Перегляд вихідного коду сторінки Байбуртли Яг'я Наджи Сулейманович

{{Особа
|зображення = 
|жінка = 
|оригінал імені = 
|місце народження = 
|дата смерті = 
|місце смерті = 
|поховання = 
|громадянство = 
|національність = 
|військове звання = 
|партія = 
|нагороди = 
}}
'''Яг'я Наджи Сулейманович Байбуртли''' (1876, Бахчисарай, Таврійська губернія&nbsp;— 25 серпня 1942, Архангельська область)&nbsp;— кримськотатарський письменник, лінгвіст, педагог. Автор підручника кримськотатарської мови<ref name=":0">{{Стаття|author=Керім Ісмаїл Асаноглу|title=КРИМСЬКИЙ ЛІТОПИСЕЦь, ПОЕТ І ФОЛЬКЛОРИСТ АБДУРАМАН БАРІ (1897 - 1970)|видання=Питання кримськотатарської філології, історії та культури|date=2019|url=https://cyberleninka.ru/article/n/krymskiy-letopisets-poet-i-folklorist-abduraman-bari-1897-1970|номер=8|accessdate=6 липня 2020|archivedate=10 червня 2020|archiveurl=https://web.archive.org/web/20200610043409/https://cyberleninka.ru/article/n/krymskiy-letopisets-poet-i-folklorist-abduraman-bari-1897-1970}}</ref>. Репресований у 1937 році. Посмертно реабілітований у 1957 році.

== Життєпис ==
Народився в 1876 році у Бахчисараї в родині торговця<ref name="a1">{{Cite web|url=https://bessmertnybarak.ru/books/person/513468/|title=БАЙБУРТЛИ Яг'я Наджи Сулейманович|publisher=bessmertnybarak.ru|accessdate=2020-06-10|archive-date=20 квітня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200420154009/https://bessmertnybarak.ru/books/person/513468/}}</ref>. Батько володів бакалійною крамницею (помер у 1911 році). Мати померла в 1923 році. Сестри&nbsp;— Еміне і Сехар. Брат&nbsp;— Амет Мідат, розстріляний червоноармійцями в 1918 році за участь у [[Курултай кримськотатарського народу|курултаївському]] русі<ref name="b16">{{Стаття|url=http://www.reabit.org.ua/files/store/Krym.Tom.9.pdf|author=Хаялі Р.|title=Двадцять років потому…|date=2014|place=Київ|видання=Реабілітовані історією. Автономна Республіка Крим|publisher=Інститут історії України НАН України|том=9|номер=|pages=14—26|isbn=978-966-02-7514-0|issn=|accessdate=6 липня 2020|archivedate=14 лютого 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190214073530/http://www.reabit.org.ua/files/store/Krym.Tom.9.pdf}}</ref>.

Закінчив медресе «Султаніє» у Стамбулі (1892—1897). Вивчав російську мову і літературу у комерційному училищі в Одесі. Закінчив Сімферопольську татарську вчительську школу. Був співробітником газети «<nowiki/>[[Терджиман]]<nowiki/>» (1898—1901), де працював коректором під керівництвом [[Ісмаїл Гаспринський|Ісмаїла Гаспринського]]<ref name="a1"/>. У 1901 році за пропозицією Гаспринського став учителем у новометодній школі в Алупці, яку очолював [[Айвазов Асан Сабрі|Асан Айвазов]]. У 1908 році став учителем земської школи в Бахчисараї<ref name="b16"/><ref>{{Cite web|url=http://ilmiyqirim.blogspot.com/2014/09/xix-xx.html|title=Я.Н. Байбуртли і культурно-просвітницька діяльність кримськотатарської інтелігенції першої третини XX століття|last=Кіримов Т. Н.|website=|date=2014-09-05|publisher=|accessdate=2020-06-10|archive-date=10 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200610043125/http://ilmiyqirim.blogspot.com/2014/09/xix-xx.html}}</ref>.

Пізніше, до 1914 року працював учителем у селі Лімени Ялтинського повіту. Супроводжував сходознавця [[Самойлович Олександр Миколайович|Олександра Самойловича]] в його поїздках по Криму, готував для нього зразки народної словесності<ref>{{Стаття|url=https://www.elibrary.ru/item.asp?id=27277811|author=Непомнящий А. А.|title=Кримознавство й кримознавці в науковій долі академіка А.Н. Самойловича|date=2016|видання=Золотоординська цивілізація|тип=журнал|номер=9|pages=163—185|issn=2308-1856|accessdate=6 липня 2020|archivedate=10 червня 2020|archiveurl=https://web.archive.org/web/20200610043509/https://www.elibrary.ru/item.asp?id=27277811}}</ref>. З 1914 по 1917 роки працював у Бахчисарайській земській школі. Серед його учнів були письменник [[Шаміль Алядін]] і лінгвіст Усеїн Куркчі<ref name="b16"/>.

У 1917 році обраний у Курултай від робітників і вчителів Сімферополя. Член парламентської комісії Курултаю з обліку збитків, нанесених більшовиками у 1918 році<ref name="b16"/>.

