Башта Фредеріко Астагвера та Башта Якобо Торсело: різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
 
ua>NickK
(переплутані координати були)
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Визначна пам'ятка
{{Пам'ятка
| назва               = Башта Фредеріко Астагвера
|тип              =
| місцева_назва      = Башта Фредеріко Астагвера
|назва             = Башта Якобо Торсело
| зображення         = Башня портовая и храм в Судаке.jpg
|оригінальна назва =  
| зображення_розмір   = <!-- не обов'язковий -->
|зображення       = Судак.Башта № 15 Якопо Торселло.jpg
| зображення_підпис   = <!-- не обов'язковий -->
|зображення_розмір = 250пкс
| статус             = <!-- не обов'язковий -->
|зображення_підпис =  
| країна             = {{UKR}}
|статус           = [[пам'ятка архітектури]] національного значення
| місце розташування  = [[Судак]]
|країна           = [[Україна]]
| координати          =  
|місто            = [[Судак]], [[Кримська область|Крим]]
| конфесія           = <!-- не обов'язковий -->
|назва розташування =
| єпархія             = <!-- не обов'язковий -->
|розташування      =
| орденська приналежність = <!-- не обов'язковий -->
  |lat_dir = |lat_deg = 44|lat_min = 50|lat_sec = 35
| тип монастиря       = <!-- не обов'язковий -->
  |lon_dir = |lon_deg = 34|lon_min = 57|lon_sec = 24
| тип будівлі         = [[башта]]
  |region    = 
| архітектурний стиль = <!-- не обов'язковий -->
  |CoordScale =  
| автор проєкту       = <!-- не обов'язковий -->
|конфесія             =  
| матеріал           = <!-- не обов'язковий -->
|єпархія               =  
| будівник           = <!-- не обов'язковий -->
|орденська приналежність =  
  | скульптор          = <!-- не обов'язковий -->
|тип монастиря           =
  | архітектор         = <!-- не обов'язковий -->
|тип будівлі             =  
  | засновник          = <!-- не обов'язковий -->
|архітектурний стиль     =  
  | перша згадка        = <!-- не обов'язковий -->
|автор проєкту           = 
  | заснування         = <!-- не обов'язковий -->
|будівельник            =
  | початок будівництва =  
|засновник              =  
  | закінчення будівництва = 1386 рік
|перша згадка           =  
  | відомі мешканці    = <!-- не обов'язковий -->
|заснування              = [[1385]] рік
  | реліквії            = <!-- не обов'язковий -->
|основні дати           =  
  | настоятель          = <!-- не обов'язковий -->
|скасований              =
  | стан                = <!-- не обов'язковий -->
|початок будівництва    =
| сховище            = <!-- не обов'язковий -->
|завершення будівництва =
| кр = Крим
|будівлі                =
}}
|прибудови              =
'''Башта Фредеріко Астагвера'''&nbsp;— пам'ятка архітектури національного значення України (охор. №&nbsp;010071/13)<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text |title=Постанова КМУ № 518 від 25 червня 2020 р. «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» |accessdate=5 жовтня 2020 |archive-date=11 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201011134810/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text }}</ref>, що належить до комплексу пам'яток [[Генуезька фортеця (Судак)|Генуезької фортеці]] в [[Судак (місто)|Судаку]]. Згідно з Переліком об'єктів нерухомої спадщини Судацької фортеці [[Національний заповідник «Софія Київська»|Національного заповідника «Софія Київська»]], башта має порядковий номер 21<ref>[https://issuu.com/culture.ua/docs/pu_7_2014_web_skor Зливкова О. Облік пам'яток Судацької фортеці] // [[Пам'ятки України: історія та культура]].&nbsp;— Липень 2014.&nbsp;— №&nbsp;7.&nbsp;— С. 10&nbsp;— 11.</ref>. Споруджена в 1386 році.
|відомі мешканці        =
|реліквії                =
|настоятель              =
|стан                    =
|сайт                    =
|Commons                =
|кр = Крим
}}
 
