Карасубазар Джамісі та Курман: різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5)
 
ua>CommonsDelinker
(Вилучив файл Mekke_cami_qurman.jpg, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Fitindia. Причина: No permission since 19 October 2023.)
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Культова споруда
{{Смт України
|назва = Карасубазар Джамісі
| назва             = Курман
|тип споруди = [[мечеть]]
| герб              = COA_Krasnohvardiiske,_Krasnohvardiiskyi,_Crimea.svg
|дата_закінчення_спорудження = 1990-ті
| опис герба        = Герб Курмана
|дата_початку_спорудження =  
| прапор            = FLA_Krasnohvardiiske,_Krasnohvardiiskyi,_Crimea.svg
|релігійна конфесія = [[іслам]]
| опис прапора      = Прапор Курмана
|місто = [[Білогірськ|Карасубазар (Білогірськ)]]
| область            = [[Автономна Республіка Крим]]
|країна = {{UKR}}
| район              = [[Курманський район]]
|розташування_місто         = [[Білогірськ|Карасубазар (Білогірськ)]]
| рада              = [[Красногвардійська селищна рада]]
|розташування_країна       = {{UKR}}
| код КОАТУУ        = 0122055100
|координати = {{coord|45.05779|N|34.60152|E|scale:3000|display=title}}
| облікова картка    = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=06.07.2015&rf7571=403 Красногвардійське]
|стиль =
| зображення        = Красногвардійське.JPG
|адреса                    = вулиця Бекіра Чобан-Заде
| зображення_підпис  = Автостанція «Красногвардійське»
|зображення = Мінарет центральної міської мечеті Білогірська.JPG
| розташування      =
|Commons =
| опис розташування  =
|кр = Крим
| mapx              =
|стан =
| mapy              =
| засноване          =
| перша згадка      =
| населення          = {{збільшення}}{{formatnum:10779}} ''<small>(на 2014 рік)</small>''<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2015}}</ref>
| площа              =
| статус            = 25.05.1957
| магдебурзьке право =
| агломерація        =
| щільність          =
| поштовий індекс    = 97000
| телефонний код    = 6556
| висота            = 46
| ref-висота         =
| водойма            =
| катойконіми       =
| координати         = {{coord|45|29|41|N|34|17|41|E|scale:30000|display=inline,title}}
| lat_deg = 45 | lat_min = 29 | lat_sec = 41
| lon_deg = 34 | lon_min = 17 | lon_sec = 41
| ref-area          =
| станція            = [[Урожайна]]
| відстань          =
| фізична р          =
| залізниця р        =
| автошлях р        =
| фізична о          =
| ref-фізична о      =
| залізниця о        = 66
| автошлях о        = 69,5
| схема              =
| адреса            = 97000, АР Крим, Курманський р-н, смт. Красногвардійське, вул. Радянська, 3
| голова            = Козицький Віктор Йосипович
}}
}}
'''Карасубазар Джамісі''' ([[Кримськотатарська мова|крим]]. ''Qarasuvbazar Camisi'')&nbsp;— мечеть у місті [[Білогірськ|Карасубазар (Білогірськ)]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]].<ref>{{Cite web|title=QARASUVBAZAR: Мечети Карасубазара|url=http://qarasuvbazar.blogspot.com/2012/07/blog-post_02.html|website=QARASUVBAZAR|date=понедельник, 2 июля 2012 г.|accessdate=2023-10-07|last=Rıza}}</ref>


Центральна мечеть у Карасубазарі, одна з перших мечетей у Криму, побудована після повернення [[Кримські татари|кримських татар]] на Батьківщину з місць [[Депортація кримських татар|депортації]].<ref>{{Cite web|title=Мечеть Къарасувбазар джамиси (Белогорск / Карасубазар, АР Крым) {{!}} IMUSLIM|url=http://imuslim.net/?item=306|website=web.archive.org|date=2016-09-09|accessdate=2023-10-07|archive-date=2016-09-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20160909085336/http://imuslim.net/?item=306}}</ref>
'''Курман''' ({{Lang-crh|Qurman}}, {{lang-ru|Курман}}; до [[1944]] року&nbsp;— ''Курман-Кемельчі́''<ref>{{АРК-прм|1944}}</ref>, у 1944—2023 роках&nbsp;— ''Красногвардійське''<ref>{{АРК-прм|2016}}</ref>)&nbsp;— [[селище міського типу]] (з [[1957]] року) в [[Україна|Україні]], адміністративний центр [[Курманський район|Курманського району]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]].


