Знищення загону Івана Іскри та Битва біля Комарного (1672): різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
 
ua>Володимир Іванюк
мНемає опису редагування
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Первинні джерела|січень 2023}}
{{Infobox Military Conflict
{{Infobox Military Conflict
|conflict=Знищення загону Івана Іскри
|conflict=Битва під Комарним
|image=
|partof= [[Польсько-турецька війна 1672-1676]]
|caption=
|image= PL_Czambuly.JPG
|date= 12-13 січня (22-23 н.с) 1659
|size            = 200px
|place=[[Піски (Миргородський район)|Піски]]
|caption= Виправа на татарські чамбули, барельєф у королівському палаці Вілянув
|result= Перемога військ гетьмана Івана Виговського
|date= [[7 жовтня|7]]-[[9 жовтня]] [[1672]] року
|combatant1= [[Файл:Herb Viyska Zaporozkoho.svg|30px]]&nbsp;[[Військо Запорозьке|Гетьманщина]] <br> [[Зображення:Gerae-tamga.png|30px]]&nbsp;[[Кримське ханство]]
|place= околиці [[Комарно|Комарного]]
|combatant2= козацькі підрозділи з території [[Гадяцький полк|Гадяцького полку]].
|result= перемога [[Річ Посполита |Речі Посполитої]]
|commander1=[[Іван Скоробагатько]]
|combatant1=[[Image: Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg |25px]][[Річ Посполита]]
|commander2=[[Іскра Іван Якович]]
|combatant2= [[Зображення:Gerae-tamga.png|30px]]&nbsp;[[Кримське ханство]] <br/> [[Зображення:Herb Viyska Zaporozkoho.svg|30px]]&nbsp;[[Гетьманщина]]
|strength1=Чисельна перевага
|commander1= [[Image: POL COA Janina.svg |25px]][[Ян III Собеський]]
|strength2=кількасот осіб
|commander2= [[Нуреддин]]-султан <br/> [[Петро Дорошенко]]
|casualties1=невідомо
|strength1=2,5-3 тис. кінноти і драгонії.
|casualties2=вижила лише 1 особа
|strength2= 10 тис. татар, 400 липків, 400 козаків
|casualties1= невеликі
|casualties2= вціліло 1,5 тис. татар, решта убиті або полонені
}}
}}
{{Московсько-українська війна (1658—1659)}}
{{Польсько-турецька війна (1672—1676)}}
'''Битва під Пісками''' (22 січня&nbsp;— 23 січня 1659 року)&nbsp;— битва між військами [[гетьман]]а [[Іван Виговський|Івана Виговського]] та [[Кримське ханство|Кримського ханату]] з одного боку і загоном промосковського представника [[Козацька старшина|козацької старшини]] [[Іскра Іван Якович|Івана Іскри]] з іншого, біля села [[Піски (Миргородський район)|Піски]] [[Лубенський полк|Лубенського полку]]&nbsp;— сучасної частини [[Полтавська область|Полтавської області]]. Один із епізодів [[Московсько-українська війна (1658—1659)|війни 1658—1659]] і [[Руїна|Руїни]] загалом.
'''Битва біля Комарного'''&nbsp;— бій, що відбувся [[9 жовтня]] [[1672]] року біля міста [[Комарно]] під час [[Похід Собеського проти татарських чамбулів|походу Собеського проти чамбулів]] у ході [[Польсько-турецька війна 1672-1676|польсько-турецької війни 1672—1676]].


== Битва ==
Після перемоги над [[Кримське ханство|татарами]] [[Битва під Немировом 1672|під Немировим]] великий коронний гетьман [[Ян III Собеський|Ян Собеський]] (2,5-3 тис. кінноти і [[драгуни|драгунів]]) рушив [[9 жовтня]] на [[Городок (Львівська область)|Городок]]. Коли він минав [[Яворів]], то зорієнтувався по загравам вогнищ, що головні сили татар йдуть у напрямку на [[Перемишль]] і [[Самбір]]. У цій ситуації Собеський вислав у напрямі Городка Ягеллонського 20 жовнірів, а сам з головними силами вирушив на південний захід у напрямі [[Рудки|Рудків]] з метою перерізати татарам шлях відступу на південь. Під Хошанами Собеський розбив один з [[чамбул]]ів, а від бранців довідався, що в долині під [[Комарно|Комарним]] на західному березі Ставу Клітецького знаходиться татарський [[Кіш (козацький)|кіш]] [[нуреддин|нуреддина-солтана]] (10 тис. кримських татар, 400 липківських татар а також 400 козаків [[Петро Дорошенко|Дорошенка]]).


