Байбуртли Яг'я Наджи Сулейманович та Лаврове (Ялтинський район): різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
 
ua>Wolfigelkott
Немає опису редагування
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Особа
{{Село
|зображення =  
| назва          = Лаврове
|жінка =  
| зображення     = Lavrovoe 1.JPG
|оригінал імені =  
| зображення_підпис = Лаврове зі схилів г. [[Аю-Даг]]. Над селом — [[Бабуган-Яйла]].
|місце народження =  
| область        = [[Автономна Республіка Крим]]
|дата смерті =  
| район          = [[Ялтинський район]]
|місце смерті =  
| рада            = [[Маломаяцька сільська рада]]
|поховання =  
| код КОАТУУ      = 0110391809
|громадянство =  
| розташування    =
|національність =  
| mapx            =Лаврове.jpg
|військове звання =  
| mapy            =
|партія =  
| засновано      =
|нагороди =  
| населення      = 249
| територія      =
| ref-територія  =
| площа          =
| ref-площа      =
| щільність      =
| висота          =
| ref-висота      =
| водойма        =
| поштовий індекс = 98545<ref>{{cite web |title=Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України |url=http://services.ukrposhta.com/postindex_new/default.aspx |website=Укрпошта |accessdate=22 вересня 2020 |archive-date=18 листопада 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191118055506/http://services.ukrposhta.com/postindex_new/default.aspx }}</ref>
| телефонний код  = 6560
| координати      =  {{coord|44|34|33|N|34|19|24|E|scale:30000|display=inline,title}}
  | lat_deg = 44 || lat_min = 34 || lat_sec = 33
  | lon_deg = 34 || lon_min = 19 || lon_sec = 24
| адреса          = 98540, Автономна Республіка Крим, Алуштинська міськрада, с. Малий Маяк, вул. Кооперативна, 8
| облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=1216 Лаврове]
| прапор          =
| герб            =
| відстань о      =
| ref-відстань о  =
| відстань р      =
| ref-відстань р  =
| станція        =
| відстань ст    =
}}
}}
'''Яг'я Наджи Сулейманович Байбуртли''' (1876, Бахчисарай, Таврійська губернія&nbsp;— 25 серпня 1942, Архангельська область)&nbsp;— кримськотатарський письменник, лінгвіст, педагог. Автор підручника кримськотатарської мови<ref name=":0">{{Стаття|author=Керім Ісмаїл Асаноглу|title=КРИМСЬКИЙ ЛІТОПИСЕЦь, ПОЕТ І ФОЛЬКЛОРИСТ АБДУРАМАН БАРІ (1897 - 1970)|видання=Питання кримськотатарської філології, історії та культури|date=2019|url=https://cyberleninka.ru/article/n/krymskiy-letopisets-poet-i-folklorist-abduraman-bari-1897-1970|номер=8|accessdate=6 липня 2020|archivedate=10 червня 2020|archiveurl=https://web.archive.org/web/20200610043409/https://cyberleninka.ru/article/n/krymskiy-letopisets-poet-i-folklorist-abduraman-bari-1897-1970}}</ref>. Репресований у 1937 році. Посмертно реабілітований у 1957 році.
{{Otheruses|тип=НП}}


== Життєпис ==
'''Лавро́ве''' (до [[1944]] року&nbsp;— '''Кюркюлет''', {{lang-crh|Kürkület}})&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Ялтинський район|Ялтинському районі]], підпорядковане [[Алуштинська міська рада|Алуштинській міській раді]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]].
Народився в 1876 році у Бахчисараї в родині торговця<ref name="a1">{{Cite web|url=https://bessmertnybarak.ru/books/person/513468/|title=БАЙБУРТЛИ Яг'я Наджи Сулейманович|publisher=bessmertnybarak.ru|accessdate=2020-06-10|archive-date=20 квітня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200420154009/https://bessmertnybarak.ru/books/person/513468/}}</ref>. Батько володів бакалійною крамницею (помер у 1911 році). Мати померла в 1923 році. Сестри&nbsp;— Еміне і Сехар. Брат&nbsp;— Амет Мідат, розстріляний червоноармійцями в 1918 році за участь у [[Курултай кримськотатарського народу|курултаївському]] русі<ref name="b16">{{Стаття|url=http://www.reabit.org.ua/files/store/Krym.Tom.9.pdf|author=Хаялі Р.|title=Двадцять років потому…|date=2014|place=Київ|видання=Реабілітовані історією. Автономна Республіка Крим|publisher=Інститут історії України НАН України|том=9|номер=|pages=14—26|isbn=978-966-02-7514-0|issn=|accessdate=6 липня 2020|archivedate=14 лютого 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190214073530/http://www.reabit.org.ua/files/store/Krym.Tom.9.pdf}}</ref>.


