Роланд Валькман
Ролана́рд Ю́рійович Ва́лькман (Шаблон:Lang-et; 13 1922, с. Джурчі, Крим — Шаблон:ДС, с. Джурчі, Крим) — кримський комуністичний партійний діяч естонського походження. Ветеран Другої світової війни, кавалер ордену Леніна (1944), громадсько-політичний діяч, історик, письменник, історіограф естонців Криму.
Ранні роки
Роланд Валькман народився в селищі Первомайське, що на півночі Криму, в сім'ї Юрі Валькмана та Аліни Валькман (Тінт). Крім нього в сім'ї було ще два брати — Арманд і Вольдемар. Мати Аліна працювала завгоспом у школі[1].
Батько Юрі в Первомайському вступив в естонський колгосп «Вабадус» («Свобода») в 1929 р., був заступником голови. Комітет бідноти села очолювала рідна тітка — Марія Юрійовна Нугіс. Кузен Евальд Нугіс був секретарем комсомольської організації, який навесні 1930 р. займався розмежуванням колишніх приватних земель під колгоспні. За спогадами Роланда, в селі було багато естонців-куркулів, які або самі поїхали геть, або розкуркулили, або вигнали з колгоспу (біля десятка із сотні сімей) — «по суті, кращих, найвдаліших, найуміліших, найхазяйновитіших» господарів[2].
Батько Юрі був внуком Антса Валькмана — організатора другої хвилі естонців-переселенців з Ярвамааського повіту Естонії до південної Таврії (Криму)[3]:
Спочатку Роланд навчався в російській школі-інтернаті в с. Акчора (крим. Aqçora, Акъчора, після 1945 р. — с. Гварді́йське). Його інтерв'ювер так згадує ті роки[2]:
Автор тексту навмисно наголошує на тому, що шкільна компанія була інтернаціональною: Роланд — естонець; Борька — єврей [Вин. 1]; у Андрія — німецьке прізвище [Вин. 2]; Валько — автор пише, «русский» [Вин. 3]. Всі вони вчаться в «руській школі» (бо ще були татарські та єврейські).
Починаючи з 1938 року, міцна шкільна дружба розпалась, а Роланд Валькман повернувся в рідне село Джурчі і закінчував школу там: Шаблон:Цитата
Війна і подальша діяльність
Після закінчення школи в с. Джурчі, Крим, за власними словами, одразу «зі шкільної парти» був вимушений піти на фронт через початок Другої світової війни (тому в деяких джерелах вказана дата призову «22.06.1941»[8] — на другий день, коли Гітлер напав на Радянський Союз). Дочка Лариса пише те саме: «В перший же день Великої Вітчизняної війни написав заяву з проханням відправити його на фронт»[9].
Але, за іншими відомостями, — школу він закінчив у 1940 році, після чого вступив до Обласної школи комсомольских кадрів[10]. Тому був призваний 20 серпня 1941 року[11], хоча й ця дата є досить сумнівною. Сам Роланд розказує авторові інтерв'ю-оповідання, що брав участь у депортації німців з Криму[2]:
Шаблон:Цитата
Дочка Лариса пише, що Роланд Юрійович «одразу після школи добився відправки в армію, став зв'язківцем, брав участь в боях на Перекопі, обороні Ішуньських позицій та в Керченсько-Феодосійський оперпації»[9] у складі Шаблон:Не перекладено[12] Шаблон:Не перекладено.
Після евакуації дивізії на Кавказ, його з товаришами-естонцями (Евальдом Тооном та Ервіном Еріком) відізвали з фронту та після проходження чотиримісячного курсу спеціальної диверсійної підготовки в Москві відправили на окуповані території Естонії та Ленінградської області для організації Шаблон:Не перекладено.
Шоста партизанська бригада, в якій Валькман був комісаром загону, проводила диверсійні операції в тилу ворога: здійснювала напади на ворожі гарнізони, пускала під укіс ешелони з живою силою та технікою супротивника. Також основною метою роботи була комуністична агітація населення [13] та боротьба з "лісовими братами", анти-совєтськими естонськими партизанами [14].
18 січня 1944 року за особливі заслуги Валькмана було нагороджено орденом Леніна. Вже після війни Роланд Юрійович закінчив Вищу партійну школу в Москві.
