ua>InternetArchiveBot |
ua>Wolfigelkott |
Рядок 1: |
Рядок 1: |
| {{Особа | | {{Село |
| |зображення = | | | назва = Лаврове |
| |жінка = | | | зображення = Lavrovoe 1.JPG |
| |оригінал імені = | | | зображення_підпис = Лаврове зі схилів г. [[Аю-Даг]]. Над селом — [[Бабуган-Яйла]]. |
| |місце народження = | | | область = [[Автономна Республіка Крим]] |
| |дата смерті = | | | район = [[Ялтинський район]] |
| |місце смерті = | | | рада = [[Маломаяцька сільська рада]] |
| |поховання = | | | код КОАТУУ = 0110391809 |
| |громадянство = | | | розташування = |
| |національність = | | | mapx =Лаврове.jpg |
| |військове звання = | | | mapy = |
| |партія = | | | засновано = |
| |нагороди = | | | населення = 249 |
| | | територія = |
| | | ref-територія = |
| | | площа = |
| | | ref-площа = |
| | | щільність = |
| | | висота = |
| | | ref-висота = |
| | | водойма = |
| | | поштовий індекс = 98545<ref>{{cite web |title=Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України |url=http://services.ukrposhta.com/postindex_new/default.aspx |website=Укрпошта |accessdate=22 вересня 2020 |archive-date=18 листопада 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191118055506/http://services.ukrposhta.com/postindex_new/default.aspx }}</ref> |
| | | телефонний код = 6560 |
| | | координати = {{coord|44|34|33|N|34|19|24|E|scale:30000|display=inline,title}} |
| | | lat_deg = 44 || lat_min = 34 || lat_sec = 33 |
| | | lon_deg = 34 || lon_min = 19 || lon_sec = 24 |
| | | адреса = 98540, Автономна Республіка Крим, Алуштинська міськрада, с. Малий Маяк, вул. Кооперативна, 8 |
| | | облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=1216 Лаврове] |
| | | прапор = |
| | | герб = |
| | | відстань о = |
| | | ref-відстань о = |
| | | відстань р = |
| | | ref-відстань р = |
| | | станція = |
| | | відстань ст = |
| }} | | }} |
| '''Яг'я Наджи Сулейманович Байбуртли''' (1876, Бахчисарай, Таврійська губернія — 25 серпня 1942, Архангельська область) — кримськотатарський письменник, лінгвіст, педагог. Автор підручника кримськотатарської мови<ref name=":0">{{Стаття|author=Керім Ісмаїл Асаноглу|title=КРИМСЬКИЙ ЛІТОПИСЕЦь, ПОЕТ І ФОЛЬКЛОРИСТ АБДУРАМАН БАРІ (1897 - 1970)|видання=Питання кримськотатарської філології, історії та культури|date=2019|url=https://cyberleninka.ru/article/n/krymskiy-letopisets-poet-i-folklorist-abduraman-bari-1897-1970|номер=8|accessdate=6 липня 2020|archivedate=10 червня 2020|archiveurl=https://web.archive.org/web/20200610043409/https://cyberleninka.ru/article/n/krymskiy-letopisets-poet-i-folklorist-abduraman-bari-1897-1970}}</ref>. Репресований у 1937 році. Посмертно реабілітований у 1957 році.
