ua>Ірина Бучнєва |
|
Рядок 1: |
Рядок 1: |
| {{Культова споруда | | {{Особа |
| |країна = Україна ([[Тимчасово окупована територія України|на окупованій території]]) | | | ім'я = Реммал-ходжа |
| |зображення = Караимская кенаса на Чуфут-Кале, 2021, 02.jpg | | | оригінал імені = |
| |стан = аварійний | | | зображення = |
| |карта розташування = Україна#Україна Крим | | | розмір_зображення = |
| |commons = | | | дата_народження = |
| }}{{External media
| | | місце_народження = |
| |align = right | | | дата_смерті = |
| |width = 300 | | | місце_смерті = |
| |image1 = [http://karai.crimea.ua/uploads/posts/2009-11/1257318376_c-038.jpg Сучасний вигляд кенаси] | | | поховання = |
| | | підданство =[[Османська імперія]] |
| | | національність = |
| | | військове звання = |
| | | підпис = |
| | | партія = |
| | | нагороди = |
| }} | | }} |
| '''Бахчисарайська [[кенаса]]''' — культова споруда [[Караїми|караїмів]], пам'ятник архітектури місцевого значення. Знаходиться за адресою вул. Леніна, 67 (не плутати з кенаси в Чуфут-Кале, що знаходиться під [[Бахчисарай|Бахчисараєм]]). Про її значущість говорить той факт, що за караїмським статутом XIX століття обов'язки [[Гахам]]а до проведення чергових виборів покладалися на старшого Газана бахчисарайської кенаси. | | '''Мухаммед Нідаї Кайсуні-заде''' або'''Реммал-ходжа''' — [[турки|турецький]] і [[Османська імперія|османсько-кримський]], хроніст, [[історик]] [[Крим]]у та поет, двірцевий, астролог, лікар, друг і співрозмовник кримського хана [[Сахіб I Ґерай|Сахіб Ґірея]]<ref>[http://www.tataroved.ru/publicat/ulus.pdf «Хроніка Реммаля Хаджи „Історія Сахіб-Ґерея“, як джерело по кримсько-татарським походам»]</ref>. |
|
| |
|
| == Історія == | | == Біографія == |
| Є відомості про дві караїмські кенаси, які діяли в Бахчисараї до Кримської війни. Можливо, другим будинком молитви названий бет мідраш — приходська школа. Де вони знаходилися, нині немає відомостей. У 1870 р. караїми зводять новий, більш просторий будинок молитви. Будівля збереглася до нашого часу, хоч і в спотвореному в пізніші часи вигляді.<ref name="Дзюба">{{Cite web |url=https://culture.voicecrimea.com.ua/uk/kenasa-v-misti-sadiv/ |title=Дзюба О. Кенаса в місті садів // Голос Криму. Культура |accessdate=8 жовтня 2020 |archive-date=16 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201016210805/https://culture.voicecrimea.com.ua/uk/kenasa-v-misti-sadiv/ }}</ref>
| | Реммал-ходжа — за походженням турок, виходець із сім'ї медиків, отримав освіту в Стамбулі. Подорожуючи Османською імперією, потрапив до Криму, і своїми знаннями та хистом привернув увагу кримських вельмож й, з 1532 року, служив в [[Бахчисарай|Бахчисараї]] біля кримського хана Сахіб-Ґірея. |
|
| |
|
| Будівля бахчисарайської кенаси виконана з обробленого каменю-вапняку<ref>{{Стаття|author=Д. А. Прохоров|title=Караимская община Бахчисарая в конце XVIII – начале XX вв|url=http://maiet.cfuv.ru/wp-content/uploads/2016/12/018proxorov-1.pdf|language=|видання=Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии|тип=|date=2016|місяць=12|число=|том=|номер=XX|pages=445—508|issn=|accessdate=2 вересня 2020|archivedate=17 квітня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210417203139/https://maiet.cfuv.ru/wp-content/uploads/2016/12/018proxorov-1.pdf}}</ref>.
| | Прізвисько отримав за астрологічне мистецтво. Після усунення від трону Сахіб Ґірея, його найкращого друга також було ув'язнено. Там же, у в'язниці ним було написано кілька творів, в тому числі і найгучніший його доробок — історичний трактат «Таріх-й Сахіб-Гірей-хан» (Історія Сахіб-Гірей-хана). У трактаті викладено історію черкеських походів і трагічної загибелі хана. Публікація О. Гёкбільгіна (1973) включає оригінальний текст на азербайджанською мовою та переклад на французьку. |
|
| |
|
| Відомо, що в кенасі зберігалася срібна гуртка з дарчим написом «Бахчисарайському караїмському товариству», подарована в [[1847]] імператрицею [[Олександра Федорівна (дружина Миколи I)|Олександрою Федорівною]] під час відвідування царською сім'єю Бахчисарая. У [[1910]] роціку ця кружка разом з іншими цінностями бахчисарайської кенаси була викрадена і згодом перетоплена.
