Перегляд вихідного коду сторінки Рибаче

{{Село України
 | назва           = Рибаче
 | колишня назва   = Тувак
 | область         = [[Автономна Республіка Крим]]
 | район           = [[Алуштинська міська рада]]
 | рада            = [[Малоріченська сільська рада]]
 | код КОАТУУ      = 0110392105
 | розташування    =
 | mapx            =
 | mapy            =
 | засновано       =
 | населення       = 1273
 | територія       =
 | ref-територія   =
 | площа           =
 | ref-площа       =
 | щільність       =
 | висота          =
 | ref-висота      =
 | водойма         =
 | поштовий індекс = 98522
 | телефонний код  = 6560
 | координати      =  {{coord|44|46|25|N|34|35|49|E|scale:30000|display=inline,title}}
   | lat_deg = 44 || lat_min = 46 || lat_sec = 25
   | lon_deg = 34 || lon_min = 35 || lon_sec = 49
 | адреса          = 98520, с. Малоріченське, вул. Комсомольска
 | облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=1223 Рибаче]
 | прапор          =
 | герб            =
 | відстань о      =
 | ref-відстань о  =
 | відстань р      =
 | ref-відстань р  =
 | станція         =
 | відстань ст     =
}}
{{Otheruses}}
'''Риба́че''' (до [[1945]] року&nbsp;— '''Тувак'''<ref>{{УПВР-РРФСР-619-3}}</ref>; {{lang-crh|Tuvaq}}, {{lang-ru|Рыбачье}})&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Україні]], підпорядковане [[Алуштинська міська рада|Алуштинській міській раді]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]].
[[Файл:Rybachie Krym.JPG|thumb|left|250px|Пляж у Рибачому]]
[[Файл:Рибаче до 1944 р..JPG|thumb|left|250px|План села Рибачого до 1944 року.]]
[[Файл:Ribachye 5.JPG|thumb|left|250px|Рибаче. Панорама.]]
[[Файл:Школа у Рибачому.JPG|thumb|left|250px|Школа у Рибачому. 2012&nbsp;р.]]
[[File:Пам&#039;ятний знак на місці мечеті в Рибачому.jpg|thumb|left|250px|Пам&#039;ятний знак на місці Старої мечеті в Рибачому. Знищена після депортації кримських татар. Фото 2013&nbsp;р.]]
[[Файл:РИБАЧЕ10.JPG|thumb|left|250px|Рибаче. Східна частина. 2014&nbsp;р.]]
[[Файл:Рибаче11.JPG|thumb|left|250px|Рибаче. Центр. 2014&nbsp;р.]]
[[Файл:Рибаче12.JPG|thumb|left|250px|Рибаче. Західна частина. 2014&nbsp;р.]]
[[Файл:Рибаче14.JPG|thumb|left|250px|Рибаче. Церква. 2014&nbsp;р.]]

== Розташування ==
 
Курорт Рибаче розташований на південному березі Криму, в долині гірських річок [[Андус]] і [[Алачук]]. Селище Рибаче знаходиться в нижній частині долини Андуз, з трьох боків оточують прекрасні гори: [[Сайнин-Бурну]] і [[Айман-Ташлар]] на заході; [[Букунбай]] на північному заході; [[Хумсал]] на півночі; [[Япул-Бурун]] і [[Янтуруз]] на північному сході. Від холодних північних вітрів селище захищає гірський масив [[Карабі-Яйла]] (висота більше 1 км). Через селище протікають річки Андуз-Су і [[Хун]] (на його східному краї), які на території селища зливаються в одну річку, майже біля самого гирла, перед впаданням у [[Чорне море]]. Відстань до Алушти&nbsp;— 30&nbsp;км. Населення на 01.01.2009&nbsp;р.&nbsp;— 1310 чоловік. За версіями назва села&nbsp;— «Тувак» (в перекладі&nbsp;— «щит», «заслін»).

== Археологічні розвідки ==
Історико-культурна область нинішнього села Рибаче була заселена людиною в середньому палеоліті (80-30 тис. років до н.е){{джерело}}. Неандертальці залишили після себе стоянки зі слідами полювання і розведення вогню.
У першій половині 4 століття н.&nbsp;е. територія південно-східної Таврії була включена до складу римсько-херсонського територіальної держави.

== Історія ==
У першій третині 8 століття посилюється міграція грецького населення з Анатолії в Тавріку через безперервні набіги мусульман, цивільних і релігійних смут.

В середині 8 століття селища і городки Сугдайської округи (куди входив і ТУАК) переживали будівельний бум, матеріальний і духовний розквіт.

З різних документів Константинопольського патріархату відомо, що в 8-15 столітті, аж до 1464, ТУАК входив в Сугдайську єпархію, яка мала кордони від Феодосії до області «Еліссос» (в перекладі багата плющем), яку поміщають на схід від Алушти.

У 1365 − 1380&nbsp;р. ТУАК разом з іншими 18 селами Сугдайської округи було забрано в Генуї відомим монгольським вождем Мамаєм. Населення в той час складалося з греків і татар. В основному це були хлібороби, виноградарі, городники, вівчарі. Була мечеть і християнська церква.

Після падіння генуезького владицтва поселення увійшло до Судацького турецького кадалика.

Після [[Анексія Кримського ханства|анексії Криму Російською імперією]] в 1778&nbsp;р. грецьке населення було переселено в Приазов'я.
У 1897&nbsp;р. власниками ТУАК були Княжевич Антонін Дмитрович і Чубукча Стазі Єгорович (міщанин), сільським старостою був обраний Рамазан Веліджанов.