| | {{Otheruses|тип=НП}} |
|
| |
|
| == Життєпис ==
| | '''Лавро́ве''' (до [[1944]] року — '''Кюркюлет''', {{lang-crh|Kürkület}}) — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Ялтинський район|Ялтинському районі]], підпорядковане [[Алуштинська міська рада|Алуштинській міській раді]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]]. |
| Народився в 1876 році у Бахчисараї в родині торговця<ref name="a1">{{Cite web|url=https://bessmertnybarak.ru/books/person/513468/|title=БАЙБУРТЛИ Яг'я Наджи Сулейманович|publisher=bessmertnybarak.ru|accessdate=2020-06-10|archive-date=20 квітня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200420154009/https://bessmertnybarak.ru/books/person/513468/}}</ref>. Батько володів бакалійною крамницею (помер у 1911 році). Мати померла в 1923 році. Сестри — Еміне і Сехар. Брат — Амет Мідат, розстріляний червоноармійцями в 1918 році за участь у [[Курултай кримськотатарського народу|курултаївському]] русі<ref name="b16">{{Стаття|url=http://www.reabit.org.ua/files/store/Krym.Tom.9.pdf|author=Хаялі Р.|title=Двадцять років потому…|date=2014|place=Київ|видання=Реабілітовані історією. Автономна Республіка Крим|publisher=Інститут історії України НАН України|том=9|номер=|pages=14—26|isbn=978-966-02-7514-0|issn=|accessdate=6 липня 2020|archivedate=14 лютого 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190214073530/http://www.reabit.org.ua/files/store/Krym.Tom.9.pdf}}</ref>.
| |
|
| |
|
| Закінчив медресе «Султаніє» у Стамбулі (1892—1897). Вивчав російську мову і літературу у комерційному училищі в Одесі. Закінчив Сімферопольську татарську вчительську школу. Був співробітником газети «<nowiki/>[[Терджиман]]<nowiki/>» (1898—1901), де працював коректором під керівництвом [[Ісмаїл Гаспринський|Ісмаїла Гаспринського]]<ref name="a1"/>. У 1901 році за пропозицією Гаспринського став учителем у новометодній школі в Алупці, яку очолював [[Айвазов Асан Сабрі|Асан Айвазов]]. У 1908 році став учителем земської школи в Бахчисараї<ref name="b16"/><ref>{{Cite web|url=http://ilmiyqirim.blogspot.com/2014/09/xix-xx.html|title=Я.Н. Байбуртли і культурно-просвітницька діяльність кримськотатарської інтелігенції першої третини XX століття|last=Кіримов Т. Н.|website=|date=2014-09-05|publisher=|accessdate=2020-06-10|archive-date=10 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200610043125/http://ilmiyqirim.blogspot.com/2014/09/xix-xx.html}}</ref>.
| | == Опис == |
| | [[Файл:Лаврове.jpg|thumb|left|300px|Кюркюлет на карті.]] |
| | Знаходиться за 18 км на південний захід від [[Алушта|Алушти]]. Відстань від райцентру [[Ялта]] до населеного пункта становить 15 кілометрів по прямій.<ref>{{Cite web|title=Село Лаврове: онлайн путівник Лавровим|url=https://travels.in.ua/uk-UA/locality/19015|website=travels.in.ua|accessdate=2023-10-06|language=en}}</ref> |
|
| |
|
| Пізніше, до 1914 року працював учителем у селі Лімени Ялтинського повіту. Супроводжував сходознавця [[Самойлович Олександр Миколайович|Олександра Самойловича]] в його поїздках по Криму, готував для нього зразки народної словесності<ref>{{Стаття|url=https://www.elibrary.ru/item.asp?id=27277811|author=Непомнящий А. А.|title=Кримознавство й кримознавці в науковій долі академіка А.Н. Самойловича|date=2016|видання=Золотоординська цивілізація|тип=журнал|номер=9|pages=163—185|issn=2308-1856|accessdate=6 липня 2020|archivedate=10 червня 2020|archiveurl=https://web.archive.org/web/20200610043509/https://www.elibrary.ru/item.asp?id=27277811}}</ref>. З 1914 по 1917 роки працював у Бахчисарайській земській школі. Серед його учнів були письменник [[Шаміль Алядін]] і лінгвіст Усеїн Куркчі<ref name="b16"/>.
| | Населення — 249 чол. (на [[2006]] р.). |
|
| |
|
| У 1917 році обраний у Курултай від робітників і вчителів Сімферополя. Член парламентської комісії Курултаю з обліку збитків, нанесених більшовиками у 1918 році<ref name="b16"/>.
