Каітріона Белфі

Матеріал з Кримології
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Каітріо́на Бе́лфі[1][2] (Шаблон:Lang-ga; Шаблон:МФА2[3][4]; нар. 4 жовтня 1979, Монахан, Ірландія) — ірландська модель, акторка кіно та телебачення. Серед моделей з Ірландії перша домоглася міжнародної популярності[5][6][7].

Як акторка відома за головною роллю Шаблон:Нп у телесеріалі «Чужоземка» (2014—2023) американського телеканалу Starz.

Біографія

Народилася 4 жовтня 1979 року в Монахані[8], невеликому місті на півночі Ірландії, в багатодітній родині сержанта поліції і шлюбного консультанта[9]. Виросла в селі Тедавнет, недалеко від Монахана, і до 17 років жодного разу не покидала Ірландію[10].

Брала участь у виставах молодіжної театральної групи з семи або восьми років[11]. У 1997 вступила до консерваторії Дублінського технологічного інституту на курс акторської майстерності.

Кар'єра моделі

У 1998[12] агент ірландського модельного агентства Asset помітив 19-річну Каітріону в супермаркеті торгового центру в Дубліні, коли вона разом з друзями з коледжу під час великодніх канікул безкоштовно упаковувала продукти в рамках збору грошей для фонду боротьби з розсіяним склерозом[13][14], і запропонував їй роботу моделі. Близько року пропрацювавши моделлю в Дубліні, прийняла запрошення агентства Ford Models і влітку 1999 переїхала в Париж, кинувши навчання і в разі невдачі збираючись повернутися вчитися через рік. Її першою роботою в Парижі став престижний показ в честь святкування 30-річчя модного будинку Kenzo та річний контракт з Calvin Klein[15].

Через рік Каітріона вирішила, що кар'єра моделі не для неї, взяла перерву і півроку відпочивала, катаючись на сноуборді. Повернувшись до роботи, наступні два роки провела між Парижем, Лондоном і Міланом.

Наприкінці 2002 взяла участь у восьмому щорічному показі нижньої білизни Victoria's Secret Fashion Show в Нью-Йорку як запрошена модель, ставши першою ірландської моделлю яка коли-небудь працювала на подіумі з Victoria's Secret.

У 2003 на запрошення агентства EliteElite переїхала в Нью-Йорк.

За свою кар'єру моделі брала участь у показах мод ряду відомих брендів[16]: дванадцять показів Dolce & Gabbana, вісім показів Chanel, по сім — Marc Jacobs, Narciso Rodriguez і Moschino, шість — Etro, по п'ять — Armani, Roberto Cavalli, Max Mara, Ann Demeulemeester і Louis Vuitton, по чотири — Givenchy, Oscar de la Renta, Missoni, Bottega Veneta, Burberry, Alberta Ferretti, Alexander McQueen і Emanuel Ungaro і по три показу Rochas, Christian Lacroix, Laura Biagiotti, Cacharel, BCBG Max Azria, Sonia Rykiel і Kenzo; знімалася для рекламних компаній Calvin Klein, levi's, Max Mara, Oscar de la Renta, Bally, Dolce & Gabbana, Moschino, Costume National, Bottega Veneta, Hush Puppies, BCBG Max Azria, Blumarine, Dries Van Noten, Wella, Roberto Cavalli, Victoria's Secret і H&M; її фотографії розміщувалися на обкладинках регіональних видань журналів Vogue, Harper's Bazaar[17] і Elle.

В кінці 2007 востаннє вийшла на подіум.

Кар'єра в кіно

Перша поява на екрані відбулося ще під час роботи моделлю в фільмі про світ моди «Диявол носить Prada» (2006) з Меріл Стріп і Енн Хетеуей і в документальному щоденнику моделі Сари Зіфф про модельний бізнес «Зніми мене: Щоденник моделі» (2009), матеріал для якого знімався протягом п'яти років.

