|
ua>InternetArchiveBot |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| {{Науковець | | {{Особа|зображення=}}{{Однофамільці|Панченко}} |
| | ім'я = Люсий Олександр Павлович
| | '''Анато́лій Григо́рович Па́нченко''' ({{н.}} {{ДН|29|03|1938}}, місто [[Бахчисарай]], тепер місто [[Автономна Республіка Крим|Республіки Крим]]) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Краматорського міського комітету КПУ Донецької області, секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ. Член Ревізійної комісії [[КПУ]] в 1981—1986 р. |
| | ім'я_мовою_оригіналу =Алекса́ндр Па́влович Лю́сый
| |
| | зображення = | |
| | зображення_розмір =
| |
| | зображення_підпис =
| |
| | дата народження = 14.5.1953
| |
| | місце народження = Бахчисарай, [[СРСР]]
| |
| | дата смерті =
| |
| | місце смерті =
| |
| | резиденція =
| |
| | громадянство =
| |
| | національність =
| |
| | галузь = [[культурологія]], [[краєзнавство]]
| |
| | заклад =
| |
| | Alma Mater = [[Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського|Таврійський національний університет]], [[Літературний інститут імені Горького]]
| |
| | Посада = <!--інша суспільно значуща посада-->
| |
| | відомий завдяки = журналіст, публіцист
| |
| | звання =
| |
| | ступінь = [[кандидат культурології]]
| |
| | керівник =
| |
| | учні =
| |
| | Батько =
| |
| | Мати =
| |
| | Дружина =
| |
| | Чоловік =
| |
| | Діти =
| |
| | нагороди =<!-- {{(!}} style="background: transparent"
| |
| {{!}} {{шаблон_вищої_нагороди}}
| |
| {{!)}}
| |
| {{(!}} style="background: transparent"
| |
| {{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
| |
| {{!}}-
| |
| {{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
| |
| {{!)}} -->
| |
| | автограф =
| |
| | примітки =
| |
| | особиста_сторінка = | |
| }} | |
| '''Олександр Павлович Люсий ''' ({{lang-ru|Алекса́ндр Па́влович Лю́сый}}, *{{ДН|14|5|1953}}, [[Бахчисарай]], [[Кримська область]], [[РСФСР]], [[СРСР]]) — радянський та [[Росія|російський]] [[культуролог]], краєзнавець, [[журналіст]], [[публіцист]], [[літературний критик]]. Розробив текстологічну концепцію російської культури, культури як суми і системи локальних [[текст]]ів. Автор концепції кримського тексту в [[Російська література|російській літературі]]. | |
|
| |
|
| [[Кандидат культурології]] (2003). Старший науковий співробітник Російського інституту культурології та Центру гуманітарних досліджень простору Російського науково-дослідного інституту культурної і природної спадщини імені Д. С. Лихачова (Інституту Спадщини).
| | == Біографія == |
| ==Біографія== | | У 1961 році закінчив Донецький політехнічний інститут. |
| Народився 14 травня 1953 року в Бахчисараї в [[Крим]]у. У 1977 році закінчив історичний факультет [[Сімферопольський державний університет|Сімферопольського державного університету]]. У 1985 році закінчив [[Літературний інститут імені Горького]] (семінар критики В. Сурганова). Працював учителем у загальноосвітній школі (1977–1978), науковим співробітником [[Кримський республіканський краєзнавчий музей|Кримського краєзнавчого музею]] (1978–1980), редактором видавництва «[[Таврія (видавництво)|Таврія]]» (1985–1991).
