Карасубазар Джамісі та Курман: різниця між сторінками
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5) |
ua>CommonsDelinker (Вилучив файл Mekke_cami_qurman.jpg, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Fitindia. Причина: No permission since 19 October 2023.) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{ | {{Смт України | ||
|назва = | | назва = Курман | ||
| | | герб = COA_Krasnohvardiiske,_Krasnohvardiiskyi,_Crimea.svg | ||
| | | опис герба = Герб Курмана | ||
| | | прапор = FLA_Krasnohvardiiske,_Krasnohvardiiskyi,_Crimea.svg | ||
| | | опис прапора = Прапор Курмана | ||
| | | область = [[Автономна Республіка Крим]] | ||
| | | район = [[Курманський район]] | ||
| | | рада = [[Красногвардійська селищна рада]] | ||
| | | код КОАТУУ = 0122055100 | ||
|координати = {{coord|45 | | облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=06.07.2015&rf7571=403 Красногвардійське] | ||
| | | зображення = Красногвардійське.JPG | ||
| | | зображення_підпис = Автостанція «Красногвардійське» | ||
| | | розташування = | ||
| | | опис розташування = | ||
| | | mapx = | ||
| | | mapy = | ||
| засноване = | |||
| перша згадка = | |||
| населення = {{збільшення}}{{formatnum:10779}} ''<small>(на 2014 рік)</small>''<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2015}}</ref> | |||
| площа = | |||
| статус = 25.05.1957 | |||
| магдебурзьке право = | |||
| агломерація = | |||
| щільність = | |||
| поштовий індекс = 97000 | |||
| телефонний код = 6556 | |||
| висота = 46 | |||
| ref-висота = | |||
| водойма = | |||
| катойконіми = | |||
| координати = {{coord|45|29|41|N|34|17|41|E|scale:30000|display=inline,title}} | |||
| lat_deg = 45 | lat_min = 29 | lat_sec = 41 | |||
| lon_deg = 34 | lon_min = 17 | lon_sec = 41 | |||
| ref-area = | |||
| станція = [[Урожайна]] | |||
| відстань = | |||
| фізична р = | |||
| залізниця р = | |||
| автошлях р = | |||
| фізична о = | |||
| ref-фізична о = | |||
| залізниця о = 66 | |||
| автошлях о = 69,5 | |||
| схема = | |||
| адреса = 97000, АР Крим, Курманський р-н, смт. Красногвардійське, вул. Радянська, 3 | |||
| голова = Козицький Віктор Йосипович | |||
}} | }} | ||
'''Курман''' ({{Lang-crh|Qurman}}, {{lang-ru|Курман}}; до [[1944]] року — ''Курман-Кемельчі́''<ref>{{АРК-прм|1944}}</ref>, у 1944—2023 роках — ''Красногвардійське''<ref>{{АРК-прм|2016}}</ref>) — [[селище міського типу]] (з [[1957]] року) в [[Україна|Україні]], адміністративний центр [[Курманський район|Курманського району]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]]. | |||
== Назва == | |||
Курман з [[Кримськотатарська мова|кримськотатарської]] «польовий стан», друга частина історичної назви «Кемельчі» — це прізвище кримськотатарських [[Мурза|мурз]], що володіли цими землями за [[Кримське ханство|Кримського ханату]]<ref>{{cite web|url = https://www.radiosvoboda.org/a/toponimika-krumy-spravjni-nazvu/31267506.html|назва = Справжні кримські назви, знищені СРСР. Історії топонімів та родин|автор = Алексіна Дорогань, Олександра Шевченко, Олександра Сурган|дата = 23 травня 2021|вебсайт = radiosvoboda.org|видавець = [[Радіо Свобода]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20230928123424/https://www.radiosvoboda.org/a/toponimika-krumy-spravjni-nazvu/31267506.html|дата-архіву = 28 вересня 2023|мертвий-url = ні|дата-доступу = 28 вересня 2023}}</ref>. | |||
== Загальні відомості == | |||
[[Файл:Красногвардійське. храм.JPG|thumb|left|150px|Курман. Храм поблизу автостанції]] | |||