Обидва рідні брати Роланда загинули під час Другої світової війни: Вольдемар — під Новоросійськом, на Малій землі, а Арманд — під час десанту на острів Саарема.
Працював з 1948 року інструктором у партійних органах Естонії (Пярнумааський комітет КП(б), де також працював його кузен — Артур Нугіс і його дружина). Як пишуть[9], метою «партійної роботи» була допомога у створенні колгоспів, а за фактом — знову ж таки агітація, боротьба з «лісовими братами», примусова колективізація та розкуркулення селян[2].
За участь в антифашистській боротьбі в підпіллі та партизанських загонах на території Естонії радянськими урядовими нагородами було нагороджено понад 500 громадян СРСР, дві людини - Леен Кульман і Володимир Федоров - стали Героями Радянського Союзу (посмертно), орденом Леніна були на: Едуард Аарте, Арно Аварсоо, Ільмар Юріссон, Ріхард Мельтс і Роланд Валькман. [16]
Суворе партизанське життя не пройшло для нього безслідно, лікарі виявили туберкульоз, і тоді сім'я повернулася назад до Криму. Знов робота в партійних органах Коктебелю, Судаку, Сімферополя. Тут він закінчив Кримський державний університет. Пізніше, 1956 року, сім'я повернулася в рідне село Джурчі, де він працював у райкомі партії Первомайського району, потім — вчителем історії в рідній школі, продовживши традицію матері. Потім став директором школи.
У 1961 році в смт Первомайському разом з Леонгардом і Яковом Сальманами влаштували ювілейне свято «100-річчя переселення естонців до Криму»: важко сказати, як їм вдалося того часу в районному центрі організувати естонський національний захід такого гатунку, швидше за все допоміг партійний авторитет організаторів. Більшість учасників розмовляли на естонській мові або розуміли її. Представників влади не було — це було насправді народне свято. Нащадки переселенців приїхали з естонських сіл Криму: Кончи-Шавва (Краснодарка), Кіят-Орка (Упорне), Сімферополя та пара гостей з Талліна[17].
На початку 1970-х почав створювати шкільний музей, частина експонатів з якого є й досі, а частина стала основою для Історичного музею району[18].
До 200-річчя смт Первомайське у серпні 1998 року була видана книга «Оазис у степу»[19] — результат довгих пошуків, архівної роботи, власних перекладів Е.Вільде, де були зібрані унікальні матеріали з історії естонської громади с. Джурчі.
Сім'я
- Прадід по батькові — Антс Валькман — організатор другої хвилі переселення естонців з Ярвамааського повіту Естонії до південної Таврії (Криму) [3] За статистикою, до початку 20 сторічча Сибір, Крим, на Кавказ, в Азію, переселилося не менше 11% сільского неселення Естонії. [20]
- Предки по матеріі — сім'я Тінт — також була одною з "першопроходців"-естонців до Криму, але Валькмани оселилися в Джурчі, а Тінти — в основному в сучасному Красногвардійському районы Криму, село Новоестонія[21], зустрічається прізвище й на Кавказі:
15 июня 1866 года основано село Казинка. 1 августа 1866 года пастор лютеранской церкви Ставрополя Аугуст Доль освятил кладбище, где поставили черный крест. На месте будущей церкви установили белый крест, провели богослужение. К октябрю у всех были свои землянки (причём землянки были с печными трубами). Всего в селе проживало 72 семьи. Первым старейшиной села был Йоозеп Тинт. [22]
- Батько — Юрі Валькман — заступник голови колгоспу "Вабадус" ("Свобода") в селі Джурчі, партійний активіст.
Естонський колгосп «Vаbadus» ("Свобода") села Джурчі було зареєтроровано Сімферопольским Окружним судом 09.09.1917 г. Зісновники: Август Йоганович Нугіс, Ян Юрієвич Валькман, Йоганн Янович Ольцвель, Ульма Іоганівна Тадлєр, Ліза Юрієвна Пукспу, Іосіф Йадисович Пукспу, Йоганнес Гансович Сенна...
- Мати — Аліна Валькман (Тінт) — народилась в Тархані, працювала завгоспом і вчительеою молодшої школи в селі Джурчі (Первомайське).
- Брат — Вольдемар Юрійович Валькман (? - ?) — загинув під час Другої Світової Війни під Новоросійськом, на Малій землі.