'''Башта Якобо Торсело ''' (або башта Джакомо<ref>
{{книга
  |автор         =  
  |заголовок      = Сучасні проблеми архітектури та містобудування
|посилання      =  
  |відповідальний = М.М. Дьомін
  |місце         = К.
  |видавництво    =  
  |рік            = 2014
  |том            = Вип. 36
  |сторінок      =  
  |сторінки      = 6
  |isbn          =  
}}
</ref>, Джиакомо<ref>{{cite web|url= http://www.vhodv.com/sudak/dostoprimechatelnosti/696-genuezskaya-krepost-sudak/|title= Генуэзская Крепость Судак|publisher= vhodv.com|date= |accessdate= 7 серпня 2015 року|archiveurl= https://web.archive.org/web/20160305044441/http://www.vhodv.com/sudak/dostoprimechatelnosti/696-genuezskaya-krepost-sudak/|archivedate= 5 березня 2016|deadurl= yes}}{{ref-ru}}</ref>, Якопо Торселло<ref name="Якобо"/>)&nbsp;— [[пам'ятка архітектури]] національного значення №&nbsp;010071/2, входить до комплексу [[Судацька фортеця|Судацької фортеці]], розташована на Фортечній горі у місті [[Судак (місто)|Судак]]<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text |title=Постанова КМУ № 518 від 25 червня 2020 р. «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» |accessdate=7 жовтня 2020 |archive-date=11 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201011134810/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text }}</ref>. Згідно з Переліком об'єктів нерухомої спадщини Судацької фортеці [[Національний заповідник «Софія Київська»|Національного заповідника «Софія Київська»]], башта має порядковий номер 15.<ref>[https://issuu.com/culture.ua/docs/pu_7_2014_web_skor Зливкова О. Облік пам'яток Судацької фортеці] // [[Пам'ятки України: історія та культура]].&nbsp;— Липень 2014.&nbsp;— №&nbsp;7.&nbsp;— С. 10&nbsp;— 11.</ref>


== Історія ==
== Історія ==
На північний захід зовнішньої лінії оборони Судацької фортеці налічується шість веж: Якобо Торселло, Кутова (XIV—XV&nbsp;ст.), Джованні Маріоне (1388), Гварко Румбальдо (1394), Безіменна та одна зруйнована<ref>{{cite web|url= http://castles.com.ua/sudak.html|title= Судак|publisher= castles.com.ua|date= |accessdate= 7 серпня 2015 року|archive-date= 28 серпня 2015|archive-url= https://web.archive.org/web/20150828184948/http://castles.com.ua/sudak.html}}</ref>.


За межами мурів розташована башта&nbsp;— Федеріко Астагвера (Портова), прикрашена трьома геральдичними щитами. Існує гіпотеза, що ця башта була місцем перебування коменданта [[Сугдея|Сугдеї]]. На східному фасаді дошка з написом латиною, у генуезькій традиції, яку вони успадкували з часів [[Римська імперія|Римської імперії]]. Запис-свідоцтво: {{text|«1386 року, у вісімнадцятий день травня. Цю будівлю споруджено в період правління зразкового мужа Федеріко Астагвера, вельмишановного консула та командира Солдайї».}}
Башта Якобо Торсело знаходиться у центральній частині зовнішньої лінії оборони, зі східного боку розташовані єдині міські ворота генуезької Солдайї.


