Партизани (Феодосійський район)

Матеріал з Кримології
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Село

Партиза́ни (до 1945 року — Шейх-Елі, крим. Şeyh Eli) — село Феодосійського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 1724 особи. Орган місцевого самоврядування — Партизанська сільська рада.

Географія

Партизани — село в центрі району, у степовому Криму, у долині невеликої річки Кхоур-Джилга, висота над рівнем моря — 75 м[1]. Найближчі населені пункти: Журавки за 4 км на схід, Матросівка за 2 км на південь та Спасівка за 3 км на захід. Райцентр Кіровське — приблизно за 16 км, там же найближча залізнична станція — Кіровська (на лінії Джанкой-Феодосія).

Історія

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Шейхелі входило до Старо-Кримський кадилику Кефінського каймакамства[2].

Після приєднання анексії Криму Російською імперією 8 лютого 1784, село була приписане до Левкопольського повіту Таврійської області[3], а після ліквідації в 1787 році Левкопольського — до Феодосійського повіту. Після Павловських реформ, з 12 грудня 1796 по 1802 рік, входило в Акмечетський повіт Новоросійської губернії[4]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернии[5], Шейх-Елі було включене до складу Байрачцької волості Феодосійського повіту.

За Відомостями про число селищ, назви оних, у них дворів … перебувають у Феодосійському повіті від 14 жовтня 1805 , у селі Шейх-Елі числилося 17 дворів і 122 жителя кримських татар[6]. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 село Шейх Елі (також підписана, як Єлисаветівка, на лівому березі річки Нахічеван Чокрак, або, на сучасних картах, Кхоур-Джилга) позначена з 50 дворами[7]. Після реформи волосного поділу 1829 Тамак Шейх Елі, згідно «Відомості про казенні волості Таврійської губернії 1829 р» , передали до складу Учкуйської волості[8]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину[9], село спорожніло та на карті 1842 Шейх елі позначене умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів[10].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Владиславської волості. Згідно «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеним за результатами VIII ревізії 1864 року, Тереклі-Шейх-Елі — власницьке російське, грецьке та татарське село з 19 дворами, 61 жителем та мечеттю при струмку Нахичеван-Чокрак [11]. На триверстовій мапі 1865—1876 року в селі Шейх Елі позначено 5 дворів[12].

У 1869 році кримськими німцями лютеранами, на 3 379 десятинах землі було засноване німецьке поселення[13]. 4 червня 1871 були височайше затверджено Правила про пристрій поселян-власників (колишніх колоністів) … [14], згідно з якими утворювалася німецька Цюрихтальська волость та Шейх-Елі включили до її складу. На 1886 у німецькій колонії Сурташ, згідно з довідником «Волості та найважливіші Європейської Росії», проживало 62 людини в 11 домогосподарствах, діяли молитовний будинок, школа та лавка[15]. За «Пам'ятною книгою Таврійської губернії 1889 року» , за результатами Х ревізії 1887, у селі Шейх-Елі значилося 20 дворів та 103 жителя.

Після земської реформи 1890-х років[16] село повернули до складу Владиславської волості. За «… Пам'ятної книги Таврійської губернії на 1892» в селі Шейх-Елі, що входило в Іслям-Терекську сільську громаду, мешкало 72 жителі в 2 домогосподарствах. За «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1902» в селі Шейх-Елі числилося 78 жителів в 12 домогосподарствах[17].

За Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921[18] була скасована волосна система і село включили до складу Старо-Кримського району[3]. Декрет ВЦВК від 4 вересня 1924 «Про скасування деяких районів Автономної Кримської С. С. Р.» Старо-Кримський район був скасований і Шейх-Елі увійшов в Феодосійський район[19]. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним перепису 17 грудня 1926 , село Шейх-Елі, з населенням 250 осіб, з яких був 181 німцями[13], входило до складу Сейт-Елінської сільради Феодосійського району[20]. 15 вересня 1931 Феодосійський район скасували і село знову у складі Старо-Кримського, а з 1935 — Кіровського району[3]. Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір та північний Казахстан[21].

Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року народження, Шейх-Елі перейменували в Партизани[22]. Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 Кіровський район був скасований і село приєднали до Нижньогірського . 1 січня 1965, указом Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР — по Кримській області», знову включили до складу Кіровського [23].

Примітки

Шаблон:Населені пункти

  1. Посилання доступне в режимі редагування
  2. 3,0 3,1 3,2 Посилання доступне в режимі редагування
  3. Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
  4. Посилання доступне в режимі редагування
  5. Посилання доступне в режимі редагування
  6. Посилання доступне в режимі редагування
  7. Посилання доступне в режимі редагування
  8. Посилання доступне в режимі редагування
  9. [http:/ www. archmap.ru/1842/42-5-3.jpg Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842]
  10. Посилання доступне в режимі редагування
  11. Посилання доступне в режимі редагування
  12. 13,0 13,1 Шаблон:Книга : Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник
  13. Височайше затверджені Правила про пристрій поселян-власників (колишніх колоністів ), проштовхування на казенних землях в губерніях: С.-Петербурзької, Новгородської, Самарської, Саратовської, Воронезької, Чернігівської, Полтавської, Катеринославської, Херсонської і Таврійської та в області Бессарабської.
  14. Шаблон:Публікація
  15. Посилання доступне в режимі редагування
  16. Посилання доступне в режимі редагування
  17. Декрет ВЦВК від 4 серпня 1924 «Про скасування деяких районів Автономної Кримської С.С.Р.»
  18. Посилання доступне в режимі редагування
  19. Указ Президії ВР СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
  20. Указ Президії НД РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
  21. Посилання доступне в режимі редагування