- Брат — Арманд Юрійович Валькман (1923 - 1944) — загинув під час Другої Світової Війни під час десанту на острів Саарема. [23]
- Дядько? — Олександр Юрійович Валькман (1896, Джурчі - ?) — ? [24]. Родичами Валькманів в Джурчі була сім'я Нугіс.[2]
- Батьки дружини — Іван та Євдоха Татарченки (Євдокия Іллівна народилася в селі Великі Копані на Херсонщині). [25] [26]
- Дружина — Наталя Валькман (Татарченко) [1922 - 2013] — народилася не в Криму , а на Кубані - в станиці Єкатиринівська. [27] Роланд і Наталя вчилися разом в школі та разом після школи подали заявки на фронт. Наталя була санітаром, виносила поранених, під час служби втратила частину пальців руки. Кавалерка Ордену Вітчизняної війни I степеню та іншими. [28] Особистість Валькманів часто використовувалася в проросійській пропаганді в Криму. [29] [30]
- Син — Юрій Роландович Валькман [1947 - 2017] — відомий радянський та український науковець у галузі інформатики та штучного інтелекту, завідувач відділу розподілених інтелектуальних систем Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України та Міністерства освіти і науки України, професор кафедри математичних методів системного аналізу Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут (НТУУ КПІ) ім. Ігоря Сікорського», член програмного комітету мінських конференцій ОSTIS[31], доктор технічних наук, професор. [32] У період радянської юності він займався гірським туризмом, був інструктором та обходив увесь Крим. Одружившись на Лілії Ісмагіловій[33] – талановитій жінці, добре відомої любителям бардівської пісні (татарці за національністю), він швидко став своїм у їхньому особливому музичному середовищі. У зрілому віці він захопився подорожами..., але головним у його житті, була наука.[34] [35]
- Дочка — Елеонора Роландівна Валькман (1954, с.Джурчі, АР Крим - 1974, Харків). [36]
- Дочка — Лариса Роландівна Валькман (Тихомирова) (1950, м. Судак, АР Крим [37]) — проживає в Севастополі. [38] [39]. Понад 40 років працювала дитячим лікарем в Сімферополі.[37]
Доробок з історіографії кримських естонців
- Організація національних естонських свят в Криму, як за радянських часів, так і пізніше.
- Він почав збирати експонати шкільного музею в Первомайській школі №1 і місцевому етнографічному музеї.
- Брошура Роланда Валькмана "Оазис в Степу", 1998. - це негрунтовна робота, що містить біля 20 сторінок, розповідає за історію селища Джурчі, за Антса Валькмана, естонських "колоністів"-лютеран в Криму, Едуарда Вільде, але дуже незначний об'єм. Одною з найбільш грунтовних збірок з історії естонців Криму та історії селища Джурчі натомість є робота Леонґарда Сальмана."Сальман Леонгард.
- Переклад "В гостях у кримських естонців : дорожні нотатки" / [Едуард Вільде|Едуарда Вільде], 1904 ; [переклад з естонської на російську: Л. Бойчук, Р. Валькман, Е. Самсонов]., 2004. - 76 с.
Примітки
Виноски
- ↑ Сальман Л. Эстонские поселения Джурчи и Кият-Орка: сборник материалов по истории.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 Тєрєнтьєв Л. А. Несправедливость // https://proza.ru/
- ↑ 3,0 3,1 Левандовська М. Б. Естонці Криму. До питання вивчення історії та культури
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Кримські євреї
- ↑ Кримські німці
- ↑ Сторінка на сайті «безсмертний полк» // Автор: Pavel Ponomarev — внук, м. Красноперекопськ, АР Крим
- ↑ 9,0 9,1 9,2 Эстонцы Севастополя: история и современность. // Ред. и сост. О. И. Малиновская. — Ростов-на-Дону: Альтаир, 2019. — 48 с.
- ↑ «КРЫМСКИЙ ЭСТОНЕЦ ВАЛЬКМАН РОЛАНД ЮРЬЕВИЧ ВЫПУСКНИК КРЫМСКОГО ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ИНСТИТУТА им. М. В. ФРУНЗЕ –ИЗВЕСТНЫЙ ДЕЯТЕЛЬ КРАЕВЕДЕНИЯ И МУЗЕЕВЕД» // Автор: Середін В. М., студент Кримського інженерно-педагогічного університету, м. Сімферополь, 2018. — 5 с.