За часів генуезців башта Федеріко Астагвера була з'єднана мурами з [[Кутова башта|Кутовою баштою]] фортеці, та баштою, що стояла на горі Бовдур, або Палвані-Оба тюркською. Існує припущення, що башта на горі Палвані-Оба була бойова, яка мала функцію спостереження. Портова башта, разом з баштою на горі Палвані-Оба, створювали міцний оборонний вузол, що захищав підходи до порту, який впродовж століть забезпечував місту зв'язок з іншими морськими країнами. Завдяки своєму устрою, башта могла функціонувати автономно, тобто всередині, при осаді, можливо було перебувати довгий час. Однією із головних переваг башти є те, що з обох її сторін знаходились басейни для зберігання води. Вони наповнювалися від потоку невеличкої гірської річки. Башта не лише охороняла дорогу до порту, але й захищала доступ до цих басейнів, які забезпечували фортецю водою. Башта домінує над портовою частиною стародавнього міста і добре оглядається з зі схилів гір: Фортечної, Перчем-Оба, та Полвані-Оба.
На геральдичній плиті, яка вмурована у східну стіну башти, знаходиться латинський напис про те, що вежа зведена у [[1385]] році під час правління консула Солдайї Якопо Торселло:
 
{{цитата|…1385, в перший день серпня під час правління чудового і могутнього мужа та пана Якопо Торселло, поважного консула і коменданта Солдайї<ref name="Якобо">{{cite web|url= http://sudak.sophiakievska.org/uk/node/21|title= Башта Якопо Торселло|publisher= sudak.sophiakievska.org|date= |accessdate= 7 серпня 2015 року|archiveurl= https://web.archive.org/web/20150731052855/http://sudak.sophiakievska.org/uk/node/21|archivedate= 31 липня 2015|deadurl= yes}}</ref>.
}}
 
У нижній частині плити зображено три щита з гербами: у центрі&nbsp;— герб [[Генуя|Генуї]], зліва&nbsp;— герб правлячого [[Дож|дожа]] Адорно, а праворуч&nbsp;— консула і коменданта Солдайї&nbsp;— Торселло.
 
З часом верхня частина плити постраждала, рік зведення вежі тепер не видно, однак мандрівники XVIII і першої половини XIX століття ще мали можливість читати цей напис повністю, хоча остання цифра і викликала суперечки серед учених. Так, Г.&nbsp;Л.&nbsp;Одерико і Л. Ваксель вказували на 1380 або 1382 роки, [[Юргевич Владислав Норбертович|В.&nbsp;Н.&nbsp;Юргевич]]&nbsp;— на 1385 рік, О.&nbsp;Ч.&nbsp;Скржинська вважала, що Г.&nbsp;Л.&nbsp;Одерико і Л. Ваксель, ймовірно, прийняли латинську 5 за латинську 2 (у написі цифри римські)<ref>{{cite web|url= http://adminland.ru/crimea/books/20904029/part03.htm|title= Крепость и город|publisher= adminland.ru|date= |accessdate= 7 серпня 2015 року|archive-date= 20 лютого 2018|archive-url= https://web.archive.org/web/20180220003748/http://adminland.ru/crimea/books/20904029/part03.htm}}{{ref-ru}}</ref>.
 
У [[1972]] році велися розкобки, під фундаментами вежі виявлені залишки [[Оборонний мур|оборонних мурів]] та [[Башта|башт]] візантійського часу [[ХІІ]]&nbsp;— [[ХІІІ]] століть.