[[Файл:Красногвардійське1.JPG|thumb|left|250px|Курман. Школа]] | |||
Розташоване в центральній частині степового Криму, за 66 км від Сімферополя. На території селища є залізнична станція [[Урожайна (станція)|Урожайна]]. | |||
Через Курман проходить автодорога {{Автошлях E|105}} Сімферополь—Харків. Є автостанція приміського сполучення. | |||
Історична назва Курман-Кемельчі, змінена у [[1944]] році після [[Депортація кримських татар|депортації кримських татар]]. Селище розташоване на магістральній залізниці Севастополь — Сімферополь — Мелітополь, що сполучає Крим з континентом<ref>{{cite web|url = https://ua.krymr.com/a/photo-stepove-selyshche-bilya-zaliznytsi/30961145.html|назва = Красногвардійське: степове селище біля залізниці (фотогалерея)|автор = Анатолій Кримський|дата = 20 листопада 2020|вебсайт = ua.krymr.com|видавець = [[Крим.Реалії]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20230928120857/https://ua.krymr.com/a/photo-stepove-selyshche-bilya-zaliznytsi/30961145.html|дата-архіву = 28 вересня 2023|мертвий-url = ні|дата-доступу = 28 вересня 2023}}</ref>. | |||
== Динаміка чисельності населення == | |||
* [[1805]] рік — 48 осіб (усі кримські татари). | |||
* [[1926]] рік — 811 осіб (617 росіян, 74 євреїв, 61 німець, 24 українця, 8 вірменів, 5 кримських татар, 5 греків). | |||
* [[1939]] рік — 1754 осіб. | |||
* [[1989]] рік — 11574 осіб. | |||
* [[2001]] рік — 11168 осіб, з них: 77,77 % (8685 осіб) — росіяни, 11,88 % (1327 осіб) — кримські татари, 8,80 % (983 осіб) — українці, 0,31 % (35 осіб) — білоруси, 0,28 % (31 особа) — вірмени, 0,04 % (4 особи) — цигани, 0,01 % (1 особа) — німці, 0,01 % (1 особа) — болгари, 0,02 % (2 особа) — греки, 0,88 % (98 осіб) — інші національності<ref>{{cite web|url = https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/|назва = АР Крим, Красногвардійський район: смт Курман|автор = |дата = |вебсайт = socialdata.org.ua|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20230407054318/https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/|дата-архіву = 7 квітня 2023|мертвий-url = ні|дата-доступу = 22 жовтня 2023}}</ref> | |||
* [[2006]] рік — 10700 осіб, з них: 58 % — росіяни, 24,9 % — українці, 16,6 % — кримські татари та інші. | |||
== Історія == | |||
До [[Анексія Кримського ханства|анексії Кримського ханства Російською імперією]] містечко належало мурзам Кемельчі. | |||
У [[1783]] році у село за розпорядженням Перекопського справника прибула група чеських колоністів. Перші німецькі поселенці з'явилися у Курмані 1805 року. Це були переселенці з Північної Маравії, які отримали по 20 десятин на душу і почали будувати будинки. | |||
У XIX столітті у Курмані оселилися естонці та значна кількість євреїв. | |||
На початку 60-х років [[XIX століття]] село Курман-Кемельчи входило до складу Перекопського району. | |||
У [[1874]]–[[1875]] роках поряд з селом була проведена Лозово-севастопольська залізниця, збудована станція. Населений пункт став швидко розростатися. | |||
У [[1900]] році тут було відкрите однокласне земське училище. | |||
У [[1918]] році встановлена радянська влада. | |||
У [[1923]] році Курман-Кемельчи увійшов до складу [[Джанкойський район (1921—2023)|Джанкойського району]], а з [[1930]] — до складу Біюк-Онларського району. | |||
З [[1935]] року селище стало центром новоствореного [[Тельманський район (Крим)|Тельманського району]]. | |||
У [[1941]]–[[1944]] роках селище перебувало під німецькою окупацією. | |||