| |
|
| |
|
| У 1986 році ініціював статтями у всесоюзних газетах «Літературна Росія» і «Радянська культура» рух за порятунок від руйнування і знесення будинку Рішельє в [[Гурзуф]]і. Будівля в підсумку була відреставрована, і в ній відкрився єдиний в Криму Музей О. С. Пушкіна в Гурзуфі. | | У 1961—1975 роках — помічник майстра, майстер, старший майстер дільниці складання редукторного цеху, старший майстер складання механічного цеху № 1, заступник начальника цеху із складання механічного цеху № 9, начальник механічного цеху № 1 [[Новокраматорський машинобудівний завод|Новокраматорського машинобудівного заводу імені Леніна]] Донецької області. |
|
| |
|
| У першій половині 1990-х років працював власним кореспондентом інформаційного агентства «Постфактум» (1992–1996), газет «Будемо милосердні» (1991–1993), «Ранок Россії» і «Вік». Був членом редколегії журналу «Передвістя», автором назви і співредактором журналу «Кримський контекст». Викладав в Таврійському еколого-політичному університеті. У 1996 році після зіткнення з кримськими кримінальними угрупованнями був змушений покинути Крим і переселився до [[Москва|Москви]].
| | Член [[КПРС]] з [[1969]] року. |
|
| |
|
| Працював кореспондентом газети «Книжное обозрение», редактором видавництв «Пам'ятники Вітчизни», «Прогрес-Традиція», «Логос», «Едіторіал УРСС», «Либерея-Бибинформ». Автор статей і рецензій в журналах «Прапор», «Новий світ», «Жовтень», «Дружба народів», «Питання філософії», «Наша спадщина», «Літературний огляд», «Новое литературное обозрение», «Мистецтвознавство», «Бібліо-Глобус», «Пушкін»; газетах «Літературна газета», «Независимая газета», «Вечірня Москва», «Московські новини», «Культура».
| | У 1975—1977 роках — 2-й секретар Краматорського міського комітету КПУ Донецької області. У 1977—1984 роках — 1-й секретар Краматорського міського комітету КПУ Донецької області. |
|
| |
|
| Тема дисертації: «Кримський текст російської культури і проблема міфологічного контексту»<ref name=autogenerated1>{{Cite web |url=http://www.culturalnet.ru/main/person/239 |title=Александр Люсый в сетевом сообществе «Российская культурология» |accessdate=19 серпня 2015 |archive-date=23 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150923211907/http://www.culturalnet.ru/main/person/239 }}</ref>.
| | У 1984 році закінчив заочно Академію суспільних наук при ЦК КПРС. У 1984—1985 роках — інспектор ЦК КПУ. |
|
| |
|
| Старший науковий співробітник Російського інституту культурології<ref name=autogenerated1 /> та Центру гуманітарних досліджень простору Російського науково-дослідного інституту культурної і природної спадщини імені Д. С. Лихачова<ref name=autogenerated1></ref>. Член редколегії журналу «Питання культурології» і редакційної ради журналу «Людина, культура та освіта». Член Спілки російських письменників (з 1996)<ref>{{Cite web |url=http://www.heritage-institute.ru/index.php/structure/99-humanities-research |title=Александр Люсый на сайте Института Наследия |accessdate=19 серпня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150924025802/http://www.heritage-institute.ru/index.php/structure/99-humanities-research |archivedate=24 вересня 2015 |deadurl=yes }}</ref>, Міжнародної федерації журналістів, Російського ПЕН-центру.
| | З грудня 1985 року — секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ. У 1986—1988 роках — радник ЦК КПРС з питань економіки при ЦК Народно-демократичної партії Афганістану в Демократичній Республіці Афганістан. У 1988—1990 роках — секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ. |
|
| |
|
| == Нагороди ==
| | У 1990—1991 роках — керівник проблемно-аналітичної групи з соціально-економічних питань Кримського республіканського комітету КПУ. |
| * 2001 — Лауреат шостої Артіади народів Росії в номінації «Література» (за книгу «Пушкін. Таврида, Кіммерія»)<ref>{{Cite web |url=http://magazines.russ.ru/authors/l/lyusyj/ |title=Александр Люсый в «Журнальном зале» |accessdate=19 серпня 2015 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305020658/http://magazines.russ.ru/authors/l/lyusyj/ }}</ref>.
| |
| * 2014 — фіналіст Горьківської премії (з книгою «Московський текст: текстологічні концепція російської культури»).
