Молла Мустафа Джамі та Султанський Мордехай Йосипович: різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Wolfigelkott
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Культова споруда
{{Архієрей
| назва                      = Молла Мустафа Джамі
| ім'я              = Султанський Мордехай Йосипович
| назва(офіційна)           =  
| оригінальне ім'я  =מרדכי סולטנסקי
| тип споруди                = [[мечеть]]
| ім'я при народженні              =
| зображення                = Bakhchysarai 04-14 img05 Mustafa Jami Mosque.jpg
| оригінальне ім'я при народженні  =
  | розмір_зображення          =  
| портрет           =
| підпис зображення          =  
| ширина портрету    =
| розташування_місто        = [[Бахчисарай]]
| підпис            =
  | розташування_країна        = {{UKR}}
| титул              =Старший [[гахам]] в [[Луцьк]]у
  | координати                = {{Coord|44|45|7|N|33|51|56|E|scale:10000_type:landmark|display=inline,title}}
| порядок            =
  | архітектор                =  
| церква            =
  | інженер                    =  
| громада            =
  | скульптор                  =  
| обрання            =
  | художник                  =  
  |коментар            =  
  | засновник                  =  
|прапор          =
| перша згадка              =  
 
| дата_початку_спорудження   = [[XVII століття]]
|титул_2              = Старший [[газзан]] в [[Чуфут-Кале]]
| дата_закінчення_спорудження=  
  |порядок_2            =  
| дата_зруйнування          =  
  |церква_2            =  
| дата_відбудови            =  
|обрання_2          =
| вартість                  =  
|інтронізація_2      =
| вмістимість                =
|періодпочаток_2      =
| будівельна система        =  
|періодкінець_2        =
| архітектурний стиль        =  
|попередник_2    =
| релігійна конфесія        =  
|наступник_2          =
| сучасний статус           =  
 
| реліквії                  =  
|титул_3              = Старший [[газзан]] в [[Херсон]]і
| стан                      =  
|порядок_3            =
| адреса                    = вул. Севастопольська, 41
|церква_3            =
| власник                    =  
|обрання_3          =  
| юрисдикція                =  
  |інтронізація_3      =  
| керівництво                =
  |періодпочаток_3      =  
| сайт                      =  
  |періодкінець_3        =  
|кр = Крим
  |попередник_3    =  
  |наступник_3          =  
 
| освіта            =
| науковий ступінь   =
| професія          =
| діяльність        =
| національність    =[[Караїми|караїм]]
| тезоіменитство    =
| дата народження    = 1785
| місце народження  =[[Луцьк]]
| дата смерті        = 1878
| місце смерті      =[[Євпаторія]], [[Російська імперія|Російська Імперія]]
| похований          =
| династія          =
| батько            =
| мати              =
| дружина           =
| діти              =Ісаак
| прийняття чернецтва=
| сан                =
| хіротонія          =
| кардинал          =
| автограф          =
| монограма          =
| нагороди          =
| Commons            =
}}
}}
{{Однофамільці|Султанський}}
'''Султанський Мордехай Йосипович''' ([[Давньоєврейська мова|дав.-євр.]] מרדכי סולטנסקי‎‎ ''Мордеха́й бен Йосе́ф Султа́нский''; [[1785]], [[Луцьк]] — [[1878]], [[Євпаторія]]) — старший [[газзан]] і вчитель в [[Чуфут-Кале]] та [[Херсон]]і, гахам в Луцьку. Видатний караїмський [[Проповідник|проповідник]], [[Богослов|богослов]], вчений-[[історик]], [[письменник]] і [[педагог]].
== Біографія ==
Походив з луцької сім'ї караїмів, завезених литовським князем [[Вітовт]]ом<ref>{{Cite web|url = http://www.awazymyz.karaimi.org/ru/item/76-garsc-danych-o-karaimach-z-lucka|title = Według tradycji jej początki sięgają czasów Księcia Witolda, który miał sprowadzić Karaimów na Wołyń. Z Łucka wywodziło się wielu uczonych Karaimów, jak na przykład Mordechaj Sułtański czy najsłynniejszy karaimski uczony Abraham Firkowicz|last = |first = |date = |website = www.awazymyz.karaimi.org|publisher = |language = |accessdate = 18.&nbsp;08.&nbsp;2015|archiveurl = https://web.archive.org/web/20150923180955/http://www.awazymyz.karaimi.org/ru/item/76-garsc-danych-o-karaimach-z-lucka|archivedate = 23 вересня 2015|deadurl = yes}}{{ref-pl}}</ref>. Проявив здібності до наук, відтак став впливовим караїмом [[Західна Україна|Західної України]]&nbsp;— гахам в Луцьку. На початку [[XIX століття|ХІХ століття]] переїхав до [[Кримський півострів|Криму]].
Завдячуючи своїми здібностями, став старшим газзаном в Чуфут-Кале. В Криму розкрився його богословський хист та видав декілька [[книга|книжок]]. У середині ХІХ століття переїхав у другу столицю караїмів&nbsp;— Євпаторію і продовжував свої [[дослідження]] та проповіді<ref>{{Cite web|url = http://www.karam.org.tr/Makaleler/1471840908_shapira.pdf|title = Karaite sage, Mordechai Sultanski showed'the Academician Koeppen tomb|last = |first = |date = |website = www.karam.org.tr|publisher = |language = |accessdate = 18.&nbsp;08.&nbsp;2015|archive-date = 26 листопада 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20151126170141/http://www.karam.org.tr/Makaleler/1471840908_shapira.pdf}}{{ref-ru}}</ref>.
Обійнявши посаду головного газзана [[Херсон]]а, переїхав туди. Разом із відомим караїмським сподвижником [[Фіркович Авраам Самуїлович|Авраамом Фірковичем]] (колишнім своїм учнем<ref>{{Cite web|url = http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/hazar_potomki.html|title = Однак, одружившись в 20 років і зробивши невдалу спробу вести самостійне господарство, Авраам Фіркович вирішив звернутися за порадою до свого родича&nbsp;- вчителя і старшого газзана Луцька, Мордехая Султанского. Той, помітивши у молодого богатиря неабиякі розумові здібності, порадив йому зайнятися своєю освітою|last = |first = |date = |website = gazeta.zn.ua|publisher = |language = |accessdate = 19.&nbsp;08.&nbsp;2015|archive-date = 26 листопада 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20151126174907/http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/hazar_potomki.html}}{{ref-ru}}</ref>), був один з перших вчених, який відстоював гіпотезу про походження караїмів [[Східна Європа|Східної Європи]] (відмінне від [[Євреї|євреїв]]-[[талмудисти|талмудистів]])<ref>{{Cite web|url = http://unienc.ru/274/1123789-sultanskiy-mordehay-iosifovich.html|title =Вважався одним з найвидніших представників караїмської науки в XIX столітті і вважав, що караїми Східної Європи мають відмінне від євреїв-талмудистів походження (тобто відмінні від десяти колін ізраїлевих)|last = |first = |date = |website = unienc.ru|publisher = |language = |accessdate = 18.&nbsp;08.&nbsp;2015}}{{ref-ru}}</ref>.


