Мамчич Степан Гаврилович

Матеріал з Кримології
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Художник

Степа́н Гаври́лович Ма́мчич ( 14  1924(19240814), Новопокровка — Шаблон:† 3 квітня 1974, Сімферополь) — український кримський живописець, мариніст, представник кімерійської школи живопису.

Біографія

Степан Мамчич народився в селі Новопокровка, у північно-східній частині Криму. Наприкінці 1920-х років родина переїжджає до Феодосії, де Степан починає відвідувати заняття у художній студії галереї ім. Айвазовського. З 1945 року Степан Мамчич працює в артілі «Кримський художник», виконуючи на замовлення копії робіт І. К. Айвазовського.

У 1949 році був зарахований на 4 курс художнього училища ім. Самокиша, яке закінчив у 1951 році. Того ж року вирушає працювати вчителем на Північний Кавказ. 1952 року повертається до Феодосії, де починає викладати у відкритій М. С. Барсамовим художній школі[1].

1954 року переїджає до Сімферополя, де продовжує співпрацювати з артіллю «Кримський художник» та, пізніше, Художнім фондом Спілки художників. У 1962 році за рекомендацією Т. Н. Яблонської Мамчича було прийнято до Спілки художників УРСР.

Роботи Степана Мамчича зберігаються у зібраннях Алупкінського музею-заповідника, Дніпропетровського художнього музею, Донецького художнього музею, Луганського художнього музею, Маріупольського краєзнавчого музею, Національної картинної галереї імені І. К. Айвазовського, Національного художнього музею України, Севастопольського художнього музею, Сімферопольського художнього музею.

Творчість

Ранні роботи Степана Мамчича демонструють значний вплив творчості М. С. Барсамова («Вид Феодосії» (1948); «Феодосія» (1948)). Поступово реалізм цього періоду трансформується у романтичний реалізм живопису другої половини 1950-х років («Азов'є. Гуси на березі» (1960)).

Вплив імпресіонізму та постімпресіонізму відчувається у роботах 1960-х років («У Генічеську» (1961); «Яхт-клуб» (1961); «Рибальська гавань» (1964); «Південна бухта» (1964)).

У роботах другої половини 1960-х — початку 1970-х років посилюються мотиви символізму, деякі дослідники відзначають також певні риси фовізму[2] в художній образності холстів пізнього періоду («Рибалки» (1967); «Старе поселення» (1968); «Дахи старого міста» (1969); «Тремонтан — північний вітер» (1969); «Подих історії» (1973); «Доля. Омела на тополях»(1973)).

У 1960-х роках Степан Мамчич виробив власну авторську манеру живопису.

Галерея

Примітки

Бібліографія

Література

Посилання

  • Посилання доступне в режимі редагування
  • Посилання доступне в режимі редагування
  • Посилання доступне в режимі редагування
  1. Феодосийская детская художественная школа им. Айвазовского. Юбилейное издание / Сост. С. И. Малышев. — Феодосия: Управление культуры Феодосийского горисполкома, 2002. — 114с.
  2. Корусь Е. Степан Мамчич. «Найти себя в искусстве…» // Антиквар: журнал. — Киев: ООО Антиквар, 2012. — № 11 (68). — С. 88-90.