| |
| * 2014 — фіналіст літературної премії «Нон-коформізм» (з книгою «Парад утопій»)
| |
|
| |
|
| == Бібліографія ==
| | У 1992—1994 роках — заступник начальника—головний інженер «Кримголовпостачу». У 1994—1997 роках — директор Спільного підприємства «Лазурит». З 1997 року працював радником голови Верховної ради Криму. У 1998—1999 роках — директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Пассар». |
|
| |
|
| * Первый поэт Тавриды: Семён Бобров. — Симферополь: Облполиграфиздат, 1991. — 22 с.
| | 3 2001 р. — виконавчий директор Кримського регіонального відділення Союзу землевпорядників України. Проживав у місті Сімферополі. |
| * Пушкин. Таврида, Киммерия. — М.: Языки русской культуры, 2000. — 248 с.
| |
| * Крымский текст в русской литературе. — СПб.: Алетейя, 2003. — 314 с.
| |
| * Наследие Крыма: геософия, текстуальность, идентичность. — М.: Русский импульс, 2007. — 240 с.
| |
| * Нашествие качеств: Россия как автоперевод. — М.: Товарищество научных изданий КМК, 2008. — 521 с.
| |
| * Поэтика предвосхищения: Россия сквозь призму литературы, литература сквозь призму культурологии. — М.: Товарищество научных изданий КМК, 2011. — 570 с.
| |
| * Новейший Аввакум: Текстуальная революция в России в свете Первой мировой Крымской семантической войны. — Саарбрюкен: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2012. — 556 с. — ISBN 978-3-8473-3189-6
| |
| * Парад утопий. СПб.: Эйдос, 2013.
| |
| * Московский текст: Текстологическая концепция русской культуры. М.: Вече, Русский импульс, 2013.
| |
| * Алупкинский дворец-музей. — Симферополь, 1988. (редактор)
| |
| * Крым: Поэтический атлас. — Симферополь, 1989. (редактор)
| |
| * Дом-музей М. В. Волошина. Путеводитель. — Симферополь, 1990. (редактор)
| |
|
| |
|
| == Література == | | == Нагороди == |
| * Люсый Александр Павлович // Кто есть кто в российском литературоведении: Биобиблиографический словарь-справочник / РАН, ИНИОН, Центр гуманитарный научно-информационных исследований, Отдел литературоведения; Главный редактор Николюкин А. Н.; Научный редактор Ревякина А. А.; Ответственный секретарь Соколова Е. В.; Составители: Кравченко Т. Н., Михайлова О. В., Петрова Т. Г., Ревякина А. А.. — М. : ИНИОН РАН, 2011. — С. 210. — ISBN 978-5-248-00591-8. {{ref-ru}} | | * [[орден Трудового Червоного Прапора]] (1974) |
| | | * [[орден Знак Пошани]] (1988) |
| ==Примітки==
| | * медалі |
| {{references}}
| | *[[Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР]] (1988) |
| | * лауреат Державної премії СРСР в області техніки (1980) |
|
| |
|
| == Посилання == | | == Джерела == |
| {{Портал|Біографії}}
| | * [http://whoiswho.crimea.ua/view_person.php?record=7064]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} |
| * [http://www.ozon.ru/person/1461774/?group=div_book Книжки в магазині «Озон».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924163322/http://www.ozon.ru/person/1461774/?group=div_book |date=24 вересня 2015 }} {{ref-ru}}
| |
| * [http://www.intelros.ru/tags/%CB%FE%F1%FB%E9+%C0%EB%E5%EA%F1%E0%ED%E4%F0/ Статті на сайті «Інтерлос».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924035729/http://www.intelros.ru/tags/%CB%FE%F1%FB%E9+%C0%EB%E5%EA%F1%E0%ED%E4%F0/ |date=24 вересня 2015 }} {{ref-ru}}
| |
| * [https://web.archive.org/web/20160413075414/http://heritage-institute.ru/index.php/centre-humanities-research/1099-2012-07-09-13-22-54 Александр Люсый на сайте Института Наследия] {{ref-ru}}
| |
| * [http://www.hrono.ru/avtory/lyusyi.html Биография на сайте «Хронос»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924031655/http://www.hrono.ru/avtory/lyusyi.html |date=24 вересня 2015 }} {{ref-ru}}
| |
| * [https://web.archive.org/web/20160304185357/http://whoiswho.crimea.ua/view_person.php?record=3006 Александр Люсый на сайте «Кто есть кто в Крыму»] {{ref-ru}} | |