Модельний бізнес ніколи не був пристрастю Каітріони, і ця робота завжди здавалася їй тимчасовою. Завершивши успішну кар'єру в світі моди, через десять років вона вирішила повернутися до своєї мрії стати актрисою, хоча за мірками Голлівуду здавалася собі занадто старою для починаючої старлетки.

У 2008 почала брати уроки акторської майстерності, а в 2009 переїхала в Лос-Анджелес, щоб впритул зайнятися кар'єрою акторки, де ще більше року займалася виключно навчанням спочатку в студії Warner Локлін, а потім — у центрі Сенфорда Майснера і студії Джудіт Уестон[18][19].

Після півроку безуспішних кастингів отримала епізодичну роль без слів, зігравши мати головного героя у високобюджетному фантастичному фільмі Джей Джей Абрамса «Супер 8» (2011). Через рік отримала ще одну роль без слів «Ілюзії обману» (2012), де з'явилася на екрані разом з Майклом Кейном, Морганом Фріменом і Вуді Харрельсоном.

У 2012 році також взяла участь у двох цифрових проектах: вебсеріалі «H+» компанії Google, продюсером якого був Брайан Сінгер, і проект Toshiba і Intel, вебсеріалі «Краса всередині», отримав три Гран-прі в категорії Cyber Lion, Film Lions і Branded Content and Entertainment Lions на міжнародному фестивалі реклами «Каннські леви». У «H+» вона зіграла керівника корпорації, яка виробляє комп'ютери-транспланти, а в «Красі всередині» — одне з 59 втілень головного героя Алекса, який кожен день прокидається новою людиною.

У фільмі «План втечі» (2013) Міхаеля Хофстрема вона вперше заговорила на великому екрані в ролі таємного агента ЦРУ, яка направляє спеціаліста з втеч (Сильвестр Сталлоне) в секретну в'язницю, в якій відбуває ув'язнення охоронець відомого шахрая (Арнольд Шварценеггер).

У вересні 2013, менше ніж за місяць до початку зйомок, була затверджена на головну роль в телевізійній екранізації популярних романів Діана Геблдон, опублікованих сумарним тиражем у 20 млн примірників, і відразу ж стала об'єктом інтересу преси та численних шанувальників книг. Прем'єра телесеріалу зібрала найвищі глядацькі рейтинги серед нових телесеріалів за всю історію телеканалу Starz[20]. Як серіал, так і гра Балф отримала позитивні відгуки критиків[21][22][23][24][25][26]. Журнал Rolling Stone включив її в список 25 найсексуальніших людей 2014 року[27], журнал Entertainment Weekly — у список 12 зоряних проривів 2014 року[28], телеканал BBC America назвав улюбленою британською акторкою 2014[29], а журнал TV Guide оголосив Каітріону і її партнера Сема Хьюена кращою парою 2014[30]. У 2015 участь в серіалі було відзначено премією «Сатурн» в категорії «Краща телеакторка»[31][32] і номінацією на премію Ірландської академії кіно і телебачення в категорії «Краща драматична акторка першого плану»[33].

Інші проєкти

У 2010 взяла участь в ірландській телепередачі The Model Scouts в ролі інструктора для дівчат-конкурсанток.

У 2013 разом з моделями Анею Рубік, Анжелою Ліндвалл, Коко Роша і Карлі Клосс знялася для книги Natural Beauty фотографа Джеймса Х'юстона в каньйоні Антилопи[34].

У 2013 також знялася в кліпах на пісню «First Fires» британського музиканта Bonobo[35] та на пісню «Chloroform» французької групи Phoenix, режисером якого була Софія Коппола[36].

Підтримує некомерційну організацію Model Alliance, яка займається захистом фотомоделей, після того як двічі стикалася з проблемами оплати своєї роботи[37].

Особисте життя

Каітріона — четверта дитина в сім'ї. В її батьків, крім п'ятьох рідних дітей є ще двоє прийомних[38][39].