== Предтеча ==
Бажаючи застати ворога зненацька, Собеський, не зважаючи на дощ і непролазну грязюку на шляхах, пройшов без зупинки 57 кілометрів. Собеський вирішив частиною сил зв'язати татарську орду, тоді як його головні сили мали ударити по лівому крилу татар, щоб відрізати їх від переправи через [[Верещиця (річка)|Верещицю]] і греблі через ставки. На чолі групи, що мала завдати демонстраційного удару (1000 жовнірів) став [[Стефан Бідзінський]]. Сам Собеський став на чолі головної ударної групи, що налічувала 1,5 тис. жовнірів, до складу якої увійшов весь його контингент [[Гусари (рід кавалерії)|гусарів]].
Після смерті [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] в [[Гетьманщина|Гетьманщині]] розпочалася боротьба за гетьманську булаву, яку врешті отримав [[Іван Виговський]]. Частина старшини не погодилася із обранням чи політикою Виговського і стала у відкриту опозицію до нього. Лідерами опозиціонерів були [[Полтавський полк]]овник [[Мартин Пушкар]] і [[Запорозька Січ|запорозький]] [[кошовий отаман]] [[Яків Барабаш]], які намагалися заручитися московською підтримкою.


Після [[Повстання Пушкаря та Барабаш|низки подій]] почалася громадянська війна. 1 червня 1658 року відбувся вирішальний бій під стінами [[Полтава|Полтави]], унаслідок чого сили Пушкаря було розгромлено, а він сам загинув. Жорстока розправа над повстанцями не зменшила кількості невдоволених політикою Виговського. Окрім того, в українські справи активно втручається [[Москва]], яка почала підтримувати антигетьманські сили. Фактично із кінця вересня 1658 року основні сили [[Гетьманщина|Гетьманщини]] долучаються до [[Російсько-польська війна (1654—1667)|московсько-польської війни]] вже як союзник [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Головним театром бойових дій під час першого і другого етапів війни була [[Полтавщина]].
Близько 16 години татари помітили групу Бідзінського і кинули проти нього свої головні сили. Групу Собеського татари побачили лише тоді, коли та навалилася на їхній фланг. У цій ситуації татари кинулися тікати на захід, прагнучи прослизнути між групами Собеського і Бідзінського. Та частина татар, що спробувала пробитися через греблю, була витята дощенту. Решта, хоч і була атакована з обох сторін, змогла прорватися у напрямі [[Вишня (Городоцький район)|Бенькової Вишні]] і [[Рудки|Рудків]]. Уночі коронним військам удалося наздогнати татар коло переправи через [[Вишня (притока Сяну)|Вишню]] і завершити їхній розгром. Із сильної армії нуреддин-султана тільки 1,5 тис. татар змогло переправитися через Дністер і долучитися до одного з чамбулів армії ханського сина [[Хаджі II Ґерай|Хаджі Гірея]].


Восени 1658 року московській армії за підтримки козацьких загонів, що були в опозиції до гетьмана вдалося захопити [[Миргород]], [[Пирятин]], [[Лубни]], [[Розорення Чорнух|Чорнухи]], взяти в облогу [[Варва|Варву]]. Потім ініціатива перейшла до військ гетьмана, яким вдалося відтіснити супротивника до [[Лохвиця|Лохвиці]] і там його заблокувати. Битва під Пісками відбулася в той час коли московське військо стояло в Лохвиці і чекало підходу підкріплень як московитських підрозділів, так й козацьких загонів із тих полків, що не підтримали гетьмана.
У день битви під [[Комарно|Комарним]] польські вояки пройшли близько 100 кілометрів і звільнили з [[ясир]]у 20 тис. людей.
 