'''Молла Мустафа Джамі''' ([[Кримськотатарська мова|крим]]. ''Molla Mustafa Cami'')&nbsp;— діюча мечеть у місті [[Бахчисарай]], будівництво якої датується [[XVII століття]]м.
Родина Мордехая Йосиповича також знана серед караїмської спільноти<ref>{{Cite web|url = http://ru.rodovid.org/wk/Запись:279388|title = Родовід Султанського Мордехая Йосиповича|last = |first = |date = |website = ru.rodovid.org|publisher = |language = |accessdate = 18.08.2015|archive-date = 5 березня 2016|archive-url = https://web.archive.org/web/20160305165156/http://ru.rodovid.org/wk/Запись:279388}}{{ref-ru}}</ref>:
* Син, '''[[Султанський Ісаак Мордехайович]]''', видатний караїмський вчений, вчитель і проповідник. Старший газзан в Одесі, Євпаторії, Севастополі, Сімферополі та Бахчисараї<ref>{{Cite web|url = http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/944248|title = Видатний караїмський вчений, вчитель і проповідник (син Мордехая Султанського) Ісаак ґрунтовно вивчив караїмську єврейську мову та літературу; він був відомий як один з найкращих мітпаллелів (співаків) свого часу, який володів тенором і відмінно знав мотиви кримських караїмів|last = |first = |date = |website = dic.academic.ru|publisher = |language = |accessdate = 18.&nbsp;08.&nbsp;2015|archive-date = 27 листопада 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20151127015400/http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/944248}}{{ref-ru}}</ref>.
* Онук, '''[[Султанський Йосип Ісаакович]]''', караїмський вчений і вчитель, очолював посаду [[Меламеда]] та старшого газзана, а останні 39 років перебував на службі в [[Київ|київській]] караїмській громаді<ref>{{Cite web|url = http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/454502|title = Син і учень відомого караїмського вченого і педагога Ісаака Мордехайовича Султанського. Він добре знав рідну і давньоєврейську мови, богослов'я, а також твори караїмських та єврейських класиків. Крім того, Султанський мав голос&nbsp;— бас та музичний слух і відрізнявся рідкісною добродушністю|last = |first = |date = |website = dic.academic.ru|publisher = |language = |accessdate = 18.&nbsp;08.&nbsp;2015|archive-date = 22 липня 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20150722202344/http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/454502}}{{ref-ru}}</ref>.