| | == Твори == |
| | Реммал-Ходжа мав здібність до наук, астрології та пробував віршувати. До нащадків дійшли: «[[Історія Сахіб Ґірей-хана]]» та «[[Користь для людей у віршах]]». |
|
| |
|
| Всередині кенаси було все традиційно — зал молитви біля північного боку закінчувався мошав зеккенім — місцями для старих, і жіночим балконом над ними. Вхід для чоловіків було розташовано в цоколі, для жінок — на рівні другого поверху, куди вели сходи. Будівлю прикрашали аркові вікна з різьбленими лиштвами. Первісний вигляд фасадів частково зберігся до нашого часу. Поруч із кенасою був мідраш, що містився в окремому кам'яному будинку.<ref name="Дзюба"/>
| | === «Історія Сахіб Ґірея-хана» === |
| | Головне надбання Реммал-Ходжи — його «Історії хана Сахіб Ґірея». Книжку, яку він написав [[Османська мова|староосманською мовою]] дослівно [[переклад]]ено турецький просвітитель О. Гьокбільгін (1973). Перше видання вміщало в собі оригінальну текстівку на староосманські мові та переклад на французьку. Сам трактат це опис походів кримського хана Сахіб Ґірея і його трагічної загибелі. |
|
| |
|
| [[7 квітня]] [[1930]] року кенаса була закрита рішенням Бахчисарайської міськради й передана для потреб друкарні Кримполіграфтреста. | | === «Користь для людей у віршах» === |
| | Невеличка альбомний зшиток віршів що була написана у XVII столітті написана персонально для османського султана Селіма II (прізвисько «П'яниця»). В ньому автор віршованим чином переказав трактат з діагностики та лікування хвороб. Особливості рукопису: починається з молитви за здоров'я султана і кожен новий розділ починався зі слів «рецепт» або «ліки від …» Наразі, оригінал, з якого Реммал-Ходжа робив переклад зберігся в рукописних зібраннях лише Санкт-Петербурга і Парижа<ref>[http://library.ua/m/articles/view/СОБРАНИЕ-ОСМАНСКИХ-РУКОПИСЕЙ-В-МОСКВЕ У Науковій бібліотеці Московського державного університету зберігається невеликий альбом-збірка віршів XVII століття, турецькою мовою, — «Користь для людей у віршах».]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. |
|
| |
|
| За радянських часів в будівлі знаходився актовий зал Палацу піонерів. Постановою Ради міністрів Криму від 14.12.1992 № 261 будівля колишньої кенаси включено до реєстру пам'яток архітектури. У 2010 році будівлю кенаси передано на баланс [[Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник|Бахчисарайського заповідника]] для створення на його базі етнографічного музею історії та культури кримських караїмів<ref>{{Cite web |url=http://kale.at.ua/news/peredacha_kenasa_v_g_bakhchisarae/2011-03-10-71 |title=Передача кенаса в г. Бахчисарае |accessdate=2 вересня 2020 |archive-date=12 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210112093741/https://kale.at.ua/news/peredacha_kenasa_v_g_bakhchisarae/2011-03-10-71 }}</ref>. 2020 року Кенасу внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text |title=Постанова Кабінету міністрів України від 25 червня 2020 р. № 518. Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України |accessdate=2 вересня 2020 |archive-date=11 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201011134810/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text }}</ref>
| | == Див. також == |
| | |
| Нині будівля знаходиться на [[Анексія Криму (2014)|окупованій Росією території]] та перебуває в аварійному стані<ref>{{Cite web |url=http://www.sobytiya.info/news/12/26816 |title=Караимская кенаса в Бахчисарае находится в аварийном состоянии |accessdate=2 вересня 2020 |archive-date=10 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210410115533/http://www.sobytiya.info/news/12/26816 }}</ref>.
| |
| | |
| ==== Газани ====
| |
| [[Файл:Саппак-Карабаджак_Исаак_Самуилович.jpg|міні|Саппак-Карабаджак Ісаак Самуїлович — останній газан караїмської кенаси в Бахчисараї.]]
