]] [[Президент України]] [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктор Ющенко]] нагородив її [[Орден княгині Ольги|орденом княгині Ольги]] 3-го ступеня.<ref name="12-02-2010"/>
* '''Ельдар Сіммарович Ебубекіров''' ({{н}} [[31 травня]] [[1974]])&nbsp;— прийомний син Мустафи Джемілєва.
* '''Хайсер Джемілєв''' ({{н}} [[14 серпня]] [[1981]])&nbsp;— молодший син Мустафи та Сафінар Джемілєвих.<ref name="library.khpg.org"/> 27 травня 2013 року молодший син Мустафи Джемілєва&nbsp;— Хайсер Джемілєв застрелив Февзі Емедова, друга сім'ї, що працював у будинку Джемілєвих у [[Бахчисарай|Бахчисараї]]<ref>{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2013/05/27/6990820/|назва=Син голови Меджлісу застрелив людину|дата=27-05-2013|вебсайт=[[Українська правда]]|accessdate=30 травня 2013|archive-date=7 червня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130607144111/http://www.pravda.com.ua/news/2013/05/27/6990820/}}</ref><ref name="28-05-2013">{{cite web|url=http://news.liga.net/ua/articles/society/858733-traged_ya_v_budinku_dzhem_l_va_vers_vbivstva_mozhliviy_f_nal.htm|назва=Трагедія в будинку Джемілєва: версії вбивства і можливий фінал|дата=28-05-2013|вебсайт=news.liga.net|accessdate=30 травня 2013|archive-date=22 березня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140322182628/http://news.liga.net/ua/articles/society/858733-traged_ya_v_budinku_dzhem_l_va_vers_vbivstva_mozhliviy_f_nal.htm}}</ref>. [[Київський район (Сімферополь)|Київським районним]] судом міста [[Сімферополь|Сімферополя]] Хайсерові було обрано запобіжний захід у вигляді двомісячного утримання під вартою у Кримській республіканській психіатричній лікарні №&nbsp;1 Сімферополя і визначено проведення низки експертиз<ref>{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2013/05/28/6990911/|назва=Хайсера Джемільова відправили до психіатричної лікарні|дата=28-04-2013|вебсайт=[[Українська правда]]|accessdate=30 травня 2013|archive-date=7 червня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130607114222/http://www.pravda.com.ua/news/2013/05/28/6990911/}}</ref>. Мустафа Джемілєв висловив співчуття родині загиблого<ref>{{cite web|url=http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1564731-mustafa-dzhemilev-visloviv-spivchuttya-rodini-vbitogo-fevzi-edemova|назва=Мустафа Джемілєв висловив співчуття родині вбитого Февзі Едемова|дата=29-05-2013|вебсайт=Сайт журналу «[[Корреспондент]]»|accessdate=30 травня 2013|archive-date=30 травня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130530033452/http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1564731-mustafa-dzhemilev-visloviv-spivchuttya-rodini-vbitogo-fevzi-edemova}}</ref> та підтвердив інформацію, що його син лікувався у 2008 році у психіатричній клініці [[Стамбул]]а та перебуваючи в [[Таїланд]]і, вживав [[марихуана|марихуану]] і хотів покінчити з собою<ref>{{cite