== Історія ==
== Творчі набутки ==
Мордехай Султанський за своє життя склав чимало [[Проповідь|проповідей]] та богословських текстів, частина з них була видрукована (близько 16 публікацій різних проповідей, досліджень та настанов)<ref>{{Cite web|url = http://www.karaitebooks.com/Page4_952380_Article-1060.html?v=5894311625|title = The author, the sage Mordechai Sultanski, wrote nearly 16 works, but through the book “Petach Tikva” made his name in Israel, and entered the list of memories of the sages of the community|last = |first = |date = |website = www.karaitebooks.com|publisher = |language = |accessdate = 19.&nbsp;08.&nbsp;2015|archive-date = 6 серпня 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20150806064652/http://www.karaitebooks.com/Page4_952380_Article-1060.html?v=5894311625}}{{ref-ru}}</ref>. Не всі з них дійшли до сучасників і про них довідуються лише через згадування та [[Цитата|цитування]] в інших богословів<ref>{{Cite web|url = http://www.kotar.co.il/kotarapp/index/Page.aspx?nBookID=100460994&nTocEntryID=100462786&nPageID=100461038|title = זכר צדיקים , ספרו של הקראי מרדכי בן יוסף סולטנסקי , 2 שנכתב בראשית המאה התשע עשרה)|last = |first = |date = |website = www.kotar.co.il|publisher = |language = |accessdate = 18.&nbsp;08.&nbsp;2015|archive-date = 4 березня 2016|archive-url = https://web.archive.org/web/20160304195115/http://www.kotar.co.il/kotarapp/index/Page.aspx?nBookID=100460994&nTocEntryID=100462786&nPageID=100461038}}{{ref-ru}}</ref>.


У дорученні губернського правління {{lang-ru|«Об исправности и списка о магометанских мечетях и состоящих при них духовных лицах в г. Бахчисарае»}} від 5 листопада 1890 року зазначено, що у 1888 році силами парафіян був перекритий дах мечеті.<ref name="Проблемы исследования">{{публікація|стаття|автор=Османов Э. Э. |назва=Проблемы исследования культовых сооружений Бахчисарая в конце XVIII - начале ХХ века |видання=Таврійські студії. Культурологія |рік=2012 |номер=2 |том= |місяць= |день= |issn= |ref=http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/tsk_2012_2_17.pdf}} {{ref-ru}}</ref>
До сучасників дійшло з десяток творів караїмського богослова Мордехая Султанського:
{|
|
* «[[Zecher Chaddykim]]»&nbsp;— «Пам'ять праведників або коротка оповідь»;
* «Petach Tikwah»&nbsp;— «Ворота надії»;
* «Sefer Tetib Daat»&nbsp;— «Книга роз'яснень»;
* «Or ha-Ganuz»&nbsp;— «Прихований світ»;
|
* «Sefer ha-Taam»&nbsp;— «Книга (правильних) смаків»;
* «Sefer Jalkut»&nbsp;— «Книга для суми»;
* «Michtam Sur-me-Ra»&nbsp;— «Припис віддалення від поганого»;
|
* "Palge Majim;— «Джерела»;
* «Midot Oz»&nbsp;— «Міри стійкості»;
* «Hod Malkut»&nbsp;— «Величність»;
* «Sefer Dchiyat Keev»&nbsp;— «Книга, що знімає біль».
|}


Листування між Першим і Будівельним відділеннями Таврійського губернського правління свідчить про наявність [[мектеб]]а при мечеті.<ref name="Проблемы исследования"/>
=== «Zecher Chaddykim» ===
Одна з перших книжок написаних Мордехаєм Султанським по приїзду в Крим, рукопис складений в [[1838 рік|1838]] році в Чуфут-Кале був опублікований лише в [[1920 рік|1920]] році. Назва книжки «Zecher Chaddykim», а з давньоєврейської мови (זכר צדיקים או קצור אגדה) «[[Зехер Чаддикім]]» перекладається як «Пам'ять праведників або коротка оповідь»<ref>{{Cite web|url = http://karaimbook.com/?p=566|title = в перекладі на російську мову «Пам'ять праведників або коротка оповідь». Назва твору має подвійне значення: 1) по-перше, словами Зехер чаддикім розпочинається поминальний молитва караїмів, в якій поминаються імена відомих і шанованих караїмських діячів - «Пам'ять праведників нехай буде благословенна ...»; 2) по-друге, згідно пізньої караїмської традиції предки караїмів, що жили ще за часів другого Храму, називалися «чаддикім», тобто «праведники» (не плутати з «саддуким» - саддукеї)|last = |first = |date = |website = karaimbook.com|publisher = |language = |accessdate = 19.&nbsp;08.&nbsp;2015|archive-date = 13 лютого 2016|archive-url = https://web.archive.org/web/20160213064810/http://karaimbook.com/?p=566}}{{ref-ru}}</ref>. Завдяки старанням польської караїмської громади та [[Самуїл Авраамович Познанський|Самуїла Авраамовича Познанського]], через майже сто років, у [[Варшава|Варшаві]] в 1920 році було надруковано книжечку «Zecher Chaddykim», рукопис якої зберігався у Великий [[синагога|синагозі]] Варшави.


