Амет Озенбашли та Сеїт Абдулла Озенбашли: різниця між сторінками
м (Імпортовано 1 версія) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{othernames|Озенбашли}} | {{othernames|Озенбашли}} | ||
{{Письменник | {{Письменник | ||
| Ім'я = | | Ім'я = Сеїт Абдулла Озенбашли | ||
| Оригінал імені = | | Оригінал імені = Seid Abdulla Özenbaşlı | ||
| Фото = | | Фото = | ||
| Ширина = 200px | |||
| Підпис = | | Підпис = | ||
| Ім'я при народженні = | | Ім'я при народженні = | ||
| Псевдоніми = | | Псевдоніми = | ||
| Дата народження = | | Дата народження = 1867 | ||
| Дата смерті = | | Місце народження = {{Прапорець|RUSold}} [[Бахчисарай]], [[Російська імперія]] | ||
| | | Дата смерті = 1924 | ||
| | | Місце смерті = {{URS-}} [[Сімферополь]], [[СРСР]] | ||
| Громадянство = {{RUSold}}, {{URS}} | |||
| Національність = [[кримські татари|кримський татарин]] | | Національність = [[кримські татари|кримський татарин]] | ||
| Мова творів = [[кримськотатарська мова|кримськотатарська]] | | Мова творів = [[кримськотатарська мова|кримськотатарська]] | ||
| Рід діяльності = [[письменник]] | | Рід діяльності = [[письменник]] | ||
| Роки активності = | | Роки активності = | ||
| Жанр = [[оповідання]], [[драма]] | | Напрямок = | ||
| Жанр = [[вірші]], [[оповідання]], [[драма]] | |||
| Напрямок = [[реалізм]] | | Напрямок = [[реалізм]] | ||
| Magnum opus = | | Magnum opus = | ||
Рядок 23: | Рядок 26: | ||
}} | }} | ||
''' | '''Сеї́т Абдулла́ Озенбашли́''' ({{lang-crh|Seid Abdulla Özenbaşlı}}; {{н.}} [[1867]], [[Бахчисарай]] — {{н.}} [[1924]], [[Сімферополь]]) — [[кримські татари|кримськотатарський]] [[письменник]], [[драматург]], [[музикант]]. Батько [[Амет Озенбашли|Амета Озенбашли]]. | ||
== | == Відома біографія == | ||
Сеїт Абдулла Озенбашли народився в 1867 році у [[Бахчисарай|Бахчисараї]]. Початкову освіту одержав у місцевого вчителя Усеіна Ефенді. Завдяки своїй старанності і таланту він самостійно вивчив [[арабська мова|арабську]], [[перська мова|перську]] і [[російська мова|російську мови]]. У молодості, віддаючи перевагу комерційній діяльності, працював рахівником у торговому домі відомого багатія Аджи Абдулли. У цей же час працював у газеті «[[Терджиман]]» (Перекладач). | |||
У квітні [[1902]] року Озенбашли відкрив майстерню в Бахчисараї, де навчав молодь різним [[Ремесло|ремеслам]]. За свідченням сучасників він був вправним майстром [[Українська вишивка|вишивки]] і [[каліграфія|каліграфії]], а також чудовим виконавцем східної музики. | |||
Деякі з написаних їм віршів були опубліковані в газетах того часу. В історії кримськотатарської літератури відомий рукописний варіант його книги «Акъикъат сеси» (Голос правди). Більшість його віршів відображає національний побут кримських татар і викриває у різкій формі жадібність, хитрість, зажерливість, азартні ігри, що побутували на той час. | |||
== Творчість == | |||
* «Багъчасарай дестаны» (Бахчисарайська легенда): Керім І. Гаспринскийнинъ «джанлы» тарихи 1883–1914.- Акъмесджит, 1999.- С. 104–106. | |||
* «Оладжагъа чаре олмаз» (Чому бути, того не минати): П'єса.-- Багъчасарай, 1902.-- 23 с.// Керім І. Къырымтатар эдебияты.- Акъмесджит, 1995.- С. 97-109 // Йылдыз.- 1995.- № 1.- С. 17-31. | |||
* «Эй, гонъюль» (Гей, седце): Вірш, Керім І. Гаспринскийнинъ «джанлы» тарихи 1883–1914.- Акъмесджит, 1999.- С. 101–103. | |||