| |
| {| class="wikitable"
| |
| ! роки служби
| |
| ! ПІБ
| |
| ! Посада
| |
| |-
| |
| | 1844-1846
| |
| | Соломон Абрамович Бейм (1819—1867)
| |
| | виконувач обов'язків<ref>ГАРК, ф. 241, оп. 1, д. 1,л. 144; ГАРК, ф. 241, оп. 1, д. 85, л. 53; Новороссийский календарь на 1845. — Одесса, 1844. — С. 204.</ref>
| |
| |-
| |
| | 1846-1860
| |
| | Соломон Абрамович Бейм
| |
| | старший газан<ref>Указ Таврического губернского правления от 9 октября 1846 года</ref>
| |
| |-
| |
| | (1844—1846) -1858
| |
| | Давид Болек
| |
| | молодший газан<ref>Новороссийский календарь на 1845. — Одесса, 1844. — С. 204; Новороссийский календарь на 1859 год. — Одесса, 1858. — С. 318; ГАРК, ф. 241, оп. 1, д. 1, л. 143; ГАРК, ф. 241, оп. 1, д. 1, л. 144.</ref>
| |
| |-
| |
| | 1 858
| |
| | Авраам Сімович Тепса (1815—1865)
| |
| | виконувач обов'язків молодшого газана<ref>ГАРК, ф. 241, оп. 1, д. 21, л. 32-33; ГАРК, ф. 241, оп. 1, д. 33, л. 5; ГАРК, ф. 241, оп. 1,д. 44, л. 35; ГАРК, ф. 241, оп. 1, д. 85, л. 42; ГАРК, ф. 241, оп. 1, д. 85, л. 42; Новороссийский календарь на 1860 год. — Одесса, 1859. — С. 331—332; Новороссийский календарь на 1867 год. — Одесса, 1866. — Отделение III. — С. 55-56</ref>
| |
| |-
| |
| | 1859-1866
| |
| | Авраам Сімович Тепса (1815—1865)
| |
| | молодший газан
| |
| |-
| |
| | 1864
| |
| | Самуїл Ноевич Коген-Чавуш
| |
| | газан<ref>Список подписчиков на книгу «Ган Эден» Аарона бен Эльягу. Евпатория. — 1864.</ref>
| |
| |-
| |
| | 1867-1893
| |
| | Юфуда Соломонович Хаджі-Узун (1836—1893)
| |
| | старший газан<ref>ГАРК, ф. 241, оп. 1, д. 666, л. 18-19; ГАРК, ф. 241, оп. 1, д. 105, л. 1; Новороссийский календарь на 1868 год. — Одесса, 1867. — Отделение III. — С. 69-70; Брачный договор 1881 года (Бахчисарай) // Карай-Битиклиги.</ref>
| |
| |-
| |
| | 1894-1899
| |
| | [[Султанський Ісаак Мордехайович|Ісаак Мордехаевіч Султанський]]
| |
| | старший газан
| |
| |-
| |
| | 1904-1930
| |
| | Ісаак Самуїлович Сапак
| |
| | молодший газан
| |
| |}
| |
|
| |
|
| == Примітки == | | == Примітки == |
| <references responsive="" />
| | {{reflist}} |
| | |
| == Література ==
| |
| | |
| * Бахчисарайская кенаса: внутренний вид // [[Караимская жизнь]]. — Москва, 1911. — Кн. 3-4. (август-сентябрь). — С. 83.
| |
| * Бахчисарайский кенаса // Караимская жизнь. — Москва, 1911. — Кн. 5-6. (октябрь-ноябрь). — С. 126.
| |
| * Дело об ограблении бахчисарайской кеннаса // Караимская жизнь. — Москва, 1911. — Кн. 1 (июнь). — С. 125.