Повернено у власність мусульманській громаді «Мустафа Джамі» постановою Ради Міністрів АРК від 22.08.2000 №&nbsp;283.
Переїхавши до Криму і спізнавшись з караїмським сподвижником Фірковичем, Мордехай Султанський утвердився в своїх здогадках та знаннях щодо існування караїмів від давніх часів. Тож написав свій рукопис, який став практичним дослідженням історії [[караїми|караїмів]], які він знав і збирав, а потім переніс із усної форми у письмовий варіант, склавши свої «54 короткі оповіді»:
* 1&nbsp;- 32 глави&nbsp;— оповідь про відмінності караїмів від [[раввиністи|раввиністів]], виведена ще від часів історії поділу [[ізраїльтяни|ізраїльтян]] на караїмів і раввинів-талмудистів, також читач дізнається про виникнення караїмських громад на [[Близький Схід|Близькому Сході]].
* 33&nbsp;- 39 глави&nbsp;— оповідь про появу караїмських громад у Криму;
* 40&nbsp;- 54 глави&nbsp;— оповідь про розселення караїмів у [[Європа|Європі]], зокрема в тодішній [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] (саме в [[Литва|Литві]] та [[Західна Україна|Західній Україні]]).


Входить до списку об'єктів культурної спадщини АР Крим. Рішення Кримського облвиконкому від 22.05.1979&nbsp;р. №&nbsp;284.<ref>{{Cite web|title=Мечеть "Молла Мустафа Джами" (Бахчисарай, АР Крым) {{!}} IMUSLIM|url=http://imuslim.net/?item=283|website=web.archive.org|date=2016-04-03|accessdate=2023-10-06|archive-date=2016-04-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20160403114222/http://imuslim.net/?item=283}}</ref>
Своєю роботою Султанський ще більше загострив [[полеміка|полеміку]] щодо відмінності караїмів та талмудистів і, приставши на сторону Фірковича, він вирізняє правовірність караїмів над їхніми [[Опонент|опонентами]]. Праця головного газзана Чуфут-Кале мала великий розголос серед караїмів та інших впливових верств Криму, формуючи їхню загальну думку та сприйняття цієї національної меншини, чого й добивався автор (вказуючи у своїй передмові):
{{цитата|
''У наш час Творець, благословенний Він, пробудив дух багатьох вчених з народів землі до вивчення різних наук. І стали вони досліджувати події минулого, що відбувалися в кожному народі, і вирушили мандрувати по землі, щоб побачити все на власні очі і отримати знання з перших рук. Через наше місто Бахчисарай проїжджали знатні і відомі люди з різних країн, з Франції, Німеччини, Англії та ін.&nbsp;, І особливо з країни Государя нашого великого Імператора Російського, та піднесеться слава його, поважні й шановані люди з Петербурга і Москви та інших великих міст . Коли їм ставало відомо про те, що недалеко від Бахчисарая є скеля Кале, на якій відокремлено від решти живуть одні тільки караїми, то у них виникало благий намір піти подивитися на нас. Бажаючи якомога більше дізнатися про нас, вони відвідували наш дім молитви і гостювали в одному з наших будинків, де ми їх пригощали, як могли. Розмовляючи з нами, вони задавали питання про караїмів, кажучи: «Хто такі караїми? Звідки і за яких обставин прийшли сюди? Скільки років пройшло з тих пір як вони тут оселилися? У яких ще країнах живуть караїми? Коли з'явилася релігія караїмів, і які її основи? Що означає ім'я караїмів і що означає ім'я раввіністов? Які основи релігії раввіністов? Чому караїми відділилися від раввіністов і в який час це сталося? »І так далі. Ми відповідали їм те, що знали, але ж слова, вимовлені устами, несуться вітром і зникають. Тому вирішив я записати в книгу оповідання, в якому будуть коротко дані відповіді на всі питання про караїмів і раввіністамі, від виникнення і до наших днів, щоб всякий цікавиться караїмами зміг скласти про них повне уявлення.''<ref>{{Cite web|url = http://karaimbook.com/?p=566|title = Авторська передмова, що спонукало Мордехая Султанського до написання книжки|last = |first = |date = |website = karaimbook.com|publisher = |language = |accessdate = 19.&nbsp;08.&nbsp;2015|archive-date = 13 лютого 2016|archive-url = https://web.archive.org/web/20160213064810/http://karaimbook.com/?p=566}}{{ref-ru}}</ref>}}
 
=== «Petach Tikwah» ===
[[Граматика]] давньоєврейської мови видана Мордехаєм Султанським у [[1857 рік|1857]] році в Євпаторії. Назва книжки «Petach Tikwah», а з давньоєврейської мови (פתח תקוה) «Петах Тиква» перекладається як «Ворота надії»<ref>{{Cite web|url = http://www.jewishencyclopedia.com/articles/9211-karaites-and-karaism|title = Mordecai b.&nbsp;Joseph Sultanski, ḥakam at Chufut-Kale in the fifth and sixth decades of the nineteenth century, is the author of two works, "Petaḥ Tiḳwah" and "Teṭib Da'at" (1857-58)|last = |first = |date = |website = www.jewishencyclopedia.com|publisher = |language = |accessdate = 18.&nbsp;08.&nbsp;2015|archive-date = 22 серпня 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20150822181049/http://www.jewishencyclopedia.com/articles/9211-karaites-and-karaism}}{{ref-ru}}</ref>.
 