Іван Іскра належав до старшини Полтавського полку і брав участь у повстанні Пушкаря. Після розгрому повстання продовжував вести боротьбу проти Івана Виговського. З'їздивши в Москву і заручившись підтримкою царя, Іскра повернувся в Україну. Прибувши на територію [[Гадяцький полк|Гадяцького полку]], Іскра оголосив себе [[наказний гетьман|наказним гетьманом]] і почав збирати козаків для походу до Лохвиці на підтримку царської армії.
 
== Склад військ супротивників і чисельність сторін ==
Як свідчив [[Самійло Величко]], загін Іскри складався із ''«веприцьких, гадяцьких та інших городових та сільських козаків»''<ref> Величко С.&nbsp;В.&nbsp;Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В.&nbsp;О.&nbsp;Шевчука; Відп. ред. О.&nbsp;В.&nbsp;Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.—С.246. </ref>.
 
Гетьманські підрозділи, що брали участь у бою, складалися із козаків [[Чигиринський полк|Чигиринського полку]]. Ймовірно у складі війська [[Іван Скоробагатько|Скоробагатька]] могли бути і відмобілізовані козаки з території [[Лубенський полк|Лубенського полку]] (Чорнухи, Лубни).
Союзниками гетьманців були татари. Про чисельність чигиринських козаків і татар даних немає, проте вони мали значну чисельну перевагу.
 
== Бій ==
12 (дата за старим стилем) січня близько полудня чигиринські козаки і татари і оточили табір Івана Іскри і почали його штурм, що тривав до ранку 13 січня, коли табір було захоплено, а всіх його захисників убито. Із усього «війська» Іскри вцілів лише козак, якого було відправлено по допомогу до Лохвиці<ref> Величко С.&nbsp;В.&nbsp;Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В.&nbsp;О.&nbsp;Шевчука; Відп. ред. О.&nbsp;В.&nbsp;Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.—С.247. </ref>. Московські підрозділи підійшли на місце бою запізно і ''«застали тільки мертві трупи й розорений до решти таборець»''. Втрати «виговців» і татар також були значними: ''«під Пісками Іскра сильно опирався й мужньо боронився, вчинивши значну шкоду козакам і татарам, що добували його»''<ref> Величко С.&nbsp;В.&nbsp;Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В.&nbsp;О.&nbsp;Шевчука; Відп. ред. О.&nbsp;В.&nbsp;Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.— С.246. </ref>.
 
=== Загибель Івана Іскри ===
Під час бою загинув і сам Іван Іскра. Самійло Величко у своєму творі наводить вірш, присвячений Іскрі та загибелі його загону<ref> Величко С.&nbsp;В.&nbsp;Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В.&nbsp;О.&nbsp;Шевчука; Відп. ред. О.&nbsp;В.&nbsp;Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.— С.246-247. </ref>.
{{Цитата|
: ''Згаснув там Іскра, який мав світити
: ''Не захотів він прийдешнє уздріти
: ''Шкоду лишила даремна відвага,
: ''Бо вороженьків численну ватагу
: ''Не переміг він, хоч дужо боровся —
: ''Там не один і на смерть напоровся.
: ''Ліг і Обід там, козак знаменитий,
: ''Червам на їжу, в пісок, неприкритий.
: ''Інші лежали так само побиті —
: ''Матимуть їжу ворони неситі.
: ''Ось що незгода лиха витворяє:
: ''Братові брата вбивать дозволяє.
: ''Де не зважають на божі закони,
: ''Гине любов там і зла є притоки.''
: ''Незгода у державі — багато пропалих!
: ''З землею вони й мури міцні порівняли!}}
 
== Примітки ==
{{reflist}}


== Джерела ==
== Джерела ==
{{Вікіпосилання}}
* Mała Encyklopedia Wojskowa, 1967, Wydanie I
* Величко С.&nbsp;В.&nbsp;Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В.&nbsp;О.&nbsp;Шевчука; Відп. ред. О.&nbsp;В.&nbsp;Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.— 371 с. ISBN 5-308-00314-9 (т. І)
* [[Радослав Сікора]]: ''З історії польських крилатих гусарів''. Київ: ''Дух і літера'', 2012. ISBN 978-966-378-260-7. [https://web.archive.org/web/20130327233724/http://duh-i-litera.com/z-istoriji-polskyh-krylatyh-husariv/ Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця].
 