== Архітектура ==
== Архітектура ==
[[Файл:Torcello emblem in Sudak Fortress.jpg|міні|Закладна плита з гербом Торселло з промальовкою Миколи Лапіна (1928&nbsp;р.)]]
[[Файл:Судак, башня Торселло-2.JPG|right|міні|Башта Якобо Торсело. Консолі]]
Башта Якобо Торсело входить до комплексу головних воріт міста. Вежа трьохстінна, неправильної чотирикутної форми, триповерхова, відкрита у внутрішню частину міста.
Периметр башти по внутрішньому обміру стін: з північного боку&nbsp;— 5&nbsp;м, із західного&nbsp;— 10,6&nbsp;м, зі східного&nbsp;— 4,8&nbsp;м, розміри вежі&nbsp;— 8,8×8,8&nbsp;м; висота&nbsp;— 22,26&nbsp;м. Збудована з сіро-бурого [[Пісковик|пісковику]] на [[Вапняк|вапняному]] розчині, кладка стін із внутрішнього боку виконана уступами, на які укладено міжповерхові перекриття. Над стінами башти зубці, які встановлено на кам'яні [[Кронштейн|кронштейни]]&nbsp;— [[Консоль (конструкція)|консолі]].
Низ башти укріплений пологим схилом, [[Контрфорс (архітектура)|контрфорсом]], який виконував не лише інженерну функцію зміцнення основи вежі, але і бойову (від нього відскакували камені, скинуті вниз захисниками фортеці, а це, природно, збільшувало площу і можливість поразки супротивника). Контрфорс не лише зміцнював вежу, але і збільшував її військово-оборонний потенціал<ref name="Торсело">{{cite web|url= http://kimmeria.com/crimea/surozh_castle_02_3.htm|title= Западная привратная башня и барбакан|publisher= kimmeria.com|date= |accessdate= 10 серпня 2015 року|archive-date= 23 березня 2016|archive-url= https://web.archive.org/web/20160323215936/http://kimmeria.com/crimea/surozh_castle_02_3.htm}}{{ref-ru}}</ref>.
На рівні першого поверху, у північному мурі башти, є вертикальна [[амбразура]], яка протягом певного часу була закрита зовні кладкою муру [[Барбакан|барбакану]]. На другому поверсі у трьох мурах є по одному прямокутному вікну.
До башти з південно-західного боку примикають фундаменти стін, що захищали велику будову (площею до 250 кв. м) із залишками каміну<ref>{{cite web|url= http://genyezskayakrepost.narod.ru/historib.html|title= Судакская крепость|publisher= genyezskayakrepost.narod.ru|date= |accessdate= 10 серпня 2015 року|archive-date= 22 грудня 2017|archive-url= https://web.archive.org/web/20171222052250/http://genyezskayakrepost.narod.ru/historib.html}}{{ref-ru}}</ref>.


Портова башта була пристосована до кругової оборони, має квадратний периметр (7,4:7,4 м), та три поверхи висотою, загалом 16,40&nbsp;м.
В одному з її приміщень при розкопках виявлені кам'яні ядра для баліст, споруда служила караульним приміщенням, тут же розташовувалася і казарма місцевого гарнізону, де солдати жили постійно, оскільки поруч виявлені залишки господарських будівель, а фрагменти фресок на каменях свідчать про наявність тут гарнізонної [[Каплиця|каплиці]]. На думку І.&nbsp;А.&nbsp;Баранова, у пізній період існування міста і фортеці тут знаходилася [[митниця]]<ref name="Торсело"/>.


Верхній ярус башти увінчаний невеличкими зубцями, що являло собою додатковий захист лучникам для відбиття атаки. На сьогодні частково втрачені. Головний вхід був як і в інших баштах з другого поверху. Увійти можна було лише з муру, через двері в східній стіні. Можливо такий вхід постав після ремонтних робіт 1890&nbsp;р. Ніша дверей з внутрішньої сторони, відповідає нішам амбразур. У підґрунті зі східної частини муру, довгий час існував пролом, який пізніше був закладений. Скоріш за все, на цьому місці існував справжній вхід. Мури другого поверху з усіх боків мають вертикальні амбразури, а третього&nbsp;— прямокутні вікна. В мури вмонтовані 27 плит, з вирізьбленими хрестами, різних розмірів та форм. Існує припущення, що плити могли взяти з давнього цвинтаря, біля [[Церква дванадцяти апостолів (Судак)|Церкви дванадцяти апостолів]].
Під час археологічних досліджень виявлені залишки четвертої стіни башти, що закривала її з боку міста<ref name="Якобо"/>.