У своїй праці караїмський богослов та учитель пояснював правила граматики за текстами священної книги євреїв, добавляючи вкладки з [[ноти|нотами]] та текстами священних [[пісня|пісень]]. Книжка мала популярність серед караїмів як у межах [[Російська імперія|Російської імперії]], так і за її межами. В [[2011 рік|2011]] році книжка була вдруге видрукована в [[Ізраїль|Ізраїлі]]<ref>{{Cite web|url = http://www.karaitebooks.com/Page4_952380_Article-1060.html?v=5894311625|title = In 2011 a new edition of the book was edited by Cantor Dr.&nbsp;Avraham Kefeli and Rabbi Chaim HaLevi of blessed memory. The book is divided into two parts:The first part deals with interpretations of all that is necessary for the knowledge of the language in its entirety.The second part deals with the conjugation of each word in the Bible|last = |first = |date = |website = www.karaitebooks.com|publisher = |language = |accessdate = 19.&nbsp;08.&nbsp;2015|archive-date = 6 серпня 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20150806064652/http://www.karaitebooks.com/Page4_952380_Article-1060.html?v=5894311625}}{{ref-ru}}</ref>.
 
=== «Sefer Tetib Daat» ===
Полемічна книга написана Мордехаєм Султанським у [[1858 рік|1858]] році в Євпаторії. Назва книжки «Sefer Tetib Daat», а з давньоєврейської мови (ספר תטיב דעת) «Сефер Татів Даат» перекладається як «Книга роз'яснень». В книжці автор піднімає актуальні питання-суперечності із представниками талмудистської течії в [[юдаїзм]]і.
 
=== «Or ha-Ganuz» ===
[[Релігійна філософія|Релігійно філософська]] праця Мордехая Султанського написана в Євпаторії. Назва книжки «Or ha-Ganuz», а з давньоєврейської мови (אור הגנוז) «Ор а-Гануз» перекладається як «Прихований світ». Книжка справили враження на різні течії юдаїзму, а сучасні єврейські [[ортодоксія|ортодокси]], [[Вчення кабала|кабалісти]] взяли на озброєння цю [[утопія|утопію]], назвавши свою комуну поселення такою ж назвою.
 
=== «Sefer ha-Taam» ===
Книга написана Мордехаєм Султанським в Євпаторії. Назва книжки «Sefer ha-Taam», а з давньоєврейської мови (ספר הטעם) «Сефер а-Таам» перекладається як «Книга (правильних) смаків». Її можна назвати ще «Книга поглядів (правильних)», адже у ній автор публічно відповідає на запити відомого російського [[краєзнавець|краєзнавця]] та [[Етнографія|етнографа]] [[Міллер Всеволод Федорович|Всеволода Міллера]] та інших російських дослідників про відмінності юдаїзму і [[Караїмізм|караїмізму]].
 
=== «Sefer Jalkut» ===
Збірник [[стаття|статей]] написаний Мордехаєм Султанським в Криму. Назва книжки «Sefer Jalkut», а з давньоєврейської мови (ספר ילקוט) «Сефер Ялкут» перекладається як «Книга для суми». В книжці зібрані авторські роздуми та проповіді (в стилі [[гомілія|гомілій]]), якими аналізуються тексти [[Танах|святих книг юдаїзму]].
 
=== «Michtam Sur-me-Ra» ===
Збірник [[моральність|моральних настанов]] написаних Мордехаєм Султанським в Криму. Назва книжки «Michtam Sur-me-Ra», а з давньоєврейської мови (מכתם סור מרע) «Міхтам Сур-ми-Ра» перекладається як «Припис віддалення від поганого».
 
=== «Palge Majim» ===
Коментарі складені Мордехаєм Султанським до священних єврейських пісень. Назва книжки «Palge Majim», а з давньоєврейської мови (פלגי מיים) «Палгей Маїм» перекладається як «Джерела». У книжці зібрані [[Коментар|коментарі]]-пояснення автора до відомих п'яти старозавітних пісень [[Плач Єремії|Плачу Єремії]].
 
=== «Midot Oz» ===
Книжка-підручник для караїмських [[меламед]]ів та учнів початкової [[Мідраш (караїмська школа)|школи-мідраш]] написана Мордехаєм Султанським. Назва книжки «Midot Oz», а з давньоєврейської мови (מידות עוז) «Мідот Оз» перекладається як «Міри стійкості». У ній присутні настанови для училелів і учнів [[Тора|Тори]].
 
=== «Hod Malkut» ===
Історична книга-посвята, російському імператору [[Микола I (російський імператор)|Миколі І]], написана Мордехаєм Султанським. Назва книжки «Hod Malkut», а з давньоєврейської мови (הוד מלכות) «Ход Малкут» перекладається як «Величність».
 
