Перегляд вихідного коду сторінки Греко-скіфське городище «Чайка»

{{пам'ятка}}

'''Греко-скіфське городище «Чайка»''' (північно-західна околиця м. [[Євпаторія]]) засноване близько середини [[IV століття до н. е.]] [[Херсонес Таврійський|Херсонесом]]. Воно являло собою укріплене поселення і було одним з [[форпост]]ів хори (сільськогосподарської території) Херсонеса. У середині [[II ст. до н. е.]] захоплене [[Скіфи|скіфами]] і проіснувало до середини [[I ст.|I&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е.]] Дослідження проводяться з [[1959]] року. Городище «Чайка»&nbsp;— [[Пам'ятка археології|пам'ятка національного значення]].

== Історія дослідження ==
Греко-скіфське городище «Чайка» було відкрите, коли під час роботи на піщаному кар'єрі був виявлений грецький квадр&nbsp;— частина Північно-Східної вежі.
Знаходиться біля селища [[Заозерне (смт)|Заозерне]], 7&nbsp;км на південний захід від міста [[Євпаторія]], біля табору «Променистий», алея Дружби, 23<ref>{{Cite web |url=http://virtual.crimea.ua/ru/sightseeing/crimea/sightseeing/all/full/236.html |title=ГРЕКО-СКИФСКОЕ ГОРОДИЩЕ «ЧАЙКА»/ virtual.crimea.ua |accessdate=7 липня 2015 |archive-date=8 липня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150708193626/http://virtual.crimea.ua/ru/sightseeing/crimea/sightseeing/all/full/236.html }}</ref>.

Основні знахідки виставлені в [[Євпаторійській краєзнавчий музей|Євпаторійському краєзнавчому музеї]]. Дослідження городища були розпочаті у 1959 році під керівництвом О.&nbsp;М.&nbsp;Карасьова та І.&nbsp;В.&nbsp;Яценко, і з 1963 року стали стаціонарними і щорічними. З 1967 року працює Кримська археологічна експедиція Історичного факультету [[МДУ]]. Її керівництво з 1987 року здійснювала О.&nbsp;О.&nbsp;Попова. З 2008 року начальником експедиції є Т.&nbsp;В.&nbsp;Єгорова<ref>[http://www.nkj.ru/news/24968/ Археологи подводят итоги сезона на городище «Чайка»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150708164312/http://www.nkj.ru/news/24968/ |date=8 липня 2015 }} «Наука и жизнь»</ref>.

== Археологічні особливості ==
Виділяють три етапи розвитку городища<ref name="ReferenceA">Егорова Т.&nbsp;В.&nbsp;Новая раннеэллинистическая усадьба на городище «Чайка» и ее место в структуре поселения. // Stratum plus. «Война и мир» на берегах Понта Эвксинского.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— СПб, Кишинёв, Одесса, Бухарест. 2014.&nbsp;— С. 303—323.</ref>:
* Грецький (сер. IV&nbsp;— сер. II&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.)
* Пізньоскіфський (кінець II&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.&nbsp;— сер. I&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е.)
* Племена [[Салтівська культура|Салтівської культури]] (VIII&nbsp;— Х ст.&nbsp;н.&nbsp;е.)

=== Грецький етап ===
[[Файл:Evpat Zaozerne Chayka site-2.jpg|міні|Загальна панорама городища]]

==== Перший період ====
Городище «Чайка» (назва умовна) імовірно виникає в середині IV століття до н.&nbsp;е. Будучи хорою Херсонесу, воно було побудоване в типовій грецькій манері. Площа городища на першому етапі його розвитку становить 5 тис. м² (100 х 50 м). Городище обмежене оборонними стінами з квадрів із вежами по кутах і додатковою вежею посередині східної стіни. В'їзд в городище був у західній стіні. Можлива наявність в'їзду в північній стіні, пізніше забудованого. Внутрішня забудова городища здійснювалася з сирцевої цегли на кам'яному цоколі.

На ранньому етапі свого розвитку (сер IV—III до н.&nbsp;е.) «Чайка», мабуть, була пунктом звезення харчів з рівнини для подальшого переправлення по морю у Херсонес. Це підтверджується наявністю 2 рядів підвальних приміщень&nbsp;— складів вздовж східної оборонної стіни.