Кожна стіна окрім північної, вкрита штукатуркою. Загалом будівельний матеріал був місцевий. Ракушняк, який у Криму традиційно використовують для будівництва і сьогодні, вміщував вапняний розчин з додаванням битої цегли. Будівельники, скоріш за все, теж були місцевими, про що свідчить характер кладки. Натомість архітектурний стиль&nbsp;— західноєвропейський, часів середньовіччя. Перебудови не зафіксовані. Археологічний шар досліджений до рівня підлоги башти.
== Галерея ==
<gallery>
Башта № 15 Якопо Торселло (мур.).JPG
Західна башта брами Джиакомо Торселло.jpg
File:Sudak7823.JPG
Sudak fortechna gora torcello.JPG
</gallery>


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Генуезька фортеця (Судак)]]
[[Генуезька фортеця (Судак)]]


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}


== Джерела і посилання ==
== Джерела ==
* Полканов, Олександр Іванович. Судак: Путівник / О.&nbsp;І.&nbsp;Полканов, [[Полканов Юрій Олександрович|Ю.&nbsp;А.&nbsp;Полканов]].&nbsp;— [[Сімферополь]]: «[[Таврія (видавництво)|Таврія]]», 1985.&nbsp;— 143 с.
* Лезина, И.&nbsp;Н.&nbsp;От Белогорска до Судака.— Симферополь, 1978. {{ref-ru}}
* [http://prostir.museum/ua/post/29651 Судак і Генуезька фортеця. Музейний простір] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200203152933/http://prostir.museum/ua/post/29651 |date=3 лютого 2020 }}
* Полканов, А. И. и др. Судак: Путеводитель.— Симферополь, 2007. {{ref-ru}}
* [https://zabytki.in.ua/uk/515/genuezka-fortetsya-v-sudaku Генуезька фортеця в Судаку. Пам'ятки України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210506093300/https://zabytki.in.ua/uk/515/genuezka-fortetsya-v-sudaku |date=6 травня 2021 }}
* Скржинская, Е.&nbsp;Ч.&nbsp;Судакская крепость. История&nbsp;— археология&nbsp;— эпиграфика.— Киев-Судак-Санкт-Петербург, 2006. {{ref-ru}}
* [http://xn----8sbkb5atxfmr9d.xn--p1ai/about/genuezskaya-krepost-podrobnyy-putevoditel/ Генуэзская крепость в Судаке&nbsp;— уникальный памятник Средневековья. Подробный путеводитель] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200930213248/http://xn----8sbkb5atxfmr9d.xn--p1ai/about/genuezskaya-krepost-podrobnyy-putevoditel/ |date=30 вересня 2020 }}{{ref-ru}}
* Судак. Новый Свет: Краткий путеводитель.— Севастополь, 2007. {{ref-ru}}
* Тимиргазин, А.&nbsp;Д.&nbsp;Судак. Путешествия по историческим местам.— Симферополь, 2000. {{ref-ru}}


{{Софія Київська}}
{{Софія Київська}}
Рядок 64: Рядок 115:
[[Категорія:Генуезька фортеця (Судак)]]
[[Категорія:Генуезька фортеця (Судак)]]
[[Категорія:Вежі України]]
[[Категорія:Вежі України]]
[[Категорія:засновані в Україні 1386]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]]

Версія за 21:41, 30 вересня 2023


Башта Якобо Торсело (або башта Джакомо[1], Джиакомо[2], Якопо Торселло[3]) — пам'ятка архітектури національного значення № 010071/2, входить до комплексу Судацької фортеці, розташована на Фортечній горі у місті Судак[4]. Згідно з Переліком об'єктів нерухомої спадщини Судацької фортеці Національного заповідника «Софія Київська», башта має порядковий номер 15.[5]

Історія

На північний захід зовнішньої лінії оборони Судацької фортеці налічується шість веж: Якобо Торселло, Кутова (XIV—XV ст.), Джованні Маріоне (1388), Гварко Румбальдо (1394), Безіменна та одна зруйнована[6].

Башта Якобо Торсело знаходиться у центральній частині зовнішньої лінії оборони, зі східного боку розташовані єдині міські ворота генуезької Солдайї.

На геральдичній плиті, яка вмурована у східну стіну башти, знаходиться латинський напис про те, що вежа зведена у 1385 році під час правління консула Солдайї Якопо Торселло:

Шаблон:Цитата

У нижній частині плити зображено три щита з гербами: у центрі — герб Генуї, зліва — герб правлячого дожа Адорно, а праворуч — консула і коменданта Солдайї — Торселло.