== Джерела == | |||
* Велиулаева А. Алиева Л. Къырымтатар эдебияты: 7-нджи сыныф ичюн дерслик-хрестоматия. — Акъмесджит, 1993. С. 88-89. | |||
* Деятели крымскотатарской культуры (1921–1944 гг.): Биобиблиографический словарь. — Симферополь, 1999. | |||
* Керімов І. Сеїд--Абдулла Озенбашли (1867–1924) // Голос Криму.-- 1996.—6 вересня. | |||
* Керім І. Його за життя називали «народний поет»// Голос Криму.-- 1997.-- 21 лютого. | |||
== Дивись додатково == | |||
[[Список кримськотатарських письменників]] | |||
== Посилання == | |||
* [http://www.lib.ua-ru.net/inode/19673.html Про кримськотатарський театр] | |||
* [http://www.mincult.crimea-portal.gov.ua/ukr/index.php?v=5&tek=109&par=5 Сайт кримськотатарського міністерства культури з митцями кримськотатарської культури]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} | |||
[[Категорія:Кримськотатарські письменники]] | [[Категорія:Кримськотатарські письменники]] | ||
[[Категорія:Кримськотатарські драматурги]] | [[Категорія:Кримськотатарські драматурги]] | ||
[[Категорія: | [[Категорія:Кримськотатарські музиканти]] | ||
[[Категорія:Уродженці Бахчисарая]] | [[Категорія:Уродженці Бахчисарая]] | ||
{{DEFAULTSORT:Озенбашли, Сеїт Абдулла}} | |||
Версія за 22:12, 10 січня 2021
Сеї́т Абдулла́ Озенбашли́ (крим. Seid Abdulla Özenbaşlı; Шаблон:Н. 1867, Бахчисарай — Шаблон:Н. 1924, Сімферополь) — кримськотатарський письменник, драматург, музикант. Батько Амета Озенбашли.
Відома біографія
Сеїт Абдулла Озенбашли народився в 1867 році у Бахчисараї. Початкову освіту одержав у місцевого вчителя Усеіна Ефенді. Завдяки своїй старанності і таланту він самостійно вивчив арабську, перську і російську мови. У молодості, віддаючи перевагу комерційній діяльності, працював рахівником у торговому домі відомого багатія Аджи Абдулли. У цей же час працював у газеті «Терджиман» (Перекладач).
У квітні 1902 року Озенбашли відкрив майстерню в Бахчисараї, де навчав молодь різним ремеслам. За свідченням сучасників він був вправним майстром вишивки і каліграфії, а також чудовим виконавцем східної музики.
Деякі з написаних їм віршів були опубліковані в газетах того часу. В історії кримськотатарської літератури відомий рукописний варіант його книги «Акъикъат сеси» (Голос правди). Більшість його віршів відображає національний побут кримських татар і викриває у різкій формі жадібність, хитрість, зажерливість, азартні ігри, що побутували на той час.
Творчість
- «Багъчасарай дестаны» (Бахчисарайська легенда): Керім І. Гаспринскийнинъ «джанлы» тарихи 1883–1914.- Акъмесджит, 1999.- С. 104–106.
- «Оладжагъа чаре олмаз» (Чому бути, того не минати): П'єса.-- Багъчасарай, 1902.-- 23 с.// Керім І. Къырымтатар эдебияты.- Акъмесджит, 1995.- С. 97-109 // Йылдыз.- 1995.- № 1.- С. 17-31.
- «Эй, гонъюль» (Гей, седце): Вірш, Керім І. Гаспринскийнинъ «джанлы» тарихи 1883–1914.- Акъмесджит, 1999.- С. 101–103.
Джерела
- Велиулаева А. Алиева Л. Къырымтатар эдебияты: 7-нджи сыныф ичюн дерслик-хрестоматия. — Акъмесджит, 1993. С. 88-89.
- Деятели крымскотатарской культуры (1921–1944 гг.): Биобиблиографический словарь. — Симферополь, 1999.
- Керімов І. Сеїд--Абдулла Озенбашли (1867–1924) // Голос Криму.-- 1996.—6 вересня.
- Керім І. Його за життя називали «народний поет»// Голос Криму.-- 1997.-- 21 лютого.
Дивись додатково
Список кримськотатарських письменників