Кенаса (Бахчисарай) та Реммал-ходжа: різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Ірина Бучнєва
(Вставлено фото в картку)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Культова споруда
{{Особа
|країна = Україна ([[Тимчасово окупована територія України|на окупованій території]])
| ім'я                = Реммал-ходжа
|зображення = Караимская кенаса на Чуфут-Кале, 2021, 02.jpg
| оригінал імені      =
|стан = аварійний
| зображення           =  
|карта розташування = Україна#Україна Крим
| розмір_зображення    =  
|commons =  
| дата_народження      =  
}}{{External media
| місце_народження =  
|align  = right
| дата_смерті =
|width  = 300
| місце_смерті =  
|image1 = [http://karai.crimea.ua/uploads/posts/2009-11/1257318376_c-038.jpg Сучасний вигляд кенаси]
| поховання =
| підданство =[[Османська імперія]]
| національність =
| військове звання =
| підпис =
| партія =
| нагороди =
}}
}}
'''Бахчисарайська [[кенаса]]''' — культова споруда [[Караїми|караїмів]], пам'ятник архітектури місцевого значення. Знаходиться за адресою вул. Леніна, 67 (не плутати з кенаси в Чуфут-Кале, що знаходиться під [[Бахчисарай|Бахчисараєм]]). Про її значущість говорить той факт, що за караїмським статутом XIX століття обов'язки [[Гахам]]а до проведення чергових виборів покладалися на старшого Газана бахчисарайської кенаси.
'''Мухаммед Нідаї Кайсуні-заде''' або'''Реммал-ходжа'''&nbsp;— [[турки|турецький]] і [[Османська імперія|османсько-кримський]], хроніст, [[історик]] [[Крим]]у та поет, двірцевий, астролог, лікар, друг і співрозмовник кримського хана [[Сахіб I Ґерай|Сахіб Ґірея]]<ref>[http://www.tataroved.ru/publicat/ulus.pdf «Хроніка Реммаля Хаджи „Історія Сахіб-Ґерея“, як джерело по кримсько-татарським походам»]</ref>.


== Історія ==
== Біографія ==
Є відомості про дві караїмські кенаси, які діяли в Бахчисараї до Кримської війни. Можливо, другим будинком молитви названий бет мідраш&nbsp;— приходська школа. Де вони знаходилися, нині немає відомостей. У 1870&nbsp;р. караїми зводять новий, більш просторий будинок молитви. Будівля збереглася до нашого часу, хоч і в спотвореному в пізніші часи вигляді.<ref name="Дзюба">{{Cite web |url=https://culture.voicecrimea.com.ua/uk/kenasa-v-misti-sadiv/ |title=Дзюба О. Кенаса в місті садів // Голос Криму. Культура |accessdate=8 жовтня 2020 |archive-date=16 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201016210805/https://culture.voicecrimea.com.ua/uk/kenasa-v-misti-sadiv/ }}</ref>
Реммал-ходжа&nbsp;— за походженням турок, виходець із сім'ї медиків, отримав освіту в Стамбулі. Подорожуючи Османською імперією, потрапив до Криму, і своїми знаннями та хистом привернув увагу кримських вельмож й, з 1532 року, служив в [[Бахчисарай|Бахчисараї]] біля кримського хана Сахіб-Ґірея.


Будівля бахчисарайської кенаси виконана з обробленого каменю-вапняку<ref>{{Стаття|author=Д. А. Прохоров|title=Караимская община Бахчисарая в конце XVIII – начале XX вв|url=http://maiet.cfuv.ru/wp-content/uploads/2016/12/018proxorov-1.pdf|language=|видання=Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии|тип=|date=2016|місяць=12|число=|том=|номер=XX|pages=445—508|issn=|accessdate=2 вересня 2020|archivedate=17 квітня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210417203139/https://maiet.cfuv.ru/wp-content/uploads/2016/12/018proxorov-1.pdf}}</ref>.
Прізвисько отримав за астрологічне мистецтво. Після усунення від трону Сахіб Ґірея, його найкращого друга також було ув'язнено. Там же, у в'язниці ним було написано кілька творів, в тому числі і найгучніший його доробок&nbsp;— історичний трактат «Таріх-й Сахіб-Гірей-хан» (Історія Сахіб-Гірей-хана). У трактаті викладено історію черкеських походів і трагічної загибелі хана. Публікація О. Гёкбільгіна (1973) включає оригінальний текст на азербайджанською мовою та переклад на французьку.