=== «Sefer Dchiyat Keev» ===
Послання-звернення Мордехая Султанського до караїмських провідників-вождів. Назва книжки «Sefer Dchiyat Keev», а з давньоєврейськоі мови (ספר דחית כאב) «Сефер Дхіят Кээв» перекладається як «Книга, що знімає біль».
 
== Вплив ==
Будучи плідним караїмським автором богословських та полемічних текстів Мордехай Султанський, своєю творчістю дав новий поштовх у розмежуванню послідовників караїмів та раввіністів-талмудистів. Однозначно висловлюючись про першородність караїмського віровчення над талмудистами, він у крутій формі (більш зверхньо) озвучує свої випади щодо їхньої новомодної течії юдаїзму. Завдячуючи творчості Султанського, сучасники мають змогу дізнатися про [[Традиція|традиції]] та [[Звичай|звичаї]] тогочасних караїмів (про які оповідається в богословських настановах та оповідях) і частково про історію караїмів (хоча в деяких його творах [[хронологія]] не збігається із загальновизнаною). Щодо [[християнство|християнства]] та інших віровчень, то Мордехай Султанський не був такий категоричний, як караїми (більшість яких схилялися до тверджень [[Ісаак Трокський|Ісаака Трокського]], який в [[Трактат|трактаті]] «Хіззук Емуна» («Зміцнення віри»), критикував християнську [[догматика|догматику]], спростовуючи визнання [[Ісус Христос|Ісуса]] [[Месія|Месією]] і піддаючи сумніву його божественність), очевидно, тривалий час життя поміж [[християни|християнами]] та [[мусульмани|мусульманами]] він не наважився відкрито опонувати їм, навмисно ігноруючи їх<ref>{{Cite web|url = https://books.google.com.ua/books?id=suJTBQAAQBAJ&pg=PA159&lpg=PA159&dq=Mordechaj+Sultanski&source=bl&ots=D857Y-Z6dL&sig=SuAufkFA4Rj2Ttm2TEvZXsuegd8&hl=uk&sa=X&redir_esc=y#v=onepage&q=Mordechaj%20Sultanski&f=false|title = János M.&nbsp;Bak; Patrick J Geary; Gábor Klaniczay;. «Manufacturing a past for the present : forgery and authenticity in medievalist texts and objects in nineteenth-century Europe», Leiden; Boston: Brill, 2015, ISBN 9789004276819|last = |first = |date = |website = books.google.com.ua|publisher = |language = |accessdate = 19.&nbsp;08.&nbsp;2015|archive-date = 26 листопада 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20151126164523/https://books.google.com.ua/books?id=suJTBQAAQBAJ&pg=PA159&lpg=PA159&dq=Mordechaj+Sultanski&source=bl&ots=D857Y-Z6dL&sig=SuAufkFA4Rj2Ttm2TEvZXsuegd8&hl=uk&sa=X&redir_esc=y#v=onepage&q=Mordechaj%20Sultanski&f=false}}{{ref-ru}}</ref>, але під кінець свого життя змушений був вдатися до публічного спілкування із краєзнавцем Всеволодом Міллером та навіть написав філософське послання імператору Миколі І.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|2}}
 
== Джерела ==
* ''Е.&nbsp;І.&nbsp;Лебедєва'' «Очерки по истории крымских караимов-тюрков»&nbsp;— Сімферополь.&nbsp;— 2000.&nbsp;— 116 с.&nbsp;{{ref-ru}};
* ''Б.&nbsp;С.&nbsp;Ельяшевич''. «Караимский биографический словарь (с конца VIII&nbsp;в.&nbsp;до 1960 г.)».&nbsp;// Караїми.&nbsp;2-ге видання.&nbsp;— Москва: РАН, 1993{{ref-ru}}.


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://qirimtatar.org/news/social/item/984-v-bachchisarae-nachala-funktsionirovat-chetvertaya-mechet.html В Бахчисарае начала функционировать четвертая мечеть] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220119215142/http://qirimtatar.org/news/social/item/984-v-bachchisarae-nachala-funktsionirovat-chetvertaya-mechet.html |date=19 січня 2022 }} {{ref-ru}}
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1567794 Про Султанського Мордехая Йосиповича] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160112230841/http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1567794 |date=12 січня 2016 }}


{{commons|Category:Mustafa Jami Mosque in Bakhchysarai|Молла Мустафа Джамі}}
{{ВП-Портали|Юдаїзм}}
{{Mosque-stub}}
{{Мечеті України}}


[[Категорія:Мечеті Бахчисарая]]
[[Категорія:Гахами]]
[[Категорія:Культові споруди, побудовані в XVII столітті]]
[[Категорія:Газзани]]
[[Категорія:Персоналії:Луцьк]]
[[Категорія:Персоналії:Євпаторія]]
[[Категорія:Персоналії:Херсон]]
[[Категорія:Караїми Криму]]
[[Категорія:Караїми Західної України]]
[[Категорія:Караїмські богослови]]
[[Категорія:Богослови за алфавітом]]
[[Категорія:Караїмські письменники]]
[[Категорія:Уродженці Луцька]]
[[Категорія:Померли в Євпаторії]]
[[Категорія:Персоналії:Бахчисарай]]

Поточна версія на 13:54, 14 листопада 2023

Шаблон:Архієрей

Султанський Мордехай Йосипович (дав.-євр. מרדכי סולטנסקי‎‎ Мордеха́й бен Йосе́ф Султа́нский; 1785, Луцьк — 1878, Євпаторія) — старший газзан і вчитель в Чуфут-Кале та Херсоні, гахам в Луцьку. Видатний караїмський проповідник, богослов, вчений-історик, письменник і педагог.