web|url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/mustafa_dgemile_v_nazvav_moglivi_prichini_rozladu_psihiki_sina_1831891|назва=Мустафа Джемілєв назвав можливі причини розладу психіки сина|дата=30-05-2013|вебсайт=[[Укрінформ]]|accessdate=30-05-2013|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140409140319/http://www.ukrinform.ua/ukr/news/mustafa_dgemile_v_nazvav_moglivi_prichini_rozladu_psihiki_sina_1831891|archivedate=09-04-2014|deadurl=yes}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2013/05/30/6991068/|назва=Арешт сина глави Меджлісу за вбивство оскаржать|дата=30-05-2013|вебсайт=[[Українська правда]]|accessdate=30 травня 2013|archive-date=7 червня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130607204448/http://www.pravda.com.ua/news/2013/05/30/6991068/}}</ref>. 25 листопада 2016 року Хайсер вийшов з-під варти в Росії<ref>{{Cite web|url=http://ukranews.com/ua/news/462175-syna-dzhemilyeva-zvilnyly-z-pid-varty-v-rf|title=Сина Джемілєва звільнили з-під варти в РФ|last=|first=|date=2016-11-25|website=ukranews.com|publisher=[[Українські новини]]|language=|accessdate=|archive-date=28 листопада 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161128050600/http://ukranews.com/ua/news/462175-syna-dzhemilyeva-zvilnyly-z-pid-varty-v-rf}}</ref>, а 26 листопада&nbsp;— повернувся до України<ref>{{Cite web|url=http://ukranews.com/ua/news/462345-syn-dzhemilyeva-uzhe-pryikhav-v-ukrainu|title=Син Джемілєва уже приїхав в Україну|last=|first=|date=2016-11-26|website=ukranews.com|publisher=[[Українські новини]]|language=|accessdate=|archive-date=27 листопада 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161127135624/http://ukranews.com/ua/news/462345-syn-dzhemilyeva-uzhe-pryikhav-v-ukrainu}}</ref>.
* '''Ельзара Абдулджелілова'''&nbsp;— донька Мустафи Джемілєва від першого шлюбу.<ref name="14-08-2012">{{cite web|url=http://tsn.ua/ukrayina/u-krimu-znayshli-povishenoyu-onuku-dzhemilyeva.html|назва=У Криму знайшли повішеною онуку Джемілєва|дата=14-08-2012|вебсайт=[[ТСН]]|accessdate=31 травня 2013|archive-date=17 вересня 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20120917023040/http://tsn.ua/ukrayina/u-krimu-znayshli-povishenoyu-onuku-dzhemilyeva.html}}</ref>
* '''Джаніке Абдулджелілова''' ({{н}} 2002&nbsp;— {{†}} 13 серпня 2012)&nbsp;— донька Ельзари. Вона померла у селі [[Щебетовка]], [[Феодосійська міська рада|Феодосійської міської ради]] у результаті нещасного випадку. Наступного дня її було поховано у тому ж селі<ref name="14-08-2012"/><ref>{{cite web|url=http://tsn.ua/ukrayina/onuka-dzhemilyeva-povisilas-bo-yiyi-ne-vzyali-na-more.html|назва=За фактом смерті дівчинки порушили кримінальну справу за статтею «доведення до самогубства»|дата=14-08-2012|вебсайт=[[ТСН]]|accessdate=31 травня 2013|archive-date=17 вересня 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20120917114323/http://tsn.ua/ukrayina/onuka-dzhemilyeva-povisilas-bo-yiyi-ne-vzyali-na-more.html}}</ref>.