Селище внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»<ref>{{cite web|url = http://www.memory.gov.ua/page/perelik-mist-ta-sil-do-pereimenuvannya|назва = Перелік міст та сіл до перейменування|автор = |дата = |вебсайт = memory.gov.ua|видавець = [[Український інститут національної пам'яті]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20151117040626/http://www.memory.gov.ua/page/perelik-mist-ta-sil-do-pereimenuvannya|дата-архіву = 17 листопада 2015|мертвий-url = так|дата-доступу = 15 листопада 2015}}</ref>. | |||
== Економіка == | |||
Основні підприємства: ОАТП «Красноногвардійський маслобойний завод», завод продтоварів, ОАТП «Красногвардійська друкарня», Урожайненський комбінат хлібопродуктів, хлібокомбінат. | |||
== Соціальна сфера == | |||
У селищі працюють дві загальноосвітні школи, професійно-технічне училище; 2 будинки культури, 2 бібліотеки, музична школа, центр дитячої та юнацької творчості, ДЮСШ; центральна районна лікарня, притулок. Є музей, два відділення банку; парк. Діють 3 релігійні громади. | |||
У 1999 році збудована мечеть [[Мекке Джамі]]<ref>{{cite web|url = https://ua.krymr.com/a/photo-mekke-dzhami-v-krasnohvardiskomu-krym/30219767.html|назва = Мечеті Криму: «Мекке Джамі» в Красногвардійському (фотогалерея)|автор = Віктор Владимиров|дата = 16 жовтня 2019|вебсайт = ua.krymr.com|видавець = [[Крим.Реалії]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20230928122924/https://ua.krymr.com/a/photo-mekke-dzhami-v-krasnohvardiskomu-krym/30219767.html|дата-архіву = 28 вересня 2023|мертвий-url = ні|дата-доступу = 28 вересня 2023}}</ref>. | |||
<!-- == Персоналії == --> | |||
== Примітки == | == Примітки == | ||
{{reflist}} | {{reflist|2}} | ||
{{ | |||
[[Категорія: | == Джерела == | ||
[[Категорія: | * {{книга|автор = М. А. Юмашев|частина = Красногвардійське|посилання частина = http://ukrssr.com.ua/krym/krasnogvardiyskiy/krasnogvardiyske-krasnogvardiyskiy-rayon-krimska-oblast|заголовок = Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Кримська область|оригінал = |посилання = http://history.org.ua/LiberUA/IMSU_KrymObl_1974/IMSU_KrymObl_1974.pdf|відповідальний = Ред. кол. тому: Солодовник Л. Д. (гол. редкол.), Багров М. В. (заст. гол. редкол.), Балахонов В. І., Бобашинський В. О., Волошинов Л. І., Глазачев О. О., Домбровський О. І., Качан М. К., Качанов П. В., Кондранов І. П. (відп. секр. редкол.), Курносов Ю. О., Максименко М. М., Первомайський О. І., Сахаров Ю. І., Степанова А. А., Чирва І. С., Яценко Г. А. [[Інститут історії АН УРСР|АН УРСР. Інститут історії]]|видання = |місце = Київ|видавництво = [[Головна редакція УРЕ]] [[АН УРСР]]|рік = 1974|том = |сторінки = 429—438|сторінок = 833|серія = |isbn = |тираж = |}} | ||
[[Категорія: | {{Красногвардійський район|nocat=1}} | ||
{{Населені пункти АР Крим}} | |||
[[Категорія:Селища міського типу Криму]] | |||
[[Категорія:Районні центри Автономної Республіки Крим]] | |||
[[Категорія:Населені пункти Криму, що підлягають перейменуванню]] | |||
[[Категорія:Населені пункти із статусом смт з 1957 у Кримській області]] | |||
[[Категорія:Населені пункти Красногвардійського району]] | |||
[[Категорія:Курманський район]] |
Версія за 08:21, 27 жовтня 2023
Курман (крим. Qurman, рос. Курман; до 1944 року — Курман-Кемельчі́[1], у 1944—2023 роках — Красногвардійське[2]) — селище міського типу (з 1957 року) в Україні, адміністративний центр Курманського району Автономної Республіки Крим.