Біографія

Походив з луцької сім'ї караїмів, завезених литовським князем Вітовтом[1]. Проявив здібності до наук, відтак став впливовим караїмом Західної України — гахам в Луцьку. На початку ХІХ століття переїхав до Криму.

Завдячуючи своїми здібностями, став старшим газзаном в Чуфут-Кале. В Криму розкрився його богословський хист та видав декілька книжок. У середині ХІХ століття переїхав у другу столицю караїмів — Євпаторію і продовжував свої дослідження та проповіді[2].

Обійнявши посаду головного газзана Херсона, переїхав туди. Разом із відомим караїмським сподвижником Авраамом Фірковичем (колишнім своїм учнем[3]), був один з перших вчених, який відстоював гіпотезу про походження караїмів Східної Європи (відмінне від євреїв-талмудистів)[4].

Родина Мордехая Йосиповича також знана серед караїмської спільноти[5]:

Творчі набутки

Мордехай Султанський за своє життя склав чимало проповідей та богословських текстів, частина з них була видрукована (близько 16 публікацій різних проповідей, досліджень та настанов)[8]. Не всі з них дійшли до сучасників і про них довідуються лише через згадування та цитування в інших богословів[9].

До сучасників дійшло з десяток творів караїмського богослова Мордехая Султанського:

  • «Zecher Chaddykim» — «Пам'ять праведників або коротка оповідь»;
  • «Petach Tikwah» — «Ворота надії»;
  • «Sefer Tetib Daat» — «Книга роз'яснень»;
  • «Or ha-Ganuz» — «Прихований світ»;
  • «Sefer ha-Taam» — «Книга (правильних) смаків»;
  • «Sefer Jalkut» — «Книга для суми»;
  • «Michtam Sur-me-Ra» — «Припис віддалення від поганого»;
  • "Palge Majim;— «Джерела»;
  • «Midot Oz» — «Міри стійкості»;
  • «Hod Malkut» — «Величність»;
  • «Sefer Dchiyat Keev» — «Книга, що знімає біль».

«Zecher Chaddykim»

Одна з перших книжок написаних Мордехаєм Султанським по приїзду в Крим, рукопис складений в 1838 році в Чуфут-Кале був опублікований лише в 1920 році. Назва книжки «Zecher Chaddykim», а з давньоєврейської мови (זכר צדיקים או קצור אגדה) «Зехер Чаддикім» перекладається як «Пам'ять праведників або коротка оповідь»[10]. Завдяки старанням польської караїмської громади та Самуїла Авраамовича Познанського, через майже сто років, у Варшаві в 1920 році було надруковано книжечку «Zecher Chaddykim», рукопис якої зберігався у Великий синагозі Варшави.

Переїхавши до Криму і спізнавшись з караїмським сподвижником Фірковичем, Мордехай Султанський утвердився в своїх здогадках та знаннях щодо існування караїмів від давніх часів. Тож написав свій рукопис, який став практичним дослідженням історії караїмів, які він знав і збирав, а потім переніс із усної форми у письмовий варіант, склавши свої «54 короткі оповіді»:

Своєю роботою Султанський ще більше загострив полеміку щодо відмінності караїмів та талмудистів і, приставши на сторону Фірковича, він вирізняє правовірність караїмів над їхніми опонентами. Праця головного газзана Чуфут-Кале мала великий розголос серед караїмів та інших впливових верств Криму, формуючи їхню загальну думку та сприйняття цієї національної меншини, чого й добивався автор (вказуючи у своїй передмові): Шаблон:Цитата

«Petach Tikwah»

Граматика давньоєврейської мови видана Мордехаєм Султанським у 1857 році в Євпаторії. Назва книжки «Petach Tikwah», а з давньоєврейської мови (פתח תקוה) «Петах Тиква» перекладається як «Ворота надії»[11].

У своїй праці караїмський богослов та учитель пояснював правила граматики за текстами священної книги євреїв, добавляючи вкладки з нотами та текстами священних пісень. Книжка мала популярність серед караїмів як у межах Російської імперії, так і за її межами. В 2011 році книжка була вдруге видрукована в Ізраїлі[12].

«Sefer Tetib Daat»

Полемічна книга написана Мордехаєм Султанським у 1858 році в Євпаторії. Назва книжки «Sefer Tetib Daat», а з давньоєврейської мови (ספר תטיב דעת) «Сефер Татів Даат» перекладається як «Книга роз'яснень». В книжці автор піднімає актуальні питання-суперечності із представниками талмудистської течії в юдаїзмі.