| | Через село проходить ''[[Автошлях М 18]]'', по якому пролагає тролейбусний маршрут ''Алушта—Ялта''. |
|
| |
|
| З 1921 по 1923 рік — голова правління кооперативу «Берекет». У 1927—1928 роках його позбавляють права займатися педагогічною діяльністю, однак потім повертають йому таке право. За радянських часів опублікував у журналі «Ілері» статтю «Минуле і сьогодення татарської молоді». Є автором перекладів на кримськотатарську мову низки творів світової літератури. Разом з І. Аккі та [[Шевкі Бекторе]] займався розробкою полегшеної версії арабського алфавіту для кримськотатарської мови. Брав участь у першому Всесоюзному учительському з'їзді в Москві (1925)<ref name="a1"/>. Публікувався у журналах «Йилдиз», «Емель», «Kalgay» і «Янъы Чолпан» («Нова Венера»)<ref>{{Cite web|url=https://avdet.org/ru/2011/08/29/novosti-nedeli-13/|title=Новини тижня|last=|website=avdet.org|date=2011-08-29|publisher=|accessdate=2020-06-10|archive-date=10 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200610043612/https://avdet.org/ru/2011/08/29/novosti-nedeli-13/}}</ref><ref>Звід пам'яток історії, архітектури та культури кримських татар. Том III. м. Сімферополь. — Бєлгород: «КОНСТАНТА», 2018. — с. 284. — 392 с.</ref>. Автор підручника кримськотатарської мови, п'єс «Жертва революції або татарська дівчина», «Бідна Айше», «Юсуфчик» і повісті «Старе медресе»<ref name=":0"/><ref name="b16"/><ref>{{Cite web|url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38908|title=Байбуртли Яг'я Наджи Сулейманович {{!}} Енциклопедія Сучасної України|publisher=esu.com.ua|accessdate=2020-06-10|archive-date=10 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200610043533/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38908}}</ref>.
| | == Населення == |
|
| |
|
| Працював у Бахчисарайському педагогічному технікумі. У 1935 році звільнився з роботи через навчання в Туреччині. Пізніше викладав рідну мову і математику на курсах по ліквідації неписьменності в Бахчисараї. У Бахчисараї проживав у будинку № 28 на вулиці Міліцейській<ref name="b16"/>.
| | За даними [[Перепис населення України (2001)|перепису населення 2001 року]], у селі мешкало 249 осіб<ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001/avtonomna_respublika_krym.htm |title=Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року |accessdate=9 лютого 2014 |archive-date=4 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131004230552/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001/avtonomna_respublika_krym.htm }}</ref>. Мовний склад населення села був таким<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_001&ti=19A050501_02_001.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0%20%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0%20%CA%F0%E8%EC%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F&lang=1&multilang=uk |title=Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим |accessdate=24 червня 2022 |archive-date=26 червня 2013 |archive-url=https://www.webcitation.org/6HeeVATJt?url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_001 }}</ref>: |
| | {| align="center" class="standard" |
| | |+ |
| | ! |Мова |
| | ! |Число ос. |
| | ! |Відсоток |
| | |----- |
| | | [[українська мова|українська]] |
| | | 19 |
| | | 7,63 |
| | |----- |
| | | [[російська мова|російська]] |
| | | 229 |
| | | 91,97 |
| | |----- |
| | | [[Білоруська мова|білоруська]] |
| | | 1 |
| | | 0,4 |
| | |+ |
| | |} |
|
| |
|
| У 1937 році Бекірова звинуватили за [[Стаття 58 Кримінального кодексу РСФРР (1926)|58-й статтею]] за участь у націоналістичній групі [[Осман Акчокракли|Османа Акчокракли]]<ref>{{Стаття|url=http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/107820/19-Khayali.pdf|author=Хаялі Р.І.|title=Кримські татари в репресивно-каральній політиці в Кримській АРСР|date=2007|видання=Культура народів Причорномор'я|тип=|номер=71—76|pages=|issn=|accessdate=6 липня 2020|archivedate=26 лютого 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210226225012/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/107820/19-Khayali.pdf}}</ref>. 17 лютого його заарештовано, а 14 серпня 1938 року — засуджено [[Трійка НКВС|трійкою НКВС]] до 10 років виправно-трудових таборів<ref name="a1"/><ref name="b16"/>.