Закінчив медресе «Султаніє» у Стамбулі (1892—1897). Вивчав російську мову і літературу у комерційному училищі в Одесі. Закінчив Сімферопольську татарську вчительську школу. Був співробітником газети «<nowiki/>[[Терджиман]]<nowiki/>» (1898—1901), де працював коректором під керівництвом [[Ісмаїл Гаспринський|Ісмаїла Гаспринського]]<ref name="a1"/>. У 1901 році за пропозицією Гаспринського став учителем у новометодній школі в Алупці, яку очолював [[Айвазов Асан Сабрі|Асан Айвазов]]. У 1908 році став учителем земської школи в Бахчисараї<ref name="b16"/><ref>{{Cite web|url=http://ilmiyqirim.blogspot.com/2014/09/xix-xx.html|title=Я.Н. Байбуртли і культурно-просвітницька діяльність кримськотатарської інтелігенції першої третини XX століття|last=Кіримов Т. Н.|website=|date=2014-09-05|publisher=|accessdate=2020-06-10|archive-date=10 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200610043125/http://ilmiyqirim.blogspot.com/2014/09/xix-xx.html}}</ref>.
== Опис ==
[[Файл:Лаврове.jpg|thumb|left|300px|Кюркюлет на карті.]]
Знаходиться за 18&nbsp;км на південний захід від [[Алушта|Алушти]]. Відстань від райцентру [[Ялта]] до населеного пункта становить 15 кілометрів по прямій.<ref>{{Cite web|title=Село Лаврове: онлайн путівник Лавровим|url=https://travels.in.ua/uk-UA/locality/19015|website=travels.in.ua|accessdate=2023-10-06|language=en}}</ref>


Пізніше, до 1914 року працював учителем у селі Лімени Ялтинського повіту. Супроводжував сходознавця [[Самойлович Олександр Миколайович|Олександра Самойловича]] в його поїздках по Криму, готував для нього зразки народної словесності<ref>{{Стаття|url=https://www.elibrary.ru/item.asp?id=27277811|author=Непомнящий А. А.|title=Кримознавство й кримознавці в науковій долі академіка А.Н. Самойловича|date=2016|видання=Золотоординська цивілізація|тип=журнал|номер=9|pages=163—185|issn=2308-1856|accessdate=6 липня 2020|archivedate=10 червня 2020|archiveurl=https://web.archive.org/web/20200610043509/https://www.elibrary.ru/item.asp?id=27277811}}</ref>. З 1914 по 1917 роки працював у Бахчисарайській земській школі. Серед його учнів були письменник [[Шаміль Алядін]] і лінгвіст Усеїн Куркчі<ref name="b16"/>.
Населення&nbsp;— 249 чол. (на [[2006]]&nbsp;р.).


У 1917 році обраний у Курултай від робітників і вчителів Сімферополя. Член парламентської комісії Курултаю з обліку збитків, нанесених більшовиками у 1918 році<ref name="b16"/>.
Через село проходить ''[[Автошлях М 18]]'', по якому пролагає тролейбусний маршрут ''Алушта—Ялта''.


