Сеїт Абдулла Озенбашли та Панченко Анатолій Григорович: різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
 
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta14))
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{othernames|Озенбашли}}
{{Особа|зображення=}}{{Однофамільці|Панченко}}
{{Письменник
'''Анато́лій Григо́рович Па́нченко''' ({{н.}} {{ДН|29|03|1938}}, місто [[Бахчисарай]], тепер місто [[Автономна Республіка Крим|Республіки Крим]]) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Краматорського міського комітету КПУ Донецької області, секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ. Член Ревізійної комісії [[КПУ]] в 1981—1986 р.
| Ім'я                = Сеїт Абдулла Озенбашли
| Оригінал імені      = Seid Abdulla Özenbaşlı
| Фото                =
| Ширина              = 200px
| Підпис              =
| Ім'я при народженні =
| Псевдоніми          =
| Дата народження    = 1867
| Місце народження    = {{Прапорець|RUSold}} [[Бахчисарай]], [[Російська імперія]]
| Дата смерті        = 1924
| Місце смерті        = {{URS-}} [[Сімферополь]], [[СРСР]]
| Громадянство        = {{RUSold}}, {{URS}}
| Національність      = [[кримські татари|кримський татарин]]
| Мова творів        = [[кримськотатарська мова|кримськотатарська]]
| Рід діяльності      = [[письменник]]
| Роки активності    =
| Напрямок            =
| Жанр                = [[вірші]], [[оповідання]], [[драма]]
| Напрямок            = [[реалізм]]
| Magnum opus        =
| Премії              =
| Ukrcenter          =
| Сайт                =
}}


'''Сеї́т Абдулла́ Озенбашли́''' ({{lang-crh|Seid Abdulla Özenbaşlı}}; {{н.}} [[1867]], [[Бахчисарай]] — {{н.}} [[1924]], [[Сімферополь]]) — [[кримські татари|кримськотатарський]] [[письменник]], [[драматург]], [[музикант]]. Батько [[Амет Озенбашли|Амета Озенбашли]].
== Біографія ==
У 1961 році закінчив Донецький політехнічний інститут.


== Відома біографія ==
У 1961—1975 роках — помічник майстра, майстер, старший майстер дільниці складання редукторного цеху, старший майстер складання механічного цеху № 1, заступник начальника цеху із складання механічного цеху № 9, начальник механічного цеху № 1 [[Новокраматорський машинобудівний завод|Новокраматорського машинобудівного заводу імені Леніна]] Донецької області.
Сеїт Абдулла Озенбашли народився в 1867 році у [[Бахчисарай|Бахчисараї]]. Початкову освіту одержав у місцевого вчителя Усеіна Ефенді. Завдяки своїй старанності і таланту він самостійно вивчив [[арабська мова|арабську]], [[перська мова|перську]] і [[російська мова|російську мови]]. У молодості, віддаючи перевагу комерційній діяльності, працював рахівником у торговому домі відомого багатія Аджи Абдулли. У цей же час працював у газеті «[[Терджиман]]» (Перекладач).


У квітні [[1902]] року Озенбашли відкрив майстерню в Бахчисараї, де навчав молодь різним [[Ремесло|ремеслам]]. За свідченням сучасників він був вправним майстром [[Українська вишивка|вишивки]] і [[каліграфія|каліграфії]], а також чудовим виконавцем східної музики.
Член [[КПРС]] з [[1969]] року.


Деякі з написаних їм віршів були опубліковані в газетах того часу. В історії кримськотатарської літератури відомий рукописний варіант його книги «Акъикъат сеси» (Голос правди). Більшість його віршів відображає національний побут кримських татар і викриває у різкій формі жадібність, хитрість, зажерливість, азартні ігри, що побутували на той час.
У 1975—1977 роках — 2-й секретар Краматорського міського комітету КПУ Донецької області. У 1977—1984 роках — 1-й секретар Краматорського міського комітету КПУ Донецької області.


== Творчість ==
У 1984 році закінчив заочно Академію суспільних наук при ЦК КПРС. У 1984—1985 роках — інспектор ЦК КПУ.
* «Багъчасарай дестаны» (Бахчисарайська легенда): Керім І. Гаспринскийнинъ «джанлы» тарихи 1883–1914.- Акъмесджит, 1999.- С. 104–106.
* «Оладжагъа чаре олмаз» (Чому бути, того не минати): П'єса.-- Багъчасарай, 1902.-- 23 с.// Керім І. Къырымтатар эдебияты.- Акъмесджит, 1995.- С. 97-109 // Йылдыз.- 1995.- № 1.- С. 17-31.
* «Эй, гонъюль» (Гей, седце): Вірш, Керім І. Гаспринскийнинъ «джанлы» тарихи 1883–1914.- Акъмесджит, 1999.- С. 101–103.