| |
| * {{Стаття|author=Ельяшевич В. А., Шайтанов С. И.|title=Лувах газзаним|видання=Известия Духовного управления караимов Республики Крым|url=http://karaimspiritual.org/upload/izvestia/24.pdf|place=Евпатория|date=2017|номер=24|pages=2—18|ref=Ельяшевич, Шайтанов|accessdate=2 вересня 2020|archivedate=15 листопада 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171115223820/http://karaimspiritual.org/upload/izvestia/24.pdf}}
| |
|
| |
|
| == Посилання == | | == Посилання == |
| | * [http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1570854 Реммаль Хаджи] |
| | * [http://www.tataroved.ru/publicat/ulus.pdf «Хроніка Реммаля Хаджи „Історія Сахіб-Ґерея“, як джерело по кримсько-татарським походам» — Остапчук В.] |
|
| |
|
| * [http://wikimapia.org/#lang=ru&lat=44.749343&lon=33.878193&z=19&m=b&show=/32405577/ru/ул-Ленина-67 Кенасса на Вікімапія] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/61CZ2O6Sc?url=http://wikimapia.org/#lang=ru&lat=44.749343&lon=33.878193&z=19&m=b&show=/32405577/ru/ул-Ленина-67 |date=25 серпня 2011 }} | | == Джерела == |
| * [https://www.pslava.info/BaxchysarajM_Chufut-Kale_KenasaVelyka,132924.html Прадідівська слава. Кенаса] | | * ''В. В. Трепавлов.'' «История Ногайской Орды. Москва». Видавнича фірма «Восточная литература», РАН |
| | * ''В. Д. Смірнов.'' «Крымское ханство под верховенством Оттоманской порты до начала XVIII века». За виданням «Крымское ханство XIII—XV вв.», Москва, «Вече», 2011 |
| | * Архив востоковедов СПбФ ИВ РАН, ф. 50 (Василий Дмитриевич Смирнов,), оп. 1, ед. хр. 114 «Повествование о событиях царствования Сахиб-Гирея, хана крымского». |
| | * ''Остапчук В.'' Хроника Реммаля Хаджи История Сагиб-Герея как источник по крымско-татарским походам // Источниковедение истории Улуса-джучи (Золотой Орды). От Калки до Астрахани. Казань: Институт истории им. Ш. Марджани, 2001. C. 391—421. |
|
| |
|
| {{кенаси}}
| | [[Категорія:Персоналії:Бахчисарай]] |
| {{Бібліоінформація}}
| | [[Категорія:Турецькі історики]] |
| [[Категорія:Кенаси Криму]] | | [[Категорія:Турецькі письменники]] |
| [[Категорія:Культові споруди Бахчисарая]] | |
| [[Категорія:Вікіпедія:Статті з іншим значенням на Вікіданих]] | |
Шаблон:Особа
Мухаммед Нідаї Кайсуні-заде абоРеммал-ходжа — турецький і османсько-кримський, хроніст, історик Криму та поет, двірцевий, астролог, лікар, друг і співрозмовник кримського хана Сахіб Ґірея[1].
Біографія
Реммал-ходжа — за походженням турок, виходець із сім'ї медиків, отримав освіту в Стамбулі. Подорожуючи Османською імперією, потрапив до Криму, і своїми знаннями та хистом привернув увагу кримських вельмож й, з 1532 року, служив в Бахчисараї біля кримського хана Сахіб-Ґірея.
Прізвисько отримав за астрологічне мистецтво. Після усунення від трону Сахіб Ґірея, його найкращого друга також було ув'язнено. Там же, у в'язниці ним було написано кілька творів, в тому числі і найгучніший його доробок — історичний трактат «Таріх-й Сахіб-Гірей-хан» (Історія Сахіб-Гірей-хана). У трактаті викладено історію черкеських походів і трагічної загибелі хана. Публікація О. Гёкбільгіна (1973) включає оригінальний текст на азербайджанською мовою та переклад на французьку.
Твори
Реммал-Ходжа мав здібність до наук, астрології та пробував віршувати. До нащадків дійшли: «Історія Сахіб Ґірей-хана» та «Користь для людей у віршах».
«Історія Сахіб Ґірея-хана»
Головне надбання Реммал-Ходжи — його «Історії хана Сахіб Ґірея». Книжку, яку він написав староосманською мовою дослівно перекладено турецький просвітитель О. Гьокбільгін (1973). Перше видання вміщало в собі оригінальну текстівку на староосманські мові та переклад на французьку. Сам трактат це опис походів кримського хана Сахіб Ґірея і його трагічної загибелі.
«Користь для людей у віршах»
Невеличка альбомний зшиток віршів що була написана у XVII столітті написана персонально для османського султана Селіма II (прізвисько «П'яниця»). В ньому автор віршованим чином переказав трактат з діагностики та лікування хвороб. Особливості рукопису: починається з молитви за здоров'я султана і кожен новий розділ починався зі слів «рецепт» або «ліки від …» Наразі, оригінал, з якого Реммал-Ходжа робив переклад зберігся в рукописних зібраннях лише Санкт-Петербурга і Парижа[2].
Див. також
Примітки
Посилання
Джерела
- В. В. Трепавлов. «История Ногайской Орды. Москва». Видавнича фірма «Восточная литература», РАН
- В. Д. Смірнов. «Крымское ханство под верховенством Оттоманской порты до начала XVIII века». За виданням «Крымское ханство XIII—XV вв.», Москва, «Вече», 2011
- Архив востоковедов СПбФ ИВ РАН, ф. 50 (Василий Дмитриевич Смирнов,), оп. 1, ед. хр. 114 «Повествование о событиях царствования Сахиб-Гирея, хана крымского».
- Остапчук В. Хроника Реммаля Хаджи История Сагиб-Герея как источник по крымско-татарским походам // Источниковедение истории Улуса-джучи (Золотой Орды). От Калки до Астрахани. Казань: Институт истории им. Ш. Марджани, 2001. C. 391—421.