З 1921 по 1923 рік&nbsp;— голова правління кооперативу «Берекет». У 1927—1928 роках його позбавляють права займатися педагогічною діяльністю, однак потім повертають йому таке право. За радянських часів опублікував у журналі «Ілері» статтю «Минуле і сьогодення татарської молоді». Є автором перекладів на кримськотатарську мову низки творів світової літератури. Разом з І. Аккі та [[Шевкі Бекторе]] займався розробкою полегшеної версії арабського алфавіту для кримськотатарської мови. Брав участь у першому Всесоюзному учительському з'їзді в Москві (1925)<ref name="a1"/>. Публікувався у журналах «Йилдиз», «Емель», «Kalgay» і «Янъы Чолпан» («Нова Венера»)<ref>{{Cite web|url=https://avdet.org/ru/2011/08/29/novosti-nedeli-13/|title=Новини тижня|last=|website=avdet.org|date=2011-08-29|publisher=|accessdate=2020-06-10|archive-date=10 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200610043612/https://avdet.org/ru/2011/08/29/novosti-nedeli-13/}}</ref><ref>Звід пам'яток історії, архітектури та культури кримських татар. Том III. м. Сімферополь.&nbsp;— Бєлгород: «КОНСТАНТА», 2018.&nbsp;— с. 284.&nbsp;— 392 с.</ref>. Автор підручника кримськотатарської мови, п'єс «Жертва революції або татарська дівчина», «Бідна Айше», «Юсуфчик» і повісті «Старе медресе»<ref name=":0"/><ref name="b16"/><ref>{{Cite web|url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38908|title=Байбуртли Яг'я Наджи Сулейманович {{!}} Енциклопедія Сучасної України|publisher=esu.com.ua|accessdate=2020-06-10|archive-date=10 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200610043533/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38908}}</ref>.
== Населення ==


Працював у Бахчисарайському педагогічному технікумі. У 1935 році звільнився з роботи через навчання в Туреччині. Пізніше викладав рідну мову і математику на курсах по ліквідації неписьменності в Бахчисараї. У Бахчисараї проживав у будинку №&nbsp;28 на вулиці Міліцейській<ref name="b16"/>.
За даними [[Перепис населення України (2001)|перепису населення 2001 року]], у селі мешкало 249 осіб<ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001/avtonomna_respublika_krym.htm |title=Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року |accessdate=9 лютого 2014 |archive-date=4 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131004230552/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001/avtonomna_respublika_krym.htm }}</ref>. Мовний склад населення села був таким<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_001&ti=19A050501_02_001.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0%20%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0%20%CA%F0%E8%EC%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F&lang=1&multilang=uk |title=Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим |accessdate=24 червня 2022 |archive-date=26 червня 2013 |archive-url=https://www.webcitation.org/6HeeVATJt?url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_001 }}</ref>:
{| align="center" class="standard"
|+
! |Мова
! |Число ос.
! |Відсоток
|-----
| [[українська мова|українська]]
| 19
| 7,63
|-----
| [[російська мова|російська]]
| 229
| 91,97
|-----
| [[Білоруська мова|білоруська]]
| 1
| 0,4
|+
|}


У 1937 році Бекірова звинуватили за [[Стаття 58 Кримінального кодексу РСФРР (1926)|58-й статтею]] за участь у націоналістичній групі [[Осман Акчокракли|Османа Акчокракли]]<ref>{{Стаття|url=http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/107820/19-Khayali.pdf|author=Хаялі Р.І.|title=Кримські татари в репресивно-каральній політиці в Кримській АРСР|date=2007|видання=Культура народів Причорномор'я|тип=|номер=71—76|pages=|issn=|accessdate=6 липня 2020|archivedate=26 лютого 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210226225012/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/107820/19-Khayali.pdf}}</ref>. 17 лютого його заарештовано, а 14 серпня 1938 року&nbsp;— засуджено [[Трійка НКВС|трійкою НКВС]] до 10 років виправно-трудових таборів<ref name="a1"/><ref name="b16"/>.
== Історія ==
[[Файл:МечетьКуркулет.jpg|мініатюра|left|Колишня куркулетська мечеть, використана під школу. Газета Червоний Крим, 13 квітня 1930 рік.]]
Вперше в доступних джерелах Куркулет згадується в збережених у Генуї казначейських списках Кафи (cartolfri della Masseria), що відносяться, приблизно, до 1360 року, серед інших, що належали [[Генуезькі колонії в Північному Причорномор'ї|капітанству Готія]] поселень<ref>{{Cite web |url=http://library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=55&section_code=1 |title=Бертье-Делагард, Александр Львович. Исзследование некоторых недоуменных вопросов средневековья в Тавриде. Таврическая Губернская Типография Симферополь. Стр. 23. 1920 р. |accessdate=6 листопада 2016 |archive-date=15 серпня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150815031137/http://www.library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=55&section_code=1 }}</ref>.