За даними на [[1864]] рік у казенному татарському селі ''Тувак'' [[Ялтинський повіт|Ялтинського повіту]] [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]] мешкало 421 особа (243 чоловічої статі та 188&nbsp;— жіночої), налічувалось 54 дворових господарства, існувала мечеть<ref>{{ТГ-СНМ-1865|1597}}</ref>.

Станом на [[1886]] у колишньому державному селі [[Алуштинська волость|Алуштинської волості]] мешкало {{formatnum:638}} {{МНОЖИНА:638|особа|особи|осіб}}, налічувалось 112 дворових господарств, існувала мечеть.<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>.

{{Перепис-1897|+|694|478|||||||1020}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-219}}</ref>.

1945 року село Туак перейменоване на село Рибаче. До заселення села Рибачого переселенцями, жителями його, головним чином, були татари. У 1933 році був організований колгосп. В колгоспі у татар була партійна організація, секретарем якої був директор школи Люманов. Коли в Крим увійшли румуни і німці, то партійна організація керувала боротьбою проти них. Румуни, дізнавшись, що в селі діє партійна організація, розстріляли відразу п'ять комуністів. Серед цих комуністів були: секретар Люманов, Хірхара Хаміль, Ібраїм Крупа, Ягич Шукуров і Чумай. Потім розстріляли ще чотири людини. У татар була також і комсомольська організація.

Рибаче заселялося поступово. Перших переселенців село прийняло в 1944 році 28-30 вересня. Більше 300 сімей прибули пізніше. Деякі сім'ї навіть не розвантажувалися з машин, а платили свої гроші за транспорт і поверталися до Сімферополя, на станцію, продавали свої речі і їхали хто куди. Село тоді називалося ТУАК. Воно було безлюдне глухе і порожнє. У ньому була сільська рада. Всі будиночки азійського типу з пласкими дахами були порожні й незатишні. Транспорту не було, тільки була пара ослів. Нестійкі сім'ї відселялися, за 1944—1945 рік з 300 сімей залишилося тільки 84 сім'ї. Потім в 1946 році прибуло ще п'ять сімей, у 1950 році&nbsp;— одинадцять, в 1951 році&nbsp;— десять сімей.

Пізніше село заселялося без жодних переселенців, тому господарство зміцніло, колгосп став багатим.
[[Файл:Рибаче..JPG||thumb|200px|Село вкрите багатою субтропічною рослинністю. «Зелений острівець» поблизу школи.]]

== Сьогодення ==
Нинішня назва селища отримана від рибацької артілі {{джерело}}(у той час працював рибальське цех, рибальські човни були численні). В даний час основним джерелом доходів жителів є курортна галузь і виноградорство.

== Населення ==

За даними [[Перепис населення України (2001)|перепису населення 2001 року]], у селі мешкало 1273 осіб<ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001/avtonomna_respublika_krym.htm |title=Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року |accessdate=2014-02-10 |archive-date=2013-10-04 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131004230552/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001/avtonomna_respublika_krym.htm }}</ref>. Мовний склад населення села був таким<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_001&ti=19A050501_02_001.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0%20%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0%20%CA%F0%E8%EC%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F&lang=1&multilang=uk |title=Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим |accessdate=2014-02-10 |archive-date=2016-03-06 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160306044327/http://database.ukrcensus.gov.ua/mult/dialog/varval.asp?lang=1&ma=19a050501_02_001&multilang=uk&path=..%2Fdatabase%2Fcensus%2F05%2F01%2F&ti=19a050501_02_001.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0%20%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0%20%CA%F0%E8%EC%20%281%2C2%2C3%2C4%29 }}</ref>:

{| align="center" class="standard"
|+
! |Мова
! |Число ос.
! |Відсоток
|-----
| [[українська мова|українська]]
| 79
| 6,21
|-----
| [[російська мова|російська]]
| 1081
| 84,92
|-----
| [[Кримськотатарська мова|кримськотатарська]]
| 95
| 7,46
|-----
| [[Вірменська мова|вірменська]]
| 6
| 0,47
|-----
| [[Білоруська мова|білоруська]]
| 4
| 0,31
|+
|}

== Див. також ==
* [[Хун (річка)]]

== Інтернет-ресурси ==
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=1223 Сайт Верховної Ради України]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://krimea.info/goroda-i-poselki-kryma/rybache.html Рыбачье (Тувак, Туак)]
* [http://maps.vlasenko.net/?lat=44.7728&lon=34.5962&addmap2=smtm200&s=&addmap1=smtm100 Рыбачье на картах]
* {{cite web|url=http://crimea-map.com.ua/map468665_0_0.htm|title=Карта территории Алуштинского горсовета. Подробная карта Крыма - Алушта и окрестности|publisher=crimea-map.com.ua|accessdate=2014-10-22|lang=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120615202811/http://crimea-map.com.ua/map468665_0_0.htm|archivedate=2012-06-15|deadurl=yes}}

== Примітки ==
{{reflist}}
== Література ==
* Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д.&nbsp;И.&nbsp;Тихомиров, Д.&nbsp;В.&nbsp;Исаев, геоинформ. подгот. Е.&nbsp;А.&nbsp;Стахова.&nbsp;— К. : ДНВП «Картографія», 2010.&nbsp;— 112&nbsp;с.

{{Алушта}}
{{Ялтинський повіт}}


{{Ukraine-geo-stub}}

{{Портали|Географія|Україна}}

[[Категорія:Села Автономної Республіки Крим]]
[[Категорія:Південне узбережжя Криму]]