«Or ha-Ganuz»

Релігійно філософська праця Мордехая Султанського написана в Євпаторії. Назва книжки «Or ha-Ganuz», а з давньоєврейської мови (אור הגנוז) «Ор а-Гануз» перекладається як «Прихований світ». Книжка справили враження на різні течії юдаїзму, а сучасні єврейські ортодокси, кабалісти взяли на озброєння цю утопію, назвавши свою комуну поселення такою ж назвою.

«Sefer ha-Taam»

Книга написана Мордехаєм Султанським в Євпаторії. Назва книжки «Sefer ha-Taam», а з давньоєврейської мови (ספר הטעם) «Сефер а-Таам» перекладається як «Книга (правильних) смаків». Її можна назвати ще «Книга поглядів (правильних)», адже у ній автор публічно відповідає на запити відомого російського краєзнавця та етнографа Всеволода Міллера та інших російських дослідників про відмінності юдаїзму і караїмізму.

«Sefer Jalkut»

Збірник статей написаний Мордехаєм Султанським в Криму. Назва книжки «Sefer Jalkut», а з давньоєврейської мови (ספר ילקוט) «Сефер Ялкут» перекладається як «Книга для суми». В книжці зібрані авторські роздуми та проповіді (в стилі гомілій), якими аналізуються тексти святих книг юдаїзму.

«Michtam Sur-me-Ra»

Збірник моральних настанов написаних Мордехаєм Султанським в Криму. Назва книжки «Michtam Sur-me-Ra», а з давньоєврейської мови (מכתם סור מרע) «Міхтам Сур-ми-Ра» перекладається як «Припис віддалення від поганого».

«Palge Majim»

Коментарі складені Мордехаєм Султанським до священних єврейських пісень. Назва книжки «Palge Majim», а з давньоєврейської мови (פלגי מיים) «Палгей Маїм» перекладається як «Джерела». У книжці зібрані коментарі-пояснення автора до відомих п'яти старозавітних пісень Плачу Єремії.

«Midot Oz»

Книжка-підручник для караїмських меламедів та учнів початкової школи-мідраш написана Мордехаєм Султанським. Назва книжки «Midot Oz», а з давньоєврейської мови (מידות עוז) «Мідот Оз» перекладається як «Міри стійкості». У ній присутні настанови для училелів і учнів Тори.

«Hod Malkut»

Історична книга-посвята, російському імператору Миколі І, написана Мордехаєм Султанським. Назва книжки «Hod Malkut», а з давньоєврейської мови (הוד מלכות) «Ход Малкут» перекладається як «Величність».

«Sefer Dchiyat Keev»

Послання-звернення Мордехая Султанського до караїмських провідників-вождів. Назва книжки «Sefer Dchiyat Keev», а з давньоєврейськоі мови (ספר דחית כאב) «Сефер Дхіят Кээв» перекладається як «Книга, що знімає біль».

Вплив

Будучи плідним караїмським автором богословських та полемічних текстів Мордехай Султанський, своєю творчістю дав новий поштовх у розмежуванню послідовників караїмів та раввіністів-талмудистів. Однозначно висловлюючись про першородність караїмського віровчення над талмудистами, він у крутій формі (більш зверхньо) озвучує свої випади щодо їхньої новомодної течії юдаїзму. Завдячуючи творчості Султанського, сучасники мають змогу дізнатися про традиції та звичаї тогочасних караїмів (про які оповідається в богословських настановах та оповідях) і частково про історію караїмів (хоча в деяких його творах хронологія не збігається із загальновизнаною). Щодо християнства та інших віровчень, то Мордехай Султанський не був такий категоричний, як караїми (більшість яких схилялися до тверджень Ісаака Трокського, який в трактаті «Хіззук Емуна» («Зміцнення віри»), критикував християнську догматику, спростовуючи визнання Ісуса Месією і піддаючи сумніву його божественність), очевидно, тривалий час життя поміж християнами та мусульманами він не наважився відкрито опонувати їм, навмисно ігноруючи їх[13], але під кінець свого життя змушений був вдатися до публічного спілкування із краєзнавцем Всеволодом Міллером та навіть написав філософське послання імператору Миколі І.

Примітки

Джерела

  • Е. І. Лебедєва «Очерки по истории крымских караимов-тюрков» — Сімферополь. — 2000. — 116 с. ;
  • Б. С. Ельяшевич. «Караимский биографический словарь (с конца VIII в. до 1960 г.)». // Караїми. 2-ге видання. — Москва: РАН, 1993.

Посилання

Шаблон:ВП-Портали

  1. ↑ Посилання доступне в режимі редагуванняШаблон:Ref-pl
  2. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  3. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  4. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  5. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  6. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  7. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  8. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  9. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  10. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  11. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  12. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  13. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
Отримано з http://krymology.info/index.php?title=Молла_Мустафа_Джамі&oldid=1995