Після переїзду в Нью-Йорк кілька років зустрічалася з рок-музикантом Дейвом Мілоне, гітаристом групи Radio 4. Каітріону можна побачити на музичному відео на пісні Мілоне «He is a Chemical» (2006)[40] та «The Damage Done» (2007)[41].

З 2008 по 2011 зустрічалася зі сценаристом Джеймі Моссом.

Велика шанувальниця котів[42].

Фільмографія

Шаблон:УФільміВерх Шаблон:УФільмі Шаблон:УдФільмі Шаблон:УкФільмі Шаблон:УФільмі Шаблон:УкФільмі Шаблон:УкФільмі Шаблон:УкФільмі Шаблон:УСеріалі Шаблон:УСеріалі Шаблон:УФільмі Шаблон:УФільмі Шаблон:УФільмі Шаблон:УСеріалі Шаблон:УФільмі Шаблон:УФільмі Шаблон:УФільмі Шаблон:УСеріалі Шаблон:УкФільмі Шаблон:УФільмі Шаблон:УФільмі Шаблон:УФільмі Шаблон:УФільмі Шаблон:УФільміНиз

Нагороди та номінації

Нагорода Рік Категорія Робота Результат
БАФТА 2022 Найкраща жіноча роль другого плану Белфаст Шаблон:Номінація
БАФТА Шотландія 2016 Найкраща жіноча роль — телебачення Чужоземка Шаблон:Перемога
2022 Шаблон:Номінація
Золотий глобус 2016 Найкраща жіноча роль телесеріалу — драма Чужоземка Шаблон:Номінація
2017 Шаблон:Номінація
2018 Шаблон:Номінація
2019 Шаблон:Номінація
2022 Найкраща жіноча роль другого плану Белфаст Шаблон:Номінація
Премія Гільдії кіноакторів США 2022 Найкраща жіноча роль другого плану Белфаст Шаблон:Номінація
Найкращий акторський склад в ігровому кіно Шаблон:Номінація
AACTA International Awards 2022 Найкраща акторка другого плану Белфаст Шаблон:Номінація

Примітки

Посилання

  1. Посилання доступне в режимі редагування
  2. Посилання доступне в режимі редагування
  3. Посилання доступне в режимі редагування
  4. Посилання доступне в режимі редагування
  5. Посилання доступне в режимі редагування
  6. Посилання доступне в режимі редагування
  7. Посилання доступне в режимі редагування
  8. Посилання доступне в режимі редагування
  9. Посилання доступне в режимі редагування
  10. Посилання доступне в режимі редагування
  11. Посилання доступне в режимі редагування
  12. Посилання доступне в режимі редагування
  13. Посилання доступне в режимі редагування
  14. Посилання доступне в режимі редагування
  15. Посилання доступне в режимі редагування
  16. Посилання доступне в режимі редагування
  17. Посилання доступне в режимі редагування
  18. Посилання доступне в режимі редагування
  19. Посилання доступне в режимі редагування
  20. Посилання доступне в режимі редагування
  21. Посилання доступне в режимі редагування
  22. Посилання доступне в режимі редагування
  23. Посилання доступне в режимі редагування
  24. Посилання доступне в режимі редагування
  25. Посилання доступне в режимі редагування
  26. Посилання доступне в режимі редагування
  27. Посилання доступне в режимі редагування
  28. Посилання доступне в режимі редагування
  29. Посилання доступне в режимі редагування
  30. Посилання доступне в режимі редагування
  31. Посилання доступне в режимі редагування
  32. Посилання доступне в режимі редагування
  33. Посилання доступне в режимі редагування
  34. Посилання доступне в режимі редагування
  35. Посилання доступне в режимі редагування
  36. Посилання доступне в режимі редагування
  37. Посилання доступне в режимі редагування
  38. Шаблон:Цитата:Новини
  39. Посилання доступне в режимі редагування
  40. Посилання доступне в режимі редагування
  41. Посилання доступне в режимі редагування
  42. Посилання доступне в режимі редагування