== Виноски ==
== Пам'ять ==
{{notelist}}
У селі [[Строгонівка]] є вулиця Кирим Герая


== Примітки ==
== Примітки ==
{{примітки|2}}
{{reflist}}


== Література та джерела ==
== Література ==
* ''В. Котигоренко''. [https://archive.org/details/Politychna/page/n209/mode/1up?view=theater Джемілєв] // Політична енциклопедія. Редкол.: [[Левенець Юрій Анатолійович|Ю. Левенець]] (голова), [[Шаповал Юрій Іванович|Ю. Шаповал]] (заст. голови) та ін.&nbsp;— {{К.}}: [[Парламентське видавництво]], 2011.&nbsp;— с. 209 ISBN 978-966-611-818-2.
Гайворонский Алексей. Созвездие Гераев.&nbsp;— Симферополь, 2003
* {{книга|автор=Аблаев Р.|назва=Российская Федерация против Мустафы Джемилева. Омский процесс. Апрель 1976 г.|посилання=http://kirimtatar.com/Books/jemilev/jemilev.html|місце=[[Сімферополь|Симферополь]]|видавництво=Оджакъ|рік=2003}} {{ref-ru}}
* {{стаття|автор=[[Бекірова Гульнара Тасимівна|Бекирова Г.]]|назва=Омский процесс Мустафы Джемилева (из книги «Крымские татары 1941-1991»)|посилання=http://kirimtatar.com/index.php?option=com_content&task=view&id=531&Itemid=382|дата=29-04-2011}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор=Джемилев М.|назва=Шестой процесс Мустафы Джемилева : Материалы следствия и запись судебного процесса 1983–1984 гг. (г. Ташкент).|посилання=http://www.sakharov-center.ru/asfcd/auth/?t=book&num=548|місце=[[Сімферополь|Симферополь]]|видавництво=Фонд «Крым»|рік=2001|сторінок=495}} {{ref-ru}}
* {{стаття|автор=Коробова Т.|назва=Мустафа Джемілєв: «Я ж зек, слухай, якщо Чорновіл залишиться один, я буду поруч із ним»|посилання=http://www.day.kiev.ua/uk/article/podrobici/mustafa-dzhemiliev-ya-zh-zek-sluhay-yakshcho-chornovil-zalishitsya-odin-ya-budu-0|дата=10-06-1998|журнал=[[День (газета)|«День»]]|випуск=№107, (1998)}}
* {{стаття|автор=Семена Н.|назва=Там, на Колыме, мы верили, что наш народвернется в Крым...|посилання=http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/kaleido_digest/34392/|журнал=[[День (газета)|«День»]]|дата=12-02-2010}} {{ref-ru}}
* {{стаття|автор=Семена Н.|назва=Миссия: сохранерие ценностей|посилання=http://www.day.kiev.ua/ru/article/obshchestvo/missiya-sohranenie-cennostey|журнал=[[День (газета)|День]]|номер=№ 24|рік=1996}} {{ref-ru}}
* {{книга|назва=Кримські татари: шлях до повернення|посилання=http://history.org.ua/LiberUA/Book/tatari/2.pdf|місце=[[Київ]]|рік=2004|isbn=966-02-3285-3}}
* {{стаття|назва=Мустафа Джемилев продолжает голодовку|посилання=http://www.memo.ru/history/DISS/chr/XTC38-21.HTM|місце=[[Москва]]|видавництво=[[Самвидав|Самиздат]]|журнал=[[Хроника текущих событий]]|випуск=38|дата=31-12-1975}} {{ref-ru}}
* {{стаття|назва=В защиту Мустафы Джемилева|посилання=http://www.memo.ru/history/DISS/chr/XTC39-12.HTM|місце=[[Москва]]|видавництво=[[Самвидав|Самиздат]]|журнал=[[Хроника текущих событий]]|випуск=39|дата=12-03-1976}} {{ref-ru}}
* {{стаття|назва=Суд над Мустафой Джемилевым|посилання=http://www.memo.ru/history/DISS/chr/XTC40-4.HTM|місце=[[Москва]]|видавництво=[[Самвидав|Самиздат]]|журнал=[[Хроника текущих событий]]|випуск=40|дата=20-05-1976}} {{ref-ru}}
* {{стаття|назва=Мустафа Джемилев на свободе|посилання=http://www.memo.ru/history/DISS/chr/XTC48-37.HTM|місце=[[Москва]]|видавництво=[[Самвидав|Самиздат]]|журнал=[[Хроника текущих событий]]|випуск=48|дата=14-03-1978}} {{ref-ru}}
* {{стаття|назва=Арест Мустафы Джемилева|посилання=http://www.memo.ru/history/DISS/chr/XTC52-33.HTM|місце=[[Москва]]|видавництво=[[Самвидав|Самиздат]]|журнал=[[Хроника текущих событий]]|випуск=52|дата=01-03-1979}} {{ref-ru}}
<!-- Будь ласка, додавайте лише ті джерела, що використовуються у статті -->