З 1921 по 1923 рік&nbsp;— голова правління кооперативу «Берекет». У 1927—1928 роках його позбавляють права займатися педагогічною діяльністю, однак потім повертають йому таке право. За радянських часів опублікував у журналі «Ілері» статтю «Минуле і сьогодення татарської молоді». Є автором перекладів на кримськотатарську мову низки творів світової літератури. Разом з І. Аккі та [[Шевкі Бекторе]] займався розробкою полегшеної версії арабського алфавіту для кримськотатарської мови. Брав участь у першому Всесоюзному учительському з'їзді в Москві (1925)<ref name="a1"/>. Публікувався у журналах «Йилдиз», «Емель», «Kalgay» і «Янъы Чолпан» («Нова Венера»)<ref>{{Cite web|url=https://avdet.org/ru/2011/08/29/novosti-nedeli-13/|title=Новини тижня|last=|website=avdet.org|date=2011-08-29|publisher=|accessdate=2020-06-10|archive-date=10 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200610043612/https://avdet.org/ru/2011/08/29/novosti-nedeli-13/}}</ref><ref>Звід пам'яток історії, архітектури та культури кримських татар. Том III. м. Сімферополь.&nbsp;— Бєлгород: «КОНСТАНТА», 2018.&nbsp;— с. 284.&nbsp;— 392 с.</ref>. Автор підручника кримськотатарської мови, п'єс «Жертва революції або татарська дівчина», «Бідна Айше», «Юсуфчик» і повісті «Старе медресе»<ref name=":0"/><ref name="b16"/><ref>{{Cite web|url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38908|title=Байбуртли Яг'я Наджи Сулейманович {{!}} Енциклопедія Сучасної України|publisher=esu.com.ua|accessdate=2020-06-10|archive-date=10 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200610043533/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38908}}</ref>.

Працював у Бахчисарайському педагогічному технікумі. У 1935 році звільнився з роботи через навчання в Туреччині. Пізніше викладав рідну мову і математику на курсах по ліквідації неписьменності в Бахчисараї. У Бахчисараї проживав у будинку №&nbsp;28 на вулиці Міліцейській<ref name="b16"/>.

У 1937 році Бекірова звинуватили за [[Стаття 58 Кримінального кодексу РСФРР (1926)|58-й статтею]] за участь у націоналістичній групі [[Осман Акчокракли|Османа Акчокракли]]<ref>{{Стаття|url=http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/107820/19-Khayali.pdf|author=Хаялі Р.І.|title=Кримські татари в репресивно-каральній політиці в Кримській АРСР|date=2007|видання=Культура народів Причорномор'я|тип=|номер=71—76|pages=|issn=|accessdate=6 липня 2020|archivedate=26 лютого 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210226225012/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/107820/19-Khayali.pdf}}</ref>. 17 лютого його заарештовано, а 14 серпня 1938 року&nbsp;— засуджено [[Трійка НКВС|трійкою НКВС]] до 10 років виправно-трудових таборів<ref name="a1"/><ref name="b16"/>.

Помер 25 серпня 1942 року в Архангельській області. Рішенням військового трибуналу Одеського військового округу Особливої наради від 27 серпня 1957 року справа щодо Байбуртли була скасована та визнана необґрунтованою за відсутністю складу злочину<ref name="b16"/>.

== Родина ==
Дружина&nbsp;— Магі. Доньки&nbsp;— Хілял та Ніяр, син&nbsp;— Мансур<ref name="b16"/>.

== Праці ==

* [https://rusneb.ru/catalog/000200_000018_RU_NLR_BIBL_A_011888162/ Еліфба] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200609161144/https://rusneb.ru/catalog/000200_000018_RU_NLR_BIBL_A_011888162/ |date=9 червня 2020 }}. Сімферополь, 1913 рік.
* Буквар. Бахчисарай, 1913 (3-є вид.: Бахчисарай, 1916 рік).
* Новий метод навчання у татар // Яни Чолпан. 1923. №&nbsp;2. с. 8-12.

== Література ==

* [http://memory.pvost.org/pages/baiburtli.html Бібліографічний словник сходознавців&nbsp;— жертв політичного терору в радянський період 1917—1991&nbsp;рр.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200118162159/http://www.memory.pvost.org/pages/baiburtli.html |date=18 січня 2020 }} [http://memory.pvost.org/pages/baiburtli.html «Люди і долі»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200118162159/http://www.memory.pvost.org/pages/baiburtli.html |date=18 січня 2020 }}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38908 Байбуртли Яг'я Наджи Сулейманович  в ЕСУ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200610043533/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38908 |date=10 червня 2020 }}

{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Кримськотатарські письменники]]
[[Категорія:Радянські письменники]]
[[Категорія:Письменники Російської імперії]]
[[Категорія:Радянські мовознавці]]
[[Категорія:Автори підручників]]
[[Категорія:Радянські педагоги]]
[[Категорія:Педагоги Російської імперії]]
[[Категорія:Персоналії:Бахчисарай]]
[[Категорія:Персоналії:Алупка]]
[[Категорія:Померли в Архангельській області]]
[[Категорія:Померли 1942]]
[[Категорія:Померли 25 серпня]]
[[Категорія:Уродженці Бахчисарая]]
[[Категорія:Народились 1876]]
[[Категорія:Посмертно реабілітовані]]