Мінарет мечеті є унікальним у своєму роді, бо зроблений з алюмінію.<ref>{{Cite web|title=QARASUVBAZAR: фотогалерея|url=http://qarasuvbazar.blogspot.com/p/blog-page_3551.html|website=QARASUVBAZAR|accessdate=2023-10-07}}</ref>
== Назва ==
Курман з [[Кримськотатарська мова|кримськотатарської]] «польовий стан», друга частина історичної назви «Кемельчі»&nbsp;— це прізвище кримськотатарських [[Мурза|мурз]], що володіли цими землями за [[Кримське ханство|Кримського ханату]]<ref>{{cite web|url = https://www.radiosvoboda.org/a/toponimika-krumy-spravjni-nazvu/31267506.html|назва = Справжні кримські назви, знищені СРСР. Історії топонімів та родин|автор = Алексіна Дорогань, Олександра Шевченко, Олександра Сурган|дата = 23 травня 2021|вебсайт = radiosvoboda.org|видавець = [[Радіо Свобода]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20230928123424/https://www.radiosvoboda.org/a/toponimika-krumy-spravjni-nazvu/31267506.html|дата-архіву = 28 вересня 2023|мертвий-url = ні|дата-доступу = 28 вересня 2023}}</ref>.
 
== Загальні відомості ==
[[Файл:Красногвардійське. храм.JPG|thumb|left|150px|Курман. Храм поблизу автостанції]]
[[Файл:Красногвардійське1.JPG|thumb|left|250px|Курман. Школа]]
Розташоване в центральній частині степового Криму, за 66&nbsp;км від Сімферополя. На території селища є залізнична станція [[Урожайна (станція)|Урожайна]].
 
Через Курман проходить автодорога {{Автошлях E|105}} Сімферополь—Харків. Є автостанція приміського сполучення.
 
Історична назва Курман-Кемельчі, змінена у [[1944]] році після [[Депортація кримських татар|депортації кримських татар]]. Селище розташоване на магістральній залізниці Севастополь&nbsp;— Сімферополь&nbsp;— Мелітополь, що сполучає Крим з континентом<ref>{{cite web|url = https://ua.krymr.com/a/photo-stepove-selyshche-bilya-zaliznytsi/30961145.html|назва = Красногвардійське: степове селище біля залізниці (фотогалерея)|автор = Анатолій Кримський|дата = 20 листопада 2020|вебсайт = ua.krymr.com|видавець = [[Крим.Реалії]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20230928120857/https://ua.krymr.com/a/photo-stepove-selyshche-bilya-zaliznytsi/30961145.html|дата-архіву = 28 вересня 2023|мертвий-url = ні|дата-доступу = 28 вересня 2023}}</ref>.
 
== Динаміка чисельності населення ==
* [[1805]] рік&nbsp;— 48 осіб (усі кримські татари).
* [[1926]] рік&nbsp;— 811 осіб (617 росіян, 74 євреїв, 61 німець, 24 українця, 8 вірменів, 5 кримських татар, 5 греків).
* [[1939]] рік&nbsp;— 1754 осіб.
* [[1989]] рік&nbsp;— 11574 осіб.
* [[2001]] рік&nbsp;— 11168 осіб, з них: 77,77&nbsp;% (8685 осіб)&nbsp;— росіяни, 11,88&nbsp;% (1327 осіб)&nbsp;— кримські татари, 8,80&nbsp;% (983 осіб)&nbsp;— українці, 0,31&nbsp;% (35 осіб)&nbsp;— білоруси, 0,28&nbsp;% (31 особа)&nbsp;— вірмени, 0,04&nbsp;% (4 особи)&nbsp;— цигани, 0,01&nbsp;% (1 особа)&nbsp;— німці, 0,01&nbsp;% (1 особа)&nbsp;— болгари, 0,02&nbsp;% (2 особа)&nbsp;— греки, 0,88&nbsp;% (98 осіб)&nbsp;— інші національності<ref>{{cite web|url = https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/|назва = АР Крим, Красногвардійський район: смт Курман|автор = |дата = |вебсайт = socialdata.org.ua|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20230407054318/https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/|дата-архіву = 7 квітня 2023|мертвий-url = ні|дата-доступу = 22 жовтня 2023}}</ref>
* [[2006]] рік&nbsp;— 10700 осіб, з них: 58&nbsp;%&nbsp;— росіяни, 24,9&nbsp;%&nbsp;— українці, 16,6&nbsp;%&nbsp;— кримські татари та інші.
 
== Історія ==
До [[Анексія Кримського ханства|анексії Кримського ханства Російською імперією]] містечко належало мурзам Кемельчі.
 