Відомо, що в кенасі зберігалася срібна гуртка з дарчим написом «Бахчисарайському караїмському товариству», подарована в [[1847]] імператрицею [[Олександра Федорівна (дружина Миколи I)|Олександрою Федорівною]] під час відвідування царською сім'єю Бахчисарая. У [[1910]] роціку ця кружка разом з іншими цінностями бахчисарайської кенаси була викрадена і згодом перетоплена.
== Твори ==
Реммал-Ходжа мав здібність до наук, астрології та пробував віршувати. До нащадків дійшли: «[[Історія Сахіб Ґірей-хана]]» та «[[Користь для людей у віршах]]».


Всередині кенаси було все традиційно&nbsp;— зал молитви біля північного боку закінчувався мошав зеккенім&nbsp;— місцями для старих, і жіночим балконом над ними. Вхід для чоловіків було розташовано в цоколі, для жінок&nbsp;— на рівні другого поверху, куди вели сходи. Будівлю прикрашали аркові вікна з різьбленими лиштвами. Первісний вигляд фасадів частково зберігся до нашого часу. Поруч із кенасою був мідраш, що містився в окремому кам'яному будинку.<ref name="Дзюба"/>
=== «Історія Сахіб Ґірея-хана» ===
Головне надбання Реммал-Ходжи&nbsp;— його «Історії хана Сахіб Ґірея». Книжку, яку він написав [[Османська мова|староосманською мовою]] дослівно [[переклад]]ено турецький просвітитель О. Гьокбільгін (1973). Перше видання вміщало в собі оригінальну текстівку на староосманські мові та переклад на французьку. Сам трактат це опис походів кримського хана Сахіб Ґірея і його трагічної загибелі.


[[7 квітня]] [[1930]] року кенаса була закрита рішенням Бахчисарайської міськради й передана для потреб друкарні Кримполіграфтреста.
=== «Користь для людей у віршах» ===
Невеличка альбомний зшиток віршів що була написана у XVII столітті написана персонально для османського султана Селіма II (прізвисько «П'яниця»). В ньому автор віршованим чином переказав трактат з діагностики та лікування хвороб. Особливості рукопису: починається з молитви за здоров'я султана і кожен новий розділ починався зі слів «рецепт» або «ліки від …» Наразі, оригінал, з якого Реммал-Ходжа робив переклад зберігся в рукописних зібраннях лише Санкт-Петербурга і Парижа<ref>[http://library.ua/m/articles/view/СОБРАНИЕ-ОСМАНСКИХ-РУКОПИСЕЙ-В-МОСКВЕ У Науковій бібліотеці Московського державного університету зберігається невеликий альбом-збірка віршів XVII століття, турецькою мовою,&nbsp;— «Користь для людей у віршах».]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.


За радянських часів в будівлі знаходився актовий зал Палацу піонерів. Постановою Ради міністрів Криму від 14.12.1992 №&nbsp;261 будівля колишньої кенаси включено до реєстру пам'яток архітектури. У 2010 році будівлю кенаси передано на баланс [[Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник|Бахчисарайського заповідника]] для створення на його базі етнографічного музею історії та культури кримських караїмів<ref>{{Cite web |url=http://kale.at.ua/news/peredacha_kenasa_v_g_bakhchisarae/2011-03-10-71 |title=Передача кенаса в г. Бахчисарае |accessdate=2 вересня 2020 |archive-date=12 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210112093741/https://kale.at.ua/news/peredacha_kenasa_v_g_bakhchisarae/2011-03-10-71 }}</ref>. 2020 року Кенасу внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text |title=Постанова Кабінету міністрів України від 25 червня 2020 р. № 518. Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України |accessdate=2 вересня 2020 |archive-date=11 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201011134810/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text }}</ref>
== Див. також ==
 
Нині будівля знаходиться на [[Анексія Криму (2014)|окупованій Росією території]] та перебуває в аварійному стані<ref>{{Cite web |url=http://www.sobytiya.info/news/12/26816 |title=Караимская кенаса в Бахчисарае находится в аварийном состоянии |accessdate=2 вересня 2020 |archive-date=10 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210410115533/http://www.sobytiya.info/news/12/26816 }}</ref>.
 