Помер 25 серпня 1942 року в Архангельській області. Рішенням військового трибуналу Одеського військового округу Особливої наради від 27 серпня 1957 року справа щодо Байбуртли була скасована та визнана необґрунтованою за відсутністю складу злочину<ref name="b16"/>.
== Примітки ==


== Родина ==
{{reflist|1}}
Дружина&nbsp;— Магі. Доньки&nbsp;— Хілял та Ніяр, син&nbsp;— Мансур<ref name="b16"/>.


== Праці ==
== Джерела ==


* [https://rusneb.ru/catalog/000200_000018_RU_NLR_BIBL_A_011888162/ Еліфба] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200609161144/https://rusneb.ru/catalog/000200_000018_RU_NLR_BIBL_A_011888162/ |date=9 червня 2020 }}. Сімферополь, 1913 рік.
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=1216 Лаврове на сайті Верховної Ради України]
* Буквар. Бахчисарай, 1913 (3-є вид.: Бахчисарай, 1916 рік).
* Новий метод навчання у татар // Яни Чолпан. 1923. №&nbsp;2. с. 8-12.
 
== Література ==
 
* [http://memory.pvost.org/pages/baiburtli.html Бібліографічний словник сходознавців&nbsp;— жертв політичного терору в радянський період 1917—1991&nbsp;рр.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200118162159/http://www.memory.pvost.org/pages/baiburtli.html |date=18 січня 2020 }} [http://memory.pvost.org/pages/baiburtli.html «Люди і долі»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200118162159/http://www.memory.pvost.org/pages/baiburtli.html |date=18 січня 2020 }}
 
== Примітки ==
{{reflist}}


== Посилання ==
{{Алушта}}
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38908 Байбуртли Яг'я Наджи Сулейманович  в ЕСУ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200610043533/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38908 |date=10 червня 2020 }}


{{Бібліоінформація}}
{{Портали|Україна|Крим|Географія України}}


[[Категорія:Кримськотатарські письменники]]
[[Категорія:Села Автономної Республіки Крим]]
[[Категорія:Радянські письменники]]
[[Категорія:Письменники Російської імперії]]
[[Категорія:Радянські мовознавці]]
[[Категорія:Автори підручників]]
[[Категорія:Радянські педагоги]]
[[Категорія:Педагоги Російської імперії]]
[[Категорія:Персоналії:Бахчисарай]]
[[Категорія:Персоналії:Алупка]]
[[Категорія:Померли в Архангельській області]]
[[Категорія:Померли 1942]]
[[Категорія:Померли 25 серпня]]
[[Категорія:Уродженці Бахчисарая]]
[[Категорія:Народились 1876]]
[[Категорія:Посмертно реабілітовані]]

Версія за 09:53, 6 жовтня 2023

Шаблон:Село


Лавро́ве (до 1944 року — Кюркюлет, крим. Kürkület) — село в Україні, в Ялтинському районі, підпорядковане Алуштинській міській раді Автономної Республіки Крим.

Опис

Файл:Лаврове.jpg
Кюркюлет на карті.

Знаходиться за 18 км на південний захід від Алушти. Відстань від райцентру Ялта до населеного пункта становить 15 кілометрів по прямій.[1]

Населення — 249 чол. (на 2006 р.).

Через село проходить Автошлях М 18, по якому пролагає тролейбусний маршрут Алушта—Ялта.

Населення

За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 249 осіб[2]. Мовний склад населення села був таким[3]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 19 7,63
російська 229 91,97
білоруська 1 0,4

Історія

Колишня куркулетська мечеть, використана під школу. Газета Червоний Крим, 13 квітня 1930 рік.

Вперше в доступних джерелах Куркулет згадується в збережених у Генуї казначейських списках Кафи (cartolfri della Masseria), що відносяться, приблизно, до 1360 року, серед інших, що належали капітанству Готія поселень[4].

Примітки

Джерела

Шаблон:Алушта

  1. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  2. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  3. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  4. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
Отримано з http://krymology.info/index.php?title=Байбуртли_Яг%27я_Наджи_Сулейманович&oldid=1120