== Посилання ==
== Посилання ==
{{Вікіпосилання}}
* [http://hansaray.iatp.org.ua/u_index.html Поіменний перелік кримських ханів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080126052328/http://hansaray.iatp.org.ua/u_index.html |date=26 Січня 2008 }}
* [https://web.archive.org/web/20140407072148/http://www.dzemiliev-rada.org.ua/ Офіційний вебсайт]
* [https://web.archive.org/web/20070318162008/http://www.cidct.org.ua/ru/publications/Giray/index.html Правителі Кримського ханства]
* {{cite web|url=http://www.dzhemelev.openua.net/bio.php|назва=Джемілєв Мустафа. Біографія|вебсайт=openua.net|accessdate=30 грудня 2007|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140226111103/http://www.dzhemelev.openua.net/bio.php|archivedate=26 лютого 2014|deadurl=yes}}
*https://www.zeno.ru/showgallery.php?cat=2217 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181014053107/https://www.zeno.ru/showgallery.php?cat=2217 |date=14 Жовтня 2018 }} корпус монет першого правління Кирим Герая (1758-1764)
* {{cite web|url=http://www.sakharov-center.ru/asfcd/auth/?t=author&i=381|назва=Джемилев Мустафа  (р.1943)|вебсайт=sakharov-center.ru|мовою=ru|accessdate=6 квітня 2014|archive-date=24 вересня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924093927/http://www.sakharov-center.ru/asfcd/auth/?t=author&i=381}}
*https://www.zeno.ru/showgallery.php?cat=2221 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181014053051/https://www.zeno.ru/showgallery.php?cat=2221 |date=14 Жовтня 2018 }} корпус монет другого правління Кирим Герая (1767-1768)
* Народний депутат України [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/d_ank_arh?kod=53503 III] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130507071416/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/d_ank_arh?kod=53503 |date=7 травня 2013 }} скликання. Джемілєв Мустафа на офіційному сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]
* ''Шульга Т. С.'' [https://archive.org/details/o1_2021/page/205/mode/1up?view=theater Джемілєв Мустафа] // [[Енциклопедія історії України]]: Додатковий том. Кн. 1: А–Я / Редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій]] (голова редкол.) та ін. [[Інститут історії України НАН України|НАН України. Інститут історії України]].&nbsp;— {{К.}}: «[[Наукова думка]]», 2021.&nbsp;— С. 205.&nbsp;— 773 с.&nbsp;— ISBN 978-966-00-1858-7.
<!-- Будь ласка, додавайте лише ті посилання, що використовуються у статті -->


{{Бібліоінформація}}
{{Кримські хани}}
{{Депутати ВРУ-8}}
{{Депутати ВРУ-9}}
{{Кримські татари в депортації}}{{Герої України}}{{Портали|Біографії|Політологія|СРСР|Україна|Крим}}
{{Добра стаття}}


{{DEFAULTSORT:Джемілєв Мустафа}}
[[Категорія:Уродженці Сакського району]]
[[Категорія:Персоналії:Андижанський район]]
[[Категорія:Персоналії:Ташкент]]
[[Категорія:Радянські політв'язні]]
[[Категорія:Радянські дисиденти]]
[[Категорія:Правозахисники СРСР]]
[[Категорія:В'язні Лефортовської тюрми]]
[[Категорія:Персоналії:Омськ]]
[[Категорія:Персоналії:Усть-Майський улус]]
[[Категорія:Персоналії:Верхньоколимський улус]]
[[Категорія:Персоналії:Янгіюль]]
[[Категорія:Персоналії:Магаданська область]]
[[Категорія:Персоналії:Бахчисарай]]
[[Категорія:Персоналії:Бахчисарай]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Доктори права]]
[[Категорія:Голови Меджлісу кримськотатарського народу]]
[[Категорія:Делегати Курултаю кримськотатарського народу]]
[[Категорія:Почесні громадяни Кириккале]]
[[Категорія:Почесні громадяни Кастамону]]
[[Категорія:Народні депутати України 3-го скликання]]
[[Категорія:Члени «Нашої України»]]
[[Категорія:Народні депутати України 4-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 5-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 6-го скликання]]
[[Категорія:Кавалери ордена «За інтелектуальну відвагу»]]
[[Категорія:Народні депутати України 7-го скликання]]
[[Категорія:Учасники Євромайдану]]
[[Категорія:Уповноважені Президента України у справах кримськотатарського народу]]
[[Категорія:Народні депутати України 8-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 9-го скликання]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо об'єкти]]