| * [http://www.culturalnet.ru/main/person/239 Александр Люсый в сетевом сообществе «Российская культурология»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150923211907/http://www.culturalnet.ru/main/person/239 |date=23 вересня 2015 }} {{ref-ru}}
| |
| * [http://antipodes.org.au/fr_Alyusui.html Александр Люсый на сайте ассоциации «Антиподы»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150327040245/http://antipodes.org.au/fr_Alyusui.html |date=27 березня 2015 }} {{ref-ru}}
| |
| * [http://www.krymology.info/index.php?title=Люсый,_Александр_Павлович&redirect=no Александр Люсый на сайте «Крымология»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304185349/http://www.krymology.info/index.php?title=Люсый,_Александр_Павлович&redirect=no |date=4 березня 2016 }} {{ref-ru}}
| |
| * [http://www.russ.ru/avtory/Lyusyj-Aleksandr Публикации Александра Люсого в «Русском журнале»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150917123231/http://www.russ.ru/avtory/Lyusyj-Aleksandr |date=17 вересня 2015 }} {{ref-ru}}
| |
| * [http://www.apn.ru/authors/author182.htm Статьи Александра Люсого на сайте АПН] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150821002627/http://www.apn.ru/authors/author182.htm |date=21 серпня 2015 }} {{ref-ru}}
| |
|
| |
|
| [[Категорія:Уродженці Бахчисарая]] | | [[Категорія:Уродженці Бахчисарая]] |
| [[Категорія:Радянські журналісти]] | | [[Категорія:Персоналії:Краматорськ]] |
| [[Категорія:Російські журналісти]]
| | [[Категорія:Діячі УРСР]] |
| [[Категорія:Українські журналісти]]
| | [[Категорія:Члени КПРС]] |
| [[Категорія:Випускники Літературного інституту]] | | [[Категорія:Нагороджені Почесною грамотою Президії ВР УРСР]] |
| [[Категорія:Українські краєзнавці]] | |
| [[Категорія:Українські літературні критики]] | |
Шаблон:Особа
Анато́лій Григо́рович Па́нченко (Шаблон:Н. 29 1938(19380329), місто Бахчисарай, тепер місто Республіки Крим) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Краматорського міського комітету КПУ Донецької області, секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ. Член Ревізійної комісії КПУ в 1981—1986 р.
Біографія
У 1961 році закінчив Донецький політехнічний інститут.
У 1961—1975 роках — помічник майстра, майстер, старший майстер дільниці складання редукторного цеху, старший майстер складання механічного цеху № 1, заступник начальника цеху із складання механічного цеху № 9, начальник механічного цеху № 1 Новокраматорського машинобудівного заводу імені Леніна Донецької області.
Член КПРС з 1969 року.
У 1975—1977 роках — 2-й секретар Краматорського міського комітету КПУ Донецької області. У 1977—1984 роках — 1-й секретар Краматорського міського комітету КПУ Донецької області.
У 1984 році закінчив заочно Академію суспільних наук при ЦК КПРС. У 1984—1985 роках — інспектор ЦК КПУ.
З грудня 1985 року — секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ. У 1986—1988 роках — радник ЦК КПРС з питань економіки при ЦК Народно-демократичної партії Афганістану в Демократичній Республіці Афганістан. У 1988—1990 роках — секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ.
У 1990—1991 роках — керівник проблемно-аналітичної групи з соціально-економічних питань Кримського республіканського комітету КПУ.
У 1992—1994 роках — заступник начальника—головний інженер «Кримголовпостачу». У 1994—1997 роках — директор Спільного підприємства «Лазурит». З 1997 року працював радником голови Верховної ради Криму. У 1998—1999 роках — директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Пассар».
3 2001 р. — виконавчий директор Кримського регіонального відділення Союзу землевпорядників України. Проживав у місті Сімферополі.
Нагороди
Джерела