* [[Радослав Сікора]]: ''Крилаті гусари Яна Собеського''. Київ: ''Дух і літера'', 2013. ISBN 978-966-378-311-6. [https://web.archive.org/web/20131203154712/http://duh-i-litera.com/krylati-husary-yana-sobeskoho/ Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця].
{{Battle-stub}}
{{Бібліоінформація}}
{{Російсько-українські битви}}
{{Портали|Війна|Історія|Історія України}}


[[Категорія:Козацька доба Полтавської області]]
{{Битви Литви і Польщі з татарами}}
[[Категорія:Битви в Полтавській області]]
{{battle-stub}}
[[Категорія:Битви московсько-української війни (1658—1659)]]
[[Категорія:Битви польсько-татарських війн|К]]
[[Категорія:Битви 1659]]
[[Категорія:Битви польсько-турецьких війн|К]]
[[Категорія:Битви Кримського ханства]]
[[Категорія:Польсько-козацькі битви]]
[[Категорія:Битви в Львівській області|К]]
[[Категорія:Битви Польщі|К]]
[[Категорія:Битви Кримського ханства|К]]
[[Категорія:Битви Османської імперії|К]]
[[Категорія:Битви XVII століття|К]]
[[Категорія:Польсько-турецька війна 1672—1676]]
[[Категорія:Події 9 жовтня]]
[[Категорія:Жовтень 1672]]
[[Категорія:1672 в Україні]]
[[Категорія:конфлікти в 1672]]
[[Категорія:Козацька доба Львівської області]]

Версія за 11:15, 9 жовтня 2022

Шаблон:Infobox Military Conflict Шаблон:Військова кампанія

Битва біля Комарного — бій, що відбувся 9 жовтня 1672 року біля міста Комарно під час походу Собеського проти чамбулів у ході польсько-турецької війни 1672—1676.

Битва

Після перемоги над татарами під Немировим великий коронний гетьман Ян Собеський (2,5-3 тис. кінноти і драгунів) рушив 9 жовтня на Городок. Коли він минав Яворів, то зорієнтувався по загравам вогнищ, що головні сили татар йдуть у напрямку на Перемишль і Самбір. У цій ситуації Собеський вислав у напрямі Городка Ягеллонського 20 жовнірів, а сам з головними силами вирушив на південний захід у напрямі Рудків з метою перерізати татарам шлях відступу на південь. Під Хошанами Собеський розбив один з чамбулів, а від бранців довідався, що в долині під Комарним на західному березі Ставу Клітецького знаходиться татарський кіш нуреддина-солтана (10 тис. кримських татар, 400 липківських татар а також 400 козаків Дорошенка).

Бажаючи застати ворога зненацька, Собеський, не зважаючи на дощ і непролазну грязюку на шляхах, пройшов без зупинки 57 кілометрів. Собеський вирішив частиною сил зв'язати татарську орду, тоді як його головні сили мали ударити по лівому крилу татар, щоб відрізати їх від переправи через Верещицю і греблі через ставки. На чолі групи, що мала завдати демонстраційного удару (1000 жовнірів) став Стефан Бідзінський. Сам Собеський став на чолі головної ударної групи, що налічувала 1,5 тис. жовнірів, до складу якої увійшов весь його контингент гусарів.

Близько 16 години татари помітили групу Бідзінського і кинули проти нього свої головні сили. Групу Собеського татари побачили лише тоді, коли та навалилася на їхній фланг. У цій ситуації татари кинулися тікати на захід, прагнучи прослизнути між групами Собеського і Бідзінського. Та частина татар, що спробувала пробитися через греблю, була витята дощенту. Решта, хоч і була атакована з обох сторін, змогла прорватися у напрямі Бенькової Вишні і Рудків. Уночі коронним військам удалося наздогнати татар коло переправи через Вишню і завершити їхній розгром. Із сильної армії нуреддин-султана тільки 1,5 тис. татар змогло переправитися через Дністер і долучитися до одного з чамбулів армії ханського сина Хаджі Гірея.

У день битви під Комарним польські вояки пройшли близько 100 кілометрів і звільнили з ясиру 20 тис. людей.

Джерела

Шаблон:Битви Литви і Польщі з татарами Шаблон:Battle-stub