== Джерела ==
З грудня 1985 року — секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ. У 1986—1988 роках — радник ЦК КПРС з питань економіки при ЦК Народно-демократичної партії Афганістану в Демократичній Республіці Афганістан. У 1988—1990 роках — секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ.
* Велиулаева А. Алиева Л. Къырымтатар эдебияты: 7-нджи сыныф ичюн дерслик-хрестоматия. — Акъмесджит, 1993. С. 88-89.
* Деятели крымскотатарской культуры (1921–1944 гг.): Биобиблиографический словарь. — Симферополь, 1999.
* Керімов І. Сеїд--Абдулла Озенбашли (1867–1924) // Голос Криму.-- 1996.—6 вересня.
* Керім І. Його за життя називали «народний поет»// Голос Криму.-- 1997.-- 21 лютого.


== Дивись додатково ==
У 1990—1991 роках — керівник проблемно-аналітичної групи з соціально-економічних питань Кримського республіканського комітету КПУ.
[[Список кримськотатарських письменників]]


== Посилання ==
У 1992—1994 роках — заступник начальника—головний інженер «Кримголовпостачу». У 1994—1997 роках — директор Спільного підприємства «Лазурит». З 1997 року працював радником голови Верховної ради Криму. У 1998—1999 роках — директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Пассар».
* [http://www.lib.ua-ru.net/inode/19673.html Про кримськотатарський театр]
* [http://www.mincult.crimea-portal.gov.ua/ukr/index.php?v=5&tek=109&par=5 Сайт кримськотатарського міністерства культури з митцями кримськотатарської культури]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}


3 2001 р. — виконавчий директор Кримського регіонального відділення Союзу землевпорядників України. Проживав у місті Сімферополі.


== Нагороди ==
* [[орден Трудового Червоного Прапора]] (1974)
* [[орден Знак Пошани]] (1988)
* медалі
*[[Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР]] (1988)
* лауреат Державної премії СРСР в області техніки (1980)


== Джерела ==
* [http://whoiswho.crimea.ua/view_person.php?record=7064]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}


[[Категорія:Кримськотатарські письменники]]
[[Категорія:Кримськотатарські драматурги]]
[[Категорія:Кримськотатарські музиканти]]
[[Категорія:Уродженці Бахчисарая]]
[[Категорія:Уродженці Бахчисарая]]
{{DEFAULTSORT:Озенбашли, Сеїт Абдулла}}
[[Категорія:Персоналії:Краматорськ]]
[[Категорія:Діячі УРСР]]
[[Категорія:Члени КПРС]]
[[Категорія:Нагороджені Почесною грамотою Президії ВР УРСР]]

Версія за 05:12, 26 квітня 2019

Шаблон:Особа Анато́лій Григо́рович Па́нченко (Шаблон:Н. 29  1938(19380329), місто Бахчисарай, тепер місто Республіки Крим) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Краматорського міського комітету КПУ Донецької області, секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ. Член Ревізійної комісії КПУ в 1981—1986 р.

Біографія

У 1961 році закінчив Донецький політехнічний інститут.

У 1961—1975 роках — помічник майстра, майстер, старший майстер дільниці складання редукторного цеху, старший майстер складання механічного цеху № 1, заступник начальника цеху із складання механічного цеху № 9, начальник механічного цеху № 1 Новокраматорського машинобудівного заводу імені Леніна Донецької області.

Член КПРС з 1969 року.

У 1975—1977 роках — 2-й секретар Краматорського міського комітету КПУ Донецької області. У 1977—1984 роках — 1-й секретар Краматорського міського комітету КПУ Донецької області.

У 1984 році закінчив заочно Академію суспільних наук при ЦК КПРС. У 1984—1985 роках — інспектор ЦК КПУ.

З грудня 1985 року — секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ. У 1986—1988 роках — радник ЦК КПРС з питань економіки при ЦК Народно-демократичної партії Афганістану в Демократичній Республіці Афганістан. У 1988—1990 роках — секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ.

У 1990—1991 роках — керівник проблемно-аналітичної групи з соціально-економічних питань Кримського республіканського комітету КПУ.

У 1992—1994 роках — заступник начальника—головний інженер «Кримголовпостачу». У 1994—1997 роках — директор Спільного підприємства «Лазурит». З 1997 року працював радником голови Верховної ради Криму. У 1998—1999 роках — директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Пассар».

3 2001 р. — виконавчий директор Кримського регіонального відділення Союзу землевпорядників України. Проживав у місті Сімферополі.

Нагороди

Джерела

Отримано з http://krymology.info/index.php?title=Сеїт_Абдулла_Озенбашли&oldid=2052