|
ua>Vity OKM |
Рядок 1: |
Рядок 1: |
| {{Гора | | {{Картка герба |
| | назва = Аюдаґ | | |назва = Герб Партеніта |
| | Photo = Au-Dag.png
| | |зображення =COA Partenit, Krym, Ukraine.svg |
| | фото_розмір = 300px
| | |зображення_розмір = 200 |
| | Caption = Вид на Аюдаг із [[Мис Плака|мису Плака]]
| | |середній = |
| | Elevation = 572 м
| | |середній_розмір = |
| | Range = [[Кримські гори]]
| | |середній_підпис = |
| | країна = {{UKR}} | | |малий = |
| | Location = [[Автономна Республіка Крим]]
| | |малий_розмір = |
| | Prominence =
| | |малий_підпис = |
| | Coordinates =
| | |зображення2 = COA Partenit, Krym UHT.svg |
| | Topographic map =
| | |зображення2_розмір = 150 |
| | Type=|Age=
| | |зображення2_підпис = Герб формату [[УГТ]] |
| | First ascent =
| | |зображення3 = |
| | карта розташування = Україна
| | |зображення3_розмір = |
| | карта розташування1 = Крим
| | |зображення3_підпис = |
| | |носій = [[Партеніт]] |
| | |дата_затвердження = [[31 серпня]] [[2006]] р. |
| | |нашоломник = |
| | |корона = |
| | |шолом = |
| | |щит = [[Французький щит]] |
| | |щитотримачі = |
| | |основа = |
| | |девіз = |
| | |ордени = |
| | |інші_елементи = |
| | |ранні_версії = |
| | |використання = |
| }} | | }} |
|
| |
|
| '''Аюда́ґ<ref name="ГЕУ"/>, Ведмі́дь-гора́'''<ref name="УРЕ"/><ref name="НАУ"/><ref name="ГЕУ"/> ({{lang-crh|Ayuv Dağ}}) — [[гора]] на [[Південне узбережжя Криму|Південному березі Криму]]. Розташована на межі [[Алуштинська міська рада|Великої Алушти]] і [[Ялтинська міська рада|Великої Ялти]], за 2,5 км на схід від [[Гурзуф]]а. Висота Аюдаґу — 577 м<ref name="ЕСДТ"/>, гірський масив трохи витягнутий у північно-західному напрямі на 2400 м, виступає в море на 2—2,5 км. Загальна площа — близько 5,4 км²<ref name="ЕСДТ"/>. Із 1947 р. Аюдаґ — [[пам'ятка природи]]{{sfn|Ена В. Г.|1989|с=76}}, [[ландшафтний заказник]] загальнодержавного значення<ref>{{Cite web |url=http://nature.land.kiev.ua/pzf6-9.html |title=Ландшафтні заказники загальнодержавного значення // Портал «Природа України» |accessdate=16 лютого 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150216204449/http://nature.land.kiev.ua/pzf6-9.html |archivedate=16 лютого 2015 |deadurl=yes }}</ref>. | | '''Герб Партеніта''' затверджений [[31 серпня]] [[2006]] р. рішенням Партенітської селищної ради. Герб є [[промовистий герб|промовистим]]. |
|
| |
|
| == Назва == | | == Опис герба == |
| Сучасна назва '''Аюдаг''' складається з двох [[кримськотатарська мова|кримськотатарського]], кипчацького слова ''*aju'' — ведмідь, турецького ''*datf'', кримськотатарського ''*dag'' — гора{{sfn|Янко М. П.|1998}}. Зовнішнім виглядом гора схожа на ведмедя, що ніби припав до моря і п'є воду. Проте, як свідчить видатний дослідник Криму [[Кеппен, Петр Іванович|Петро Кеппен]], ще на початку XIX століття [[кримські татари]] називали цю гору '''Біюк-Кастель''', що означає «велика фортеця»{{sfn|Янко М. П.|1998}}. П. Кеппен висловлює припущення про те, що в середньовіччі гора могла мати назву '''Айя''', від грецького «айос» — святий.<ref>Кеппен П. И. Крымский сборник, СПБ,1837, с. 167</ref> Потім грецька назва Айя трансформувалась у кримську Аю-Даг{{sfn|Домбровский О. И.|1975|с=60}}. На середньовічних італійських картах-[[портолан]]ах Аюдаг позначений як '''Камілле''' («верблюд»){{sfn|Янко М. П.|1998}}{{sfn|Ена В. Г.|1989|с=59}}.
