Татари в Україні

Матеріал з Кримології
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тата́ри в Украї́ні — одна з національних меншин, що проживають на території сучасної України. Сучасні татари в Україні — нащадки волзьких татар, проживають переважно у Східній Україні, Донецькій, Луганській та Харківській областях.

Історія татар України

Наприкінці XIX і на початку XX ст. на землі Східної України в умовах швидкого промислового розвитку колишніх земель Війська Запорізького і Донського на землі Донеччини, Луганщини і Харківщини з Поволжя переселяється багато татар, предків багатьох сучасних українських татар Східної і Центральної України (крім Криму).

В 1920 р. у м. Харкові при Наркомосвіті було утворено татарську секцію у складі Ради нацменшин, яка докладала всіх зусиль для підняття рівня освіти та культури серед татар України, зокрема серед татар Донбасу: на початку 1928 р. у Донбасі було 28 шкіл, 5 клубів, 2 бібліотеки.

Загальна кількість газет і журналів татарською мовою протягом 1905—1925 рр. становила 301 назву, водночас за цей самий період іншими тюркськими мовами в колишньому СРСР видавалося: азербайджанською — 80, узбецькою — 62, кримськотатарською — 14, туркменською — 10, турецькою — 7. Загальна кількість видань становила 534 назви.

В 1930-х роках у зв'язку з підсиленням централізаторської політики тодішнього керівництва СРСР відбулося масове закриття культурних осередків народів СРСР і України, зокрема татарського і українського.

Попри те, що ці люди проживають в різних регіонах України, інколи мають змішане татаро-українське походження, спілкуються різними мовами (татарська, українська, російська) їх об'єднує спільна історична пам'ять про предків, які називалися татарами, сповідували іслам і спілкувалися татарською мовою, так само як значна культурна спадщина у вигляді унікальних звичаїв і народної творчості.

Чисельність

Кількість татар за переписами[1]:

Регіони України за кількістю татар у 2001 р.[2][3]:

За переписом 2001 р. татари були третім за чисельністю народом (після українців і росіян) у містах Макіївка, Мирноград Донецької області, Антрацит Луганської області, а також у Генічеському та Новотроїцькому районах Херсонської області[4].

Мова

Рідна мова татар України за переписами[5][6][7][8]

1970 1979 1989 2001
татарська 57,3 % 55,9 % 48,9 % 35,2 %
російська 41,0 % 42,6 % 49,0 % 58,7 %
українська 1,6 % 1,4 % 1,7 % 4,5 %
інша 0,1 % 0,1 % 0,4 % 0,4 %

За переписом 2001 року, серед татар України вказали на вільне володіння мовами:[9]

Вільне володіння мовами серед татар УРСР за даними перепису 1989 р.:[10]

Вільне володіння мовами серед татар УРСР за даними перепису 1979 р.:

Вільне володіння мовами серед татар УРСР за даними перепису 1970 р.:[8]

Відомі татари України


Серед впливових людей сучасного українського суспільства багато людей, які мають татарське коріння, зокрема Рінат Ахметов.

Примітки

  1. ↑ Переписи населения СССР
  2. ↑ Національний склад населення України 2001
  3. ↑ у Криму, Херсонській та Запорізькій областях татарами часто записувались кримські татари
  4. ↑ у Генічеському та Новотроїцькому районах переважна більшість татар — татари кримські
  5. ↑ Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою.
  6. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  7. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  8. ↑ 8,0 8,1 Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  9. ↑ Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють
  10. ↑ Посилання доступне в режимі редагування

Див. також

Джерела

Посилання

Шаблон:Національні меншини України Шаблон:Татари Шаблон:Населення України

Отримано з http://krymology.info/index.php?title=Татари_в_Україні&oldid=2705