Амет Озенбашли: відмінності між версіями

Матеріал з Кримології
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Yuri V.
(→‎Література: пер. укр. Данило Кононенко. — Сімф. : видавництво «Доля», 2007. — 288 с)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 12:55, 14 листопада 2023


Аме́т Озенбашли́ (крим. Amet Özenbaşlı, повне ім'я Аме́т Сеї́т-Абдулла́ оглу́ Озенбашли́ крим. Amet Seid-Abdulla oğlu Özenbaşlı; *10 лютого 1893, Бахчисарай — †4 грудня 1958, Ленінабад) — кримськотатарський письменник, драматург, громадський та політичний діяч.

Біографія

Народився в сім'ї кримськотатарського письменника Сеїта Абдулли Озенбашли.

Деякий час працював у типографії Ісмаїла Гаспринського, виконуючи функції художника-оформлювача та каліграфа.

У 1915—1917 роках навчався на медичному факультеті Новоросійського університету в Одесі. 1917 року був членом Мусульманського виконавчого комітету, Ради народних представників, делегатом Курултаю.

Був прихильником соціалізму та ідеї створення суверенної кримськотатарської держави. Брав участь у київському З'їзді Народів 5—6 вересня 1917 року, де заявив таке[1]:

Шаблон:Text

1918 року став членом Таврійського губернського комісаріату. В жовтні того ж року був учасником київських переговорів делегації Кримського крайового уряду Сулеймана Сулькевича з представниками Української держави.

Озенбашли переслідували білі. Після того, як Червона армія зайняла Крим, співпрацював з більшовиками. 1920 року став одним із засновників сільськогосподарського кооперативу «Ширкет», що мав відгалуження в усіх районах Криму і об'єднував членів Національної партії

З 1921 року був директором і викладачем психології татарського педагогічного технікуму в Тотайкої. 1922 року закінчив медичний факультет Кримського університету, здобувши диплом лікаря-невропатолога.

Був учасником організації «Коч ярдим» («Допомога переселенцям»), що мала за мету створення сприятливих умов для повернення кримських татар з Туреччини та Болгарського царства.

В 1924—1927 рр. обіймав посаду заступника народного комісара Кримської АСРР.

З 1927 року працював невропатологом 3-ї поліклініки Сімферополя.

У квітні 1928 Озенбаши заарештували у зв'язку з підготовкою процесу над членами Національної партії, а в грудні того ж року — засудили до розстрілу, проте вирок цей змінили на 10 років виправно-трудових таборів (Забайкалля). В 1931—1934 рр. працював лікарем на будівництві каналу до Білого моря. Достроково звільнено 1934 року.

Мешкав у Новосибірську та Павлограді, працював лікарем.

Під час другої світової війни був прихильником співпраці з німцями для боротьби з більшовиками та утворення на півострові кримськотатарської держави під опікою Райху. З відступом німців опинився в Румунії, де його заарештували та відправили в Москву. У вересні 1947 року Озенбашли винесли вирок: 25 років позбавлення волі, втім 1955 року його звільнили. Після звільнення мешкав у Таджикистані.

Могила Амета Озенбашли в Бахчисараї

Помер 4 грудня 1958 року в Ленінабаді. 1992 року його прах перезахоронили на території Зінджирли-медресе в Бахчисараї поряд із могилою Ісмаїла Гаспрінського.

Літературна творчість

Ще у восьмирічному віці він брав участь у постановці п'єси свого батька «Чому бути, того не минути».

Один з учнів Айвазова, Амет Озенбашли, захопившись театральним мистецтвом, 1917 року написав драму «Під руїнами» (крим. O yıqıntılar altında) та видав її окремою книгою в Бахчисараї. Драма сміливо відтворює картину придушення особистості та позбавлення волі жінки. Ідея розкріпачення кримської жінки стає головною в багатьох кримськотатарських творах початку ХХ століття.

1926 року видав працю «Трагедія Криму під царською владою» (крим. Çarlıq akimiyetinde Qırım faciası), писав белетристику та статті на літературні теми. Псевдонім — Індемез (крим. İndemez), тобто Мовчун.

Література

  • Амет Озенбашли. Трагедія Криму в спогадах та документах / укр. та рос. мовами; пер. укр. Данило Кононенко. — Сімф. : видавництво «Доля», 2007. — 288 с.: фотоіл. — (Скарбниця кримськотатарської духовності). — ISBN 978-966-366-086-8
  • А. С. Озенбашлы. Къырым фаджиасы. Сайлама эсерлер. (Трагедия Крыма. Избранные произведения). Из истории трагической судьбы крымских татар. С. 3; Сеитбекир Эльдар Эдиль-оглу. «…Мы достойны свободной и самостоятельной жизни…»
  • Там же. С. 38 — 51; Его же. Озенбашлы Амет Сеидабдуллаевич.
  • Деятели крымскотатарской культуры. (1921—1944 гг.): Биобиблиографический словарь. — С. 152—155; Романько О. В. Крым. 1941—1944 гг. Оккупация и коллаборационизм. Сборник статей и материалов. — Симферополь, 2005. — С. 85—86.

Примітки

Джерела

Шаблон:Вікіцитати

Шаблон:Нк

  1. [Цит. по: Сеитбекир Эльдар Адиль-оглу. «…Мы достойны свободной и самостоятельной жизни…» // Озенбашлы А. С. Къырым фаджиасы. Сайлама эсерлер. (Трагедия Крыма. Избранные произведения). Из истории трагической судьбы крымскотатарского народа / Сост.: Керим Исмаил Асан-оглу, Озенбашлы Мерьем Амет-кызы. — Симферополь, 1997. С. 40 — 41).]