| | [[Геральдичний щит|Щит]] перетятий; у верхньому червоному полі — Св. [[Іоан Готський]] у срібному одязі; у нижньому синьому — золота гора над срібним [[меандр]]ом, стилізована під [[ведмідь|ведмедя]], який лежить і п'є з моря, над нею праворуч — профіль голови дівчини, виконаний у [[Стародавня Греція|античній грецькій]] традиції. |
|
| |
|
| Найпроблематичнішим є питання щодо назви гори в античну епоху. Аюдаг часто ототожнюється з мисом Парфеніон або Партеніон, на якому, за словами грецького географа [[Страбон]]а, містився храм [[Таври (плем'я)|таврської]] богині [[Діва (історія Криму)|Діви]]{{sfn|Ена В. Г.|1989|с=25-26}}. Деякі дослідники, наприклад [[Бларамберг Іван Павлович|Іван Бларамберг]], вважають, що в античних [[перипл]]ах Аюдаг позначений як мис '''Кріу-Метопон''' (Метопону), що означає «баранячий лоб»{{sfn|Янко М. П.|1998}}{{sfn|Ена В. Г.|1989|с=36}}. Проте обидва твердження є спірними.
| | == Значення символіки == |
| | Св. Іоан Готський — уродженець [[Партеніт]]а і небесний заступник селища. [[Ведмідь-гора]] — домінуючий природний об'єкт, своєрідна візитна картка селища й один з найвідоміших символів [[Південний берег Криму|Південного берега Криму]]. Голова дівчини означає назву селища (у перекладі з грецького — ''Дівочий''), а також нагадує про древній народ — [[Таври (плем'я)|таврів]], що жили в цих місцях і поклонялись богині Діві. |
|
| |
|
| == Геологія ==
| | Червоний колір означає мужність, життєствердну силу і працю, синій символізує красу і велич, а в сполученні зі срібними хвилями — синє [[море]] і блакитне [[небо]]. |
| Аюдаг — класичний [[лаколіт]]<ref name="УРЕ"/><ref name="ЕСДТ"/>. Виникла вона близько 150 млн років тому в [[юрський період|середнеюрську]] епоху в результаті проникнення [[магма|магми]] в розломи [[земна кора|земної кори]]. Головною [[гірська порода|гірською породою]] Аюдагу є [[габродіабаз]], дуже цінний будівельний та оздоблювальний матеріал з якого зроблено трибуни на [[Красна площа|Красній площі]] в [[Москва|Москві]]<ref name="ЕСДТ"/>. Аюдаг — природний мінералогічний музей Південного узбережжя Криму, тут виявлено 18 нових [[мінерал]]ів<ref name="ЕСДТ"/>{{sfn|Ена В. Г.|1989|с=77}}. Наприклад, [[везувіан]], невідомий в інших місцях Кримських гір<ref name="ЕСДТ"/>.
| |
|
| |
|
| <small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
| | == Посилання == |
| Ayu-Dag or Medved-gora (Bear mountain).jpg|border|Аюдаг з боку [[Партеніт]]а
| | * [http://www.heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=3512#verh Українська геральдика] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306223801/http://www.heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=3512#verh |date=6 березня 2016 }} |
| Гурзуф3.jpg|border|Аюдаг з боку [[Гурзуф]]а
| |
| Аю-Даг10.jpg|border|Аюдаг, вид з [[Гурзуфське сідло|Гурзуфського сідла]]
| |
| Аю-Даг10.JPG|border|Аюдаг, вид з [[мис Плака|мису Плака]]
| |
| Аю-Даг.JPG|border|На вершині Аюдагу
| |
| </gallery></small>
| |
| | |
| == Флора і фауна ==
| |
| [[Файл:Strawberry-tree.png|150px|міні|праворуч|Суничне дерево дрібноплідне на горі Аюдаг]]
| |
| Вершина і схили Аюдагу вкриті [[шибляк]]ом із вкрапленнями [[сосна кримська|сосни]] кримської. Шибляковий [[деревостан]] складається із [[дуб скельний|дуба скельного]] і [[дуб пухнастий|пухнастого]], [[граб східний|граба східного]], [[ясен високий|ясена високого]], [[горобина звичайна|горобини звичайної]] і [[Берека|береки]], [[клен польовий|клена польового]], [[дерен справжній|кизилу звичайного]], [[паліурус]]а, [[шипшина звичайна|шипшини звичайної]] тощо. Зустрічаються також [[релікт|реліктові рослини]]: [[суничне дерево дрібноплідне]], [[ялівець високий]] і [[ялівець колючий|колючий]], [[фісташка туполиста]], [[рускус понтійський]] та інші. Всього флора Аюдагу налічує 577 видів рослин, із них 44 занесені до [[Червона книга України|Червоної книги]]{{sfn|Ена В. Г.|1989}}<ref name="ЕСДТ"/>.