З часом верхня частина плити постраждала, рік зведення вежі тепер не видно, однак мандрівники XVIII і першої половини XIX століття ще мали можливість читати цей напис повністю, хоча остання цифра і викликала суперечки серед учених. Так, Г. Л. Одерико і Л. Ваксель вказували на 1380 або 1382 роки, В. Н. Юргевич — на 1385 рік, О. Ч. Скржинська вважала, що Г. Л. Одерико і Л. Ваксель, ймовірно, прийняли латинську 5 за латинську 2 (у написі цифри римські)[7].

У 1972 році велися розкобки, під фундаментами вежі виявлені залишки оборонних мурів та башт візантійського часу ХІІ — ХІІІ століть.

Архітектура

Закладна плита з гербом Торселло з промальовкою Миколи Лапіна (1928 р.)
Башта Якобо Торсело. Консолі

Башта Якобо Торсело входить до комплексу головних воріт міста. Вежа трьохстінна, неправильної чотирикутної форми, триповерхова, відкрита у внутрішню частину міста.

Периметр башти по внутрішньому обміру стін: з північного боку — 5 м, із західного — 10,6 м, зі східного — 4,8 м, розміри вежі — 8,8×8,8 м; висота — 22,26 м. Збудована з сіро-бурого пісковику на вапняному розчині, кладка стін із внутрішнього боку виконана уступами, на які укладено міжповерхові перекриття. Над стінами башти зубці, які встановлено на кам'яні кронштейни — консолі.

Низ башти укріплений пологим схилом, контрфорсом, який виконував не лише інженерну функцію зміцнення основи вежі, але і бойову (від нього відскакували камені, скинуті вниз захисниками фортеці, а це, природно, збільшувало площу і можливість поразки супротивника). Контрфорс не лише зміцнював вежу, але і збільшував її військово-оборонний потенціал[8].

На рівні першого поверху, у північному мурі башти, є вертикальна амбразура, яка протягом певного часу була закрита зовні кладкою муру барбакану. На другому поверсі у трьох мурах є по одному прямокутному вікну.

До башти з південно-західного боку примикають фундаменти стін, що захищали велику будову (площею до 250 кв. м) із залишками каміну[9].

В одному з її приміщень при розкопках виявлені кам'яні ядра для баліст, споруда служила караульним приміщенням, тут же розташовувалася і казарма місцевого гарнізону, де солдати жили постійно, оскільки поруч виявлені залишки господарських будівель, а фрагменти фресок на каменях свідчать про наявність тут гарнізонної каплиці. На думку І. А. Баранова, у пізній період існування міста і фортеці тут знаходилася митниця[8].

Під час археологічних досліджень виявлені залишки четвертої стіни башти, що закривала її з боку міста[3].

Галерея

Див. також

Генуезька фортеця (Судак)

Примітки

Джерела

  • Лезина, И. Н. От Белогорска до Судака.— Симферополь, 1978.
  • Полканов, А. И. и др. Судак: Путеводитель.— Симферополь, 2007.
  • Скржинская, Е. Ч. Судакская крепость. История — археология — эпиграфика.— Киев-Судак-Санкт-Петербург, 2006.
  • Судак. Новый Свет: Краткий путеводитель.— Севастополь, 2007.
  • Тимиргазин, А. Д. Судак. Путешествия по историческим местам.— Симферополь, 2000.
  1. Посилання доступне в режимі редагування
  2. 3,0 3,1 Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Якобо не вказано текст
  3. Посилання доступне в режимі редагування
  4. Зливкова О. Облік пам'яток Судацької фортеці // Пам'ятки України: історія та культура. — Липень 2014. — № 7. — С. 10 — 11.
  5. Посилання доступне в режимі редагування
  6. Посилання доступне в режимі редагування
  7. 8,0 8,1 Посилання доступне в режимі редагування
  8. Посилання доступне в режимі редагування