| | == Історія == |
| | [[Файл:МечетьКуркулет.jpg|мініатюра|left|Колишня куркулетська мечеть, використана під школу. Газета Червоний Крим, 13 квітня 1930 рік.]] |
| | Вперше в доступних джерелах Куркулет згадується в збережених у Генуї казначейських списках Кафи (cartolfri della Masseria), що відносяться, приблизно, до 1360 року, серед інших, що належали [[Генуезькі колонії в Північному Причорномор'ї|капітанству Готія]] поселень<ref>{{Cite web |url=http://library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=55§ion_code=1 |title=Бертье-Делагард, Александр Львович. Исзследование некоторых недоуменных вопросов средневековья в Тавриде. Таврическая Губернская Типография Симферополь. Стр. 23. 1920 р. |accessdate=6 листопада 2016 |archive-date=15 серпня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150815031137/http://www.library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=55§ion_code=1 }}</ref>. |
|
| |
|
| Помер 25 серпня 1942 року в Архангельській області. Рішенням військового трибуналу Одеського військового округу Особливої наради від 27 серпня 1957 року справа щодо Байбуртли була скасована та визнана необґрунтованою за відсутністю складу злочину<ref name="b16"/>.
| | == Примітки == |
|
| |
|
| == Родина ==
| | {{reflist|1}} |
| Дружина — Магі. Доньки — Хілял та Ніяр, син — Мансур<ref name="b16"/>.
| |
|
| |
|
| == Праці == | | == Джерела == |
|
| |
|
| * [https://rusneb.ru/catalog/000200_000018_RU_NLR_BIBL_A_011888162/ Еліфба] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200609161144/https://rusneb.ru/catalog/000200_000018_RU_NLR_BIBL_A_011888162/ |date=9 червня 2020 }}. Сімферополь, 1913 рік.
| | * [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=1216 Лаврове на сайті Верховної Ради України] |
| * Буквар. Бахчисарай, 1913 (3-є вид.: Бахчисарай, 1916 рік).
| |
| * Новий метод навчання у татар // Яни Чолпан. 1923. № 2. с. 8-12.
| |
| | |
| == Література ==
| |
| | |
| * [http://memory.pvost.org/pages/baiburtli.html Бібліографічний словник сходознавців — жертв політичного терору в радянський період 1917—1991 рр.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200118162159/http://www.memory.pvost.org/pages/baiburtli.html |date=18 січня 2020 }} [http://memory.pvost.org/pages/baiburtli.html «Люди і долі»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200118162159/http://www.memory.pvost.org/pages/baiburtli.html |date=18 січня 2020 }} | |
| | |
| == Примітки ==
| |
| {{reflist}}
| |
|
| |
|
| == Посилання ==
| | {{Алушта}} |
| * [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38908 Байбуртли Яг'я Наджи Сулейманович в ЕСУ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200610043533/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38908 |date=10 червня 2020 }}
| |
|
| |
|
| {{Бібліоінформація}} | | {{Портали|Україна|Крим|Географія України}} |
|
| |
|
| [[Категорія:Кримськотатарські письменники]] | | [[Категорія:Села Автономної Республіки Крим]] |
| [[Категорія:Радянські письменники]]
| |
| [[Категорія:Письменники Російської імперії]]
| |
| [[Категорія:Радянські мовознавці]]
| |
| [[Категорія:Автори підручників]]
| |
| [[Категорія:Радянські педагоги]]
| |
| [[Категорія:Педагоги Російської імперії]]
| |
| [[Категорія:Персоналії:Бахчисарай]]
| |
| [[Категорія:Персоналії:Алупка]]
| |
| [[Категорія:Померли в Архангельській області]]
| |
| [[Категорія:Померли 1942]]
| |
| [[Категорія:Померли 25 серпня]]
| |
| [[Категорія:Уродженці Бахчисарая]]
| |
| [[Категорія:Народились 1876]]
| |
| [[Категорія:Посмертно реабілітовані]]
| |