| |
| | |
| На Аюдазі мешкають [[лисиця]], [[борсук]], [[куниця кам'яна]], [[їжак білочеревий]], [[заєць сірий]], [[вивірка телеутка]], дрібні [[гризуни]], [[кажани]] та інші види ссавців. На скелях Аюдагу гніздяться [[мартини]], рідше — [[баклани]], у лісі — [[горлиці]], [[сови]], [[дятел|дятли]], [[синиця|синиці]], [[горобці]], [[сойки]], [[дрозди]] та інші види птахів. Із плазунів тут зустрічаються [[вуж]]і, [[полоз (рід)|полози]], [[ящірки]], у тому числі і безногі — [[жовтопуз]]и. 16 видів тварин Аюдагу занесені до [[Червона книга України|Червоної книги]]{{sfn|Ена В. Г.|1989|с=78}}.
| |
| Із 1974 р. Аюдаг — [[заказник]] державного значення<ref>{{Cite web |url=http://www.ark.gov.ua/index.php?v=8&tek=33&par=8&l=&art=1152&date= |title=Перечень территорий и объектов природно-заповедного фонда Автономной Республики Крым общегосударственного и местного значения по состоянию на 1 января 2001 г. (без г. Севастополя) |accessdate=27 січня 2010 |archive-date=19 квітня 2013 |archive-url=https://archive.today/20130419081056/http://old.crimea-portal.gov.ua/index.php?v=8&tek=33&par=8&art=1152&date= }}</ref>.
| |
| | |
| == Історія ==
| |
| Відомості про ранню історію Аюдагу уривчасті і суперечливі. Археологи знайшли на Аюдагу [[кремінь|кремінні]] знаряддя праці епохи [[мезоліт|мезо]]—[[неоліт]]у{{sfn|Лысенко А. В.|2002|с=63-85}}<ref name="ЕСДТ"/>. В епоху пізньої [[бронзова доба|бронзи]] — раннього [[залізна доба|заліза]] з IV ст. до н. е. по IV ст. н. е. на Аюдазі існувало поселення, яке деякі дослідники вважають таврським{{sfn|Домбровский О. И.|1975|с=110}}. У перші століття нашої ери гора та її околиці, можливо, потрапляють до зони впливу [[Боспорська держава|Боспорської держави]]{{sfn|Лысенко А. В.|2002|с=66-68}}.
| |
| | |
| Набагато краще вивчений і представлений археологічними пам'ятками середньовічний період. У VIII ст. на Аюдазі виникає великий укріплений монастир святих Апостолів Петра і Павла. Його фундатором вважають [[Іоанн (єпископ Готський)|святого Іоанна, єпископа Готського]]. Згідно з агіографічними джерелами мощі святого Іоанна Готського покояться на території монастиря<ref>Никитский А. Житие преподобного отца нашего Иоанна, епископа Готфии // ЗООИД, 1883, № 13</ref>, але світу поки не явлені. Біля східного підніжжя Аюдагу містився головний храм обителі — базиліка святих Апостолів Петра і Павла. Залишки базиліки збереглися на території військового санаторію «Крим» в селищі [[Партеніт]]. Крім монастиря, на Аюдазі в середньовіччі виникає кілька невеликих поселень{{sfn|Лысенко А. В.|2002|с=73-85}}.
| |
| | |
| <small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
| |
| Map au dag.jpg|border|Схема туристичних маршрутів
| |
| Церковь.jpg|border|Рештки церкви святих Костянтина й Олени на галявині Ай-Констант
| |
| </gallery></small>
| |
| | |
| Монастир і поселення проіснували до кінця XV — початку XVI ст. Після турецької окупації узбережжя Криму в 1475 р. занепадають і зникають. Деякі дослідники вважають, що люди змушені були покинути Аюдаг, внаслідок зневоднення гори після землетрусу [[1423]] року{{sfn|Домбровский О. И.|1975|с=128}}.