==== Другий період ====
[[Файл:Evpat Zaozerne Chayka site-4.jpg|міні|Деякі рештки городища]]
У III столітті до н.&nbsp;е. відбувається сильна пожежа, можливо викликана скіфськими набігами. Городище втрачає військово-оборонний характер, а на його території виникають окремі садиби різного господарського призначення<ref name="ReferenceA"/>.
* Садиба №&nbsp;1 (будівля III століття до н.&nbsp;е.)&nbsp;— на думку І.&nbsp;В.&nbsp;Яценко, ця будівля належала людині, пов'язаній з [[каменяр]]ською справою.
* Садиба №&nbsp;2 (1&nbsp;— 2 чверть III століття)&nbsp;— мабуть була пов'язана з [[виноробство]]м: в садибі знайдено кам'яний майданчик з бортиками, де чавили виноград, а також приміщення з [[піфос]]ами&nbsp;— грецькими судинами для вина.
* Садиба №&nbsp;3&nbsp;— пов'язана з виготовленням сирцевої цегли, склад якої знайдений у підвалі цієї садиби.
* Садиба №&nbsp;4&nbsp;— виявлені залишки печей, кам'яний тарапан, зернотертки, на думку Т.&nbsp;В.&nbsp;Єгорової, садиба могла бути двоповерховою<ref>[http://www.nkj.ru/news/24542/ Под Евпаторией исследовали новую античную усадьбу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150708164753/http://www.nkj.ru/news/24542/ |date=8 липня 2015 }} «Наука и жизнь»</ref>.

=== Пізньоскіфський етап ===
В кінці II століття до н.&nbsp;е. греки залишають городище. На їх місце приходять пізні скіфи.

Виникає досить велике поселення. Споруди&nbsp;— з «рваної цегли», без прямих кутів. Головна вулиця була вимощена каменем. На неї виходять невеликі приміщення, можливо, торговельні лавочки. Неподалік від городища з'являється некрополь.

Чи не пізніше середини I&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. скіфи йдуть, з невідомих причин (немає слідів ні пожеж, ні набігів). Після відходу пізніх скіфів життя завмирає. У шарах III—IV століття н.&nbsp;е. археологічний матеріал трапляється дуже рідко і починає простежуватися чітко лише в V—VII століттях.

=== Салтівсько-Маяцька культура ===
VIII століття в історії городища пов'язане з Салтівською культурою.

Простежується використання характерної «ялинки» в кладці стін. Основні знахідки&nbsp;— поливна то гончарна кераміка з хвилястою лінією як орнаментом.

== Знахідки ==
* Рельєф&nbsp;— бенкет [[Геракл]]а
* Малий рельєф [[Геракл]].
* Маленький вівтар.
* Жіноча статуетка (імовірно [[Деметра|Деметри]]).
* Теракотове зображення [[Афродіта|Афродіти]]
* [[Афродіта]] Анадиомена
* Статуетка [[амазонки]] із [[Латунь|латуні]]
* численна кераміка.

== Література ==
* Попова О.&nbsp;О.&nbsp;Рельеф с городища Чайка.&nbsp;— Советская археология, 1974 г., №&nbsp;4, с. 222—230.
* Коляков С.&nbsp;М.&nbsp;Амфоры городища «Чайка»: применение метода пересчёта в условно-целые сосуды при исследовании керамического комплекса.&nbsp;— «Математические методы в исследованиях по социально-экономической истории», М., 1975 г., с. 237—260.
* Яценко И.&nbsp;В.&nbsp;Раскопки скифского поселения в Евпатории- «Археологические открытия 1974 г.», М., 1975 г., с. 379—381.
* Карасёв А.&nbsp;Н.&nbsp;Раскопки городища Чайка в Евпатории.&nbsp;— «Археологические открытия 1966 г.», М., 1967 г., с. 215—218.
* Шульц П.&nbsp;Н.&nbsp;Скифское изваяние, найденное на городище «Чайка».&nbsp;— «Античная история и культура Средиземноморья и Причерноморья», Лг., 1968 г., с. 324—331.
* [http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/biblam/kerkinitida.html Література] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081120013655/http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/biblam/kerkinitida.html |date=20 листопада 2008 }}
* [https://web.archive.org/web/20100611182518/http://evpatoriya-history.info/history/begin/chayka.php Городище «Чайка». Сельскохозяйственная фактория Керкинитиды]
* Археологические исследования в Крыму. 1994 год. Сб. научн. ст.&nbsp;— Симферополь: СОНАТ, 1997.
* Археология Северо-Западного крыма.&nbsp;— Симферополь, 2004.
* Кутайсов В.&nbsp;А.&nbsp;Крекинитида.&nbsp;— Симферополь: Таврия, 1992.&nbsp;— 192 с., ил.&nbsp;— (Археологические памятники Крыма).
* Население и культура Крыма в первые века н.э.&nbsp;— К.: Наукова думка, 1983.
* Голованевский М. В. В глубь веков: [Раскопки городища «Чайка»] // Евпаторийская здравница. 12.09.1978 г.
* Медведева Л. Сюрпризы «Чайки» // Евпаторийская здравница. 15.10.1977г.

== Примітки ==
{{Портал|Крим}}{{commonscat|Archeological site "Chayka"}}{{references}}

== Див. також ==
* [[Керкінітида]]

{{Бібліоінформація}}
{{Давньогрецькі колонії Північного Причорномор'я}}

[[Категорія:Історія Євпаторії]]
[[Категорія:Античні поселення Криму]]
[[Категорія:Херсонес]]
[[Категорія:Городища Криму]]