- ↑ Карточки відомостей та нагород на сайті «пам'ять народу» // ЦАМО РФ
- ↑ 417 стрелковый полк 156 стрелковой дивизии (I) (417 сп) // pamyat-naroda.ru
- ↑ https://uk.wikipedia.org/wiki/Радянсько-естонський_договір_про_взаємодопомогу
- ↑ https://et.wikipedia.org/wiki/Metsavendlus_Eestis
- ↑ http://web.archive.org/save/https://multiurok.ru/files/a-my-slishkom-malo-znaem-o-voine.html
- ↑ Е. А. Сигель. Вічно живі. Таллінн, «Еесті раамат», 1984. с.61
- ↑ Леонгард Сальман — исследователь эстонских поселений в Крыму // Krimmi EESTLASED 2011
- ↑ «Мы слишком мало знаем о войне». // Автор: Секретарь В. О., 2022
- ↑ Валькман Р. Ю. Оазис в степи: Из истории нашего райцентра / Р. Ю. Валькман. –Симферополь, 1998. –20 с.
- ↑ https://ida.aule.ee/kirjutised/vaba_elu.pdf
- ↑ https://www.myheritage.com.ua/names/наталья_тинт
- ↑ http://sugupuu.narod.ru/istok.html
- ↑ https://pamyat-naroda.ru/heroes/isp-chelovek_spisok5403078
- ↑ https://pamyat-naroda.ru/heroes/memorial-chelovek_vpp2003290005/?backurl=%2Fheroes%2F%3Fadv_search%3Dy%26last_name%3DВалькман%26first_name%3DАлксандр%26middle_name%3DЮрьевич%26date_birth_from%3D%26static_hash%3D615ae69c24588500fd75d6e8f2b6045bv1%26data_vibitiya_period%3Don%26group%3Dall%26types%3Dpamyat_commander%3Anagrady_nagrad_doc%3Anagrady_uchet_kartoteka%3Anagrady_ubilein_kartoteka%3Apdv_kart_in%3Apdv_kart_in_inostranec%3Apamyat_voenkomat%3Apotery_vpp%3Apamyat_zsp_parts%3Akld_ran%3Akld_bolezn%3Akld_polit%3Akld_upk%3Akld_vmf%3Apotery_doneseniya_o_poteryah%3Apotery_gospitali%3Apotery_utochenie_poter%3Apotery_spiski_zahoroneniy%3Apotery_voennoplen%3Apotery_iskluchenie_iz_spiskov%3Apotery_kartoteki%3Apotery_rvk_extra%3Apotery_isp_extra%3Asame_doroga%26page%3D1%26grouppersons%3D1&
- ↑ https://www.geni.com/people/Евдокия-Татарченко/6000000180329256836
- ↑ https://www.geni.com/people/Иван-Татарченко/6000000180329088822
- ↑ https://www.geni.com/people/Наталья-Валькман/6000000177257404838
- ↑ https://pamyat-naroda.ru/heroes/podvig-chelovek_yubileinaya_kartoteka151898415
- ↑ https://www.moypolk.ru/soldier/tatarchenko-natalya-ivanovna
- ↑ https://docs.dtkt.ua/download/pdf/1015.28889.1
- ↑ http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/4323/Kalendar_dovidnyk_2002-2003.pdf
- ↑ https://libeldoc.bsuir.by/bitstream/123456789/30408/2/Valkmann.PDF
- ↑ https://www.youtube.com/@ismagilova100
- ↑ http://proc.ostis.net/proc/Proceedings%20OSTIS-2018.pdf
- ↑ http:// https://opendatabot.ua/p/4VCK428/
- ↑ https://www.geni.com/people/Элеонора-Валькман/6000000180329458836
- ↑ 37,0 37,1 https://archive.org/details/sbornik-estontsy-sevastopolya-48
- ↑ https://okigo.ru/user/okid527354360985
- ↑ https://archive.org/details/phpw3TpBh_2
Помилка цитування: Теги <ref>
існують для групи під назвою «Вин.», але не знайдено відповідного тегу <references group="Вин."/>