| |
|
| |
|
| == Див. також == | | == Див. також == |
| * [[Буру-Кая]] | | * [[Прапор Партеніта]] |
| * [[Четтеке-Узень]] | | * [[Партеніт]] |
| * [[Аю-Дагъ]]
| |
| * [[Суук-Су (урочище)]]
| |
| | |
| == Примітки ==
| |
| {{reflist|2|refs=
| |
| <ref name="УРЕ">[http://leksika.com.ua/16970704/ure/ayudag Аюдаг] // {{УРЕ}}</ref>
| |
| <ref name="НАУ">{{НАУ}}</ref>
| |
| <ref name="ГЕУ">Аюдаг // {{ГЕУ1}}</ref>
| |
| <ref name="ЕСДТ">[http://leksika.com.ua/13880825/turizm/ayudag Аюдаг] // {{ЕСДТ}}</ref>
| |
| }}
| |
| | |
| == Література ==
| |
| * {{НАУ}}
| |
| * [[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]]. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 224 с.
| |
| * [[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]]. [https://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/07/Baytsar-HEOHRAFIYA-KRYMU-2014-book.pdf Географія Криму].: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 301 c
| |
| * {{книга |автор = [[Янко Микола Тимофійович|Янко М. П.]] |частина =Аюдаг |посилання частина = |заголовок =Топонімічний словник України : Словник-довідник |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{К.}} |видавництво =[[Знання (видавництво)|Знання]] |рік = 1998 |сторінок = 432 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn=5-7707-9443-7 |ref =Янко М. П. }}
| |
| * Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
| |
| * Алуштинский регион с древнейших времен до наших дней, Киев, 2002.
| |
| * {{ref-ru}} {{книга |автор =Домбровский О., Столбунов А., Баранов И. |заголовок =Аю-Даг — «Святая» гора |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|Симферополь|Сімферополь}} |видавництво = |рік = 1975|сторінок = |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref =Домбровский О. }}
| |
| * {{ref-ru}} {{книга |автор =Ена В. Г. |заголовок =Заповедные ландшафты Крыма |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|Симферополь|Сімферополь}} |видавництво = |рік = 1989 |сторінок = |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref =Ена В. Г. }}
| |
| * Кеппен П. И. О древностях Южнаго берега Крыма и гор Таврических, Спб, 1837.
| |
| * Лебединский В. И., Партенитская долина от моря до гор, Симферополь, 1999.
| |
| * Лебединский В. И., С геологическим молотком по Крыму, Москва, 1982.
| |
| * {{ref-ru}} {{книга |автор =Лысенко А. В., Тесленко И. Б. |частина =Античные и средневековые памятники горы Аю-Даг |посилання частина = |заголовок =Алуштинский регион с древнейших времен до наших дней |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|Киев|Київ}} |видавництво = [[Стилос]] |рік = 2002 |сторінок = |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref =Лысенко А. В. }}
| |
| * Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
| |
| | |
| == Посилання ==
| |
| {{Commons category|Ayu-Dag}}
| |
| * [http://www.partenit.ru/ajudag.shtml Экскурсия на Аю-даг] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070310141611/http://www.partenit.ru/ajudag.shtml |date=10 березня 2007 }}
| |
| * [https://web.archive.org/web/20120322183147/http://piligrims.com.ua/projekty/10-ekskursija-ajudag.html Авторская экскурсия на Аю-даг]{{ref-ru}}
| |
| * [http://krym.sarov.info/au_dag_marshruts.html описание маршрутов по горе Аю-даг] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070310213724/http://krym.sarov.info/au_dag_marshruts.html |date=10 березня 2007 }}{{ref-ru}}
| |
| * Влас Михайлович Дорошевич. «Покойники моря» [http://ru.wikisource.org/wiki/Покойники_моря_(Дорошевич)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210228193152/https://ru.wikisource.org/wiki/Покойники_моря_(Дорошевич) |date=28 лютого 2021 }}
| |
| * [https://web.archive.org/web/20140310130902/http://ucblibrary3.berkeley.edu:8085/x-ussr/100k/L-36-129.jpg Розташування на мапі]
| |
|
| |
|
| {{Визначні місця Криму}}
| |
| {{Кримські гори}}
| |
| {{Гори України}}
| |
| {{ac}}
| |
| [[Категорія:Геологічні пам'ятки природи Криму]]
| |
| [[Категорія:Південне узбережжя Криму]]
| |
| [[Категорія:Гірські вершини Криму]]
| |
| [[Категорія:Вершини заввишки до 1000 метрів]]
| |
| [[Категорія:Партеніт]] | | [[Категорія:Партеніт]] |
| [[Категорія:Гурзуф]] | | [[Категорія:Герби селищ Автономної Республіки Крим|Партеніт]] |