==== Газани ====
[[Файл:Саппак-Карабаджак_Исаак_Самуилович.jpg|міні|Саппак-Карабаджак Ісаак Самуїлович&nbsp;— останній газан караїмської кенаси в Бахчисараї.]]
{| class="wikitable"
! роки служби
! ПІБ
! Посада
|-
| 1844-1846
| Соломон Абрамович Бейм (1819—1867)
| виконувач обов'язків<ref>ГАРК, ф. 241, оп. 1, д. 1,л. 144; ГАРК, ф. 241, оп. 1, д. 85, л. 53; Новороссийский календарь на 1845.&nbsp;— Одесса, 1844.&nbsp;— С. 204.</ref>
|-
| 1846-1860
| Соломон Абрамович Бейм
| старший газан<ref>Указ Таврического губернского правления от 9 октября 1846 года</ref>
|-
| (1844—1846) -1858
| Давид Болек
| молодший газан<ref>Новороссийский календарь на 1845.&nbsp;— Одесса, 1844.&nbsp;— С. 204; Новороссийский календарь на 1859 год.&nbsp;— Одесса, 1858.&nbsp;— С. 318; ГАРК, ф. 241, оп. 1, д. 1, л. 143; ГАРК, ф. 241, оп. 1, д. 1, л. 144.</ref>
|-
| 1 858
| Авраам Сімович Тепса (1815—1865)
| виконувач обов'язків молодшого газана<ref>ГАРК, ф. 241, оп. 1, д. 21, л. 32-33; ГАРК, ф. 241, оп. 1, д. 33, л. 5; ГАРК, ф. 241, оп. 1,д. 44, л. 35; ГАРК, ф. 241, оп. 1, д. 85, л. 42; ГАРК, ф. 241, оп. 1, д. 85, л. 42; Новороссийский календарь на 1860 год.&nbsp;— Одесса, 1859.&nbsp;— С. 331—332; Новороссийский календарь на 1867 год.&nbsp;— Одесса, 1866.&nbsp;— Отделение III.&nbsp;— С. 55-56</ref>
|-
| 1859-1866
| Авраам Сімович Тепса (1815—1865)
| молодший газан
|-
| 1864
| Самуїл Ноевич Коген-Чавуш
| газан<ref>Список подписчиков на книгу «Ган Эден» Аарона бен Эльягу. Евпатория.&nbsp;— 1864.</ref>
|-
| 1867-1893
| Юфуда Соломонович Хаджі-Узун (1836—1893)
| старший газан<ref>ГАРК, ф. 241, оп. 1, д. 666, л. 18-19; ГАРК, ф. 241, оп. 1, д. 105, л. 1; Новороссийский календарь на 1868 год.&nbsp;— Одесса, 1867.&nbsp;— Отделение III.&nbsp;— С. 69-70; Брачный договор 1881 года (Бахчисарай) // Карай-Битиклиги.</ref>
|-
| 1894-1899
| [[Султанський Ісаак Мордехайович|Ісаак Мордехаевіч Султанський]]
| старший газан
|-
| 1904-1930
| Ісаак Самуїлович Сапак
| молодший газан
|}


== Примітки ==
== Примітки ==
<references responsive="" />
{{reflist}}
 
== Література ==
 
* Бахчисарайская кенаса: внутренний вид // [[Караимская жизнь]].&nbsp;— Москва, 1911.&nbsp;— Кн. 3-4. (август-сентябрь).&nbsp;— С. 83.
* Бахчисарайский кенаса // Караимская жизнь.&nbsp;— Москва, 1911.&nbsp;— Кн. 5-6. (октябрь-ноябрь).&nbsp;— С. 126.
* Дело об ограблении бахчисарайской кеннаса // Караимская жизнь.&nbsp;— Москва, 1911.&nbsp;— Кн. 1 (июнь).&nbsp;— С. 125.
* {{Стаття|author=Ельяшевич В. А., Шайтанов С. И.|title=Лувах газзаним|видання=Известия Духовного управления караимов Республики Крым|url=http://karaimspiritual.org/upload/izvestia/24.pdf|place=Евпатория|date=2017|номер=24|pages=2—18|ref=Ельяшевич, Шайтанов|accessdate=2 вересня 2020|archivedate=15 листопада 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171115223820/http://karaimspiritual.org/upload/izvestia/24.pdf}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1570854 Реммаль Хаджи]
* [http://www.tataroved.ru/publicat/ulus.pdf «Хроніка Реммаля Хаджи „Історія Сахіб-Ґерея“, як джерело по кримсько-татарським походам»&nbsp;— Остапчук В.]


* [http://wikimapia.org/#lang=ru&lat=44.749343&lon=33.878193&z=19&m=b&show=/32405577/ru/ул-Ленина-67 Кенасса на Вікімапія] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/61CZ2O6Sc?url=http://wikimapia.org/#lang=ru&lat=44.749343&lon=33.878193&z=19&m=b&show=/32405577/ru/ул-Ленина-67 |date=25 серпня 2011 }}
== Джерела ==
* [https://www.pslava.info/BaxchysarajM_Chufut-Kale_KenasaVelyka,132924.html Прадідівська слава. Кенаса]
* ''В.&nbsp;В.&nbsp;Трепавлов.'' «История Ногайской Орды. Москва». Видавнича фірма «Восточная литература», РАН
* ''В.&nbsp;Д.&nbsp;Смірнов.'' «Крымское ханство под верховенством Оттоманской порты до начала XVIII века». За виданням «Крымское ханство XIII—XV&nbsp;вв.», Москва, «Вече», 2011
* Архив востоковедов СПбФ ИВ РАН, ф. 50 (Василий Дмитриевич Смирнов,), оп. 1, ед. хр. 114 «Повествование о событиях царствования Сахиб-Гирея, хана крымского».
* ''Остапчук В.'' Хроника Реммаля Хаджи История Сагиб-Герея как источник по крымско-татарским походам // Источниковедение истории Улуса-джучи (Золотой Орды). От Калки до Астрахани. Казань: Институт истории им. Ш. Марджани, 2001. C. 391—421.