Назва
Курман з кримськотатарської «польовий стан», друга частина історичної назви «Кемельчі» — це прізвище кримськотатарських мурз, що володіли цими землями за Кримського ханату[3].
Загальні відомості
Розташоване в центральній частині степового Криму, за 66 км від Сімферополя. На території селища є залізнична станція Урожайна.
Через Курман проходить автодорога Шаблон:Автошлях E Сімферополь—Харків. Є автостанція приміського сполучення.
Історична назва Курман-Кемельчі, змінена у 1944 році після депортації кримських татар. Селище розташоване на магістральній залізниці Севастополь — Сімферополь — Мелітополь, що сполучає Крим з континентом[4].
Динаміка чисельності населення
- 1805 рік — 48 осіб (усі кримські татари).
- 1926 рік — 811 осіб (617 росіян, 74 євреїв, 61 німець, 24 українця, 8 вірменів, 5 кримських татар, 5 греків).
- 1939 рік — 1754 осіб.
- 1989 рік — 11574 осіб.
- 2001 рік — 11168 осіб, з них: 77,77 % (8685 осіб) — росіяни, 11,88 % (1327 осіб) — кримські татари, 8,80 % (983 осіб) — українці, 0,31 % (35 осіб) — білоруси, 0,28 % (31 особа) — вірмени, 0,04 % (4 особи) — цигани, 0,01 % (1 особа) — німці, 0,01 % (1 особа) — болгари, 0,02 % (2 особа) — греки, 0,88 % (98 осіб) — інші національності[5]
- 2006 рік — 10700 осіб, з них: 58 % — росіяни, 24,9 % — українці, 16,6 % — кримські татари та інші.
Історія
До анексії Кримського ханства Російською імперією містечко належало мурзам Кемельчі.
У 1783 році у село за розпорядженням Перекопського справника прибула група чеських колоністів. Перші німецькі поселенці з'явилися у Курмані 1805 року. Це були переселенці з Північної Маравії, які отримали по 20 десятин на душу і почали будувати будинки.
У XIX столітті у Курмані оселилися естонці та значна кількість євреїв.
На початку 60-х років XIX століття село Курман-Кемельчи входило до складу Перекопського району.
У 1874–1875 роках поряд з селом була проведена Лозово-севастопольська залізниця, збудована станція. Населений пункт став швидко розростатися.
У 1900 році тут було відкрите однокласне земське училище.
У 1918 році встановлена радянська влада.
У 1923 році Курман-Кемельчи увійшов до складу Джанкойського району, а з 1930 — до складу Біюк-Онларського району.
З 1935 року селище стало центром новоствореного Тельманського району.
У 1941–1944 роках селище перебувало під німецькою окупацією.
Селище внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[6].
Економіка
Основні підприємства: ОАТП «Красноногвардійський маслобойний завод», завод продтоварів, ОАТП «Красногвардійська друкарня», Урожайненський комбінат хлібопродуктів, хлібокомбінат.
Соціальна сфера
У селищі працюють дві загальноосвітні школи, професійно-технічне училище; 2 будинки культури, 2 бібліотеки, музична школа, центр дитячої та юнацької творчості, ДЮСШ; центральна районна лікарня, притулок. Є музей, два відділення банку; парк. Діють 3 релігійні громади.
У 1999 році збудована мечеть Мекке Джамі[7].
Примітки
Джерела
Шаблон:Красногвардійський район Шаблон:Населені пункти АР Крим
- ↑ Шаблон:АРК-прм
- ↑ Шаблон:АРК-прм
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування