Леві-Бабович Товія Сімович та Люсий Олександр Павлович: різниця між сторінками
м (Імпортовано 1 версія) |
ua>BunykBot м (Виправлена суміш розкладок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{ | {{Науковець | ||
| ім'я = | | ім'я = Люсий Олександр Павлович | ||
| | | ім'я_мовою_оригіналу =Алекса́ндр Па́влович Лю́сый | ||
| | | зображення = | ||
| | | зображення_розмір = | ||
| | | зображення_підпис = | ||
| | | дата народження = 14.5.1953 | ||
| | | місце народження = Бахчисарай, [[СРСР]] | ||
| дата смерті = | |||
| | | місце смерті = | ||
| | | резиденція = | ||
| громадянство = | |||
| національність = | |||
| галузь = [[культурологія]], [[краєзнавство]] | |||
| | | заклад = | ||
| Alma Mater = [[Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського|Таврійський національний університет]], [[Літературний інститут імені Горького]] | |||
| Посада = <!--інша суспільно значуща посада--> | |||
| відомий завдяки = журналіст, публіцист | |||
| звання = | |||
| ступінь = [[кандидат культурології]] | |||
| керівник = | |||
| учні = | |||
| Батько = | |||
| Мати = | |||
| Дружина = | |||
| Чоловік = | |||
| Діти = | |||
| нагороди =<!-- {{(!}} style="background: transparent" | |||
{{!}} {{шаблон_вищої_нагороди}} | |||
{{!)}} | |||
{{(!}} style="background: transparent" | |||
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} | |||
{{!}}- | |||
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} | |||
{{!)}} --> | |||
| | |||
| | |||
| | |||
| | |||
| | |||
| | |||
| | |||
| | |||
| | |||
| | |||
| | |||
| автограф = | | автограф = | ||
| | | примітки = | ||
| особиста_сторінка = | |||
| | |||
}} | }} | ||
'''Олександр Павлович Люсий ''' ({{lang-ru|Алекса́ндр Па́влович Лю́сый}}, *{{ДН|14|5|1953}}, [[Бахчисарай]], [[Кримська область]], [[РСФСР]], [[СРСР]]) — радянський та [[Росія|російський]] [[культуролог]], краєзнавець, [[журналіст]], [[публіцист]], [[літературний критик]]. Розробив текстологічну концепцію російської культури, культури як суми і системи локальних [[текст]]ів. Автор концепції кримського тексту в [[Російська література|російській літературі]]. | |||
[[Кандидат культурології]] (2003). Старший науковий співробітник Російського інституту культурології та Центру гуманітарних досліджень простору Російського науково-дослідного інституту культурної і природної спадщини імені Д. С. Лихачова (Інституту Спадщини). | |||
==Біографія== | |||
Народився 14 травня 1953 року в Бахчисараї в [[Крим]]у. У 1977 році закінчив історичний факультет [[Сімферопольський державний університет|Сімферопольського державного університету]]. У 1985 році закінчив [[Літературний інститут імені Горького]] (семінар критики В. Сурганова). Працював учителем у загальноосвітній школі (1977–1978), науковим співробітником [[Кримський республіканський краєзнавчий музей|Кримського краєзнавчого музею]] (1978–1980), редактором видавництва «[[Таврія (видавництво)|Таврія]]» (1985–1991). | |||
У 1986 році ініціював статтями у всесоюзних газетах «Літературна Росія» і «Радянська культура» рух за порятунок від руйнування і знесення будинку Рішельє в [[Гурзуф]]і. Будівля в підсумку була відреставрована, і в ній відкрився єдиний в Криму Музей О. С. Пушкіна в Гурзуфі. | |||
У першій половині 1990-х років працював власним кореспондентом інформаційного агентства «Постфактум» (1992–1996), газет «Будемо милосердні» (1991–1993), «Ранок Россії» і «Вік». Був членом редколегії журналу «Передвістя», автором назви і співредактором журналу «Кримський контекст». Викладав в Таврійському еколого-політичному університеті. У 1996 році після зіткнення з кримськими кримінальними угрупованнями був змушений покинути Крим і переселився до [[Москва|Москви]]. | |||
Працював кореспондентом газети «Книжное обозрение», редактором видавництв «Пам'ятники Вітчизни», «Прогрес-Традиція», «Логос», «Едіторіал УРСС», «Либерея-Бибинформ». Автор статей і рецензій в журналах «Прапор», «Новий світ», «Жовтень», «Дружба народів», «Питання філософії», «Наша спадщина», «Літературний огляд», «Новое литературное обозрение», «Мистецтвознавство», «Бібліо-Глобус», «Пушкін»; газетах «Літературна газета», «Независимая газета», «Вечірня Москва», «Московські новини», «Культура». | |||
Тема дисертації: «Кримський текст російської культури і проблема міфологічного контексту»<ref name=autogenerated1>{{Cite web |url=http://www.culturalnet.ru/main/person/239 |title=Александр Люсый в сетевом сообществе «Российская культурология» |accessdate=19 серпня 2015 |archive-date=23 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150923211907/http://www.culturalnet.ru/main/person/239 }}</ref>. | |||
Старший науковий співробітник Російського інституту культурології<ref name=autogenerated1 /> та Центру гуманітарних досліджень простору Російського науково-дослідного інституту культурної і природної спадщини імені Д. С. Лихачова<ref name=autogenerated1></ref>. Член редколегії журналу «Питання культурології» і редакційної ради журналу «Людина, культура та освіта». Член Спілки російських письменників (з 1996)<ref>{{Cite web |url=http://www.heritage-institute.ru/index.php/structure/99-humanities-research |title=Александр Люсый на сайте Института Наследия |accessdate=19 серпня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150924025802/http://www.heritage-institute.ru/index.php/structure/99-humanities-research |archivedate=24 вересня 2015 |deadurl=yes }}</ref>, Міжнародної федерації журналістів, Російського ПЕН-центру. | |||
== Нагороди == | |||
* 2001 — Лауреат шостої Артіади народів Росії в номінації «Література» (за книгу «Пушкін. Таврида, Кіммерія»)<ref>{{Cite web |url=http://magazines.russ.ru/authors/l/lyusyj/ |title=Александр Люсый в «Журнальном зале» |accessdate=19 серпня 2015 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305020658/http://magazines.russ.ru/authors/l/lyusyj/ }}</ref>. | |||
* 2014 — фіналіст Горьківської премії (з книгою «Московський текст: текстологічні концепція російської культури»). | |||
* 2014 — фіналіст літературної премії «Нон-коформізм» (з книгою «Парад утопій») | |||
== | == Бібліографія == | ||
* Первый поэт Тавриды: Семён Бобров. — Симферополь: Облполиграфиздат, 1991. — 22 с. | |||
* Пушкин. Таврида, Киммерия. — М.: Языки русской культуры, 2000. — 248 с. | |||
* Крымский текст в русской литературе. — СПб.: Алетейя, 2003. — 314 с. | |||
* Наследие Крыма: геософия, текстуальность, идентичность. — М.: Русский импульс, 2007. — 240 с. | |||
* Нашествие качеств: Россия как автоперевод. — М.: Товарищество научных изданий КМК, 2008. — 521 с. | |||
* Поэтика предвосхищения: Россия сквозь призму литературы, литература сквозь призму культурологии. — М.: Товарищество научных изданий КМК, 2011. — 570 с. | |||
* Новейший Аввакум: Текстуальная революция в России в свете Первой мировой Крымской семантической войны. — Саарбрюкен: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2012. — 556 с. — ISBN 978-3-8473-3189-6 | |||
* Парад утопий. СПб.: Эйдос, 2013. | |||
* Московский текст: Текстологическая концепция русской культуры. М.: Вече, Русский импульс, 2013. | |||
* Алупкинский дворец-музей. — Симферополь, 1988. (редактор) | |||
* Крым: Поэтический атлас. — Симферополь, 1989. (редактор) | |||
* Дом-музей М. В. Волошина. Путеводитель. — Симферополь, 1990. (редактор) | |||
== Література == | |||
* Люсый Александр Павлович // Кто есть кто в российском литературоведении: Биобиблиографический словарь-справочник / РАН, ИНИОН, Центр гуманитарный научно-информационных исследований, Отдел литературоведения; Главный редактор Николюкин А. Н.; Научный редактор Ревякина А. А.; Ответственный секретарь Соколова Е. В.; Составители: Кравченко Т. Н., Михайлова О. В., Петрова Т. Г., Ревякина А. А.. — М. : ИНИОН РАН, 2011. — С. 210. — ISBN 978-5-248-00591-8. {{ref-ru}} | |||
== Примітки == | ==Примітки== | ||
{{ | {{references}} | ||
== Посилання == | == Посилання == | ||
* [https://web.archive.org/web/ | {{Портал|Біографії}} | ||
* [http://www.ozon.ru/person/1461774/?group=div_book Книжки в магазині «Озон».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924163322/http://www.ozon.ru/person/1461774/?group=div_book |date=24 вересня 2015 }} {{ref-ru}} | |||
{{ | * [http://www.intelros.ru/tags/%CB%FE%F1%FB%E9+%C0%EB%E5%EA%F1%E0%ED%E4%F0/ Статті на сайті «Інтерлос».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924035729/http://www.intelros.ru/tags/%CB%FE%F1%FB%E9+%C0%EB%E5%EA%F1%E0%ED%E4%F0/ |date=24 вересня 2015 }} {{ref-ru}} | ||
* [https://web.archive.org/web/20160413075414/http://heritage-institute.ru/index.php/centre-humanities-research/1099-2012-07-09-13-22-54 Александр Люсый на сайте Института Наследия] {{ref-ru}} | |||
{{ | * [http://www.hrono.ru/avtory/lyusyi.html Биография на сайте «Хронос»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924031655/http://www.hrono.ru/avtory/lyusyi.html |date=24 вересня 2015 }} {{ref-ru}} | ||
* [https://web.archive.org/web/20160304185357/http://whoiswho.crimea.ua/view_person.php?record=3006 Александр Люсый на сайте «Кто есть кто в Крыму»] {{ref-ru}} | |||
* [http://www.culturalnet.ru/main/person/239 Александр Люсый в сетевом сообществе «Российская культурология»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150923211907/http://www.culturalnet.ru/main/person/239 |date=23 вересня 2015 }} {{ref-ru}} | |||
* [http://antipodes.org.au/fr_Alyusui.html Александр Люсый на сайте ассоциации «Антиподы»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150327040245/http://antipodes.org.au/fr_Alyusui.html |date=27 березня 2015 }} {{ref-ru}} | |||
* [http://www.krymology.info/index.php?title=Люсый,_Александр_Павлович&redirect=no Александр Люсый на сайте «Крымология»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304185349/http://www.krymology.info/index.php?title=Люсый,_Александр_Павлович&redirect=no |date=4 березня 2016 }} {{ref-ru}} | |||
* [http://www.russ.ru/avtory/Lyusyj-Aleksandr Публикации Александра Люсого в «Русском журнале»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150917123231/http://www.russ.ru/avtory/Lyusyj-Aleksandr |date=17 вересня 2015 }} {{ref-ru}} | |||
* [http://www.apn.ru/authors/author182.htm Статьи Александра Люсого на сайте АПН] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150821002627/http://www.apn.ru/authors/author182.htm |date=21 серпня 2015 }} {{ref-ru}} | |||
[[Категорія:Уродженці Бахчисарая]] | [[Категорія:Уродженці Бахчисарая]] | ||
[[Категорія: | [[Категорія:Радянські журналісти]] | ||
[[Категорія: | [[Категорія:Російські журналісти]] | ||
[[Категорія: | [[Категорія:Українські журналісти]] | ||
[[Категорія: | [[Категорія:Випускники Літературного інституту]] | ||
[[Категорія: | [[Категорія:Українські краєзнавці]] | ||
[[Категорія: | [[Категорія:Українські літературні критики]] |
Версія за 07:36, 30 січня 2023
Олександр Павлович Люсий (рос. Алекса́ндр Па́влович Лю́сый, *14 1953, Бахчисарай, Кримська область, РСФСР, СРСР) — радянський та російський культуролог, краєзнавець, журналіст, публіцист, літературний критик. Розробив текстологічну концепцію російської культури, культури як суми і системи локальних текстів. Автор концепції кримського тексту в російській літературі.
Кандидат культурології (2003). Старший науковий співробітник Російського інституту культурології та Центру гуманітарних досліджень простору Російського науково-дослідного інституту культурної і природної спадщини імені Д. С. Лихачова (Інституту Спадщини).
Біографія
Народився 14 травня 1953 року в Бахчисараї в Криму. У 1977 році закінчив історичний факультет Сімферопольського державного університету. У 1985 році закінчив Літературний інститут імені Горького (семінар критики В. Сурганова). Працював учителем у загальноосвітній школі (1977–1978), науковим співробітником Кримського краєзнавчого музею (1978–1980), редактором видавництва «Таврія» (1985–1991).
У 1986 році ініціював статтями у всесоюзних газетах «Літературна Росія» і «Радянська культура» рух за порятунок від руйнування і знесення будинку Рішельє в Гурзуфі. Будівля в підсумку була відреставрована, і в ній відкрився єдиний в Криму Музей О. С. Пушкіна в Гурзуфі.