У [[1783]] році у село за розпорядженням Перекопського справника прибула група чеських колоністів. Перші німецькі поселенці з'явилися у Курмані 1805 року. Це були переселенці з Північної Маравії, які отримали по 20 десятин на душу і почали будувати будинки.
 
У XIX столітті у Курмані оселилися естонці та значна кількість євреїв.
 
На початку 60-х років [[XIX століття]] село Курман-Кемельчи входило до складу Перекопського району.
 
У [[1874]]–[[1875]] роках поряд з селом була проведена Лозово-севастопольська залізниця, збудована станція. Населений пункт став швидко розростатися.
 
У [[1900]] році тут було відкрите однокласне земське училище.
 
У [[1918]] році встановлена радянська влада.
 
У [[1923]] році Курман-Кемельчи увійшов до складу [[Джанкойський район (1921—2023)|Джанкойського району]], а з [[1930]]&nbsp;— до складу Біюк-Онларського району.
 
З [[1935]] року селище стало центром новоствореного [[Тельманський район (Крим)|Тельманського району]].
 
У [[1941]]–[[1944]] роках селище перебувало під німецькою окупацією.
 
Селище внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»<ref>{{cite web|url = http://www.memory.gov.ua/page/perelik-mist-ta-sil-do-pereimenuvannya|назва = Перелік міст та сіл до перейменування|автор = |дата = |вебсайт = memory.gov.ua|видавець = [[Український інститут національної пам'яті]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20151117040626/http://www.memory.gov.ua/page/perelik-mist-ta-sil-do-pereimenuvannya|дата-архіву = 17 листопада 2015|мертвий-url = так|дата-доступу = 15 листопада 2015}}</ref>.
 
== Економіка ==
Основні підприємства: ОАТП «Красноногвардійський маслобойний завод», завод продтоварів, ОАТП «Красногвардійська друкарня», Урожайненський комбінат хлібопродуктів, хлібокомбінат.
 
== Соціальна сфера ==
У селищі працюють дві загальноосвітні школи, професійно-технічне училище; 2 будинки культури, 2 бібліотеки, музична школа, центр дитячої та юнацької творчості, ДЮСШ; центральна районна лікарня, притулок. Є музей, два відділення банку; парк. Діють 3 релігійні громади.
 
У 1999 році збудована мечеть [[Мекке Джамі]]<ref>{{cite web|url = https://ua.krymr.com/a/photo-mekke-dzhami-v-krasnohvardiskomu-krym/30219767.html|назва = Мечеті Криму: «Мекке Джамі» в Красногвардійському (фотогалерея)|автор = Віктор Владимиров|дата = 16 жовтня 2019|вебсайт = ua.krymr.com|видавець = [[Крим.Реалії]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20230928122924/https://ua.krymr.com/a/photo-mekke-dzhami-v-krasnohvardiskomu-krym/30219767.html|дата-архіву = 28 вересня 2023|мертвий-url = ні|дата-доступу = 28 вересня 2023}}</ref>.
 
<!-- == Персоналії == -->


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|2}}
{{Мечеті України}}
 
[[Категорія:Мечеті Криму]]
== Джерела ==
[[Категорія:Білогірськ]]
* {{книга|автор = М.&nbsp;А.&nbsp;Юмашев|частина = Красногвардійське|посилання частина = http://ukrssr.com.ua/krym/krasnogvardiyskiy/krasnogvardiyske-krasnogvardiyskiy-rayon-krimska-oblast|заголовок = Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Кримська область|оригінал = |посилання = http://history.org.ua/LiberUA/IMSU_KrymObl_1974/IMSU_KrymObl_1974.pdf|відповідальний = Ред. кол. тому: Солодовник Л.&nbsp;Д. (гол. редкол.), Багров М.&nbsp;В. (заст. гол. редкол.), Балахонов В.&nbsp;І., Бобашинський В.&nbsp;О., Волошинов Л.&nbsp;І., Глазачев О.&nbsp;О., Домбровський О.&nbsp;І., Качан М.&nbsp;К., Качанов П.&nbsp;В., Кондранов І.&nbsp;П. (відп. секр. редкол.), Курносов Ю.&nbsp;О., Максименко М.&nbsp;М., Первомайський О.&nbsp;І., Сахаров Ю.&nbsp;І., Степанова А.&nbsp;А., Чирва І.&nbsp;С., Яценко Г.&nbsp;А. [[Інститут історії АН УРСР|АН УРСР. Інститут історії]]|видання = |місце = Київ|видавництво = [[Головна редакція УРЕ]] [[АН УРСР]]|рік = 1974|том = |сторінки = 429—438|сторінок = 833|серія = |isbn = |тираж = |}}
[[Категорія:Білогірський район]]
{{Красногвардійський район|nocat=1}}
{{Населені пункти АР Крим}}
 