{{кенаси}}
[[Категорія:Персоналії:Бахчисарай]]
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Турецькі історики]]
[[Категорія:Кенаси Криму]]
[[Категорія:Турецькі письменники]]
[[Категорія:Культові споруди Бахчисарая]]
[[Категорія:Вікіпедія:Статті з іншим значенням на Вікіданих]]

Поточна версія на 13:54, 14 листопада 2023

Шаблон:Особа Мухаммед Нідаї Кайсуні-заде абоРеммал-ходжа — турецький і османсько-кримський, хроніст, історик Криму та поет, двірцевий, астролог, лікар, друг і співрозмовник кримського хана Сахіб Ґірея[1].

Біографія

Реммал-ходжа — за походженням турок, виходець із сім'ї медиків, отримав освіту в Стамбулі. Подорожуючи Османською імперією, потрапив до Криму, і своїми знаннями та хистом привернув увагу кримських вельмож й, з 1532 року, служив в Бахчисараї біля кримського хана Сахіб-Ґірея.

Прізвисько отримав за астрологічне мистецтво. Після усунення від трону Сахіб Ґірея, його найкращого друга також було ув'язнено. Там же, у в'язниці ним було написано кілька творів, в тому числі і найгучніший його доробок — історичний трактат «Таріх-й Сахіб-Гірей-хан» (Історія Сахіб-Гірей-хана). У трактаті викладено історію черкеських походів і трагічної загибелі хана. Публікація О. Гёкбільгіна (1973) включає оригінальний текст на азербайджанською мовою та переклад на французьку.

Твори

Реммал-Ходжа мав здібність до наук, астрології та пробував віршувати. До нащадків дійшли: «Історія Сахіб Ґірей-хана» та «Користь для людей у віршах».

«Історія Сахіб Ґірея-хана»

Головне надбання Реммал-Ходжи — його «Історії хана Сахіб Ґірея». Книжку, яку він написав староосманською мовою дослівно перекладено турецький просвітитель О. Гьокбільгін (1973). Перше видання вміщало в собі оригінальну текстівку на староосманські мові та переклад на французьку. Сам трактат це опис походів кримського хана Сахіб Ґірея і його трагічної загибелі.

«Користь для людей у віршах»

Невеличка альбомний зшиток віршів що була написана у XVII столітті написана персонально для османського султана Селіма II (прізвисько «П'яниця»). В ньому автор віршованим чином переказав трактат з діагностики та лікування хвороб. Особливості рукопису: починається з молитви за здоров'я султана і кожен новий розділ починався зі слів «рецепт» або «ліки від …» Наразі, оригінал, з якого Реммал-Ходжа робив переклад зберігся в рукописних зібраннях лише Санкт-Петербурга і Парижа[2].

Див. також

Примітки

Посилання

Джерела

  • В. В. Трепавлов. «История Ногайской Орды. Москва». Видавнича фірма «Восточная литература», РАН
  • В. Д. Смірнов. «Крымское ханство под верховенством Оттоманской порты до начала XVIII века». За виданням «Крымское ханство XIII—XV вв.», Москва, «Вече», 2011
  • Архив востоковедов СПбФ ИВ РАН, ф. 50 (Василий Дмитриевич Смирнов,), оп. 1, ед. хр. 114 «Повествование о событиях царствования Сахиб-Гирея, хана крымского».
  • Остапчук В. Хроника Реммаля Хаджи История Сагиб-Герея как источник по крымско-татарским походам // Источниковедение истории Улуса-джучи (Золотой Орды). От Калки до Астрахани. Казань: Институт истории им. Ш. Марджани, 2001. C. 391—421.
  1. ↑ «Хроніка Реммаля Хаджи „Історія Сахіб-Ґерея“, як джерело по кримсько-татарським походам»
  2. ↑ У Науковій бібліотеці Московського державного університету зберігається невеликий альбом-збірка віршів XVII століття, турецькою мовою, — «Користь для людей у віршах».
Отримано з http://krymology.info/index.php?title=Кенаса_(Бахчисарай)&oldid=1991