У першій половині 1990-х років працював власним кореспондентом інформаційного агентства «Постфактум» (1992–1996), газет «Будемо милосердні» (1991–1993), «Ранок Россії» і «Вік». Був членом редколегії журналу «Передвістя», автором назви і співредактором журналу «Кримський контекст». Викладав в Таврійському еколого-політичному університеті. У 1996 році після зіткнення з кримськими кримінальними угрупованнями був змушений покинути Крим і переселився до Москви.
Працював кореспондентом газети «Книжное обозрение», редактором видавництв «Пам'ятники Вітчизни», «Прогрес-Традиція», «Логос», «Едіторіал УРСС», «Либерея-Бибинформ». Автор статей і рецензій в журналах «Прапор», «Новий світ», «Жовтень», «Дружба народів», «Питання філософії», «Наша спадщина», «Літературний огляд», «Новое литературное обозрение», «Мистецтвознавство», «Бібліо-Глобус», «Пушкін»; газетах «Літературна газета», «Независимая газета», «Вечірня Москва», «Московські новини», «Культура».
Тема дисертації: «Кримський текст російської культури і проблема міфологічного контексту»[1].
Старший науковий співробітник Російського інституту культурології[1] та Центру гуманітарних досліджень простору Російського науково-дослідного інституту культурної і природної спадщини імені Д. С. Лихачова[1]. Член редколегії журналу «Питання культурології» і редакційної ради журналу «Людина, культура та освіта». Член Спілки російських письменників (з 1996)[2], Міжнародної федерації журналістів, Російського ПЕН-центру.
Нагороди
- 2001 — Лауреат шостої Артіади народів Росії в номінації «Література» (за книгу «Пушкін. Таврида, Кіммерія»)[3].
- 2014 — фіналіст Горьківської премії (з книгою «Московський текст: текстологічні концепція російської культури»).
- 2014 — фіналіст літературної премії «Нон-коформізм» (з книгою «Парад утопій»)
Бібліографія
- Первый поэт Тавриды: Семён Бобров. — Симферополь: Облполиграфиздат, 1991. — 22 с.
- Пушкин. Таврида, Киммерия. — М.: Языки русской культуры, 2000. — 248 с.
- Крымский текст в русской литературе. — СПб.: Алетейя, 2003. — 314 с.
- Наследие Крыма: геософия, текстуальность, идентичность. — М.: Русский импульс, 2007. — 240 с.
- Нашествие качеств: Россия как автоперевод. — М.: Товарищество научных изданий КМК, 2008. — 521 с.
- Поэтика предвосхищения: Россия сквозь призму литературы, литература сквозь призму культурологии. — М.: Товарищество научных изданий КМК, 2011. — 570 с.
- Новейший Аввакум: Текстуальная революция в России в свете Первой мировой Крымской семантической войны. — Саарбрюкен: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2012. — 556 с. — ISBN 978-3-8473-3189-6
- Парад утопий. СПб.: Эйдос, 2013.
- Московский текст: Текстологическая концепция русской культуры. М.: Вече, Русский импульс, 2013.
- Алупкинский дворец-музей. — Симферополь, 1988. (редактор)
- Крым: Поэтический атлас. — Симферополь, 1989. (редактор)
- Дом-музей М. В. Волошина. Путеводитель. — Симферополь, 1990. (редактор)
Література
- Люсый Александр Павлович // Кто есть кто в российском литературоведении: Биобиблиографический словарь-справочник / РАН, ИНИОН, Центр гуманитарный научно-информационных исследований, Отдел литературоведения; Главный редактор Николюкин А. Н.; Научный редактор Ревякина А. А.; Ответственный секретарь Соколова Е. В.; Составители: Кравченко Т. Н., Михайлова О. В., Петрова Т. Г., Ревякина А. А.. — М. : ИНИОН РАН, 2011. — С. 210. — ISBN 978-5-248-00591-8.
Примітки
Посилання
- Книжки в магазині «Озон».
- Статті на сайті «Інтерлос».
- Александр Люсый на сайте Института Наследия
- Биография на сайте «Хронос»
- Александр Люсый на сайте «Кто есть кто в Крыму»
- Александр Люсый в сетевом сообществе «Российская культурология»
- Александр Люсый на сайте ассоциации «Антиподы»
- Александр Люсый на сайте «Крымология»
- Публикации Александра Люсого в «Русском журнале»
- Статьи Александра Люсого на сайте АПН