[[Категорія:Селища міського типу Криму]]
[[Категорія:Районні центри Автономної Республіки Крим]]
[[Категорія:Населені пункти Криму, що підлягають перейменуванню]]
[[Категорія:Населені пункти із статусом смт з 1957 у Кримській області]]
[[Категорія:Населені пункти Красногвардійського району]]
[[Категорія:Курманський район]]

Версія за 08:21, 27 жовтня 2023

Шаблон:Смт України

Курман (крим. Qurman, рос. Курман; до 1944 року — Курман-Кемельчі́[1], у 1944—2023 роках — Красногвардійське[2]) — селище міського типу (з 1957 року) в Україні, адміністративний центр Курманського району Автономної Республіки Крим.

Назва

Курман з кримськотатарської «польовий стан», друга частина історичної назви «Кемельчі» — це прізвище кримськотатарських мурз, що володіли цими землями за Кримського ханату[3].

Загальні відомості

Курман. Храм поблизу автостанції
Файл:Красногвардійське1.JPG
Курман. Школа

Розташоване в центральній частині степового Криму, за 66 км від Сімферополя. На території селища є залізнична станція Урожайна.

Через Курман проходить автодорога Шаблон:Автошлях E Сімферополь—Харків. Є автостанція приміського сполучення.

Історична назва Курман-Кемельчі, змінена у 1944 році після депортації кримських татар. Селище розташоване на магістральній залізниці Севастополь — Сімферополь — Мелітополь, що сполучає Крим з континентом[4].

Динаміка чисельності населення

  • 1805 рік — 48 осіб (усі кримські татари).
  • 1926 рік — 811 осіб (617 росіян, 74 євреїв, 61 німець, 24 українця, 8 вірменів, 5 кримських татар, 5 греків).
  • 1939 рік — 1754 осіб.
  • 1989 рік — 11574 осіб.
  • 2001 рік — 11168 осіб, з них: 77,77 % (8685 осіб) — росіяни, 11,88 % (1327 осіб) — кримські татари, 8,80 % (983 осіб) — українці, 0,31 % (35 осіб) — білоруси, 0,28 % (31 особа) — вірмени, 0,04 % (4 особи) — цигани, 0,01 % (1 особа) — німці, 0,01 % (1 особа) — болгари, 0,02 % (2 особа) — греки, 0,88 % (98 осіб) — інші національності[5]
  • 2006 рік — 10700 осіб, з них: 58 % — росіяни, 24,9 % — українці, 16,6 % — кримські татари та інші.

Історія

До анексії Кримського ханства Російською імперією містечко належало мурзам Кемельчі.

У 1783 році у село за розпорядженням Перекопського справника прибула група чеських колоністів. Перші німецькі поселенці з'явилися у Курмані 1805 року. Це були переселенці з Північної Маравії, які отримали по 20 десятин на душу і почали будувати будинки.

У XIX столітті у Курмані оселилися естонці та значна кількість євреїв.

На початку 60-х років XIX століття село Курман-Кемельчи входило до складу Перекопського району.

У 1874–1875 роках поряд з селом була проведена Лозово-севастопольська залізниця, збудована станція. Населений пункт став швидко розростатися.

У 1900 році тут було відкрите однокласне земське училище.

У 1918 році встановлена радянська влада.

У 1923 році Курман-Кемельчи увійшов до складу Джанкойського району, а з 1930 — до складу Біюк-Онларського району.

З 1935 року селище стало центром новоствореного Тельманського району.

У 1941–1944 роках селище перебувало під німецькою окупацією.

Селище внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[6].

Економіка

Основні підприємства: ОАТП «Красноногвардійський маслобойний завод», завод продтоварів, ОАТП «Красногвардійська друкарня», Урожайненський комбінат хлібопродуктів, хлібокомбінат.

Соціальна сфера

У селищі працюють дві загальноосвітні школи, професійно-технічне училище; 2 будинки культури, 2 бібліотеки, музична школа, центр дитячої та юнацької творчості, ДЮСШ; центральна районна лікарня, притулок. Є музей, два відділення банку; парк. Діють 3 релігійні громади.

У 1999 році збудована мечеть Мекке Джамі[7].


Примітки

Джерела

Шаблон:Красногвардійський район Шаблон:Населені пункти АР Крим

  1. ↑ Шаблон:АРК-прм
  2. ↑ Шаблон:АРК-прм
  3. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  4. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  5. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  6. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  7. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
Отримано з http://krymology.info/index.php?title=Карасубазар_Джамісі&oldid=2150