Версія за 16:37, 29 березня 2022

Шаблон:Особа2 Кирим Ґерай (Шаблон:Lang-crh3; 1717–березень 1769[1]) — кримський хан у 1758–1764 та 1768–1769 рр. з династії Ґераїв. Син Девлета II Ґерая. За Арслана Ґерая був нуреддином і ханським намісником в Буджаку.

Біографія

Почав вести самостійну зовнішню політику задовго до воцаріння, направивши посольство до прусського короля. Усвідомлюючи загрозу з боку Російської імперії, намагався знайти союзників для організації спільної оборони. Незабаром залишив Крим і поселився в Османській імперії, де не припиняв політичної діяльності, підтримуючи єдисанських ногайців, незадоволених правлячим ханом. Прибувши в Єдисан особисто, зібрав навколо себе велике військо, маючи намір виступити на Кримське ханство. Враховуючи силу і популярність Кирима Ґерая, султан ухвалив рішення надати йому ханське звання.

Зайнявши престол, Кирим Ґерай почав створення зовнішньополітичного альянсу для протистояння російській експансії. Переговори з Пруссією закінчилися безрезультатно. Кирим Ґерай намагався привернути на свою сторону Польщу, надавши підтримку супротивникам зведення на престол російського ставленика Понятовського. Доводив султанові згубність османського нейтралітету в східноєвропейських справах та ефемерність миру з Росією. Однак султан побоювався, що активність Кирима Ґерая приведе до війни з сусідами і тому відправив його у відставку.

Через 4 роки султан знов посадив його на престол, щоб той організував оборону краю в турецько-російській війні. Однак Кирим Ґерай раптово помер, імовірно, у наслідок умисного отруєння. Проте беї відмовилися почати слідство.

У внутрішній політиці Кирим Ґерай зробив величезний внесок у розвиток економічного і культурного життя країни. Заохочував розвиток сільського господарства. Обсяги виробництва хліба були збільшені настільки, що хан поставив питання про облаштування спеціального порту на Дніпрі для вивозу зерна. У пошуках шляхів до економічної незалежності ханства наказав провести геологічні розвідки в Кримських і Кавказьких горах з метою пошуку корисних копалини і дорогоцінних металів. Як спроба покращити фінансове становище ханства, Кирим Гераєм була здійснена грошова реформа, яка втім була нівельована його наступниками.

Файл:Бешлик Кирим Гірая 1172 (1758-1759).jpg
Бешлик Кирима Герая 1172 (1758/1759)

Час правління Кирима Ґерая став епохою розквіту кримськотатарського мистецтва — у цей час розвивався стиль так званого «кримського рококо». Для прикраси Ханського палацу були запрошені найкращі художники і архітектори свого часу. У столиці з'явилися нові фонтани і будівлі. Найвідоміші архітектурні пам'ятники епохи Кирима Ґерая: «Фонтан Сліз», Дюрбе Діляри-Бікеч, Ешиль-Джамі. Хан живо цікавився європейською, зокрема, французькою культурою і суспільною думкою.

Пам'ять

У селі Строгонівка є вулиця Кирим Герая

Примітки

Література

Гайворонский Алексей. Созвездие Гераев. — Симферополь, 2003

Посилання

Шаблон:Кримські хани

  1. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
Отримано з http://krymology.info/index.php?title=Мустафа_Джемілєв&oldid=1988